ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/89/22 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Рух справи.
04.01.2022 ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначені їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 01.08.2021;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити їй пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 01.08.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після досягнення 60-річного віку позивачка зверталась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Загальний стаж позивачки на момент звернення складав 34 роки 5 місяців, що є достатнім для призначення пенсії. Однак відповідачем не прийнято до уваги довідку про роботу позивачки в м. Луганськ та відмовлено їй у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю страхового стажу, оскільки така довідка видана на непідконтрольній території України.
Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва вказана справа надійшла 22.03.2024 на розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 26.07.2021 за № 263040006504 про відмову позиваці в призначенні пенсії за віком; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивачки від 19.07.2021 про призначення пенсії за віком з 01.08.2021 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ґрунтуються на нормі закону, проте позивачкою не надано належним та допустимих доказів, проте зазначив, що рішення відповідача підлягає скасуванню як таке, що не відповідає положенням ст.2 КАС України.
Позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позиції відповідача у суді першої інстанції.
Зокрема, те, що відповідач листом управління від 27.07.2021 за результатами розгляду заяви позивачки вирішив, що за наданими нею документами страховий стаж становить 11 років 08 місяців 20 днів, тобто відсутній необхідний страховий стаж у розмірі 28 років для призначення пенсії за віком.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 та від 14.04.2025 були відкриті апеляційні провадження за апеляційною скаргою позивача та відповідача, відповідно, та витребувано справу зі суду першої інстанції.
Після надходження справи до суду апеляційної інстанції, ухвалою від 07.07.2025 слухання справи призначено у порядку письмового провадження.
Сторони не подавали відзиви щодо доводів апеляційних скарг опонента.
Колегія суддів зауважує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діє на час розгляду даної справи.
Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Отже, враховуючи зазначене та умови сьогодення, колегія суддів продовжує строк розгляду даної справи на розумний термін через поважність причин.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачка через вебпортал звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 19.07.2021 про призначення пенсії за віком.
Рішенням від 26.07.2021 № 263040006504 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовлено позивачці в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "По загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Відповідно до вказаного рішення, страховий стаж позивачки становить 11 років 8 місяців 20 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
Разом з тим, довідка про період роботи з 1980 по 2003 до уваги взята не була, оскільки видана органами на тимчасово окупованій території, є недійсною і не створює правових наслідків.
Не погодившись із такими діями пенсійного органу, позивачка звернулась з позовом до суду.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV.
Так, закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV(далі - Закон №1058-ІV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Згідно частині 1 статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Згідно вимог ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
На підставі ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
У відповідності до вимог ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
У Розділі II Порядку № 22-1 "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" передбачено, окрім інших, перелік документів, необхідний для призначення пенсії (пункт 2.1).
У п.п. 2 п. 2.1 Порядку зазначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
- ідентифікує заявника (його представника);
- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;
- з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
- сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
- надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
При цьому, згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Висновки суду.
Зі системного аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що управління Пенсійного фонду України при вирішенні питання щодо призначення пенсії зобов`язано ретельно дослідити всі подані документи для призначення пенсії та, у випадку необхідності дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів, повинно повідомити про це заявника.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачка 19.07.2021 через веб-портал звернулась до пенсійного органу із заявою щодо призначення їй пенсії за віком.
26.07.2021 рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області було відмовлено позивачці в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу 28 років.
Відповідно до спірного рішення, страховий стаж позивачки становить 11 років 8 місяців 20 днів.
При цьому, до страхового стажу позивачки не зараховано період роботи з 1980 року по 2003 рік, згідно архівної довідки від 14.10.2015 №287/80, виданої архівним управлінням адміністрації м. Луганська, так званої «Луганської народної республіки».
Позивачка наполягає, що у період з 1980 року по 2003 працювала в Колгоспі «Криворіжжя» та займала посаду секретаря голови цього колгоспу.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачка крім зазначеної архівної довідки, так званої «Луганської народної республіки», інших документів пенсійному органу не подавала.
Крім того, суду доказів на підтвердження того, що позивачка працювала у період з 21.08.1980 по 20.05.2003 в Колгоспі «Криворіжжя» також не подала, зокрема такими документами могли бути трудова книжка за цей період із відповідними записами, чи будь які інші документи про те, що позивачка отримувала заробітну плату чи виконувала відповідні функції працівника сільради.
Проте, суд першої інстанції зазначив, що документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, і оскільки відповідач непроінформував позивачку про необхідність подачі додаткових документів і про відсутність даних в системі персоніфікованого обліку про страховий стаж за період її роботи з 1980 року по 2003 рік, то рішення відповідача з огляду на положення ст.2 КАС України визнав необгрунтованим.
Вказаний висновок апелянт-відповідач не спростував, відповідні докази відсутні в матеріалах справи, через, що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині для можливості подачі позивачкою відповідачу додаткових документів для призначення пенсії з відповідної дати подачі заяви з цього питання.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що рішення відповідача є неповним і не об`єктивним, не відповідає положенням ст.2 КАС України, внаслідок чого підлягає скасуванню як протиправне, і зобов`язання відповідача прийняти нове рішення з урахуванням висновків суду у цій справі, а саме після того як пенсійний орган запропонує позивачці подати додаткові документи (перелік) і проінформує про відсутність в системі персоніфікованого обліку про страховий стаж за період її роботи з 1980 року по 2003 рік.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачці пенсію за віком з 01.08.2021, то суд першої інстанції правильно зазначив, що ці позовні вимоги є похідними від основної позовної вимог, отже не підлягають задоволенню з огляду на вищенаведені висновки з приводу обґрунтованості основної позовної вимоги.
Таким чином, доводи апелянтів не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Щодо всіх інших доводів апелянтів, колегія суддів також їх відхиляє як необґрунтовані при цьому приймаює до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому зазначено «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а всі доводи апелянтів не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, висновки суду відповідають обставинам у справі, норми процесуального права застосовані з дотриманням положень КАС України, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Судові витрати судом першої інстанції правильно визначено.
Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк