Судові рішення

Постанова № 141481706 у справі № 420/27527/25 від 12.11.2026

Постанова від 12.11.2026 в адміністративній справі № 420/27527/25 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд, суддя Градовський Ю.М.

Справа№ 420/27527/25
СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
СуддяГрадовський Ю.М.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141481706

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/27527/25

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026р. про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 КАС України, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови здійснити з 1.03.2025р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 3.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 1.03.2025р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 3.01.2025р. №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір у сумі 968,96грн..

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо здійснення 19.06.2025р. перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1.03.2025р., на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2025р. в справі №420/8464/25, з обмеженням максимального розміру.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 1.03.2025р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2025р. в справі №420/8464/25, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 968,96грн..

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2026р. апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2025р. - без змін.

15 липня 2026р. від позивача до суду надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (вхід. №80182/26), в якій заявник просив суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6.10.2025р. по справі №420/27527/25, починаючи з 8 червня 2026р.;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області виплачувати ОСОБА_1 в повному обсязі суму пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6.10.2025р. по справі №420/27527/25, починаючи з 8 червня 2026р.;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області повідомити Одеського окружного адміністративного суду про виконання ухвали суду у місячний строк з моменту її отримання.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправними дій відповідача щодо не виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 , подану в порядку ст.383 КАС України, у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву, подану в порядку ст.383 КАС України.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги, скасування ухвали суду та прийняття по справі нового рішення про часткове задоволення заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Залишаючи заяву, подану в порядку ст.383 КАС України, без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо виплати перерахованої пенсії позивача, починаючи з 8 червня 2026р..

Водночас, вирішуючи подану заяву, суд зауважив, що питання правомірності перерахунку пенсії позивача з 8.06.2026р. не були предметом розгляду у цій справі, а відтак не можуть бути вирішені на стадії судового контролю за виконання рішення у даній справі.

Крім того, питання правомірності застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою КМУ від 14.07.2025р. №821 також не розглядалося в межах спірних правовідносин даної справи.

Тому, на стадії судового контролю суд не надає оцінку перерахункам пенсії позивача, а в подальшому здійснення її виплати, з підстав, що виникли після ухвалення рішення у зазначеній справі.

Проте, з таким висновком суду не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив неправильне застосування норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіряючи правомірність та законність ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 КАС України, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.370 України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України в рішенні від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Згідно із ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Отже, судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, КАС України передбачений такий вид судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справа, як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані вище положення КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2025р. зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 1.03.2025р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2025р. в справі №420/8464/25, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

24.03.2026р. на виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Одеській області провело перерахунки пенсії позивача з 1.03.2025р., з 1.01.2026р., з 1.03.2026р.,з 1.04.2026р..

Так, з протоколу про перерахунок пенсії з 1.03.2025р. вбачається, що підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 26 933,65грн., пониження суми 26 933,65грн. згідно ПКМУ №1 від 3.01.2025р.: 25 175,56грн..

Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії з 1.01.2026р. підсумок пенсії (з надбавками): 26 933,65грн., пониження суми 26 933,65грн. згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025: 26 441,83грн..

Згідно із протоколами про перерахунок пенсії з 1.03.2026р. та з 1.04.2026р. підсумок пенсії (з надбавками): 29 528,65грн., з урахуванням максимального розміру пенсії:: 26 933,65грн., пониження суми 26 933,65грн. згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025р.: 26 441,83грн..

Деталізація розрахунку пониження суми 26 933,65грн. згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025: Розрахунок пониження по діапазону 1: 1,0 * 25 950 = 25 950грн..

У доводах апеляційної скарги представник позивача зазначив, що згідно з довідкою про доходи пенсіонера №2929 від 9.07.2026р., фактично за липень 2026р. позивачу виплачено пенсію з урахуванням максимального розміру лише 25 950грн., а не 26 441,83грн..

Окрім того, представник позивача зауважив, що при розрахунку пенсії позивача з 1.04.2026р. відповідач застосував обмеження пенсії максимальним розміром, до якого застосував ще коефіцієнти зменшення відповідно до Постанови КМУ №1778.

Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає, що застосування з 1.01.2026р. коефіцієнтів зменшення згідно із Постановою КМУ №1778 виходить за межі виконання рішення суду у справі №420/27527/25.

Оскільки такі дії ПФУ ґрунтуються на нових обставинах та нормативних актах, породжують нові юридичні наслідки, порушене право підлягає захисту не в порядку судового контролю (ст.383 КАС України), а шляхом звернення до суду з новим, самостійним позовом про визнання таких дій протиправними та зобов`язання виплачувати пенсію без будь-яких обмежень.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що резолютивною частиною рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2025р. зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 1.03.2025р. без обмеження пенсії максимальним розміром.

У даному випадку окремій увазі підлягають правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021р. по справі №400/2085/19), від 20 липня 2022р. по справі №340/2476/21, від 25 липня 2022р. по справі №580/3451/21, від 30 серпня 2022р. по справі №440/994/20, від 17 березня 2023р. по справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд встановив, що норми Закону №2262-XII щодо призначення та перерахунку пенсій повинні тлумачитись із врахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016р. №7-рп/2016. Тобто будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених у відповідності до Закону №2262, зокрема і застосування максимального розміру відповідно до Закону №3668, є протиправним.

Застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI та/або іншого акту, а обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

Апеляційний суд зауважує, що починаючи з 2017р. ст.43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Суд констатував в рішенні, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно з ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України.

Обмеження пенсійним органом максимального розміру поточної пенсії позивача - розміром перерахованої пенсії минулих перерахунків є протиправним та не відповідає приписами жодного нормативно - правового акту.

Отже, обмеження пенсії максимальним розміром з 1.03.2026р. є протиправним.

Такі дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром є фактом невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Щодо посилань апелянта про те, що ГУ ПФУ в Одеській області фактично виплачує пенсію позивачу у меншому розмірі, ніж визначено на виконання рішення суду у даній справі, що підтверджується довідкою від 9.07.2026р., судова колегія зазначає наступне.

По-перше, суд апеляційний інстанції зауважує, що за актуальними висновками Верховного Суду, якщо застосування Постанови КМУ від 14 липня 2025р. №821 (далі - Постанови №821) відбулося виключно під час виконання судового рішення, а позивач пов`язує порушення своїх прав саме з таким способом виконання рішення суду, належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України. Подання окремого адміністративного позову за таких обставин не відповідає спеціальному процесуальному механізму, визначеному КАС України, та фактично підміняє інститут судового контролю за виконанням судових рішень загальним позовним провадженням, що суперечить правовій природі цих процесуальних інститутів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що питання правомірності застосування Постанови №821 підлягає розгляду в окремому адміністративному позові.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що на час звернення представника із заявою, поданою в порядку ст.383 КАС України, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 4.03.2026р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8.06.2026р. у справі №320/51895/25, Постанову №821 визнано протиправним та нечинним.

До того ж, Постановою КМУ від 19 серпня 2026р. №1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» запроваджено аналогічний механізм виплати перерахованих на виконання судових рішень пенсій, який був закріплений Постановою №821, яка визнана протиправною та нечинною.

Таким чином, на момент звернення представника позивача із даною заявою Постанова №821 вже була визнана нечинною, а Постанова №1046 ще не була прийнята.

При цьому, у відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФУ посилається, що станом на липень 2026р. іншого порядку виплати пенсійних виплат, ніж визначений Постановою №821, не було.

Судова колегія наголошує, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання, і обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Крім того, у Рішенні від 23.11.2018р. у справі №10-р/2018 Конституційний Суд України підкреслив, що набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акту правосуддя.

Отже, нормами чинного законодавства закріплено право позивача на справедливий суд в частині виконання судового рішення.

Разом з тим, судовою колегіє встановлено, що відповідачем було застосовано нормативно-правовий акт у період його нечинності.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо виплати пенсії позивачу, призначеної на виконання рішення суду, в межах затверджених бюджетних призначень пропорційно виділеним асигнуванням із застосуванням Порядку №821 є протиправними.

За таких обставин, оскільки застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача, керуючись положеннями ст.ст.383 КАС України та 249 КАС України, колегія суддів вважає за можливе зобов`язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню норм чинного законодавства, а також про вжиті на виконання даної постанови заходи повідомити суд першої інстанції у місячний строк з моменту її отримання.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,249,315,317,328,383 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026р. про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 КАС України, скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.383 КАС України, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 1.03.2026р. та невиплати в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6.10.2025р. по справі №420/27527/25, з липня 2026р..

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню норм чинного законодавства в частині обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 1.03.2026р. та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6.10.2025р. по справі №420/27527/25, з липня 2026р..

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про вжиті на виконання даної постанови заходи повідомити Одеський окружний адміністративний суд у місячний строк з моменту її отримання.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді А.І. Бітов

О.В. Єщенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
15.10.2026 Ухвала № 140673424 Одеський окружний адміністративний суд
07.10.2026 Ухвала № 140398923 П'ятий апеляційний адміністративний суд
07.10.2026 Ухвала № 140398918 П'ятий апеляційний адміністративний суд
28.08.2026 Ухвала № 139315438 Одеський окружний адміністративний суд
20.08.2026 Ухвала № 139120321 Одеський окружний адміністративний суд
15.07.2026 Ухвала № 138231157 Одеський окружний адміністративний суд
10.04.2026 Ухвала № 135607927 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
09.03.2026 Ухвала № 134653618 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
05.02.2026 Постанова № 133856685 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
19.01.2026 Ухвала № 133429159 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
21.11.2025 Ухвала № 132028637 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
06.10.2025 Рішення № 130766986 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
18.08.2025 Ухвала № 129588453 без тексту Одеський окружний адміністративний суд