Судові рішення

Рішення № 141484774 у справі № 132/2028/26 від 07.10.2026

Рішення від 07.10.2026 у цивільній справі № 132/2028/26 (категорія «Інших видів кредиту»). Суд: Калинівський районний суд Вінницької області, суддя Павленко І. В.

Справа№ 132/2028/26
СудКалинівський районний суд Вінницької області
СуддяПавленко І. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших видів кредиту
Дата ухвалення07.10.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141484774

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 132/2028/26

Провадження № 2/132/1450/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" жовтня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

у складі:

головуючого судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», в інтересах якого діє представник - Лановий Євген Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

16.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», в інтересах якого діє представник - Лановий Євген Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 13 020,00 грн та судових витрат, які складаються зі судового збору у розмірі 2 662,40 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Позовні вимоги ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» обґрунтовує тим, що 10.03.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 128859, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти для придбання товарів, робіт та/або послуг для задоволення особистих потреб, а позичальник зобов`язався повернути суму позики у встановлений договором строк та сплатити проценти за користування нею.

Як зазначає позивач, договір позики було укладено в електронній формі шляхом використання вебсайту позикодавця. Для підписання договору ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» направило відповідачу SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, введення якого, на думку позивача, підтверджувало прийняття відповідачем умов договору позики № 128859 від 10.03.2025 року.

Позивач посилається на положення Закону України «Про електронну комерцію», статті 639 ЦК України та судову практику Верховного Суду, відповідно до якої електронний договір, підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до умов договору позики відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу. На підтвердження факту укладення договору та передачі коштів позивач посилається на відповідні документи, додані до позовної заяви.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за договором позики, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором.

Надалі, 23.07.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» було укладено договір факторингу № 23072025, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 128859 від 10.03.2025 року. Таким чином, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» набуло статусу нового кредитора та права вимоги до відповідача за зазначеним договором позики.

За розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за договором позики № 128859 від 10.03.2025 року становить 13020 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 4000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 11,6 грн.; сума заборгованості по комісії - 1008,4 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям - 8000 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

У позовній заяві позивач просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, без участі представника позивача. Також позивач не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки належним чином повідомленого відповідача та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 головуючим суддею був визначений суддя Павленко І.В.

29.06.2026 на запит суду з Павлівського старостинського округу Калинівської міської ради надійшла інформація про реєстрацію місця проживання особи, відповідно до якої ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 03.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу та роз`яснено право на подання заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та про необхідність надання відзиву проти позову із посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Відповідач якої ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, відзив на позовну заяву не подав.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 07 жовтня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі у їх сукупності, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, а саме правовідносини, що виникають на підставі укладеного кредитного договору, які регулюються відповідними нормами ЦК України, Законів України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування».

Судом встановлені нижче зазначені юридичні факти, що є підставою виникнення кредитних відносин.

10.03.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір позики № 128859 з фіксованою диференційованою процентною ставкою. Договір укладено з використанням веб-сайту «Monto» та інформаційно-комунікаційної системи Позикодавця.

Відповідно до п. 1 договору Позикодавець зобов`язався передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений договором строк для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів його електронного платіжного засобу, а Позичальник зобов`язався повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, а також сплатити Позикодавцю плату за користування позикою у вигляді комісії та процентів.

Згідно з п.п. 2.1-2.4 договору сума позики становить 4 000,00 грн, строк позики - 30 календарних днів, процентна ставка за користування позикою - 0,01 % на день (фіксована), а комісія за надання позики становить 25,21 % від суми позики, що складає 1 008,40 грн.

Відповідно до умов договору датою надання позики є 10.03.2025, а датою її повернення - 08.04.2025. Орієнтовна загальна вартість позики становить 5 020,00 грн, а орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1 644,02 %. При цьому денна процентна ставка, визначена з урахуванням загальних витрат за позикою, становить 0,85 % на день.

Згідно з п. 4 договору проценти за користування позикою нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня після дати надання позики, на залишок суми позики, виходячи зі строку фактичного користування коштами, до повного погашення заборгованості за договором, включаючи день такого погашення. Комісія нараховується в дату надання позики (у момент надання позики) у розмірі, визначеному п.п. 2.4 п. 2 договору.

Відповідно до п. 18 договору у разі невиконання Позичальником умов договору та неповернення суми позики у встановлений строк, залежно від розміру суми позики, Позикодавець має право нараховувати за користування коштами понад встановлений договором строк пеню або проценти за понадстрокове користування позикою. Зокрема, якщо сума позики не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, Позикодавець має право нараховувати пеню, а якщо перевищує такий розмір - проценти за понадстрокове користування позикою. При цьому нарахування здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. У таблиці основних параметрів договору зазначено ставку процентів за понадстрокове користування позикою у розмірі 5,00 % за день та пеню у розмірі 5,00 % за день.

Пунктом 21 договору передбачено, що договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису Позичальника одноразовим ідентифікатором, а також із додатковим накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника Позикодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Згідно з п. 22 договору для його підписання Позикодавець надсилає Позичальнику в особистий кабінет та/або на електронну пошту підписану Позикодавцем оферту у вигляді проєкту договору для ознайомлення та узгодження умов разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти договір. На вказану Позичальником електронну пошту надсилається згенерований одноразовий ідентифікатор, за допомогою якого Позичальник підписує електронне повідомлення про прийняття пропозиції Позикодавця укласти договір. Після накладення електронних підписів сторін Позикодавець додатково накладає кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника з кваліфікованою електронною позначкою часу, після чого договір вважається укладеним та прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 23 договору Позичальник був ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ. У реквізитах договору зазначено, що Позичальник підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0Hh44g, а кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Позикодавця накладено 10.03.2025 о 06:18, що підтверджено електронною позначкою часу.

Згідно з довідкою копією платіжної інструкції ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» було перераховано на платіжної картки НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 кошти у розмірі 4 000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 128859 від 10.03.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 13020 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 4000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 11,6 грн.; сума заборгованості по комісії - 1008,4 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям - 8000 грн.

Правовий статус позивача як фінансової установи, яка має право укладати кредитні договори підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно приписів статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином та в строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відносини між сторонами регулюються також Законом України «Про споживче кредитування». Судом не встановлено порушень норм цього закону при укладанні кредитного договору.

Отже, судом встановлено, що сторонами був укладений споживчий кредитний договір в електронній формі, відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором та додатковими угодами, допустив прострочення сплати процентів і кредитодавець скористався своїм правом вимагати повернення простроченої заборгованості за кредитом та проценти за весь час користування кредитом. Наданими позивачем письмовими доказами підтверджена заборгованість, наданий її розрахунок. Заборгованість становить 13020 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 4000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 11,6 грн.; сума заборгованості по комісії - 1008,4 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям - 8000 грн.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені визначені ст. ст. 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника суми позики та процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Водночас суд критично оцінює розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача по зазначеному вище договору в частині нарахованої заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦКУ в сумі 8 000,00 грн з таких підстав.

Положеннями п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Враховуючи те, що на підставі кредитного договору № 128859 від 10.03.2025 року штрафні санкції нараховано в період дії воєнного стану в України, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказані суми підлягали списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про їх стягнення є неправомірною.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення договору та законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 128859 від 10.03.2025 року в розмірі 5 020 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 4000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 11,6 грн.; сума заборгованості по комісії - 1 008,4 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 128859 від 07.05.2026.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 026,52 грн, виходячи з обрахунку: 5 020 грн (розмір задоволеного позову) х 2 662,40 грн (розмір сплаченого позивачем судового збору): 13 020 грн (ціна пред`явленого позову).

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року в справі №734/2313/17.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 43657029/01 від 02.01.2026, додаткова угода № 128859 до договору про надання правничої допомоги № 43657029/01 від 31.03.2026, акт надання послуг № 128859 від 31.03.2026, детальним описом наданих послуг. Витрати на правову допомогу у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на суму 6 000,00 грн є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, враховуючи, що позовні вимоги були заявлені на суму 13 020,00 грн, з яких судом задоволено 5 020,00 грн, що становить 38,56 % від заявлених вимог, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відтак із заявлених до відшкодування 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 313,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 280-289, 352, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», в інтересах якого діє представник - Лановий Євген Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (код ЄДРПОУ: 43657029, місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, Симона Петлюри, будинок № 21/1) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 128859 від 10.03.2025 року в розмірі 5 020 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 4000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 11,6 грн.; сума заборгованості по комісії - 1 008,4 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (код ЄДРПОУ: 43657029, місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, Симона Петлюри, будинок № 21/1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 026,52 грн та 2 313,36 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», код ЄДРПОУ: 43657029, місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, Симона Петлюри, будинок № 21/1.

Представник позивача: Лановий Євген Миколайович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: Київська область, місто Бровари, Симона Петлюри, будинок № 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ І.В. Павленко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
07.10.2026 Ухвала № 141484773 Калинівський районний суд Вінницької області
03.07.2026 Ухвала № 138186569 Калинівський районний суд Вінницької області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 43657029. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг