Судові рішення

Постанова № 141482302 у справі № 140/15027/25 від 12.11.2026

Постанова від 12.11.2026 в адміністративній справі № 140/15027/25 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд, суддя Мандзій Олексій Петрович.

Справа№ 140/15027/25
СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
СуддяМандзій Олексій Петрович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141482302

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Львів Справа № 140/15027/25 пров. № А/857/11960/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мандзій О.П.,

суддів Гудим Л.Я., Качмар В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі №140/15027/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, -

суддя в 1-й інстанції Стецик Н.В.,

дата ухвалення рішення 22.01.2026,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління національної поліції у Волинській області (Далі - ГУНП у Волинській області) в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління національної поліції у Волинській області щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції;

зобов`язати Головне управління національної поліції у Волинській області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.06.2025 його звільнено зі служби в поліції згідно з п.7 (за власним бажанням) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, під час виконання службових обов`язків він отримав травму, яка пов`язана з проходженням служби в поліції. За наслідками проходження оцінювання повсякденного функціонування особи позивачу з 13.08.2025 встановлено ІІІ групу інвалідності, яка пов`язана з проходженням служби в поліції.

Однак, ГУНП у Волинській області протиправно відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, оскільки позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а не через хворобу.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 у цій справі в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що звільнення з поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: за власним бажанням, жодним чином не свідчить про те, що причиною звільнення не було встановлення інвалідності. У п. 4 ч. 1 ст. 97 цього Закону зазначена не «підстава звільнення», передбачена у ч. 1 ст. 77, а вказано про «причини звільнення».

Серед підстав для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського передбачених ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», передбачені обставини для виплати такої, які не пов`язані з формулюванням звільнення поліцейського з поліції.

Довідкою медичної комісії №441/с від 27.05.2025 встановлено непридатність ОСОБА_1 до служби на посаді, на якій він перебував, шо є підставою для звільнення його за п. 2 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Так, висновок медичної комісії від 27.05.2025 вимагав від ГУ НП у Волинській області вчинення дій - звільнення позивача за станом здоров`я. Однак, в подальшому відповідач відмовляє ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги, на підставі того, що сам же не вчинив відповідних дій.

Одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка за встановленою процедурою призначається і виплачується особам, які на підставі закону мають право на її отримання.

ОСОБА_1 надав документи, що підтверджують те, що захворювання позивача пов`язане зі службою в поліції; внаслідок даного захворювання позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності; а також те, що позивача визнано непридатним до служби на займаній посаді.

Таким чином, судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

Апелянт просив рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №140/15027/25 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Згідно з наказом ГУНП у Волинській області від 09.06.2025 №281о/с ОСОБА_1 згідно з п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за власним бажанням з 09.06.2025 (а.с.5).

Довідкою №441/с Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» встановлено:

Підполковник поліції ОСОБА_1 , 1976 р.y., психолог сектору психологічного забезпечення УКЗ ГУНП у Волинській області, пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії у ДУ «ТМО МВС України по Волинській області» 27 травня 2025 року.

Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: Гіпертонічна хвороба II стадії (Гіпертензивне серце) ступінь 2, ССР - 4. СНІ зі збереженою ФВЛІЇ - 60%. Ангіоспазм сітківки обох очей. Цукровий діабет, тип 2, легка форма. Ожиріння ІІ ст (ІМТ 36.3 кг/м'). Дифузний зоб 1 ст., еутиреоїдний. Атеросклероз судин нижніх кінцівок без порушення гемодинаміки. Варикозна хвороба правої ноги, ХВН - ІІ ст. Стан після венектомії (2021р.) лівої нижньої кінцівки. Двобічний ідіопатичний коксартроз: ІІІ рентгенологічна ст. зліва, справа - ІІ рентенологічна ст. з порушенням функції суглобу справа в незначній мірі, зліва - в помірній мірі. Комбінований геморой ІІ-ІІ ст. без тромбозу. Епітелізована анальна тріщина. Кила білої лінії передньої черевної стінки. Висівковий лишай, стадія нестійкої ремісії.

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції.

Міопія в 1,0° обох очей з гостротою зору 0,5/1,0 з корекцією 1,0/1,0.

Захворювання, HI, не пов`язане зі службою в поліції.

На підставі статті 39 «в», 12 «в», 70 «б», 42 «б», 43 «б», 58 «б» графи IV Переліку захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, пункту Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей «Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії», затвердженого наказом МВС У країни від 03.04.2017 №285 (в редакції наказу МВС України від 19.03.2025 №191).

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №177/25/4720/В від 18.10.2025 позивачу з 18.08.2025 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку (а.с.6-7).

ОСОБА_1 звернувся до ГУНП у Волинській обасті із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків.

На вказану заяву відповідач листом від 25.11.2025 №173551-2025 повідомив, що позивача звільнено зі служби в поліції наказом Національної поліції України від 09.06.2025 №281 о/с за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону, а тому відсутні правові підстави для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до статті 97 Закону України "Про Національну" (а.с.8).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оскільки в спірному випадку відсутня така обов`язкова умова призначення одноразової грошової допомоги як звільнення позивача зі служби в поліції по причині, що зумовлена захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції, яка передбачена пунктами 3-4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію»

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша); це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга); пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580-VIII у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Соціальний захист поліцейських урегульовано розділом ІХ Закону №580-VIII, яким визначаються, зокрема порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги (статті 97-101).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Аналіз змісту положень п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону №580-VIII свідчить про те, що держава гарантує поліцейському, який визнаний особою з інвалідністю (за певних умов), одноразову грошову допомогу, яка відповідно до абзацу першого частини першої статті 97 Закону №580-VIII є соціальною виплатою. Отримання одноразової грошової допомоги законодавець зумовлює неможливістю подальшого виконання поліцейським своїх обов`язків за станом здоров`я саме як особи, яка перебуває на службі в Національній поліції України.

Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 100 Закону №580-VIII).

За приписами ч. 6 ст. 100 Закону №580-VIII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) центрального органу управління поліції, територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, установ, закладів професійної (професійно-технічної) освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції (далі - органи поліції), поліцейських, зокрема курсантів, слухачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - заклади освіти), поліцейських, які були відряджені до державних органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але із звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 №646 (далі - Порядок №646).

Пунктом 2 Порядку №646 передбачено, що одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується у випадках, визначених частиною першою статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірах, встановлених статтею 99 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно пунктів 3, 4 Порядку №646 особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначені в статті 98 Закону України «Про Національну поліцію».

Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, визначені статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку №646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби. (п.10 Порядку №646)

Пунктом 15 Порядку №646 передбачено, що у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.

Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.

Право на отримання одноразової грошової допомоги виникає виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):

1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;

3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 у справі №373/1188/16-а, від 01.11.2018 у справі №822/3788/17, від 23.11.2018 у справах №822/962/18, №822/1872/18, від 22.01.2019 у справі №2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі №823/1798/18, від 05.02.2020 у справі №810/836/18, від 23.04.2020 у справі №822/999/18 та від 03.04.2024 у справі №580/1291/23

При наданні оцінки спірним правовідносинам, колегія суддів враховує також рішення Конституційного Суду України від 22.10.2020 у справі №12-р/2020, яким визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII зі змінами.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що з огляду на те, що звільнення поліцейського зі служби в поліції відбувається внаслідок обставин, які виникли на момент проходження ним служби в поліції та унеможливлюють подальше її проходження, незалежно від його волі, державою відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 97 Закону №580 передбачене здійснення разової соціальної виплати за умови, що набуте поліцейським захворювання призвело до отримання ним інвалідності (абз. 6 п. 2.6).

У пункті 2.8 зазначеного вище рішення від 22.10.2020 у справі №12-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що закріплення у пункті 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги потребує встановлення причиново-наслідкового зв`язку між наявністю у поліцейського інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, та неможливістю внаслідок цього продовжувати службу в поліції, що підтверджується відповідним рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції, на підставі якого поліцейський звільняється зі служби в поліції.

Визначений оспорюваними положеннями Закону №580-VIII шестимісячний строк, протягом якого особі, звільненій зі служби в поліції, може бути встановлена інвалідність унаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в поліції або органах внутрішніх справ, зумовлений потребою встановлення в розумні строки безпосереднього зв`язку між виявленням в особи захворювання (поранення, контузії, травми або каліцтва), несумісного з подальшим проходженням служби, та встановленням їй інвалідності згідно з документами, що стали підставою для її звільнення (рішення медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції).

На думку Конституційного Суду України, встановлений у пункті 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету.

Конституційний Суд України також вважає, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголошує, що додержання визначених Законом №580-VIII вимог є обов`язком суб`єктів, які претендують на її отримання. Отже, положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII не суперечать приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України.

Так, згідно з довідкою №441/с від 27.05.2025 у позивача виявлено ряд захворювань, які, ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції. Позивач придатний до служби в поліції, однак непридатний до служби на посаді психолога сектору психологічного забезпечення УКЗ ГУНП у Волинській області.

Відповідно до наказу Головного управління національної поліції у Волинській області «По особовому складу» від 09.06.2025 за №281 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №177/25/4720/В, дата прийняття рішення 13.10.2025 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку. Наявний висновок ВЛК, або ЛЕК, або МВЛК. НПУ - Національна поліція України/органи МВС: Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції. Дата повторного оцінювання - 13.10.2026.

Суд першої інстанції правильно встановив, що ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено в межах шестимісячного строку після звільнення.

Однак, апеляційний суд зазначає, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, однак його звільнення зі служби в поліції сталося не через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби, зокрема внаслідок захворювання, у зв`язку з яким йому визначено інвалідність (тобто пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»), а з іншої підстави: за його власним бажанням (пункт 7 цієї ж статті Закону).

Фактично у даному випадку звільнення поліцейського зі служби в поліції відбулося не внаслідок обставин, які виникли на момент проходження ним служби в поліції та унеможливлюють подальше її проходження, незалежно від волі позивача, а за його особистим бажанням, а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги згідно із пунктом 4 частини першої статті 97 Закону України від 02.07.2015 №580-VІІІ «Про Національну поліцію».

З огляду на викладене дії відповідача не можуть бути визнані протиправними, адже вчинені з урахуванням вимог чинного законодавства та є правомірними.

Апеляційний суд особливу увагу звертає на те, що позивач визнаний придатним для проходження служби в поліції, однак непридатним до служби на конкретній посаді. Ба більше, у межах цієї справи до предмету дослідження не входить правомірність чи неправомірність дій відповідача щодо встановлення наявності чи відсутності у відповідача обов`язку звільнити позивача зі служби за станом здоров`я.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі №140/15027/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.11.2026 Ухвала № 141482300 Восьмий апеляційний адміністративний суд
27.02.2026 Ухвала № 134439983 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
22.01.2026 Рішення № 133496974 без тексту Волинський окружний адміністративний суд
03.12.2025 Ухвала № 132290222 без тексту Волинський окружний адміністративний суд