справа №176/2850/26
провадження №2/176/2217/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючої-судді Волчек Н.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Брагін Дмитро Олександрович до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Брагін Дмитро Олександрович до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позивні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі судового наказу виданого Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області 23 листопада 2020 року по справі № 176/1558/20 позивач сплачує аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) боржника щомісячно.
Наразі сімейний та матеріальний стан позивача, а також стан здоров`я істотно змінилися. Так, 10 січня 2025 року ОСОБА_1 уклав новий шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 . Дружина не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Тому, новонароджена дитина перебуває на його повному утриманні.
Окрім того, у період з 2021 по 2026 роки у нього стрімко погіршився стан здоров`я: виявлено вузловий зоб 3-го ступеня (з ускладненням у вигляді післяопераційного гіпотиреозу), поширений остеохондроз різних відділів хребта з протрузіями та спондилоартроз. Через хвороби він був змушений звільнитися з попередніх місць роботи, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, наразі постійно купує ліки й тимчасово не має постійного самостійного заробітку, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів.
Враховуючи наведене, просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5 , з 1/4 частини до 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою судді від 23 липня 2026 року, по справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
06 серпня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що на підставі судового наказу від 23.11.2020 року з ОСОБА_1 стягнуто на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини усіх видів доходу, починаючи із 14 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, ОСОБА_1 станом на 01.08.2026 ркоу має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 50533,75 грн. Заборгованість виникла внаслідок несистематичних платежів. Вказане змусило її звернутися до суду із позовом про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. Також посилаєтсья на те, що надані позивачем аргументи не підтверджені належними та допустимими доказами і не свідчать про погіршення його матеріального стану чи інші підстави, що виправдовували б зменшення роміру аліментів. Враховуючи принцип пріоритетності прав та інтересів дитини, зменшення розміру аліментів у цій справі не відповідатиме її потребам і не сприятиме її повноцнному розвитку. Тому, на думку відповідача відсутні підстави для задоволення позову.
11 серпня 2026 року від представника позивача, адвоката Брагіна Д.О. до суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечував щодо доводів відповідачки з огляду на наступне.Так, звертає увагу суду на те, що у позовній заяві про зменшення розміру стягнення аліментів позивач ОСОБА_1 посилається лише на факт того, що у нього ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_6 та на погіршення стану здоров`я починаючи з 2021 року по 2026 рік. Також зазначив, що станом на подачу позову до суду він проживає однією сім`єю зі своєю дружиною ОСОБА_7 та донькою ОСОБА_8 . Дружина не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною яка не досягла трьох років. Так, на думку позивача у нього змінилося сімейне та матеріальне становище, що є самостійними підставами для зменьшення аліментів. Також позивачем на підтвердження погіршення стану здоров`я надано копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та копії чеків щодо придбання ліків.
27 серпня 2026 ркоу від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких остання позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. Також зазначила, що саме по собі існування у позивача хронічних захворювань не є тотожним встановленню факту втрати працездатності у визанченому законом порядку. Позивачем не надано жодних доказів встановлення йому групи інвалідності МСЕК, не надано листків не працездатності за весь період починаюси з травня 2024 року і по теперішній час, не надано відомостей про перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного. Поодинокі епізоди лікування не свідчать про стійку та суттєву втрату доходу чи про неможливість позивача сплачувати аліменти. Жодних доказів фактичного доходу позивача за період з тарвня 2024 року, довідок з Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, банківських установ - не надано.
Взяття на себе додаткових сімейних обов`язків (створення нової сім`ї) є вільним волевиявленням позивача, наслідки якого не можуть перекладатися на малолітню дитину від першого шлюбу шляхом погіршення її утримання.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 року розірвано.
Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 .
Судовим наказом Жовтоводського міського суду від 23.11.2020 року по справі № 176/1558/20 з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 14 вересня 2020 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі заяви про примусове виконання, Постановою старшого державного виконавця П`ятихатського районного відділу державної виконавчої служби Черняк О.М. 07 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження № 63788074.
Відповідно до розрахунків заборгованості по аліментах, наданих позивачем ОСОБА_1 , станом на 01 липня 2026 року у останнього наявна заборгованість в розмірі 55213,00 грн.
З 10 січня 2025 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 .
Від даного шлюбу у позивача народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Як зазначає позивач, малолітня дитина проживає разом із ним та перебуває на його утриманні.
Також, судом було досліджено медичні документи позивача ОСОБА_1 (виписки з медичних карт КНП «П`ятихатська ЦМЛ» ПМР та КНП «МКЛ №4» ДМР, результати МРТ-досліджень від 12.03.2024 року).
Як зазначає позивач у позовній заяві, через погіршення стану здоров`ям він змушений був звільнитися за власним бажанням із ТОВ «Безпека Нова», а згодом - із ТОВ «П`ятихатська зернова компанія», тривалий час не працює й проходить регулярне лікування.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин 2, 3 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Аналогічна правова позиція викладена у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до якого, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23), від 08 січня 2025 року у справі № 567/1462/23 (провадження № 61-6943св24).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього погіршився матеріальний стан, оскільки після видачі судового наказу про стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у нього народилася дитина, донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка перебуває на його утриманні. Його дружина не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягненням трирічного віку.
Тобто фактично позивач ОСОБА_1 надає матеріальну допомогу та утримує двох малолітніх дітей.
Статтею 183 СК України визначено, що аліменти на двох дітей можуть бути стягнуті в розмірі однієї третини заробітку платника аліментів.
17 травня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким внесені зміни до частини другої статті 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Дослідивши надані сторонами докази, судом було встановлено, що з часу видачи судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у позивача як платника аліментів, з`явилися умови, визначені ч. 1 ст. 192 СК України, для зменшення розміру аліментів, а саме народження дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в іншому шлюбі, тобто зміна сімейного стану, що є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із позивача аліментів.
Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.
Враховуючи викладене, зміна сімейного стану платника (народження другої дитини) є підставою для зменшення аліментів на утримання іншої дитини, оскільки судом враховується народження інших утриманців платника, але рішення приймається індивідуально, з обов`язковим врахуванням інтересів усіх дітей та їхнього права на належний рівень життя.
Також, суд враховує, що малолітня дитина ОСОБА_6 , перебуває на утриманні позивача, а отже за рахунок свого доходу позивач здійснювє утримання двох дітей, що в сукупності з наявністю в нього боргових зобов`язань вказує на зміну його майнового стану.
Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними і чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і встановлюється Законом про бюджет кожного року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дитини, виходячи із сімейного стану платника аліментів, а саме наявності у позивача на утриманні двох дітей, принципів справедливості, співмірності та верховенства права, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на підставі судового наказу від 23 листопада 2020 року на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Водночас суд відхиляє доводи сторони відповідачки про те, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану у зв`язку з народженням другої дитини, оскільки під час розгляду справи судом було встановлено, що сімейний стан платника аліментів змінився, що у відповідності до наведених вище положень Сімейного кодексу України, є самостійною підставою для зміни розміру аліментів, та стороною позивача доведено, що необхідність утримання ще однієї дитини свідчить про зміну матеріального становища платника аліментів.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що зважаючи на рівність обов`язку матеріальних витрат обох батьків, стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача буде достатніми для належного утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та забезпечить баланс інтересів як одержувача, платника аліментів, так і самої дитини.
За приписами статті 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач у прохальній частині позову просив судові витрати покласти на нього.
Керуючись ст. ст. 180, 182, 188, 192 СК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Брагін Дмитро Олександрович до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на підставі судового наказу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2020 року, на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 (однієї чверті) до 1/6 (однієї шостої) частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З дня набрання законної сили рішенням суду відкликати судовий наказ Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області № 176/1558/20, виданий 23 листопада 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.
Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача - адвокат Брагін Дмитро Олександрович, діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за №3217 від 19.12.2016року, місце знаходження: вул. Героїв Чорнобиля, 32/57 м. Жовті Води Дніпропетровської області.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК