ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Справа №460/11772/25 пров. №А/857/51658/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року (суддя Гресько О.Р., м.Рівне, повний текст складено 04 листопада 2025 року), -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУПФ) та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУПФ-1), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ №1[телефон приховано] від 26.03.2025 (далі - Рішення) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статей 55-56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII , пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), з урахуванням пільгового страхового стажу за період роботи у зоні відчуження з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізовано шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області (далі КНП) на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров`я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в КНП на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, в зв`язку з досягненням віку 50 років;
- зобов`язати ГУПФ призначити з 07.02.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статей 55-56 Закону №796-XII, пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, статті 114 Закону №1058-IV, з урахуванням пільгового страхового стажу за період роботи у зоні відчуження з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізовано шляхом приєднання до КНП на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров`я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в КНП на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, в зв`язку з досягненням віку 50 років;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ-1 №1[телефон приховано] від 07.05.2025 (далі - Рішення-1) про відмову у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статей 55-56 Закону №796-XII, пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, статті 114 Закону №1058-IV, з урахуванням пільгового страхового стажу за період роботи у зоні відчуження з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізовано шляхом приєднання до КНП на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров`я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в КНП на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, в зв`язку з досягненням віку 50 років.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення. Визнано протиправним та скасувати Рішення-1. Зобов`язано ГУПФ-1 зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізованого шляхом приєднання до КНП на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров`я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в КНП на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС» до страхового стажу у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) в особливо шкідливих умовах праці у зоні відчуження як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та перерахунок пенсії у відповідності до статті 13 Закону №1788-XII, статті 114 Закону №1058-IV, статей 55 - 56 Закону №796-XII та провести перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням страхового стажу, починаючи з 07.02.2025, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що період роботи позивача взагалі не охоплений атестацією робочого місця за умовами праці посади фельдшер виїзної бригади.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з часу призначення із зарахуванням до страхового стажу в полуторному розмірі періодів її роботи у зоні відчуження з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізованого шляхом приєднання до КНП на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров`я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в КНП на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС».
Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 27.02.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням ГУПФ позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах через відсутність пільгового стажу.
У цьому Рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 35 років 01 місяць 03 дні, з урахуванням кратності становить 37 років 01 місяць 09 днів, пільговий стаж (за Списком №1) становить 02 роки 0 місяців 24 дні. До пільгового стажу не зараховано період роботи, згідно довідки №120 від 02.02.2024, період з 01.12.2011 по 31.12.2019, до стажу роботи за Списком №1 зараховується робота в зоні відчуження після 01.01.2010 на підприємствах, в установах і організаціях, зазначених в «Переліку робіт з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці у будівництві, на яких встановлюється підвищена оплата праці» затвердженому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №576, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2012 за №771/21084. (далі - Перелік №576) на підставі довідок про пільговий характер роботи за встановленою формою та за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Звернуто увагу, що Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» відсутня в переліку, затвердженому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №576 від 13.03.2012. Даний факт зазначено в Акті №1000-1104-1/992 від 02.02.2024. Крім того, перевіркою встановлено, що період 24.12.2017 по 31.12.2019 взагалі не охоплений атестацією робочого місця за умовами праці посади «фельдшер виїзної бригади в здоровпункті «Новарка» КНП, з 01.04.2022 по 30.04.2022 - в наданих заявником документах атестація проведена 30.06.2022, інформація про проведення атестації вперше - відсутня, з 01.03.2022 по 31.03.2022 - відсутні нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків в індивідуальних відомостях форми ОК-5.
Про результати розгляду такої заяви Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі ГУПФ-2) повідомило позивача листом від 03.04.2025.
30.04.2025 позивач повторно звернувся до органу пенсійного фонду, подавши до такої додаткові документи згідно з розпискою-повідомленням (від 30.04.2025 за №935).
07.05.2025 ГУПФ-1 прийнято Рішення-1 про відмову у перерахунку пенсії.
У цьому Рішенні вказано, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 з 07.02.2025 призначено пільгову пенсію за віком список №1 відповідно до Закону № 1058-IV. До заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_1 надав довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.12.2023 №1865 за період роботи з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» та від 18.04.2025 №494 за період роботи з 01.12.2011 по 31.12.2019 в КНП. При розгляді наданих документів встановлено, що Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» відсутня в Переліку №576, а період з 24.12.2017 по 31.12.2019 взагалі не охоплений атестацією робочого місця за умовами праці посади «фельдшер виїзної бригади в здоровпункті «Новарка».
Листом від 12.05.2025 ГУПФ-1 проінформувало позивача про відповідне рішення за його заявою від 30.04.2025.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом №1058-IV.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ, який набрав чинності з 1 січня 1992 року, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону №796-XII час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за Списком №1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
До набрання чинності Закону №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом №1788-XII, відповідно до статті 62 якого основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Зазначеній статті 62 Закону №1788-ХІІ кореспондуються положення пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), за змістом якого основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З аналізу наведених правових норм слідує, що документами, які підтверджують трудовий стаж, є трудова книжка із записом про характер виконуваної роботи та уточнююча довідка, яка видається у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у постанові від 22.11.2018 у справі №822/1241/15.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Записами трудової книжки НОМЕР_1 підтверджено, що позивач (щодо спірних періодів) з 14.08.2010 по 31.12.2019 працював у Державному закладі «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» МОЗ України, яке було реорганізовано шляхом приєднання до КНП на посадах фельдшера швидкої медичної допомоги станції невідкладної медичної допомоги, фельдшера виїзної бригади здоровпункту «Новарка», фельдшера виїзної бригади, з 02.01.2020 по 31.01.2022 у КНП на посаді фельдшера (виїзної бригади) відділення невідкладної медичної допомоги вдома, центру первинної медико-санітарної допомоги (відділення невідкладної медичної допомоги вдома, відділення невідкладної медичної допомоги, інтенсивної терапії та анестезіології), з 01.02.2022 по 31.03.2022 у Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров`я України на посаді фельдшера ПОЗ АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.04.2022 по 30.04.2022, 01.05.2022 по 31.12.2023, 01.01.2024 по 31.12.2024 у КНП на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС» Центру первинної медико-санітарної допомоги, на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2025 працює на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС» у Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров`я України».
За змістом довідок від 01.12.2023 №1865, від 18.04.2025 №494, від 01.01.2024 №1, від 01.12.2023 №1866, від 01.12.2023 №1867, від 06.02.2025 №182, виданих КНП від 13.12.2023 №27, виданих ДЗ «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження МОЗ України», позивач у період з 01.12.2011 по 31.12.2019, з 01.02.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.10.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2023 по 30.09.2023 , з 01.01.2024 по 31.12.2024 виконував роботи в зоні відчуження за посадами, що передбачені Списком №1.
До матеріалів справи позивачем також надано накази №229 від 24.12.2012, №6 від 10.01.2018, від 17.04.2018 №31, від 30.06.2022 №116, про проведення атестації робочих місць, лист Головного управління Держпраці у Київській області від 14.05.2018 №42/2/18/6877 про атестацію робочих місць за умовами праці. Довідку від 30.04.2025, яка містить інформацію про дози зовнішнього опромінення.
Щодо посилань відповідача на відсутність документального підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією та результатами атестації умов праці, суд зазначає наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 №442 (далі Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від № 41 від 01.09.1992.
Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Відтак, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за не проведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера, позивача у даній справі.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Вказане повністю узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.
Отже, особи зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 та Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо аргументів відповідача про відсутність Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» в Переліку №576, то необхідно зазначити наступне.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 №173, підрозділ 1 розділу XXII Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, доповнено позицією: « 22.1-1г працівники, зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ».
Так, дійсно Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» МОЗ України відсутній у переліку №576.
Разом з тим, 03.08.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі - Постанова № 461), згідно якої постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та від 24.02.2010 № 173 втратили чинність.
При цьому, у Постанові № 461 відсутні положення, які передбачають таку умову для зарахування періоду роботи до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, як наявність підприємства у Переліку, затвердженому МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ.
За змістом пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків.
Таким чином, починаючи з 03.08.2016 відсутня умова щодо необхідності включення підприємства зони відчуження до Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий дань, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15.11.2023 у справі № 620/7043/22.
При цьому, відомостями трудової книжки позивача та довідками, підтверджується його робота у зоні відчуження. Наведені записи в трудовій книжці та довідках про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідній посаді повний робочий день. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідними печатками підприємства.
Згідно із частиною першою статті 56 Закону №796-XII час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин справи, наявні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в зоні відчуження за Списком №1, який підлягає зарахуванню у полуторному розмірі.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 03.02.2021 у справі № 750/4692/17, від 09.02.2021 у справі № 743/683/17, від 25.03.2021 у справі № 750/3198/17, від 22.04.2021 у справі № 373/188/17, від 06.12.2023 у справі № 320/6063/19, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Щодо незарахування періоду з 01.03.2022 по 31.03.2022, оскільки відсутні нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків в індивідуальних відомостях форми ОК-5, слід зазначити, що за приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;
персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи зі змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а.
При цьому доказів того, що відповідачем проводилась перевірка та було встановлено, що чи були прийняті відповідні заходи, передбачені законодавством України, щодо порушень зі сторони роботодавця по сплаті єдиного внеску суду не надано.
Отже, відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків за спірний період роботи не може бути підставою для не зарахування цих періодів до страхового стажу.
Щодо позовної вимоги про призначення позивачу пенсії, то суд відмовив у її задоволенні, оскільки згідно наявних матеріалів справи з 07.02.2025 позивачу призначено пільгову пенсію за віком Список №1 відповідно до Закону №1058-IV.
Разом тим, ні при призначенні пенсії з 07.02.2025, ні при зверненні 30.04.2025 Пенсійним органом не здійснено зарахування до страхового стажу позивача зазначених періодів її роботи за Списком № 1 в зоні відчуження ЧАЕС у полуторному розмірі.
Отже, позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з часу призначення із зарахуванням до страхового стажу в полуторному розмірі періодів її роботи у зоні відчуження з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізованого шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров`я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в КНП на посаді фельдшера пункту охорони здоров`я АПК-1 ДСП «ЧАЕС».
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
А тому висновки суду першої інстанції про задоволення позову у спосіб, що наведений в рішенні суду є підставними та обґрунтованими.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич