Справа № 147/2523/25
Провадження № 2/147/46/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі
головуючого судді Почкіної О.М.,
із участю секретаря Бабчук.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тростянецької селищної ради, в якому, після зміни предмету позову, просив встановити факт, що ОСОБА_2 , 1908 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Капустяни, Гайсинського (колишнього Тростянецького) району Вінницької області, дійсно являється матір`ю ОСОБА_3 , 1944 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Капустяни, Гайсинського (колишнього Тростянецького) району Вінницької області. Крім того, просив встановити факт, що ОСОБА_2 , як зазначено в актовому записі про смерть, та ОСОБА_2 , як зазначено в додатку до Рішення Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 01.10.2001 року, є однією і тією ж особою, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просив визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право в порядку спадкування за законом на земельну ділянку № НОМЕР_2 , загальною площею 3,8594 га, розташованої на території Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (нині Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Капустяни, Тростянецького (на сьогодні Гайсинського) району Вінницької області, померла його баба ОСОБА_2 , яка проживала на момент смерті з дочкою ОСОБА_3 та зятем ОСОБА_4 . Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Капустяни, Тростянецького (на сьогодні Гайсинського) району Вінницької області, померла ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача та на момент смерті проживала разом із чоловіком ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Жмеринка, Вінницької області помер ОСОБА_4 , який є батьком позивача. Спадщину після смерті баби ОСОБА_2 прийняла матір позивача ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її чоловік, батько позивача, ОСОБА_4 . Після смерті батька, позивач прийняв спадщину за законом шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, 03.03.2007 було заведено спадкову справу № 112/2007.
Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, яку прийняла, але не оформила спадкових прав матір позивача ОСОБА_3 , спадщину після якої прийняв, але не оформив спадкових прав батько позивача ОСОБА_4 , а саме, право на земельну частку (пай) на території Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.
Зокрема, на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії ВН № 0501272 від 28.02.2000 року, ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала в колективній власності КСП села Капустяни, Тростянецького району Вінницької області.
З метою оформлення спадкових прав на зазначену земельну частку (пай) ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Другої тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області, однак йому було відмовлено з підстав відсутності оригіналу документу, який підтверджує право ОСОБА_2 на спадкове майно, а також не було надано документів, які підтверджують родинний зв`язок ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , та роз`яснено можливість вирішення питання в судовому порядку. Правовстановлюючий документ на земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 3,8594 га, розташованої на території Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка закріплена за ОСОБА_2 , не видавався, що є перешкодою для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до інформації відділу у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за № 19-89/0-0.36/117-17 від 06.11.2017 року - вищевказаний сертифікат у відділі відсутній, у зв`язку із звершенням розпаювання земель у 2001 році сертифікати не виготовляються, сертифікати виготовлялися в одному примірнику, тому відділ не в змозі виготовити дублікат сертифікату та надати засвідчену його копію, видача дубліката сертифіката на право на земельну частку (пай) спадкоємцям покійного не передбачено. При цьому, згідно додатку до рішення 12 сесії 23 скликання Капустянської сільської ради від 01.10.2001 року за ОСОБА_2 на території Капустянської сільської ради закріплена земельна ділянка № НОМЕР_2 , загальною площею 3,8594 га.
Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за № 29-2-7-294/2-25 від 25.11.2025 року - середній розмір земельної частки (паю) на території Капустянської сільської ради Гайсинського району Вінницької області складає 3,11 умовних кадастрових одиниць, а середня вартість земельної частки (паю) станом на 01.01.2025 року становить 121285,20 грн.
За життя ОСОБА_2 державний акт про право власності на земельну ділянку на підставі зазначеного сертифіката не отримувала, що підтверджується додатком до рішення 12 сесії 23 скликання Капустянської сільської ради від 01.10.2001 року, оскільки на момент його прийняття ОСОБА_2 померла.
Оскільки сертифікат на земельну частку (пай) серії ВН № 0501272 від 28.02.2000 року втрачений і отримати його дублікат не можливо із-за відсутності передбаченої чинним законодавством процедури, позивач не може оформити право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за Законом.
Також позивач не може оформити право на спадкове майно в з`язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Зокрема, в позивача відсутнє свідоцтво про смерть ОСОБА_2 та свідоцтво про народження матері позивача. Звернувшись до Жмеринського відділу ДРАЦС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо повторного отримання свідоцтва про смерть баби, позивач отримав відмову, оскільки в нього відсутні документи, що підтверджують родинні відносини із ОСОБА_2 , тому позивач не належить до кола осіб, яким може бути видано свідоцтво про смерть особи.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 17.02.2018 року № 0[телефон приховано] вбачається, що 15.11.1966 року Виконавчим комітетом Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 », про що здійснено актовий запис № 27 від того ж дня.
Відповідно до відповіді Державного архіву Вінницької області № 07-1935/7 від 25.07.2019 року книга актових записів про народження громадян по с. Капустяни, Тростянецького району Вінницької області за 1944 рік в архів на зберігання не надходила, у зв`язку з чим немає можливості видати довідку про народження ОСОБА_5 .
Відтак, враховуючи наведене, позивач не може оформити спадщину зазначене спадкове майно тому вимушений звернутися до суду за захистом прав та інтересів.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 05.01.2026 позовну заяву було залишено без руху з підстав, несплати в повному обсязі було судового збору.
Ухвалою суду від 13.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.02.2026 задоволено клопотання про витребування доказів, та витребувано з Тростянецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з Реєстру щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 , 1908 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, витребувано у Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області матеріали спадкової справи №112/2007, заведеної 03.03.2007 року щодо майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, в якому просив повторно витребувати з Тростянецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з Реєстру щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 , 1908 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що під час формування довідки Капустянського старостинського округу від 29.10.2024 року № 02-18/104 (яка додана до позовної заяви) працівником допущено граматичну помилку в написані прізвища, а саме помилково зазначено « ОСОБА_7 ».
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 21.04.2026 задоволено клопотання про витребування доказів та витребувати з Тростянецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з Реєстру щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 , 1908 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.05.2026 представник позивача надав заяву про уточнення позовник вимог, у зв`язку із надходження до суду повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 0[телефон приховано] від 09.05.2026 року, відповідно до якого встановлено, що реєстрація смерті відбулася за написанням прізвища « ОСОБА_8 », тоді як інші документи, в тому числі ті, які підтверджують право на земельну ділянку і родинні відносини сторін містять написання прізвища як « ОСОБА_7 ».
Ухвалою суду від 30.07.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Вказав, що дізнався, що після смерті баби залишилося спадкове майно - земельна ділянка (пай). Спадкове майно після смерті баби, прийняла її дочка -мати позивача. Оскільки документи, які б підтверджували належність права на земельну частку (пай) ОСОБА_2 втрачені, державний акт на земельну ділянку ОСОБА_2 не отримувала, тому просив визнати право на земельну ділянку. Крім того, враховуючи розбіжності в написанні прізвища баби та дівочого прізвища його матері просив встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також пояснив, що на момент смерті матері проживав в ОСОБА_9 , а батько після її смерті залишився проживати в будинку орієнтовно до 2005 року. Пізніше позивач забрав батька до себе в Жмеринку де останній проживав останніх два роки до дня своєї смерті.
Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказав, що позивач прийняв спадщину після смерті батька, оформив право на спадщину на земельну ділянку, яка належала батькові та намагається успадкувати майно матері, яке прийняв його батько, оскільки фактично вступив у володіння майном своєї дружини, але не встиг оформити. Право на земельну частку (пай), яке за життя належало бабі позивача, після її смерті в складі спадщини прийняла її дочка, але не оформила його, оскільки через пів року також померла.
Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та не заперечував проти їх задоволення. Також просив розгляд справи проводити без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 , виданим 19.11.1966 року Капустянською сільською радою, актовий запис № 29 від 19.11.1966 року (а.с.12).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 17.02.2018 року № 0[телефон приховано] вбачається, що 15.11.1966 року Виконавчим комітетом Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 », про що здійснено актовий запис № 27.(а.с.15)
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданим повторно 14.02.2018 Жмеринським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 01.10.1999 зроблено відповідний актовий запис №34 (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Жмеринка, Вінницької області, помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим 10.09.2006 року виконавчим комітетом Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с.14).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть від 09.05.2026 №0[телефон приховано], ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 90 років померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.107).
Відповідно до довідки Капустянського старостинського округу Тростянецької селищної ради № 02-18/104 від 29.10.2024 року ОСОБА_2 , 1908 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 - згідно запису в книзі погосподарського обліку № 2, особовий рахунок № НОМЕР_6 за 1996-2000 роки, на час відкриття спадщини разом із нею проживали та були зареєстровані: зять ОСОБА_4 , що помер у 2006 році, та дочка ОСОБА_3 , 1944 року народження, яка прийняла спадщину після своєї матері шляхом вступу у фактичне володіння та управління спадковим майном померлої, а саме в кінці вересня 1999 року розпорядилася домашніми та особистими речами померлої матері, але на яке не встигла оформити своїх спадкових прав, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.26).
Відповідно до довідки Капустянського старостинського округу Тростянецької селищної ради № 02-18/105 від 29.10.2024 року ОСОБА_3 , 1944 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 - згідно запису в книзі погосподарського обліку № 2, особовий рахунок № НОМЕР_6 за 1996-2000 роки на час відкриття спадщини разом із нею проживав та був зареєстрований чоловік ОСОБА_4 , який залишався там проживати та був зареєстрований на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 . (а.с.27).
З наявного в матеріалах справи копії рішення Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області 12 сесії 23 скликання від 01.10.2001 про затвердження схеми поділу на паї земель колективної власності СТОВ «Колос» затвердження технічної документації на паювання земель та видачі державних актів на право приватної власності на землю, вбачається, що було прийнято рішення затвердити схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та розрахунок вартості та розміру земельної частки(паю), технічну документацію та видати державні акти на право приватної власності на землю громадянам Капустянської сільської ради в розмірах і по угіддях згідно додатків ( а.с. 19)
З доданого до рішення Списку громадян, членів СТОВ «Колос на отримання державних актів на території Капустянської сільської ради, що є додатком до рішення Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області 12 сесії 23 скликання від 01.10.2001, встановлено, що в зазначений список була включена ОСОБА_2 , що підтверджує наявність в останньої права на земельну частку (пай) закріплена земельна ділянка № НОМЕР_2 , загальною площею 3,8594 га.(а.с.20)
Сертифікат про право на земельну частку (пай), який був виданий на ім`я ОСОБА_2 було втрачено та визнано недійсним, про що було опубліковано оголошення в газеті «Жмеринська газета» № 43 (727) від 24.10.2025 року (а.с.23-24).
Відповідно до інформації відділу у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за № 19-89/0-0.36/117-17 від 06.11.2017 ОСОБА_2 на підставі розпорядження Тростянецької РДА від 18.02.2000 №44 було виготовлено сертифікат на право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кпустянської сільської ради. Також вказано, що вищевказаний сертифікат у відділі відсутній, у зв`язку із звершенням розпаювання земель у 2001 році сертифікати не виготовляються, тому відділ не в змозі виготовити дублікат сертифікату, який був виданий раніше, сертифікати виготовлялися в одному примірнику, тому надати засвідчену копію неможливо (а.с. 17).
Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за № 29-2-7-294/2-25 від 25.11.2025 року - середній розмір земельної частки (паю) на території Капустянської сільської ради Гайсинського району Вінницької області складає 3,11 умовних кадастрових одиниць, а середня вартість земельної частки (паю) станом на 01.01.2025 року становить 121285,20 грн.
З копії спадкової справи №112/07 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після його смерті, у визначений законом строк, звернувся ОСОБА_1 . Інші спадкоємці до майна померлого відсутні. (а.с.66).
Крім того, вказана спадкова справа містить свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідченого 10.10.2017 року державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області, з якого вбачається, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 , що складається з права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом у землі, розміром 2,58 в умовних кадастрових гектарах, є ОСОБА_1 (а.с.79).
25.09.2029 ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Другої тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області з питанням оформлення спадщини, а саме просив видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) розміром 3,30 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку підтверджується сертифікатом серії ВН №0501272 виданим Тростянецькою РДА Вінницької області 28.02.2000, на підставі рішення №44 від 18.02.2000, на ім`я ОСОБА_2 ,1908 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якої прийняла, але не оформила ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем після смерті якої був ОСОБА_4 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Однак ОСОБА_1 було відмовлено з підстав відсутності оригіналу документу, який підтверджує право ОСОБА_2 на спадкове майно, а також не було надано документів, які підтверджують родинний зв`язок ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , які є між собою матір`ю та донькою, та роз`яснено можливість вирішення питання в судовому порядку.(а.с.30)
Встановленні судом обставини свідчать про неможливість оформлення позивачем спадкових на земельну частку (пай) розміром 3,30 в умовних кадастрових гектарах після смерті ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, документів, які підтверджують родинний зв`язок ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та розбіжностей у написанні прізвища ОСОБА_2 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що народилася та до цього часу проживає в с. Капустяни і є двоюрідною сестрою позивача по батькові. ОСОБА_2 є також і її бабою, оскільки батько свідка був старшим сином ОСОБА_2 . Він після одруження разом із сім`єю став проживати по сусідству, а сестра, ОСОБА_3 , залишилася із матір`ю. Підтвердила, що ОСОБА_3 є матір`ю позивача, а ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 . Також свідок зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали разом за однією адресою в АДРЕСА_1 в одному будинку. За тією ж адресою разом з ними проживали чоловік ОСОБА_11 та до певного часу син ОСОБА_12 . У1999 році навесні померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 . На момент смерті ОСОБА_3 разом з нею проживав її чоловік, якого пізніше забрав до себе проживати син ОСОБА_12 . Свідок також вказала, що в її прізвищі « ОСОБА_8 » постійно виникають якісь розбіжності, оскільки вона сама в судовому порядку змушена була усувати розбіжності в написанні прізвища в різних документах. Чи мала право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 , свідку не відомо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 вказала, що народилася та проживає до тепер в с. Капустяни. Підтвердила, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та внуком ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - дочкою ОСОБА_2 . Пояснила, що ОСОБА_2 до дня своєї смерті проживала з дочкою ОСОБА_3 та з її чоловіком ОСОБА_4 . Крім ОСОБА_3 у ОСОБА_2 був ще син, який помер раніше. Також підтвердила, що навесні у 1999 році померла ОСОБА_2 , а потім пізніше ближче до осені у 1999 році дочка ОСОБА_14 , потім вже її чоловік ОСОБА_15 , однак дату свідок не пам`ятає. До дня смерті ОСОБА_3 з нею проживав її чоловік ОСОБА_15 , який в подальшому продовжував проживати в будинку та володіти ним. З приводу розбіжностей в написанні прізвища у ОСОБА_2 в різних документах свідку не відомо. Свідок підтвердила, що ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай), оскільки працювала в колгоспі, чи користувалася остання ним свідку не відомо.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.
Щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Як зазначено у постанові Верховного Суду № 320/948/18 від 10.04.2019 року у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Суд враховує роз`яснення, викладені у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в якому зазначено, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що написання прізвища померлої ОСОБА_2 у свідоцтві про смерть, яке не збігається з дівочим прізвищем матері позивача у актовому записі свідоцтва про шлюб, та у рішенні Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області заважає позивачу реалізувати свій законний інтерес, спрямований на його права на спадкування.
Аналізуючи подані позивачем документи, показання свідків, суд приходить до висновку, що розбіжності у написанні прізвища, ім`я та по батькові померлої ОСОБА_2 в документах, які були дослідженні судом - носять формальний характер через те, що при оформленні документів були допущені помилки в написанні прізвища померлої ОСОБА_2 , пов`язані, насамперед з тим, що документи видавалися у різні періоди. Таким чином, наявність різного написання прізвища « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_7 » в документах є наслідком технічних помилок та не свідчить про те, що зазначені документи належать різним особам.
У суду не виникає сумніву у тому, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією і тією ж самою особою.
Також, враховуючи вищевикладене, доведеність позивачем родинних відносин між померлою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: дослідженими судом письмовими доказами та показами свідків.
Встановлення зазначених юридичних фактів має для позивача юридичне значення, оскільки від їх встановлення залежить виникнення, зміна або припинення його особистих чи майнових прав, в достатній мірі захистить інтереси позивача, відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст.2 ЦПК України.
Щодо прийняття спадщини.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 відносини спадкування регулюються правилами ЦК України якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли до ІНФОРМАЦІЯ_9 , до вирішення даних спірних правовідносин, пов`язаних зі спадкуванням спадщини після їх смерті, слід застосовувати законодавство, чинне на час відкриття спадщини, зокрема, відповідні норми, у тому числі щодо обсягу спадкової маси та кола спадкоємців за законом Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР).
Згідно з ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Доказів того, що на випадок своє смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складали заповіт суду не надано та під час розгляду справи не здобуто, тому спадкування їх майна здійснюється за законом.
Згідно з частиною першою статті 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Статтею 548 ЦК Української РСР 1963 року визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Системний аналіз статей 548, 549 ЦК УРСР свідчить, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подача державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
За змістом статті 549 ЦК Української РСР спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.
З представлених матеріалів справи судом встановлено, що спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_2 за законом є її дочка ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину, оскільки вступила в користування спадковим майном. Спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_3 є її чоловік ОСОБА_4 , який фактично прийняв спадщину, оскільки вступила в користування спадковим майном. Зокрема, це підтверджується довідками Капустянського старостинського округу Тростянецької селищної ради № 02-18/104 від 29.10.2024 року та № 02-18/105 від 29.10.2024, відповідно до яких ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на день смерті останньої проживали разом за однією адресою, ОСОБА_3 продовжувала проживати у тому ж будинку, прийняла спадщину після своєї матері шляхом вступу у фактичне володіння та управління спадковим майном померлої, однак не оформила її; на час відкриття спадщини після ОСОБА_3 разом із нею проживав та був зареєстрований чоловік ОСОБА_4 , який залишався там проживати та був зареєстрований на день своєї смерті. А також показами свідка ОСОБА_10 , яка вказала, що її батько та ОСОБА_3 є відповідно сином та дочкою ОСОБА_2 , після одруження батько із сім`єю стали проживати окремо, а сестра ОСОБА_3 залишилася проживати з матір`ю. Показами свідків, які вказала, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_4 проживав разом із нею та продовжував проживати в тому ж будинку і після її смерті.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , то до правовідносин спадкування позивача до його майна слід застосовувати норми ЦК України.
Так, ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
З матеріалів справи вбачається, що позивач прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 за законом, зокрема, це підтверджується матеріалами спадкової справи №112/07.
Щодо визнання права на земельну частку (пай).
Згідно з ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин першої-третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно із ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України та ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.
Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.
Відповідно до частини дев`ятої статті 5 ЗК України (в редакції від 22 червня 1993 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з пунктом 5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Статтею другою вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 року №801, якою затверджено форму сертифіката на право на середню земельну частку (пай), у сертифікаті повинна бути зазначена назва колективного сільськогосподарського підприємства, член якого мав право на середню земельну частку (пай) та вартість землі.
Отже, сертифікат на право на середню земельну частку (пай) може бути видано лише громадянину, який має право на середню земельну частку (пай).
Відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України право на земельну частку (пай), яке посвідчене сертифікатом, може бути успадковано. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: в т.ч. рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
Згідно із ч. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Отже, належним способом захисту прав спадкоємців є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
В даному випадку згідно з рішенням Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області 12 сесії 23 скликання від 01.10.2001 про затвердження схеми поділу на паї земель колективної власності СТОВ «Колос», затвердження технічної документації на паювання земель та видачі державних актів на право приватної власності на землю, вирішено затвердити схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та розрахунок вартості та розміру земельної частки(паю), технічну документацію та видати державні акти на право приватної власності на землю громадянам Капустянської сільської ради в розмірах і по угіддях згідно додатків.
ОСОБА_2 , як член колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ «Колос», була включена до списку громадян, членів СТОВ «Колос, на отримання державних актів на території Капустянської сільської ради, що є додатком до рішення Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області 12 сесії 23 скликання від 01.10.2001 про затвердження схеми поділу на паї земель колективної власності СТОВ «Колос», затвердження технічної документації на паювання земель та видачі державних актів на право приватної власності на землю. На підставі розпорядження Тростянецької РДА від 18.02.2000 №44 на ім`я ОСОБА_2 було виготовлено сертифікат на право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кпустянської сільської ради.
Враховуючи те, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України, його цивільне право підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно - право на земельну частку (пай).
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , 1908 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Капустяни, Гайсинського (колишнього Тростянецького) району Вінницької області, дійсно являється матір`ю ОСОБА_3 , 1944 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Капустяни, Гайсинського (колишнього Тростянецького) району Вінницької області.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , як зазначено в актовому записі про смерть, та ОСОБА_2 , як зазначено в додатку до Рішення Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 01.10.2001 року, є однією і тією ж особою, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), а саме: земельну ділянку № НОМЕР_2 , загальною площею 3,8594 га, розташованої на території Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (нині Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Тростянецька селищна рада Вінницької області , ЄДРПОУ 04326224, місце знаходження: 24300, Вінницька область, Гайсинський район, с-ще. Тростянець, вул. Соборна, буд. 77.
Суддя О.М. Почкіна