Справа № 210/4349/26
Провадження № 2-з/210/27/26
У Х В А Л А
іменем України
01 липня 2026 року суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Літвіненко Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, -
В С Т А Н О В И В:
30.06.2026 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення доказів до подачі позову.
В обґрунтуванні заяви зазначено, що заявником вжито заходів для з`ясування власників квартири АДРЕСА_1 .
Суд, дослідивши заяву про забезпечення доказів та додані до неї документи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЦПК України способом забезпечення доказів є, в тому числі витребування та (або) огляд доказів.
Відповідно до положень п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, в заяві про забезпечення доказів зазначаються, між іншим, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Згідно із ч. 5 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів, заявник посилається на те, що він позбавлений можливості отримати відповідні докази для направлення позовної заяви, при цьому, ним було вжито всі необхідні дії для самостійного отримання доказів.
Разом з тим, слід зазначити про те, що заява про забезпечення доказів не містить достатнього обґрунтування того, що докази, які просить забезпечити заявник до подачі позову, можуть бути втрачені або збирання чи їх подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Крім того, слід зазначити що заявником не надано до суду жодного підтвердження того, що заходів для отримання необхідної інформації дійсно було вжито.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною заявника не достатньо обґрунтовано та доведено необхідність забезпечення доказів для подачі позову, не надано доказів про спроби самостійного отриманні зазначеної інформації та те, що наявні підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд вважає за необхідне в задоволені заяви про забезпечення доказів до подачі позову відмовити, в зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
Відмовляючи в задоволенні даної заяви про забезпечення доказів до подачі позову, судом враховано, що заявник, як позивач, після пред`явлення позову, не позбавлена права звернутися до суду із заявою про витребування доказів із відповідним обґрунтуванням необхідності їх витребування з огляду на заявлені позовні вимоги.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 116-118, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 260, 353 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів - повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя: Н. А. Літвіненко