П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
13 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/18738/26
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши заяву Служби зовнішньої розвідки України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2026р. задоволено частково позов ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Служба зовнішньої розвідки України 21.10.2026р. подала апеляційну скаргу.
Апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обґрунтоване ускладненнями в роботі, що виникають через військову агресію російської федерації проти України (численні повітряні тривоги в місті Київ, перебої у роботі електромережі, нестабільна робота мережі «Інтернет» тощо).
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2026 року були визнані неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі №420/18738/26, зазначені Службою зовнішньої розвідки України у апеляційній скарзі.
Апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Роз`яснено апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі № 420/18738/26, в якій зазначив, що причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі стали ускладнення в роботі СЗРУ, що виникли через військову агресію російської федерації проти України, зокрема, численні довготриваючі повітряні тривоги, завданням противником ракетних і повітряних ударів в місті Київ та пов`язані з цим перебої у роботі електромережі, нестабільна робота мережі «Інтернет» тощо.
З огляду на зазачені причини, апелянт просив поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкривши апеляційне провадження.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:
Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Як встановлено судом, оскаржуване апелянтом у даній справі судове рішення постановлено Одеським окружним адміністративним судом 27.07.2026 року в порядку письмового провадження.
Примірник рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 року отримано Службою зовнішньої розвідки України в електронному кабінеті в системі "Електронний суд" у той же день, 27.07.2026 року о 17:00 год.
В свою чергу з апеляційною скаргою апелянт звернувся засобами підсистеми "Електронний суд" лише 20.10.2026 року, тобто із суттєвим пропуском строку на апеляційне оскарження.
Слід зазначити, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Порушуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник апелянта посилався на ускладнення в роботі СЗРУ, що виникли через військову агресію російської федерації проти України, зокрема, численні довготриваючі повітряні тривоги, завданням противником ракетних і повітряних ударів в місті Київ та пов`язані з цим перебої у роботі електромережі, нестабільна робота мережі «Інтернет» тощо.
Однак, посилаючись на перебої у роботі СЗРУ, мережі Інтернет, електромережі, апелянт не надав жодного належного доказу у підтвердження таких обставин, а також не надав доказів, які б свідчили про повну та безперервну неможливість користування підсистемою "Електронний суд", а також доказів неможливості подання апеляційної скарги протягом усього процесуального строку (з урахуванням того, що подання апеляційної скарги відбулось лише 20.10.2026 року).
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником доводи мають загальний характер, не підтверджують наявність об`єктивних і непереборних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги та не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Отже, відсутні підстави вважати пропуск строку таким, що відбувся з поважних причин, а наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для його поновлення.
Крім того слід зазначити, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Апелянтом не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку на апеляційне оскарження дійсно пов`язаний з непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Таким чином колегія суддів вважає, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки не свідчать про наявність об`єктивних причин неможливості у встановлені законом строки звернутись до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Оскільки, наведені апелянтом доводи у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції є не поважними, підстави для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В :
Визнати не поважними причини пропуску Службою зовнішньої розвідки України строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі № 420/18738/26, зазначені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Служби зовнішньої розвідки України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук