Судові рішення

Ухвала № 141484641 у справі № 752/23337/25 від 11.11.2026

Ухвала від 11.11.2026 у цивільній справі № 752/23337/25 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Голосіївський районний суд міста Києва, суддя Кирильчук І. А.

Справа№ 752/23337/25
СудГолосіївський районний суд міста Києва
СуддяКирильчук І. А.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення11.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141484641

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 752/23337/25

Провадження № 2-зз/752/93/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Кирильчук І.А.,

секретаря судового засідання - Сінчук І.А.,

за участі:

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - Попіки І.А.

представника позивача - Мисник Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Попіки Ірини Анатоліївни про скасування заходів забезпечення позову, визначених ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року у цивільній справі № 752/23337/25 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб: служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про повернення дитини,

в с т а н о в и в:

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення малолітньої дитини до Португальської Республіки.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 організовувати відеодзвінки для забезпечення спілкування ОСОБА_3 з ОСОБА_4 у месенджері «WhatsApp» щодня між 18:00 та 20:00 годиною, за українським часом, тривалість відеодзвінків яких визначається за бажанням ОСОБА_4 з урахуванням розпорядку дня дитини до набрання законної сили рішення у справі № 752/23337/25.

У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.

06 листопада 2026 року представник відповідача, адвокат Попіка І.А., звернулася до суду із заявою про скасування зазначених заходів забезпечення позову.

Заяву обґрунтовано тим, що після постановлення ухвали від 16 грудня 2025 року виникли нові обставини, які, на думку заявника, свідчать про невідповідність застосованих заходів забезпечення позову найкращим інтересам дитини.

Зокрема, представник відповідача посилається на погіршення психологічного стану малолітньої ОСОБА_4 , наявність у неї страху перед батьком, що, за твердженням заявника, підтверджується довідкою психолога ОСОБА_5 від 16 березня 2026 року та характеристикою закладу дошкільної освіти № 340 від 27 серпня 2026 року.

Крім того, заявник зазначає, що 18 жовтня 2026 року позивач без погодження з відповідачем забрав їхню спільну малолітню дитину та виїхав із нею за межі міста Києва у невідомому для матері напрямку. У зв`язку із зазначеними подіями відповідач звернулася до правоохоронних органів, а місцезнаходження дитини було встановлено на території Житомирської області.

На підтвердження цих обставин представником відповідача долучено, зокрема, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27 жовтня 2026 року, матеріали звернень до правоохоронних органів, лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03 листопада 2026 року, фотоматеріали та інші документи.

Також заявник посилається на висновок психолога ОСОБА_5 від 28 жовтня 2026 року № 02/03-2, відповідно до якого після подій 18 жовтня 2026 року у дитини спостерігалися негативні емоційні реакції, прояви страху та порушення відчуття безпеки. За результатами консультації психологом рекомендовано, зокрема, обмежити безпосередні зустрічі та контакти дитини з батьком, а також забезпечити дитині психологічний супровід.

Крім того, представник відповідач зазначає про погіршення психологічного стану самої ОСОБА_1 , на підтвердження чого долучено довідку психолога ОСОБА_6 від 28 жовтня 2026 року та довідку Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству від 03 листопада 2026 року.

На переконання заявника, за наведених обставин подальше покладення на відповідача обов`язку щоденно організовувати спілкування дитини з позивачем не відповідає інтересам малолітньої дитини, а тому необхідність у застосованих заходах забезпечення позову відпала.

10 листопада 2026 року представником позивача, адвокатом Мисник Н.В., подано письмові заперечення проти задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

У запереченнях представник позивача зазначає, що наведені відповідачем обставини не свідчать про відсутність подальшої необхідності у забезпеченні позову, оскільки застосований судом захід спрямований на збереження емоційного зв`язку між батьком та малолітньою дитиною на час вирішення спору.

Представник позивача заперечує викладену відповідачем оцінку подій 18 жовтня 2026 року, зазначаючи, що позивач діяв з метою забезпечення безпеки дитини та реалізації своїх батьківських прав.

Крім того, представник позивача звертає увагу на те, що надані відповідачем психологічні документи не підтверджують неможливості дистанційного спілкування дитини з батьком, а застосовані заходи забезпечення позову не передбачають примусового спілкування всупереч бажанню дитини.

Також представник позивача зазначає, що після подій 18 жовтня 2026 року відповідач припинила забезпечувати відеозв`язок між батьком та дитиною, що, на його думку, свідчить про необхідність збереження застосованого заходу забезпечення позову.

Посилаючись на викладене, представник позивача просить відмовити в задоволенні заяви.

У судовому засіданні представник відповідача, адвокат Попіка І.А., заяву про скасування заходів забезпечення позову підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві. Зазначила, що 18 жовтня 2026 року позивач без згоди матері забрав малолітню дитину та виїхав із нею у невідомому напрямку, а повернути дитину матері вдалося завдяки втручанню працівників поліції. На думку представника відповідача, зазначені події істотно вплинули на психологічний стан дитини, у зв`язку із чим подальше застосування заходів забезпечення позову не відповідає її інтересам.

Відповідач ОСОБА_1 заяву свого представника підтримала. Пояснила, що раніше намагалася забезпечувати спілкування дитини з батьком, однак після подій 18 жовтня 2026 року обставини істотно змінилися, а пережите негативно вплинуло на психологічний стан малолітньої доньки.

Представник позивача, адвокат Мисник Н.В., проти задоволення заяви заперечувала, посилаючись на відсутність передбачених законом підстав для скасування заходів забезпечення позову. Зазначила, що обставини, які зумовили їх застосування, не відпали, оскільки необхідність збереження спілкування батька з дитиною залишається актуальною. Звернула увагу, що ухвалою суду від 16 грудня 2025 року передбачено лише можливість дистанційного спілкування, яке здійснюється з урахуванням бажання дитини та не передбачає примусу до розмови.

Крім того, представник позивача заперечувала твердження про викрадення дитини, зазначивши, що позивач є її батьком та мав намір забезпечити доньці більш безпечні умови перебування. Наголосила, що протиправність дій позивача у встановленому законом порядку не доведена, а наведені заявником обставини не підтверджують необхідності скасування раніше застосованого заходу забезпечення позову. Просила відмовити у задоволенні заяви.

Дослідивши матеріали заяви, долучені до неї документи, письмові заперечення представника позивача, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 705/4132/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого:

«З огляду на те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.».

Отже, вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд має встановити, чи відпала потреба в їх подальшому застосуванні або чи змінилися обставини, які стали підставою для їх застосування.

Як убачається з ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року, застосовуючи заходи забезпечення позову, суд виходив із можливості реального виконання майбутнього судового рішення, оскільки дозволить зберегти емоційний зв`язок дитини як із батьком, так і з її соціальним та культурним середовищем країни походження, що відповідає меті вказаної Конвенції. При цьому обраний спосіб забезпечення позову суд вважав не обтяжливим для відповідача.

При цьому судом було враховано характер спірних правовідносин, вік дитини та необхідність дотримання балансу інтересів сторін.

Саме з цих підстав заяву про забезпечення позову задоволено частково, шляхом встановлення обов`язку відповідачки організовувати дистанційне спілкування дитини з батьком, тоді як у застосуванні заходів, пов`язаних з особистими зустрічами та тимчасовим проживанням дитини з позивачем, відмовлено.

Вирішуючи питання про наявність підстав для скасування зазначеного заходу забезпечення позову, суд враховує, що після постановлення ухвали від 16 грудня 2025 року між сторонами виникли нові обставини, пов`язані, зокрема, з подіями 18 жовтня 2026 року, які призвели до загострення конфліктних відносин між батьками дитини.

Надані заявницею матеріали підтверджують факт звернення відповідача до правоохоронних органів у зв`язку зі зникненням дитини 18 жовтня 2026 року, а також подальше звернення матері та дитини по психологічну допомогу.

Водночас суд зазначає, що сторони надають різну оцінку обставинам зазначених подій та правомірності дій позивача. Встановлення обставин можливого вчинення кримінального правопорушення не є предметом розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

При цьому наведені обставини підлягають оцінці судом у межах їхнього значення для вирішення питання про подальшу необхідність застосованого заходу забезпечення позову.

Суд бере до уваги довідку психолога ОСОБА_5 від 16 березня 2026 року, характеристику закладу дошкільної освіти № 340 від 27 серпня 2026 року, а також висновок психолога від 28 жовтня 2026 року № 02/03-2, у яких відображено особливості емоційного стану малолітньої дитини та її реакції на спілкування і взаємодію з батьком.

Разом із тим суд звертає увагу, що висновок від 28 жовтня 2026 року складений за результатами психологічної консультації, проведеної після подій, пов`язаних із переміщенням дитини без супроводу матері, та містить рекомендації щодо обмеження безпосередніх зустрічей і контактів дитини з батьком.

Водночас зазначений висновок не містить окремого дослідження впливу на психологічний стан дитини саме дистанційного спілкування з батьком у формі відеодзвінків, а також висновку про неможливість такого спілкування за умови врахування бажання дитини.

Суд також враховує довідку психолога ОСОБА_6 від 28 жовтня 2026 року та довідку Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству від 03 листопада 2026 року, які свідчать про звернення відповідачки по психологічну допомогу та наявність у неї емоційних переживань у зв`язку з подіями 18 жовтня 2026 року.

Разом із тим зазначені обставини, хоча й заслуговують на увагу, не свідчать самі по собі про те, що забезпечення можливості дистанційного спілкування дитини з батьком суперечить її інтересам.

Суд наголошує, що ухвалою від 16 грудня 2025 року на відповідачку покладено обов`язок організовувати відеодзвінки, а не забезпечувати обов`язкове спілкування дитини з батьком незалежно від її бажання чи психологічного стану.

Застосований захід забезпечення позову не передбачає примушування малолітньої дитини до розмови, встановлення обов`язкової тривалості такого спілкування або необхідності особистої зустрічі з позивачем.

Навпаки, ухвалою суду прямо передбачено, що тривалість відеодзвінків визначається за бажанням дитини з урахуванням її розпорядку дня.

Отже, встановлений судом спосіб забезпечення позову вже передбачає необхідність врахування індивідуальних потреб, бажання та емоційного стану малолітньої дитини.

Оцінюючи подані сторонами матеріали в їх сукупності, суд доходить висновку, що заявницею наведено обставини, які свідчать про загострення конфлікту між батьками та погіршення їхніх взаємовідносин, однак не доведено, що зазначені обставини зумовлюють необхідність повного скасування заходу забезпечення позову, спрямованого виключно на збереження можливості добровільного дистанційного спілкування дитини з батьком.

При цьому суд виходить із того, що забезпечення найкращих інтересів дитини передбачає як необхідність захисту її психологічного благополуччя, так і збереження можливості підтримувати сімейні зв`язки з обома батьками, якщо таке спілкування не суперечить її інтересам.

Скасування застосованого заходу забезпечення позову за наведених обставин фактично усунуло б передбачений ухвалою суду механізм забезпечення можливості дистанційного спілкування батька з дитиною на час розгляду спору, тоді як достатніх підстав для такого процесуального рішення судом не встановлено.

Таким чином, з урахуванням характеру застосованого заходу забезпечення позову, обставин, які зумовили його застосування, та поданих сторонами доказів суд доходить висновку, що заявником не доведено наявності достатніх підстав для скасування заходів забезпечення позову, визначених ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року.

За таких обставин заява представника ОСОБА_1 , адвоката Попіки Ірини Анатоліївни, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 157-158, 260-261, 353-354 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Попіки Ірини Анатоліївни про скасування заходів забезпечення позову, визначених ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року у цивільній справі № 752/23337/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 13 листопада 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.11.2026 Ухвала № 141395080 Голосіївський районний суд міста Києва
09.11.2026 Ухвала № 141308355 Голосіївський районний суд міста Києва
21.10.2026 Ухвала № 140785507 Голосіївський районний суд міста Києва
30.03.2026 Ухвала № 135260100 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва
23.02.2026 Ухвала № 134302620 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва
19.12.2025 Ухвала № 132755995 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва
16.12.2025 Ухвала № 132755993 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва
16.12.2025 Ухвала № 132605999 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва
08.12.2025 Ухвала № 132451714 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва
03.10.2025 Ухвала № 130843413 без тексту Голосіївський районний суд міста Києва