Судові рішення

Ухвала № 141483580 у справі № 203/11244/26 від 30.10.2026

Ухвала від 30.10.2026 у цивільній справі № 203/11244/26 (категорія «Факту народження, з них: на тимчасово окупованій території України»). Суд: Центральний районний суд міста Дніпра, суддя Ханієва Ф. М.

Справа№ 203/11244/26
СудЦентральний районний суд міста Дніпра
СуддяХанієва Ф. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяФакту народження, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата ухвалення30.10.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141483580

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 203/11244/26

Провадження № 2-о/0203/177/2026

УХВАЛА

30 жовтня 2026 року у місті Дніпрі суддя Центрального районного суду міста Дніпра Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2026 року через систему «Електронний суд» до Центрального районного суду міста Дніпра звернувся представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Степанова Ольга Володимирівна (далі - заявник, представник заявника, відповідно) в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій заявник просить суд:

- встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області Україна, мати - громадянка України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у місті Запоріжжя, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 28 вересня 2006 року Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ; батько - громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у місті Нікополь Дніпропетровської області, паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий органом 2316 дата видачі 03.08.2020, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2026 року, цивільну справу №203/11244/26, провадження №2-о/0203/177/2026, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка отримана суддею, - 30.10.2026 року.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами, визначеними процесуальним законом.

Суд, дослідивши матеріали заяви, доходить висновку, що подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177, 318 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до положень ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

В порушення вказаного положення закону, представник заявників не додала до заяви доказів неможливості реєстрації факту народження дитини в органах ДРАЦС України.

Так, відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», в редакції Закону від 21.04.2022 р. №2217-ІХ, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.

Тобто, зазначені положення закону свідчать про визнання державою документів, що підтверджують факт народження, які видані на тимчасово окупованій території, та які мають подаватись для проведення державної реєстрації відповідного факту до органу ДРАЦС. А тому медичне свідоцтво про народження дитини, копія якого додана представником заявника до заяви, хоч і не є документом в розрізі національного законодавства, але може підтверджувати, що певна установа, яка створена в порядку, що не передбачений законом, але фактично існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт народження дитини від жінки, та об`єктивно не потребує додаткового доведення в судовому порядку, ніж доведення походження дитини від батька.

Наведене свідчить про те, що заявникам необхідно звернутись до відповідного органу ДРАЦС із наданням документів, виданих на тимчасово окупованій території для реєстрації факту народження, і лише у разі відмови їй у реєстрації факту, звертатись до суду із наданням доказів неможливості реєстрації факту в органах ДРАЦС, як це передбачено п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.2). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасниками справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу (ч.6).

Письмові докази на підтвердження факту народження дитини надані представником заявників в ксерокопіях.

З огляду на приписи наведеного вище законодавства, а також з урахуванням того, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації на окупованих територіях України суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи, вважаю за необхідне зобов`язати заявника надати оригінали доказів, доданих до заяви в копіях на підтвердження факту народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території у місті Макіївка Донецької області: оригінал медичного свідоцтва про народження №180, та оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_5 від 04.07.2026.

Також, відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник заявників, посилаючись на п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначає про звільнення заявників від сплати судового збору у даній категорії справ, що є помилковим.

Відповідно до змісту п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку зі збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Аналізуючи положення п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», слід дійти висновку, що законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв`язок між подією (збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), який і повинен бути підтверджений судом як факт, що має юридичне значення.

Отже, саме по собі народження на тимчасово окупованій території, не звільняє заявників від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Як слідує зі змісту заяви та даних з Єдиного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 05.07.2007 року по теперішній час, також з відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу ОСОБА_1 , зареєстрована, як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , з 05.06.2023 року по теперішній час.

Також з відповіді з Єдиного демографічного реєстру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 21.02.1995 року по теперішній час. З відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу ОСОБА_2 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_4 , з 15.07.2024 року по теперішній час.

Будь-яких даних про перебування заявників на окупованій території України на час народження дитини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 в матеріалах заяви не міститься, та представником заявників не обґрунтовано.

Заявниками не надано доказів того, що тимчасова окупація території України призвела до їх вимушеного переселення з тимчасово окупованої території України, а тому відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому за звернення із заявою про встановлення факту народження на загальних підставах підлягає сплаті судовий збір.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 28.02.2024 у справі №759/17678/22.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду заяви у справах окремого провадження ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. А отже, судовий збір за подання вказаної заяви складає 665,60 грн (3328 грн х 0,2, з урахуванням коефіцієнту 0,8 - 532,48 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177, 318 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 10, 175, 177, 185, 260, 318, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - залишити без руху.

Встановити заявникам п`ятиденний строк для усунення недоліків заяви з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Визначені недоліки заяви заявнику усунути шляхом надання суду:

- відомостей про звернення заявників до відповідного державного органу РАЦС щодо проведення державної реєстрації народження дитини та письмову відмову у проведенні такої реєстрації, як підстави наявності причин неможливості отримання документа, що посвідчує факт народження дитини, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України;

- оригіналів доказів, доданих до заяви в копіях на підтвердження факту народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території у місті Макіївка Донецької області, а саме: оригінал медичного свідоцтва про народження №180, та оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_5 від 04.07.2026;

- надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 532,48 грн кожним з заявників (понижуючий коефіцієнт 0,8 від 665,60 грн), який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом ________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Центральний районний суд міста Дніпра.

Суд роз`яснює заявникам, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Залишення заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва