Судові рішення

Рішення № 141482013 у справі № 199/834/26 від 29.09.2026

Рішення від 29.09.2026 у цивільній справі № 199/834/26 (категорія «Інших фактів»). Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, суддя АВРАМЕНКО А. М.

Справа№ 199/834/26
СудАмур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
СуддяАВРАМЕНКО А. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших фактів
Дата ухвалення29.09.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141482013

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 199/834/26

(2-о/199/126/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра

у складі: головуючого судді - Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання - Кріпаченко М.Д.,

за участю: заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи - Стахової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ №1 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернулась заявник через свого представника із вищевказаною заявою окремого провадження, в обґрунтування якого послалась на те, що заявник не має паспорту, рішенням суду від 22 липня 2025 року у справі №199/1838/25 встановлено факт народження заявника, зобов`язано відповідний територіальний орган ВДРАЦС внести анкетні дані заявника, її матері до актового запису про народження. 03 вересня 2025 року було видано свідоцтво про народження заявника відповідно до рішення суду. Наразі існує потреба в отриманні заявником паспорту вперше, для чого було направлено запит до 1 Відділу у місті Дніпрі ГУДМС у Дніпропетровській області. У відповідь на такий запит листами вказаного органу повідомлено про встановлення належності заявника та її матері до громадянства України, а також повідомлено про перелік документів, який необхідно подати для отримання паспорту громадина України. Однак, оскільки матір заявника не виходить на контакт зі своєю дочкою, встановлення особи останньої безпосередньо в Державній міграційній службі є неможливим, що і зумовило звернення до суду із даною заявою окремого провадження, в якій заявник просить суд встановити її особу для подальшого оформлення та видачі паспорту громадянина України. Заявник стверджує, що окрім вказаного рішення суду її особу можуть підтвердити свідки, які будуть допитані в ході розгляду справи.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 08 червня 2026 року заяву окремого провадження прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку призначено до судового розгляду з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 19 червня 2026 року задоволено клопотання представника заявника про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні заявник, її представник вимоги заяви окремого провадження підтримали, наполягали на задоволенні заяви в повному обсязі з викладених у ній підстав та обставин.

Представник заявника в судовому засіданні залишила вирішення справи на розсуд суду у відповідності до вимог законодавства, вказавши, що в позасудовому порядку провести процедуру ідентифікації заявника задля встановлення її особи не виявилось за можливе через неможливість опитування особи (член сім`ї, близька особа, сусід тощо), яка б могла підтвердити особу заявника, зокрема її матері. Крім того, від представника заінтересованої особи до суду надійшли письмові пояснення, у яких представника послалась на те, що заявниця немає жодних документів з фотокарткою, які дають можливість ідентифікувати її особу, а також не змогла залучити свідками членів родини, що унеможливило встановлення особи заявника та зумовило рекомендацію звернутись з цього приводу до суду.

За таких обставин, керуючись ст.ст.223, 240, 294 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд справи по суті за наведеної явки учасників справи та обставин.

Вислухавши учасників справи, які з`явились в судове засідання, допитавши свідків, а також дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 22 липня 2025 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпра за наслідками розгляду по суті цивільної справи №199/1838/25 було ухвалено рішення, яке набрало законної сили 28 серпня 2025 року. Вказаним рішення суду було встановлено факт народження заявника - ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Харків, Харківська область, Україна, громадянство - громадянка України, мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України; батько - запис про батька має бути вчинено відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Крім того тим же рішенням суду зобов`язано Амур-Нижньодніпровський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), внести відповідний актовий запис про народження особи, зазначивши: прізвище « ОСОБА_4 »; ім`я « ОСОБА_5 »; по-батькові « ОСОБА_6 »; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - м. Харків, Харківська область, Україна; громадянство «громадянин України». В графі «відомості про матір» зазначити: прізвище матері « ОСОБА_4 »; ім`я матері « ОСОБА_7 »; по-батькові матері « ОСОБА_8 »; громадянство «громадянин України». Відповідно до ч.1 ст.135 СК України, в графі «відомості про батька» зазначити: прізвище батька « ОСОБА_4 »; ім`я батька « ОСОБА_6 »; по-батькові батька « ОСОБА_9 »; громадянство «громадянин України». Копія зазначеного рішення суду наявна в матеріалах справи.

В ході судового розгляду вищевказаної цивільної справи №199/1838/25 за результатами аналізу ДНК на материнство від 27 березня 2025 року було встановлено ймовірність материнства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно заявниці на 99,9999998%. Крім того, в ході розгляду тієї ж цивільної справи №199/1838/25 було призначено та проведено судову-медичну експертизу для встановлення віку заявника, за наслідками чого складено висновок експерта №149 від 24 червня 2025 року, який в подальшому також покладено в основу вищевказаного позитивного для заявника рішення суду від 22 липня 2025 року. Означений висновок в якості додатків містить фотографії особи, вік якої встановлювався, і зображена на цих фото особа за зовнішнім виглядом (рисами обличчя, віком) при візуальному порівнянні повністю збігається із особою заявника вже у даній цивільній справі, яка вирішується, що також підтверджується фотокартками заявника, долученими останньою в ході розгляду даної цивільної справи.

03 вересня 2025 року на виконання вищевказаного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра у цивільній справі №199/1838/25 заявником було отримано свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 (актовий запис №3 від 03 вересня 2025 року), в якому зазначені анкетні дані заявника та відомості про її батьків у відповідності до резолютивної частини згаданого рішення суду. Дані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження та копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Листами заінтересованої особи у справі від 18, 27 грудня 2025 року у відповідь на адвокатський запит повідомлено сторону заявника перелік документів, необхідних для оформлення паспорту громадянина України, процедуру встановлення особи у випадку відсутності в неї необхідного пакету, а також вказано на підтвердження належності заявника та її матері до громадянства України. Викладене підтверджується копією адвокатського запиту та копіями листів заінтересованої особи у справі.

04 серпня 2026 року заінтересованою особою у справі своїм листом у відповідь на адвокатський запит представника заявника від 23 липня 2026 року повідомлено сторону заявника про те, що оскільки заявник не надала документів із фотокарткою, в закладах освіти не навчалась, то встановити її особу за інформаційними базами, що перебувають у власності держави або підприємств та організацій не є можливим. В якості свідка заявник не змогла залучити матір або іншу особу, що є членом сім`ї або близькою особою з документами, що посвідчують відповідні факти (свідоцтво про шлюб, про розірвання шлюбу, про народження, рішення суду або інші документи). Враховуючи викладене заявниці рекомендовано звернутись до суду для проведення процедури встановлення особи у судовому порядку. Копії адвокатського запиту та листа заінтересованої особи наявні в матеріалах справи.

Згідно копії акту обстеження умов проживання від 10 вересня 2025 року заявник проживає за адресою АДРЕСА_1 у великій родині, членами якої є також ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Допитаний в ході розгляду справи в якості свідка ОСОБА_11 повідомив, що із заявником він познайомився приблизно у 2020 році, почали спілкуватися, зустрічатись та жити разом як чоловік та жінка без державної реєстрації шлюбу, що у заявника немає документів спочатку свідок не знав, згодом в них народилося двоє дітей, займалися оформленням документів, зверталися до відповідних служб, але не вдалося зробити.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що матір`ю ОСОБА_11 , який познайомився із заявником, почав із нею зустрічатись, згодом створив із заявником сім`ю, у заявника і сина свідка народилось двоє дітей, про те, що у заявника немає документів свідок спочатку не знала, а коли дізналась, то намагалась разом із сином допомогти оформити такі документи, їздили до матері заявника ОСОБА_3 , однак остання відмовилась спілкуватись, а також не виходить на зв`язок і з міграційною службою, що і унеможливило оформлення паспорту громадянина України на ім`я заявника в позасудовому порядку.

Обидва вищевказані свідки в судовому засіданні повідомили суду, що заявник, яка звернулась до суду із даною заявою окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, є ОСОБА_1 , факт народження якої та анкетні дані, громадянство, відомості про батьків були встановлені рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра у цивільній справі №199/1838/25.

Правовідносини, які виникли між учасниками справи, врегульовані нормами Конституції України, Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Закону України «Про громадянство України», ЦПК України, Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (далі - Порядок).

Так, відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За змістом ст.ст.293, 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», ст.5 Закону України «Про громадянство України», п.п.1, 3 Порядку паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Нормою ст.4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено, що єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів, зокрема паспорту громадянина України.

Положеннями ст.3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено, що ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.

Частиною 1 ст.10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.

Пунктом 35 Порядку передбачено, що заявник для оформлення паспорта подає: 1) свідоцтво про народження (за наявності) або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження); 2) оригінали документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або якщо батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями, або якщо особа набула громадянства України на території України, подається довідка про реєстрацію особи громадянином України. У разі втрати довідки про реєстрацію особи громадянином України (у разі набуття особою громадянства України відповідно до статті 7 Закону України «Про громадянство України») може бути подано її копію; у випадках, коли у заявника з поважних причин (тривалий час не проживає з батьками, місце перебування батьків невідомо або вони померли, зв`язок з ними втрачено або вони позбавлені батьківських прав, про що зазначається у письмовому поясненні заявника) відсутня можливість подати документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, перевірка факту належності заявника до громадянства України здійснюється за обліками ДМС, інших державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, що перебувають у власності держави; 2-1) відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання, зняте із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відсутність таких відомостей (за наявності - витяг з реєстру територіальної громади, е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон, паспорт зразка 1994 року); 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном); 3-1) заява про зняття з консульського обліку (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою (далі - заява про зняття з консульського обліку); 4) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб); 6) рішення суду про встановлення особи (для особи, якій було відмовлено в оформленні паспорта відповідно до підпункту 6 пункту 100 цього Порядку); 7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи; 8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати; 9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження. Особа може пред`явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі в електронній формі, за умови наявності в територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта технічної можливості провести перевірку відповідності реєстраційних даних особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації; 10) документ встановленого зразка, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адреси місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про свідка, якого буде залучено до проведення процедури встановлення особи відповідно до абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку, зокрема адресу особистої електронної пошти, контактний номер телефону. Працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС проводиться перевірка відомостей та документів, поданих свідком за наявними обліками ДМС, іншими державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у власності держави; 11) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися через наявність порушення функцій організму, що підтверджується, у тому числі висновком закладу охорони здоров`я чи іншою медичною документацією, оформленою в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби).

Пунктом 43 Порядку визначено, що у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо проведення перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до Мін`юсту, відділів державної реєстрації актів цивільного стану громадян, територіальних органів Національної поліції, ДПС, закладів освіти, військових частин, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотозображення особи, яке дасть змогу ідентифікувати особу. Під час проведення перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник. У разі відсутності документів з фотокарткою/відцифрованим образом обличчя особи, отриманих з державних, єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідка, який був зазначений заявником. Свідками можуть бути дієздатні один із членів сім`ї особи (у тому числі колишня дружина/колишній чоловік), інша близька особа або сусід, які досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу, які підлягають обов`язковому пред`явленню.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що за результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту державної реєстрації народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС або його заступником. Якщо за результатами проведення зазначеної процедури особу не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта.

За змістом ст.ст.76, 89, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви і необхідність її задоволення, ґрунтуючи своє рішення на наступному.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі №320/948/18, Верховного Суду у постановах від 17 листопада 2021 року по справі №759/3119/16-ц, від 26 листопада 2021 року по справі №263/877/21, від 08 грудня 2021 року по справі №543/271/20, 23 грудня 2021 року по справі №554/1618/21, від 24 грудня 2021 року по справі №935/1386/20, від 26 січня 2022 року по справі №568/310/21, від 26 січня 2022 року по справі №282/976/20, листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року по справі №200/14136/17)

У справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти (постанова Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі №705/928/23).

Встановлення особи в судовому порядку для видачі документів, що посвідчують особу, можливе лише після проведення процедури ідентифікації та за наявності доказів неможливості встановлення особи компетентними органами в позасудовому порядку. Для звернення до суду із заявою про встановлення особи обов`язковими документами є свідоцтво про народження та документи щодо неможливості встановлення особи після проведення процедури ідентифікації. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 липня 2025 року по справі №203/2326/23.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року по справі №760/10717/22 вказано: «надання адміністративної послуги з оформлення паспорта громадянина України регламентовано Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Законом України «Про громадянство України». Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України відноситься до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України і оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Частиною першою статті 4 вказаного Закону передбачено, що Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі неможливості встановити особу розпорядником реєстру особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи державною міграційною службою України та (або) прийняття відповідного рішення суду, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються. Враховуючи наведені норми законодавства, заявник має право на встановлення відповідного факту, що має юридичне значення, у порядку, визначеному частиною першою статті 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Згідно з вимогами вказаного законодавства України у разі якщо Державна міграційна служба України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації, то встановлення такого факту проводиться у судовому порядку. До місцевого загального суду подається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. Основними документами, які дозволяють особі звернутися до суду, мають бути свідоцтво про народження особи та рішення Державної міграційної служби України про неможливість встановити особу після проведення процедури ідентифікації. У своїй заяві до суду заявник має вказати, який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують цей факт (показання свідків, біографічні дані заявника та будь-які документи, які надають можливість перевірити інформацію щодо його особи). Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі №511/409/20 (провадження №61-20060св21).

Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявник має право на встановлення його особи, оскільки ДМС України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації, тому встановлення такого факту проводиться у судовому порядку. Схожі за змістом правові висновки у подібних правовідносинах містяться у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №755/16248/18».

Стосовно обставин правовідносин учасників даної цивільної справи, то судом за наслідками її розгляду на підставі аналізу змісту наведених вище норм законодавства, правових позицій судів касаційної інстанції, а також наявних у справі доказів, в тому числі, але не виключно, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 22 липня 2025 року у цивільній справі №199/1838/25, а саме встановленого ним юридичного факту та фактичних обставин при розгляді справи, висновку експерта №149 від 24 червня 2025 року, який містить фото ідентифікованої особи, наданого заявником суду власного фото, а також з огляду на покази допитаних в судовому засіданні свідків, враховуючи, що в позасудовому порядку заявник не змогла отримати паспорт громадянина України внаслідок неможливості проведення належної ідентифікації особи заявника відповідним територіальним органом ДМС у відповідності до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та Порядку, а також приймаючи до уваги, що встановлення заявленого юридичного факту необхідно заявнику для подальшої реалізації її права на підтвердження її особи та отримання паспорту громадянина України, не пов`язаність встановлення цього юридичного факту із подальшим вирішенням спору про право, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог заяви окремого провадження, а отже і про можливість її задоволення.

У відповідності до ст.294 ч.7 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.ст.3, 4, 10, 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», ст.5 Закону України «Про громадянство України», п.п.1, 3, 35, 43, 44 Порядку, ст.ст.2, 4, 7, 19, 23, 76-81, 89, 95, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву окремого провадження ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа - Відділ №1 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37806243; адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, 31), про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт, що заявниця, яка звернулась до суду та надала фото зі своїм зображенням, є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - Україна, Харківська область, м. Харків, громадянство - громадянка України (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 від 03 вересня 2025 року, актовий запис про народження №3 від 03 вересня 2025 року, складений Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.09.2026 Рішення № 141482016 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
19.06.2026 Ухвала № 137830148 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
08.06.2026 Ухвала № 137388808 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 37806243. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг