Судові рішення

Рішення № 141482564 у справі № 173/3028/26 від 02.11.2026

Рішення від 02.11.2026 у цивільній справі № 173/3028/26 (категорія «Визнання права власності»). Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області, суддя Кожевник О. А.

Справа№ 173/3028/26
СудВерхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
СуддяКожевник О. А.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяВизнання права власності
Дата ухвалення02.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141482564

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 173/3028/26

Провадження №2/173/2401/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Кожевник О.А.

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації Верхньодніпровської міської ради про визнання права власності на квартиру

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації Верхньодніпровської міської ради про визнання права власності на квартиру.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка по справі ОСОБА_3 1982 році набула членство в Житлово-будівельному кооперативі № 7 міста Верхньодніпровська який розпочав будівництво будинку АДРЕСА_1 . Після будівництва будинку та виплати пайових внесків в повному обсязі позивачка вселилася в квартиру АДРЕСА_2 вище зазначеного будинку та набула право власності на вище зазначену квартиру, якою і користується разом з членами родини на даний час. У березні 2026 року вона вирішила розпорядитися власним майном на користь родича, шляхом дарування. При зверненні до нотаріуса з метою оформлення договору дарування при вивченні правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_3 нотаріусом їй надані роз`яснення, що документи на квартиру у неї відповідають вимогам законодавства, але відомості про право власності позивачки на квартиру АДРЕСА_3 відсутні в реєстрі речових прав на нерухоме майно, який був застосований в державі Україна з 2011 року і для того, щоб їй зареєструвати відомості до реєстру речових прав на нерухоме майно треба звернутися до Державної реєстраційної служби речових прав. На звернення позивачки до державної реєстраційної служби Верхньодніпровської міської ради про внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про позивачку як власника квартири АДРЕСА_3 позивачка отримала відмову у якій зазначено, що відповідно до порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 п. 81 на підставі того, що нею не надано довідку про членство в кооперативі та сплату пайових внесків в повному обсязі і тому державний реєстратор не може внести відомості про позивачку як власника квартири так як законодавець чітко визначив перелік документів для внесення відомостей до Державного реєстру нерухомого майна квартир житло-будівельних кооперативів. На пояснення позивачки, що довідки про членство в кооперативі та сплату пайових внесків в повному обсязі вона не може надати на підставі того, що Житлово будівельний кооператив «№ 7 міста Верхньодніпровська» був у утворений у 1982 році за Законами Української РСР яка входила до складу СРСР і при утворенні держави України не проходив перереєстрацію як юридична особа і тому на даний час відсутнє керівництво яке може надати таку довідку.

Зазначила, що Житлово-будівельний кооператив № 7 міста Верхньодніпровська членом якого була позивачка офіційно не припиняв своє діяльності, документи житлово-будівельного кооперативу керівництвом до архівних установ не направлялися, при створення в 1991 році держави Україна Житлово-будівельний кооператив № 7 міста Верхньодніпровська реєстрацію не проходив і відомості щодо даного кооперативу як юридичного особи взагалі відсутні в реєстрі фізичних та юридичних осіб, тому Вансович Любов Іванівна не може надати Державному реєстратору довідку про членство в кооперативі та сплату пайових внесків в повному обсязі та скористатися своїм правом, а саме вільно розпоряджатися своїм майном яке належить їй за правом приватної власності. Неможливість використання правом розпорядження своїм майном і є підставою звернення позивача до суду.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 27 серпня 2026 року прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2026 року закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач в судове засідання не прибула просила розгляд справи проводити за її відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача Верхньодніпровської міської ради не заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив судовий розгляд проводити за його відсутності, про що надіслав на адресу суду відповідну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ державної реєстрації Верхньодніпровської міської ради не знаходить підстав для заперечень проти задоволення заявлених вимог, про що надіслав на адресу суду відповідну заяву.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до рішення виконавчої міської ради народних депутатів Дніпропетровської області від 14.01.1987 р. № 4 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 виділено житлову площу - квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з 3-х кімнат, житловою площею 39,30 м.кв. в 100 квартирному кооперативному будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно з листом КП «Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради» № 2/28 від 11.08.2026 відомості про право власності щодо вказаного об`єкту нерухомого майна відсутні.

Виконавчий комітет Верхньодніпровської міської ради народних депутатів 14 січня 1987 року видав ордер № 54 на право на зайняття жилого приміщення житлової площею 39,30 м. кв. в ізольованій квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_4 разом з родиною ( ОСОБА_5 - чоловік, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ).

Відповідно до реєстраційного посвідчення Верхньодніпровське БТІ ОСОБА_4 на праві власності на підставі рішення Верхньодніпровської міської ради № 363 від 31.12.1986 та довідки про виплату паю ЖБК № 7 належить квартира АДРЕСА_3 та записано в реєстрову книгу № 1 та зареєстровано № 19 від 07.12.1992 р.

З архівного витягу вбачається, що на підставі рішення № 4 від 14.01.1987 р. виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (чоловік), ОСОБА_6 (син), ОСОБА_7 (син) виділено житлову площу - квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з 3-х кімнат, житловою площею 39,30 м.кв. в 100 квартирному кооперативному будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 28 грудня 1999 р. уклали шлюб та дружина після одруження отримала прізвище ОСОБА_8 .

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 83509169 від 27 лютого 2026 року державним реєстратором прав на нерухоме майно відмовлено позивачці у проведені реєстраційних дій у зв`язку з тим, що заявницею не надано довідку про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Способи захисту права власності передбачені нормами ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об`єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.379, 382 ЦК України).

За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

За приписами ст. 141 Житлового Кодексу УССР особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу, за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, надається окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім`ї, суми її пайового внеску і граничного розміру жилої площі, передбачуваного Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу.

Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться за ордерами, що видаються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку.

Таким чином судом встановлено, що позивачем по справі як членом кооперативу були сплачені внески, після чого прийнято рішення на загальних зборах членів ЖБК про розподіл та закріплення квартири АДРЕСА_2 за Позивачкою яке затверджено виконкомом та прийнято Рішення № 4 від 14 січня 1987 року на підставі якого позивачці та членам її родини видано ордер на вселення до житлового приміщення № 54 від 14.01.1987 року та на підставі якого позивачці Верхньодніпровським міським бюро технічної інвентаризації було надано реєстраційне посвідчення про право власності на квартиру АДРЕСА_3 житловою площею 39.5 кв.м., однак отримано відповідь про відсутність інформації на паперових носіях про реєстрацію права власності, а тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо вимоги позивача про державну реєстрацію права власності, то суд дійшов висновку, що дана вимога не є компетенцією суду, враховуючи те, що вирішення питання про реєстрацію права власності вирішується компетентним органом в тому числі на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, тому вимога позивача в цій частині не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп. необхідно покласти на позивача, оскільки відсутня вина відповідача у виникненні даного спору.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації Верхньодніпровської міської ради про визнання права власності на квартиру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 63,8 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 листопада 2026 року.

Головуючий суддя: О.А. Кожевник

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.11.2026 Рішення № 141201466 Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
22.09.2026 Ухвала № 139956536 Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
27.08.2026 Ухвала № 139265184 Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області