Справа № 175/14522/26
Провадження № 2/175/4303/26
УХВАЛА
"06" листопада 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 до Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 до Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит до ЄДДР, відповідь на який було надано суду 21.09.2026 року.
24.09.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та цією ж ухвалою було надано строк на усунення недоліків 5 днів, на виконання вимог ухвали було подано заяву про усунення недоліків.
Ознайомившись із поданою заявою про усунення недоліків та доданими до неї документами, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху повторно із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.
Відповідно до статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити наступні елементи, а саме:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
- у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд вчинити наступні дії, а саме:
- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0.07 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_2 за набувальною давністю.
Таким чином, позовна заява містить дві вимоги майнового характеру, тому у даному випадку необхідно позивачу вказати ціну позову, яка буде визначатися загальною вартістю майна.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).
Отже, з урахуванням наведеного аналізу правових позицій, суд доходить висновку про те, що майнова вимога - це вимога, яка наділена економічним (майновим) змістом та спрямована на захист прав та інтересів, об`єктом яких виступає благо (майно).
Таким чином, за кожну вимогу майнового характеру слід сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних особі становить 3328 грн.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір у сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до квитанції про сплату судового збору № 0539-3981-1948-3920 від 09.09.2026 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2097,92 грн.
Згідно з квитанцією про сплату судового збору № 4027-0866-6968-6045 від 01.10.2026 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1336,48 грн.
Відповідно до звітів про оцінку майна, вартість квартири становить 296200 грн, а вартість земельної ділянки становить 121300 грн.
Розрахунок суми судового збору, який необхідно доплатити для представника позивача - адвоката Ухваткіної Оксани Олександрівни.
Позивачем було заявлено наступні вимоги, а саме:
- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0.07 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю - майнова вимога, ціна позову - 296200 грн.
- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_2 за набувальною давністю - майнова вимога, ціна позову - 121300 грн.
1) 296200 грн * 1 % =2962 грн (сума судового збору, яку необхідно сплатити за першу майнову вимогу).
2) 121300 грн * 1% =1213 грн (сума судового збору, яку необхідно сплатити за другу майнову вимогу, але суму судового збору за даною вимогою не може бути менша за 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2026 рік, тому за дану вимогу майнового характеру слід сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн (3328 грн * 0,4).
Таким чином, за дві вимоги майнового характеру слід сплатити судовий збір у розмірі 2962 грн + 1331,20 грн = 4923,20 грн.
3) 4923,20 грн (сума судового збору за двома майновими вимогами) - 2097,92 грн - 1336,48 грн (два платежі сум сплаченого судового збору) = 1488,80 грн * 0,8 = 1191,04 грн (сума судового збору, яку необхідно доплатити за даною позовною заявою).
Таким чином, з огляду на перерахований розрахунок позивачу слід доплатити судовий збір за наступними реквізитами:
Судовий збір слід доплатити за наступними реквізитами, а саме:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Приклад заповнення графи "Призначення платежу":
101 [номер приховано];Судовий збір, за позовом ОСОБА_3 , Дніпровський районний суд Дніпропетровської області.
Судом було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, установленим ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: у позовні не повністю сплачену суму судового збору та неправильно визначено ціну позову за двома вимогами майнового характеру, для правильного визначення ціни позову необхідно вартість об`єктів нерухомого майна скласти та зазначена сума, яка вийде і буде правильною ціною позову, тому у суду є достатні підстави вважати, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства у частині оформлення та дотримання вимог щодо процесуальної форми позовної заяви, тому подану позовну заяву слід залишити без руху.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Слід зауважити, що залишення заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 до Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю, - залишити без руху повторно.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.С. Краснокутська