Судові рішення

Рішення № 141484776 у справі № 132/2590/26 від 06.11.2026

Рішення від 06.11.2026 у цивільній справі № 132/2590/26 (категорія «Інших видів кредиту»). Суд: Калинівський районний суд Вінницької області, суддя Аліменко Ю. О.

Справа№ 132/2590/26
СудКалинівський районний суд Вінницької області
СуддяАліменко Ю. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших видів кредиту
Дата ухвалення06.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141484776

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 132/2590/26

Провадження № 2/132/1704/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" листопада 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Калинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.01.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 483039029.

Відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 14 908,89 грн, строк кредитування до 11.04.2021, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 0,01%.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредиту.

17.05.2021 АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було укладено договір № 2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 483039029.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 483039029.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

В подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 483039029.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 483039029.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 483039029 від 10.01.2020 становить 14 468,23 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 12 855,67 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 456,39 грн;

- інфляційні збитки 858,21 грн;

- 3% річних 297,96 грн.

31.08.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначене на 29.09.2026.

Учасники справи в судове засідання 06.11.2026 року не з`явилися.

Правом подати відзив на позов або будь-які заперечення щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористався. Копія ухвали про відкриття провадження в цій справі судом направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалося також через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, представник позивача клопотав провести судове засідання без його присутності, а відповідач не повідомив про причини неявки в судове засідання, у встановлений строк не подав відзив на позов, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному провадженні, з метою економії процесуальних строків суд вважає за доцільне згідно з положеннями ст. 223 ЦПК України провести розгляд справи без участі учасників справи на підставі наявних доказів.

Враховуючи викладене вище відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.01.2020 АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 підписали анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк». У вказаній заяві відповідач просив відрити йому картковий рахунок.

В цей же день ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа Банк» з офертою на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

10.01.2020 АТ «Альфа банк» підписало акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

За умовами даної угоди ОСОБА_1 встановлено ліміт відновлювальної кредитної лінії у розмірі до 14 908,89 грн. В даній угоді сторони погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по картковому рахунку.

17.05.2021 АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» уклали договір факторингу №2, відповідно до умов якого АТ «Альфа банк» відступає шляхом продажу ТОВ «ФК «Флексіс» належні АТ «Альфа Банк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Факт сплати ТОВ «ФК «Флексіс» коштів за вказаним договором підтверджується копією платіжного доручення.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №2 від 17.05.2021, до ТОВ «ФК «Флексіс» перейшло право вимоги за договором № 483039029.

18.05.2021 ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступає шляхом продажу ТОВ «Вердикт Капітал» належні ТОВ «Флексіс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Факт сплати ТОВ «ФК «Вердикт Капітал» коштів за вказаним договором підтверджується копією платіжних доручень.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №18-05/21 від 18.05.2021, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за договором № 483039029.

10.01.2023 ТОВ «Ведикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір факторингу №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Ведикт Капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Факт сплати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» коштів за вказаним договором підтверджується копією акту зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за договором № 483039029.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт користування відповідачем кредитним лімітом підтверджується належними та достатніми доказами. Як вбачається з розрахунків заборгованості, останній здійснював погашення заборгованості по тілу кредиту, проте несвоєчасно та не в повному обсязі, а тому сума заборгованості у сумі 12 855,67 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Сторони в договорі про надання кредиту погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування. Відповідач умови договору не виконав, а тому у нього виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 456,39 грн. Свого розрахунку заборгованості відповідач не надав, аби спростувати розрахунок позивача.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за 3% річних у сумі 297,96 грн. та втрат від інфляції у сумі 858,21 грн., суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи воєнний стану в Україні не скасовано та не припинено.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Водночас, з розрахунку заборгованості вбачається, що вказані суми були нараховані в період з 18.05.2021 по 23.02.2022, тобто у період, коли чинним законодавством не було встановлено обмежень на відповідні нарахування, а тому дана вимога підлягає задоволенню.

Таким чином, оскільки відповідач умови кредитного договору своєчасно і в повному обсязі не виконував, кредит не сплачував, ним порушені умови договору та вимоги ст. 526, 527, 530 ЦК України через що у неї виникла заборгованість за кредитом у сумі 14 468,23 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 14 468,23 грн., з яких: 12 855,67 грн. заборгованість за тілом кредиту; 456,39 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 858,21 грн. інфляційні збитки; 297,96 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат та їх розміру до позовної заяви було долучено наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №01/07-24 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект центр» та АБ «Лігал Ассістанс»; копію прайс-листа АБ «Лігал Ассістанс»; копію заявки на надання юридичної допомоги №1427 від 01.06.2026; витяг з акту №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026.

В заявці на надання юридичної допомоги №1427 від 01.06.2026 сторони погодили, що вартість наданих послуг з правничої допомоги становить 9 000,00 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, суд звертає увагу на наступне.

Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 580/3324/19 дійшов висновку, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Також, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2023 року у справі № 140/5295/21.

Крім цього, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі №127/9918/14-ц).

Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи, її складністю та важливістю для сторін, обсягом виконаної адвокатом роботи, наявність сталої судової практики в даній категорії справ, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 76-81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за договором № 483039029 від 10.01.2020 в сумі 14 468 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Суддя:

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
31.07.2026 Ухвала № 138716768 Калинівський районний суд Вінницької області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 44276926. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг