Справа № 127/39949/26
Провадження 2-з/127/30/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
10 листопада 2026 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявниця зазначає, що у її власності перебуває квартира АДРЕСА_1 .
Вказує, що за місцем її проживання відбуваються систематичні незаконні проникнення невідомих осіб до житла, які, на її думку, діють із метою заволодіння належним їй майном та документами. Крім того, заявниця зазначає про намагання третіх осіб здійснити її примусове поміщення до психіатричного закладу на підставі неправдивих свідчень сусідів, що, на її переконання, може бути пов`язано з наміром незаконного відчуження належної їй квартири без її відома.
У зв`язку з викладеним заявниця просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності, а також заборонити органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо визначеного об`єкта нерухомого майна.
Вивчивши подану заяву, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити відомості, визначені цією статтею.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою заяви про забезпечення позову до суду встановлено ставку судового збору в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.
Таким чином, за подання фізичною особою заяви про забезпечення позову до суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Разом із тим, як убачається з поданої заяви та доданих до неї матеріалів, заявницею не додано документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Також заявницею не наведено відомостей про наявність передбачених законом підстав для звільнення її від сплати судового збору та не подано відповідного клопотання.
Отже, заявницею не дотримано вимог пункту 3 частини четвертої статті 151 ЦПК України щодо обов`язкового долучення до заяви про забезпечення позову документа про сплату судового збору.
Крім того, заявниця обґрунтовує необхідність застосування заходів забезпечення позову можливістю незаконного відчуження квартири, яка, за її твердженням, належить їй на праві власності. Водночас документального підтвердження належності зазначеного нерухомого майна заявниці до заяви не додано.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України накладення арешту як захід забезпечення позову передбачено щодо майна та/або грошових коштів, які належать або підлягають передачі чи сплаті відповідачеві та перебувають у нього або в інших осіб.
Водночас наведені обставини щодо належності квартири заявниці та необхідності заборони реєстраційних дій потребують належного документального підтвердження й оцінки судом у разі вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову.
Разом із тим на цьому етапі суд не переходить до оцінки обґрунтованості заявлених вимог по суті, оскільки встановлено недотримання заявницею обов`язкових вимог процесуального закону щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини десятої статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин суд доходить висновку про необхідність повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149-153, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та заборони органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо визначеного об`єкта нерухомого майна повернути заявниці.
Роз`яснити заявниці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про забезпечення позову після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: