Судові рішення

Рішення № 141485059 у справі № 127/9706/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 у цивільній справі № 127/9706/26 (категорія «Про відшкодування шкоди»). Суд: Вінницький міський суд Вінницької області, суддя Іщук Т. П.

Справа№ 127/9706/26
СудВінницький міський суд Вінницької області
СуддяІщук Т. П.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро відшкодування шкоди
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141485059

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 127/9706/26

Провадження № 2/127/2848/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

представника позивача Департаменту патрульної поліції - Ковальчука Д. О., представника відповідача - адвоката Хоменчука А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Департамент патрульної поліції (далі - ДПП) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що згідно доповідної записки начальника відділу зв`язку та телекомунікацій Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП майора поліції Юрія Куника встановлено, що 15 грудня 2025 року було виявлено пошкодження планшетного пристрою «Alcatel 3T8 2020 (інв. №1113098519/787, ІМЕІ НОМЕР_1 ), а саме: деформація корпусу, пошкодження екрану, пошкодження дисплейного модуля, у зв`язку із чим пристрій потребує заміни материнської плати, а ремонт є економічно недоцільним, що підтверджується висновком ФОП ОСОБА_2 від 22 грудня 2025 року. Зазначене пошкодження майна відбулося під час виконання службових обов`язків та безпосередньо пов`язане з діями відповідача, адже 13 грудня 2025 року під час несення служби з охорони громадського порядку у м. Вінниця, близько 20:00 год., під час відпрацювання дотримання комендантської години на АЗС «WOG» за адресою: м. Вінниця, вул. К. Василенка, 19-А, було виявлено ОСОБА_1 , який перебував у приміщенні АЗС, був у стані алкогольного сп`яніння, поводився агресивно, різко рухався, намагався вчинити бійку з працівниками поліції, на зауваження не реагував, вчинив злісну непокору законним вимогам поліцейських та дрібне хуліганство. Під час затримання відповідач, опираючись, чинив супротив працівникам поліції, внаслідок чого було пошкоджено службовий планшетний пристрій. Судовим рішенням від 13 січня 2026 року у справі №127/39638/25 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП, що підтверджує факт протиправної поведінки відповідача та її причинно-наслідковий зв`язок із завданою шкодою. Відповідно до довідки про вартісну оцінку завданої шкоди розмір завданої шкоди становить 3981,00 грн. 06 лютого 2026 року відповідачу надсилалася претензія щодо добровільного відшкодування завданої шкоди, однак, лист повернувся без вручення. За таких обставин, посилаючись на положення ст. 1166, 1192 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 3981,00 грн майнової шкоди, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачкою відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідач відзив на позов не надав.

У судовому засіданні представник позивача ДПП Ковальчук Д. О. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - адвокат Хоменчук А. О. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення вимог, посилаючись на їх недоведеність, зокрема, щодо вини саме відповідача у завданні шкоди, оскільки на місці подій 13 грудня 2025 року було декілька осіб, а не лише відповідач. Крім того, згідно долученого до справи відеозапису вбачається, що під час затримання іншого чоловіка, який був присутній на місці події, був пошкоджений планшет.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2026 року у справі №127/39638/25 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255,00 грн на користь держави, а також стягнуто судовий збір.

Зі змісту вказаної постанови суду слідує, що відповідно до протоколу серії ВАД №324124 від 13 грудня 2025 року, цього ж дня о 00:10 год. у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, виражався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок.

Також, відповідно до протоколу серії ВАД №324123 від 13 грудня 2025 року, цього ж дня о 00:10 год. у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , на АЗС «ОККО» перебував у п`яному вигляді у комендантський час, голосно виражався нецензурною лайкою, розмахував руками, намагався вчинити бійку з працівниками поліції, поводив себе агресивно, на зауваження припинити правопорушення не реагував, чим вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського.

Протокол серії ВАД №324123 від 13 грудня 2025 року містить відмітку, що правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, а саме пошкоджено планшетний пристрій «Alcatel (706)».

Згідно протоколу про адміністративне затримання серії АЗ №098719 від 13 грудня 2025 року за ст. 173, 185 КУпАП ОСОБА_1 був доставлений у службове приміщення ВП №1 РУП ГУНП у Вінницькій області для складання адміністративних матеріалів та встановлення особи.

За даними рапорта інспектора взводу №2 роти ТОР УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Олександра Покотила від 13 грудня 2025 року під час несення служби 13 грудня 2025 року о 00:10 год. під час відпрацювання порушень комендантської години на АЗС «ОККО» за адресою: м.Вінниця, вул. Костянтина Василенка, 19-А, було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який перебував у приміщенні АЗС «ОККО» в п`яному вигляді в комендантську годину і голосно виражався нецензурною лайкою, поводився агресивно, розмахував руками та намагався вчинити бійку з працівниками поліції, на зауваження не реагував, залишити приміщення АЗС в комендантську годину та направитися до місця проживання відмовився, чим здійснив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського. Після цього ОСОБА_1 було затримано та доставлено до ВП №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області для оформлення адміністративних матеріалів. Під час адміністративного затримання ОСОБА_1 чинив активний опір та було пошкоджено активний службовий планшетний пристрій «Alcatel (706)».

У рапорті т.в.о. командира роти ТОР УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Олександра Кропивницького від 15 грудня 2025 року викладені аналогічні обставини щодо виявлення відповідача на АЗС 13 грудня 2025 року, застосування до нього заходів фізичного впливу, адміністративного затримання та доставлення до відділ поліції. Також вказано, що під час затримання ОСОБА_1 чинив супротив діям поліції внаслідок чого при затриманні було пошкоджено службовий планшетний пристрій «Alcatel 706» (350063140438700).

Згідно доповідної записки начальника відділу зв`язку та телекомунікацій УПП у Вінницькій області ДПП майора поліції Юрія Куника від 05 лютого 2026 року, 15 грудня 2025 року було виявлено пошкоджений планшет «Alcatel 3T 8 2020 (9032X)», інвентарний номер 1113098519/787, ІМЕІ НОМЕР_1 , а саме: деформація корпусу планшету, пошкодження екрану. Пошкодження планшетного пристрою відбулося під час затримання ОСОБА_1 . Згідно із висновком ФОП ОСОБА_2 планшетний пристрій потребує заміни материнської плати та дисплейного модуля, ремонт недоцільний.

Відповідно до висновку ФОП ОСОБА_2 від 22 грудня 2025 року при огляді планшету «Alcatel 9032x», серійний №350063140438700, було виявлено несправність материнської плати та дисплейного модуля планшету. Даний планшет потребує заміни материнської плати та дисплейного модуля. Так як дані комплектуючі недоступні - ремонт недоцільний.

Згідно з довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди від 13 січня 2026 року №5 її розмір за планшет «Alcatel 3T 8 2020 (9032X) 8" HD/2GB/SSD32GB/WiFi/4GLTB Black (9032X-2BALUA11)» з додатковим обладнанням, інвентаризаційний номенклатурний номер 1113098519/787, заводський номер 35006314438700, становить 3981,00 грн.

06 лютого 2026 року Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області ДПП за вих. №3223/41/21/02-2026 направлено ОСОБА_1 претензію щодо добровільного відшкодування завданої шкоди у розмірі 3981,00 грн. Однак згідно трекінгу поштового відправлення претензія не була вручена відповідачу та повернута позивачу із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Також позивачем доданий відеозапис з портативних відеореєстраторів поліцейських, яким зафіксована хронологія подій 13 грудня 2025 року від моменту прибуття працівників поліції до АЗС до оформлення адміністративних матеріалів у відділі поліції, куди був доставлений ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Для відповідальності у деліктних правовідносинах має бути наявний склад цивільного правопорушення: шкода; протиправна поведінка особи; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою; вина особи.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 925/1478/16).

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц).

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до вказаної статті майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14 та постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 461/484/17, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також той факт, що саме відповідач є заподіювачем шкоди (див. постанову Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 520/4080/16).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J. K. AND OTHERS v. SWEDEN») зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Звертаючись до суду з даним позовом, ДПП зазначив, що саме ОСОБА_1 під час затримання чинив супротив працівникам поліції, внаслідок чого було пошкоджено вищезазначений службовий планшет.

Втім, з дослідженого у ході судового розгляду відеозапису з портативних відеореєстраторів поліцейських слідує, що на місці події її учасниками був не лише ОСОБА_1 , а і ще один чоловік та дві жінки. Поліцейськими проводилося затримання обох чоловіків. При цьому під час затримання дійсно був пошкоджений службовий планшет та вочевидь розбитий його екран. Однак пошкодження планшету мало місце під час затримання іншого чоловіка, який був учасником подій, а не відповідача ОСОБА_1 .

Тобто відеозаписом не зафіксовано вчинення саме відповідачем дій, спрямованих на пошкодження службового планшету.

Відповідно матеріалами відеозапису повністю спростовуються твердження, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №324123 від 13 грудня 2025 та рапортах поліцейських щодо пошкодження планшету відповідачем.

Таким чином, аналіз наданих Департаментом патрульної поліції на підтвердження обставин, викладених в позові, доказів, свідчить про те, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, який би доводив той факт, що безпосередньо ОСОБА_1 неправомірними діями заподіяв майнову шкоду позивачу, що, відповідно, унеможливлює покладення на нього відповідальності з відшкодування майнової шкоди.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх недоведеністю.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до положень ст.141 ЦПК України. Зважаючи, що в задоволенні позову відмовлено судові витрати у вигляді судового збору, понесених позивачем, залишаються за ним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 15, 16, 22, 1166 ЦК України, ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 259, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя:

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
08.04.2026 Ухвала № 135573671 без тексту Вінницький міський суд Вінницької області
27.03.2026 Ухвала № 135266098 без тексту Вінницький міський суд Вінницької області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40108646. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг