Справа № 141/731/26
Провадження № 2/141/563/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області, в складі головуючого судді: Демченко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява від представника ТОВ «Діджи Фінанс» (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 10350,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 84410, згідно умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
23.12.2024 первісним кредитором ТОВ «Фінансова Компанія «Авіра Груп» було відступлено право вимоги на користь ТОВ «Діджи Фінанс» за договором факторингу № 23122024.
Оскільки Відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором, утворилась заборгованість перед Позивачем, яка на момент подання позовної заяви становить 10350,00 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 грн; заборгованість за процентами - 7350,00 грн; яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 21.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 22.09.2026. Клопотань та заяв не подавали.
Відповідач ОСОБА_1 копію ухвали суду отримала 25.09.2026. Заяв, клопотань та відзиву на позов не подавала.
Керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:
29.05.2023 ОСОБА_1 і ТОВ «Фінансова Компанія «Авіра Груп» уклали договір про надання фінансового кредиту № 84410 в електронній формі. Відповідач підписав договір одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Кредит надається строком на 7 днів, тобто до 04.06.2023. Строк дії договору 7 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.
За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.
В реквізитах ОСОБА_1 в договорі Позичальник вказала рахунок НОМЕР_1 .
З довідки ТОВ «Профіт Гід», яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що 29.05.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 було здійснено перерахування коштів в сумі 3000 грн, призначення переказу - видача кредиту #84410, номер транзакції 38535-45251-32354.
29.05.2023 кошти в сумі 3000,00 грн перераховані на карту НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260923/69989-БТ від 29.09.2026 та випискою за договором за період 29.05.2023 - 29.05.2023.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 84410 від 29.05.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором ТОВ «Фінансова Компанія «Авіра Груп» станом на 29.05.2023 становить 10350,00 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 грн; заборгованість за відсотками - 7350,00 грн, нарахованими з 30.05.2023 по 25.07.2023 включно. Відповідач частково здійснила оплату заборгованості в сумі 1350,00 грн.
23.12.2024 між первісним кредитором ТОВ «Фінансова Компанія «Авіра Груп» (далі - Клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (далі - Фактор) було укладено договір факторингу № 23122024.
Відповідно до умов зазначеного договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених договором.
Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги у формі наведеної в Додатку № 1 до Договору.
У витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024, наданому позивачем, відображена заборгованість ОСОБА_1 на суму 10350,00 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 грн; заборгованість за процентами - 7350,00 грн.
Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
З урахуванням викладеного, суд доходить таких висновків:
Судом встановлено, що Позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт отримання Відповідачем кредитних коштів та набуття Позивачем права грошової вимоги до Відповідача. Водночас Відповідач відзиву на позов не подала, доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором та повернення кредитних коштів, суду не надала.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 3000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) за договором № 84410 від 29.05.2023 є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.
Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, суму процентів, нарахованих у межах погодженого сторонами строку кредитування, становить 1350,00 грн, які Відповідачем сплачені в повному обсязі.
Договором встановлена можливість продовження строку кредитування, водночас належних та допустимих доказів, які б підтверджували волевиявлення сторін на продовження (пролонгацію) строку кредитування за кредитним договором № 84410 від 29.05.2023, позивач не надав.
Згідно викладеного Великою Палатою у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 правового висновку, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Подібні правові висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).
Таким чином, враховуючи, що проценти, нараховані в межах строку кредитування, Відповідачем сплачені, а належних доказів продовження строку кредитування Позивачем не надано, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за процентами за період після закінчення строку кредитування та відсутність підстав для їх задоволення.
Отже, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає заборгованість в сумі 3000,00 грн, яка виникла з кредитного договору № 84410 від 29.05.2023.
Згідно з частинами 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 771,71 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1739,13 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, 07406, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором № 84410 від 29.05.2023 в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати на сплату судового збору в сумі 771,71 грн (сімсот сімдесят одна гривня 71 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1739,13 грн (одна тисяча сімсот тридцять дев`ять гривень 13 коп.).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, 07406, код ЄДРПОУ 42649746).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя І.В. Демченко