Судові рішення

Постанова № 141481864 у справі № 640/37682/21 від 10.11.2026

Постанова від 10.11.2026 в адміністративній справі № 640/37682/21 (категорія «Податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)»). Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд, суддя Аліменко Володимир Олександрович.

Справа№ 640/37682/21
СудШостий апеляційний адміністративний суд
СуддяАліменко Володимир Олександрович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяПодатку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата ухвалення10.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141481864

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/37682/21 Суддя (судді) першої інстанції: Микитин Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Терези Ю.О., Файдюка В.В.

за участю секретаря Коренко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ ЮКРЕЙН» звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2021 року №55631040201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки акта документальної позапланової виїзної перевірки від 20 серпня 2021 року №792/31-00-04-02/20027449 не відповідають фактичним обставинам справи, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, поставка товарів та надання послуг підтверджені належними первинними документами, а відповідачем не наведено належних та допустимих доказів безтоварності відповідних господарських операцій.

Крім того, позивач посилався на порушення контролюючим органом порядку проведення документальної позапланової перевірки та вихід за межі предмета перевірки, визначеного наказом від 22 липня 2021 року №510, оскільки за результатами перевірки від`ємного значення з податку на додану вартість контролюючий орган фактично здійснив перевірку заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування та зменшив таку суму оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13 вересня 2021 року №55631040201.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що під час перевірки встановлено неможливість підтвердження реального здійснення господарських операцій ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» із ТОВ «БАНКЕР ХІЛЛ», ТОВ «ШЕКОЛАН», ТОВ «ГРАВЕЛ», ТОВ «АГРАРНА ФІРМА «ЗАХІДНА СТОЛИЦЯ», ТОВ «ЛЮБИМІВКА», ТОВ «КУБЛИЧ ГРЕЙН», ТОВ «СКІФІЯ», ФГ «ЮНІКОН-АГРО», ФГ «САТУРН АГРО», ПСП «КОЛОС», ПП «АГРОПРОМ+», ТОВ «РАЛІЇВКА» та суб`єктами господарювання по ланцюгу постачання.

Контролюючий орган посилається на відсутність у відповідних суб`єктів господарювання достатньої кількості земельних ділянок, трудових, матеріальних і технічних ресурсів, необхідних для вирощування, зберігання та транспортування сільськогосподарської продукції, невідповідність обсягів виробленої та реалізованої продукції, відсутність придбання супутніх послуг та інші обставини, які, на переконання апелянта, свідчать про нереальність відповідних господарських операцій.

27 жовтня 2026 року представником позивача подано додаткові письмові пояснення щодо практики Верховного Суду з питань проведення документальних позапланових перевірок на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

У цих поясненнях позивач заперечує застосовність постанов Верховного Суду від 23 вересня 2025 року у справі №640/23760/20 та від 04 серпня 2026 року у справі №340/770/22, на які представники відповідача посилалися в судовому засіданні 22 вересня 2026 року. На думку позивача, у першій справі йшлося про бюджетне відшкодування, сформоване за операціями, визначеними пунктом 200.11 статті 200 ПК України, тоді як у цій справі відповідні операції відбулися у листопаді 2019 року, жовтні 2020 року та березні-травні 2021 року. У другій справі предметом спору було зменшення від`ємного значення ПДВ та збільшення податкових зобов`язань, а не зменшення бюджетного відшкодування; розглядалося також питання витребування документів за попередні податкові періоди.

Позивач наголошує на самостійності показників бюджетного відшкодування (рядок 20.2 декларації з ПДВ і додаток 3) та від`ємного значення, що переноситься до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядки 20.3 та 21). На його переконання, наказом від 22 липня 2021 року №510 було призначено перевірку саме від`ємного значення, тоді як фактично перевірено бюджетне відшкодування за травень 2021 року та прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В1». За умови встановлення порушень при перевірці від`ємного значення, як зазначає позивач, належною формою рішення була б «В4», а не «В1».

Крім того, позивач посилається на пункт 37 підрозділу 2 розділу XX ПК України та пункт 200.11 статті 200 цього Кодексу в редакції, чинній у 2021 році, вважаючи, що вони не допускали документальної позапланової перевірки заявленого ним бюджетного відшкодування за відповідних обставин. Позивач також заперечує правомірність застосування штрафної санкції в розмірі 50 відсотків за обставин, коли, за його твердженням, бюджетне відшкодування ще не було фактично отримане.

На підтвердження своєї позиції позивач наводить постанови Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі №640/17816/21, від 29 листопада 2023 року у справі №260/1302/19, від 13 листопада 2024 року у справі №640/32031/21, від 27 березня 2025 року у справі №640/7638/22 та від 19 лютого 2026 року у справі №380/19608/24. Особливу увагу приділяє справі №640/7638/22, у якій між тими самими сторонами розглядався спір щодо податкового повідомлення-рішення за формою «В1» за результатами перевірки декларації з ПДВ за липень 2021 року. Представник позивача просить врахувати додаткові пояснення та долучені копії судових рішень під час апеляційного розгляду.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить таких висновків.

Як установлено судом першої інстанції, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 22 липня 2021 року прийнято наказ №510 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН», яким призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, за декларацією з ПДВ за травень 2021 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

У період з 27 липня 2021 року по 16 серпня 2021 року контролюючим органом проведено зазначену перевірку, за результатами якої складено акт від 20 серпня 2021 року №792/31-00-04-02/20027449.

Згідно з висновками акта перевірки контролюючий орган установив порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого, на думку відповідача, завищено податковий кредит та суму від`ємного значення з ПДВ за травень 2021 року на 28 308 227 грн, що призвело до завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 28 308 227 грн.

На підставі висновків акта перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2021 року №55631040201, яким ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 28 308 227 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 14 154 113,50 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою є перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі визначених законом документів і податкової інформації.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже, реалізація контролюючим органом повноважень щодо проведення документальної позапланової перевірки обумовлена не лише наявністю передбаченої Податковим кодексом України підстави для її призначення, а й дотриманням визначених відповідним наказом предмета та меж такої перевірки.

При цьому відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Наведені положення у взаємозв`язку з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пунктами 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України свідчать, що правомірність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами документальної позапланової перевірки, безпосередньо залежить від наявності у контролюючого органу законних підстав для проведення відповідної перевірки та дотримання ним установлених законом і наказом про її призначення меж контрольного заходу.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з визначених цим пунктом підстав, зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У свою чергу, пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України встановлено право контролюючого органу провести документальну перевірку платника податку у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 01 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 01 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом строки проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 19 лютого 2021 року у справі №821/1235/17, від 19 березня 2020 року у справі №460/2939/18, від 19 жовтня 2022 року у справі №260/1644/19, тлумачення підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України свідчить про існування двох окремих випадків проведення документальної позапланової перевірки: подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суму податку на додану вартість, та подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

При цьому у першому випадку позапланова документальна перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених розділом V Податкового кодексу України.

Вживання законодавцем у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України понять «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» поряд із поняттям «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 умова перевищення 100 тис. грн як підстава для проведення документальної позапланової перевірки стосується від`ємного значення з ПДВ як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Отже, для цілей застосування підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України сума бюджетного відшкодування та сума від`ємного значення з ПДВ є окремими та самостійними показниками податкової декларації, для проведення перевірки кожного з яких законодавством установлено різні підстави та передумови.

Як установлено у цій справі, в наказі від 22 липня 2021 року №510 контролюючим органом як юридичну підставу проведення перевірки зазначено підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а предмет перевірки визначено як питання законності декларування від`ємного значення з ПДВ за травень 2021 року з урахуванням періодів декларування такого від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

Перевірка ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» саме з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за травень 2021 року наказом від 22 липня 2021 року №510 не призначалася.

Водночас в акті документальної позапланової виїзної перевірки зазначено, що предметом перевірки було дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами цієї перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В1» від 13 вересня 2021 року №55631040201, яким зменшено ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» саме суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану позивачем за травень 2021 року для повернення на його банківський рахунок, та застосовано штрафні санкції.

Таким чином, визначені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказом від 22 липня 2021 року №510 межі документальної позапланової перевірки відповідачем дотримані не були, оскільки контролюючим органом фактично проведено перевірку не лише правомірності декларування позивачем від`ємного значення з ПДВ, а й правомірності заявленої ним до відшкодування з бюджету суми ПДВ, яку за результатами такого контрольного заходу і було зменшено.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що операції, за рахунок яких позивачем сформовано розрахунок суми бюджетного відшкодування у спірному звітному періоді, не підпадають під передбачений пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України перелік випадків, за яких контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної перевірки бюджетного відшкодування.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» контролюючий орган вийшов за межі її предмета, визначеного наказом від 22 липня 2021 року №510 та підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Колегія суддів при вирішенні цієї справи враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27 березня 2025 року у справі №640/7638/22.

Так, предметом судового розгляду у справі №640/7638/22 був спір між тими самими сторонами - ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» та Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків - щодо правомірності податкового повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ та застосування штрафних санкцій, прийнятого за результатами документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

У справі №640/7638/22 наказом від 17 вересня 2021 року №619 було призначено перевірку законності декларування від`ємного значення з ПДВ у декларації за липень 2021 року, однак фактично контролюючим органом перевірено також заявлену платником до бюджетного відшкодування суму ПДВ, яку надалі зменшено податковим повідомленням-рішенням.

Верховний Суд у зазначеній постанові погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що контролюючий орган вийшов за межі предмета документальної позапланової перевірки, оскільки сума бюджетного відшкодування та сума від`ємного значення з ПДВ є окремими та самостійними показниками податкової декларації, для проведення перевірки кожного з яких встановлено різні підстави й передумови.

При цьому Верховний Суд установив, що порушення, допущені контролюючим органом під час перевірки законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за відсутності відповідних повноважень, нівелюють правові наслідки такої перевірки та є самостійною і достатньою підставою для задоволення позову і скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів зауважує, що відмінність між справою №640/7638/22 та справою, яка переглядається, фактично полягає у звітному періоді, щодо якого здійснювалася перевірка: у справі №640/7638/22 - липень 2021 року, у цій справі - травень 2021 року.

Водночас така відмінність не впливає на подібність змісту спірних правовідносин, їх суб`єктного складу, нормативного регулювання та правового питання, яке підлягає вирішенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Колегія суддів не встановила обставин, які б свідчили про наявність у цій справі суттєвих відмінностей від правовідносин, яким Верховним Судом надано правову оцінку у справі №640/7638/22, та які б зумовлювали необхідність іншого застосування підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до незаконності такої перевірки та не породжує правових наслідків її проведення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 зазначила, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставою для скасування відповідного рішення є ті порушення, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу та законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

У спірних правовідносинах установлене порушення не є суто формальним, оскільки стосується безпосередньо наявності у контролюючого органу повноважень на здійснення документальної перевірки відповідного показника податкової звітності.

Фактично контролюючим органом здійснено перевірку бюджетного відшкодування, яка не була призначена відповідним наказом та для проведення якої були відсутні передбачені пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України підстави, а наслідком саме такої перевірки стало прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування.

За таких обставин установлені порушення нівелюють правові наслідки проведеної документальної позапланової перевірки та є самостійною і достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2021 року №55631040201.

Оцінюючи подані позивачем 27 жовтня 2026 року додаткові пояснення та наведені в них посилання на практику Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке.

Правова оцінка підстав і меж перевірки повинна здійснюватися з урахуванням редакції Податкового кодексу України, чинної на час її призначення та проведення, змісту наказу про перевірку, фактично перевірених показників декларації і характеру прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення. Сама лише наявність у декларації від`ємного значення ПДВ понад 100 тис. грн не означає, що контролюючий орган без додержання спеціальних передумов вправі перевірити будь-який інший показник декларації, зокрема заявлену до бюджетного відшкодування суму.

Стосовно постанови Верховного Суду від 04 серпня 2026 року у справі №340/770/22 колегія суддів враховує, що, відповідно до наведених сторонами відомостей про її зміст, у ній досліджувалося питання правомірності перевірки від`ємного значення ПДВ та витребування первинних документів щодо показників, сформованих у попередніх звітних періодах і перенесених до декларації за період перевірки. Предметом оскарження були рішення про зменшення від`ємного значення та збільшення податкового зобов`язання. Натомість у справі, що переглядається, наказ №510 стосувався законності декларування від`ємного значення, проте за результатами перевірки прийнято рішення саме про зменшення бюджетного відшкодування за формою «В1». Отже, висновок про можливість дослідження документів попередніх періодів у межах належно визначеного предмета перевірки сам по собі не вирішує питання про правомірність розширення цього предмета на бюджетне відшкодування.

Посилання на постанову Верховного Суду від 23 вересня 2025 року у справі №640/23760/20 також не спростовує висновків суду першої інстанції. У наведених у додаткових поясненнях фрагментах цієї постанови розглянуто взаємозв`язок від`ємного значення і бюджетного відшкодування за умов формування останнього за операціями, передбаченими пунктом 200.11 статті 200 ПК України. Водночас у цій справі суд першої інстанції встановив відсутність відповідних операцій, а наказом №510 перевірка бюджетного відшкодування окремо не призначалася. Тому застосування висновку з іншої справи без зіставлення цих юридично значущих обставин було б необґрунтованим.

Колегія суддів також враховує наведені позивачем постанови Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі №640/17816/21, від 29 листопада 2023 року у справі №260/1302/19, від 13 листопада 2024 року у справі №640/32031/21 та від 19 лютого 2026 року у справі №380/19608/24 у частині аргументації щодо розмежування перевірки від`ємного значення і бюджетного відшкодування та необхідності додержання предмета перевірки. Водночас найбільш близькими за юридично значущими обставинами є правовідносини, оцінені Верховним Судом у постанові від 27 березня 2025 року у справі №640/7638/22, правова позиція з якої вже наведена вище.

Щодо доводу позивача про форму прийнятого рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204, податкове повідомлення-рішення за формою «В1» використовується у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, а за формою «В4» - у разі зменшення від`ємного значення суми ПДВ. Отже, форма «В1» спірного рішення підтверджує, що безпосереднім правовим наслідком перевірки стало саме зменшення бюджетного відшкодування, а не показника від`ємного значення, який визначено предметом наказу №510. При цьому сам по собі вибір форми податкового повідомлення-рішення не є окремим порушенням: правове значення має невідповідність фактичного предмета перевірки межам її призначення та відсутність установлених законом передумов перевірки бюджетного відшкодування.

Посилання позивача на пункт 37 підрозділу 2 розділу XX ПК України колегія суддів оцінює у взаємозв`язку з пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Зазначене регулювання не встановлювало абсолютної неможливості перевірки бюджетного відшкодування будь-яким способом, однак передбачало спеціальні умови саме для документальної позапланової перевірки відповідного показника. Наявність таких умов у спірному випадку контролюючим органом не доведена.

Довід про неправомірність застосування штрафу в розмірі 50 відсотків за відсутності фактичного отримання бюджетного відшкодування не змінює визначальної підстави вирішення спору. Оскільки податкове повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування прийняте за результатами перевірки, проведеної з виходом за її встановлені межі, воно є протиправним у цілому, включно із застосованою ним штрафною санкцією. За таких обставин окреме вирішення питання про наявність усіх матеріально-правових передумов застосування штрафу не впливає на результат апеляційного перегляду.

Отже, колегія суддів бере до уваги додаткові письмові пояснення позивача у частині, в якій вони стосуються правового розмежування предмета перевірки від`ємного значення ПДВ і перевірки бюджетного відшкодування та підтверджують необхідність оцінки меж наказу №510. Наведені відповідачем постанови Верховного Суду, з огляду на відмінність істотних фактичних обставин, не дають підстав для висновку про законність спірної перевірки бюджетного відшкодування і не спростовують висновку суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2021 року №55631040201.

Щодо доводів апеляційної скарги про нереальність господарських операцій позивача колегія суддів зазначає наступне.

Апелянт значну увагу приділяє обставинам здійснення господарської діяльності безпосередніми контрагентами позивача та іншими суб`єктами господарювання по ланцюгу постачання, посилаючись на відсутність або недостатність у них земельних ділянок, трудових ресурсів, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та інших матеріальних ресурсів, відсутність відомостей щодо придбання послуг із транспортування, навантаження, розвантаження та зберігання продукції, а також на невідповідність між обсягами виробленої та реалізованої сільськогосподарської продукції.

Разом з тим наведені доводи не спростовують установленого судом першої інстанції порушення контролюючим органом меж та правових підстав проведення документальної позапланової перевірки.

Встановлення обставин щодо реальності чи нереальності господарських операцій може мати правове значення для визначення наявності або відсутності порушення платником податкового законодавства по суті.

Однак оцінка таких обставин не усуває та не може легалізувати відсутність у контролюючого органу належних повноважень на проведення документальної перевірки бюджетного відшкодування, за результатами якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи, що встановлені порушення порядку проведення перевірки у цьому випадку є самостійною та достатньою підставою для скасування прийнятого за її результатами рішення, відсутня необхідність переходу до правової оцінки висновків акта перевірки щодо реальності господарських операцій позивача з кожним із зазначених у ньому контрагентів.

Такий підхід безпосередньо узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі №640/7638/22, у якій контролюючий орган також посилався на фіктивний характер господарських операцій ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН», однак Верховний Суд визнав установлене порушення повноважень під час проведення перевірки самостійною та достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Відтак доводи апеляційної скарги щодо нереальності господарських операцій, недоліків у діяльності контрагентів позивача та їх постачальників не спростовують визначальної підстави, з якої суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не містять обставин, які б спростовували встановлений факт виходу контролюючого органу за межі предмета документальної позапланової перевірки та наявність підстав для застосування до спірних правовідносин правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 березня 2025 року у справі №640/7638/22.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну правову оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про наявність передбачених статтею 317 КАС України підстав для його скасування або зміни.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року-без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Ю.О. Тереза

В.В. Файдюк

Повне судове рішення складено « 13» листопада 2026 року.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
10.11.2026 Постанова № 141377514 Шостий апеляційний адміністративний суд
09.09.2026 Ухвала № 139610427 Шостий апеляційний адміністративний суд
27.07.2026 Ухвала № 138516649 Шостий апеляційний адміністративний суд
09.07.2026 Ухвала № 138130934 Шостий апеляційний адміністративний суд
09.06.2026 Рішення № 137557559 Івано-Франківський окружний адміністративний суд
09.06.2026 Додаткове рішення № 137231047 Івано-Франківський окружний адміністративний суд
21.05.2026 Рішення № 137769202 без тексту Івано-Франківський окружний адміністративний суд
21.05.2026 Рішення № 136705506 без тексту Івано-Франківський окружний адміністративний суд
27.02.2026 Ухвала № 134432021 без тексту Івано-Франківський окружний адміністративний суд
13.08.2025 Ухвала № 129587430 без тексту Івано-Франківський окружний адміністративний суд
22.04.2025 Ухвала № 126779726 без тексту Івано-Франківський окружний адміністративний суд
08.04.2025 Ухвала № 126445127 без тексту Івано-Франківський окружний адміністративний суд
01.04.2025 Ухвала № 126261573 без тексту Івано-Франківський окружний адміністративний суд
17.01.2022 Ухвала № 103396792 без тексту Окружний адміністративний суд міста Києва