Судові рішення

Рішення № 141485018 у справі № 127/32063/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 у цивільній справі № 127/32063/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Вінницький міський суд Вінницької області, суддя Воробйов В. В.

Справа№ 127/32063/26
СудВінницький міський суд Вінницької області
СуддяВоробйов В. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141485018

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 127/32063/26

Провадження № 2/127/9031/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, мотивуючи позовну заяву тим, що 13.05.2023 року сторони зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , який проживає з позивачем. Станом на дату звернення до суду шлюб між сторонами не розірвано, однак вони фактично припинили подружні відносини, спільно не проживають та спільного господарства не ведуть.

Враховуючи малолітній вік ОСОБА_3 , дитина потребує постійного догляду та систематичного матеріального забезпечення, зокрема належного харчування, одягу, взуття, засобів особистої гігієни, лікарських засобів, проходження медичних оглядів та обстежень, придбання необхідних дитячих товарів, а також забезпечення інших повсякденних потреб відповідно до її віку. При цьому, фактичне здійснення позивачем щоденного догляду за малолітньою дитиною потребує значних витрат часу та безпосередньо впливає на її можливість повноцінно працювати, отримувати стабільний дохід і самостійно забезпечувати як потреби дитини, так і власні потреби. Разом з тим, для обґрунтування розміру аліментів на утримання позивача враховано її частку у спільних витратах на харчування, житлово-комунальні послуги та побутові товари, а також її особисті витрати на стоматологічні та перукарські послуги.

Відповідач участі в утриманні дитини не приймає.

Позивач зазначає, що з січня 2026 року по серпень 2026 року документально підтверджені витрати на дитину становлять 47869,07 грн., що в середньому складає 5983,63 грн. на місяць. При цьому, зазначена сума не охоплює всіх фактичних витрат.

Особисті витрати позивача складають: на харчування - 9600,96 грн., житлово-комунальні послуги - 2395,82 грн., побутові товари - 705,40 грн., стоматологічні послуги - 5800,00 грн., перукарські послуги - 450,00 грн., загальний розмір становить 18952,18 грн.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом та просила:

- стягнути щомісячно з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття з наступною індексацією відповідно до закону;

- стягнути щомісячно з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 4000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною трирічного віку з наступною індексацією відповідно до закону.

Ухвалою суду від 22.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачами відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такі відзиви.

У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було, судову кореспонденцію надіслано судом на зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 , яку він отримав 08.10.2026 року.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи встановлено, що 13.05.2023 року сторони зареєстрували шлюб у Вінницькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблено відповідний актовий запис №147 (а.с. 24).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 24 на звороті).

З витягу з реєстру Вінницької міської територіальної громади від 03.04.2026 року вбачається, що син проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з позивачем (а.с. 25).

Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення; тощо. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум визначений для дітей до 6 років - 2817 грн., для дітей віком від 6 до 18 років в сумі 3512 грн.

Аналізуючи зазначені норми закону, апеляційний суд виходить з того, що батьки дітей повинні забезпечити для них утримання у розмірі, не меншому половини прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я.

Цей мінімум стягується з батьків навіть при наявності доходу лише в межах державних соціальних гарантій, призначених батькам (пенсій, допомог тощо) і не є достатнім для задоволення потреб дитини, тому при наявності більших доходів у батьків, відповідно й аліменти повинні визначатися у більшому розмірі від мінімальної межі.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Підстави визначення розміру аліментів у частині до заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З метою встановлення матеріального становища платника аліментів, за клопотанням позивача, судом було витребувано відомості з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління ДПС у Вінницькій області. Так, ОСОБА_2 станом на 28.09.2026 року перебуває у трудових відносинам та отримує заробітну плату в розмірі 21 789,84 грн.

Визначаючись щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує те, що спільна дитина проживають разом з позивачем, перебувають на її утриманні, що потребує значних коштів. Разом з тим, зважаючи на розмір заявлених вимог, суд вважає можливим встановити аліменти у твердій грошовій сумі розміром 5000,00 грн. щомісячно, що буде розумним, справедливим та зваженим.

З приводу вимоги про стягнення аліментів на дружину, то слід зазначити наступне.

За приписами ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Частини друга, четверта, шоста статті 84 СК України передбачають, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Право на аліменти у дружини (чоловіка) виникає як у період шлюбу, так і після його розірвання, а також якщо шлюб не був офіційно зареєстрований.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що у дружини виникає право на отримання аліментів за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: проживання разом із їх спільною дитиною, яка не досягла трьох років, та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).

За змістом статті 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного до досягнення дитиною трирічного віку.

На підставі частини 1 статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

З досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_2 може сплачувати аліменти дружині.

Враховуючи вказане вище, суд вважає, що відповідач має можливості утримувати позивача - матір дитини до досягнення дитиною трьох років, оскільки він є особою працездатного віку, працевлаштований та отримує дохід. Також, слід зазначити, що ОСОБА_1 має право на утримання аліментів з відповідача, оскільки вона проживає з дитиною та здійснює догляд за дворічною дитиною, в зв`язку з чим не має змоги працювати і утримувати себе. Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача аліментів на її утримання обґрунтована, суд вважає, що аліменти слід стягнути у твердій грошовій сумі розміром 4000,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 10.09.2026 року, до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (за дві позовні вимоги), оскільки позивач при подачі позову була звільнена від його сплати.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 75, 84, 180, 199-200 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону, в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.), щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 10.09.2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти у твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону, в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.), щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 10.09.2026 року, до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складений 13.11.2026 року.

Суддя:

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.09.2026 Ухвала № 139961107 Вінницький міський суд Вінницької області