Справа №504/690/26
Провадження №2/504/2636/26
Доброславський районний суд Одеської області
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2026 с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
за участі секретаря - Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог.
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 3822119 від 11.01.2022 у розмірі 41 000,00 грн, з яких 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19 000,00 грн - заборгованість за процентами, 2 000,00 грн - заборгованість за комісією. Позивач також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 11.01.2022 ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит, який він не повернув. Право вимоги за договором перейшло до позивача за договором факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024.
Рух справи.
Ухвалою судді від 23.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач в судове засідання не з`явився.
Про дату, час і місце судового засідання він повідомлений належним чином відповідно до ст. 128 ЦПК України: судову повістку про виклик до суду надіслано 06.05.2026 засобами підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на номер мобільного телефону відповідача, зазначений у позовній заяві та кредитному договорі.
Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Представник позивача в судове засідання не з`явився.
У позовній заяві позивач просить розглядати справу за відсутності його представника та не заперечує проти заочного розгляду справи й ухвалення заочного рішення.
Ухвалою суду від 23.07.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи (ст. 280, 281 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини.
Судом встановлено, що 11.01.2022 між ТОВ «Мілоан» (код ЄДРПОУ 40484607) як кредитодавцем та відповідачем як позичальником укладено договором про споживчий кредит № 3822119 від 11.01.2022 в електронній формі. Відповідач подав анкету-заяву на кредит № 3822119 та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором «J87777», надісланим на номер його мобільного телефону, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
За умовами договору кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 20 000,00 грн строком на 30 днів - до 10.02.2022 (п. 1.2-1.4 договору). Проценти за користування кредитом протягом первісного строку становлять 1,00 % в день від фактичного залишку кредиту (п. 1.5.2 договору), а стандартна (базова) процентна ставка - 5,00 % в день (п. 1.6 договору). Комісія за надання кредиту - 2 000,00 грн, тобто 10,00 % від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 договору).
Згідно з п. 2.2.3, 2.3.1.2 договору ставка 1,00 % є знижкою від стандартної ставки на первісний строк кредитування. Якщо позичальник продовжує користуватися кредитом після спливу первісного строку, строк кредитування продовжується щоденно на стандартних умовах, загалом не більше ніж на 60 днів, а проценти нараховуються за стандартною ставкою 5,00 % в день. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється (п. 2.2.3 договору).
11.01.2022 кредитодавець перерахував на картковий рахунок відповідача 20 000,00 грн з призначенням «Кошти згідно договору 3822119», що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» (ID операції [номер приховано]). Отже, суд переконаний, що відповідач отримав кредит у сумі 20 000,00 грн.
Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення відповідач жодних платежів за договором не здійснював. Кредитодавець нарахував проценти з 12.01.2022 по 10.02.2022 за ставкою 1,00 % - по 200,00 грн за день (30 днів ? 200,00 грн = 6 000,00 грн), з 11.02.2022 по 24.02.2022 за ставкою 5,00 % - по 1 000,00 грн за день, з яких 1 000,00 грн згодом сторновано (13 000,00 грн). Загалом нараховано 19 000,00 грн процентів. Після 24.02.2022 проценти не нараховувались. Також кредитодавець нарахував 2 000,00 грн комісії за надання кредиту.
26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) укладено договір факторингу № 26-07/2024, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників згідно з реєстром боржників. Реєстр боржників передано за актами приймання-передачі від 26.07.2024, підписаними кваліфікованими електронними підписами сторін. Згідно з витягом з реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором № 3822119 від 11.01.2022. Фактор оплатив вартість прав вимоги платіжною інструкцією від 26.07.2024 № 448090005.
Норми права та їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Оцінка доводів позивача.
Щодо права вимоги. Суд переконаний, що право вимоги за кредитним договором перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Факторинг Партнерс», що підтверджується договором факторингу, актами приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру. Відомостей про визнання договору факторингу недійсним матеріали справи не містять.
Щодо тіла кредиту. Отримання відповідачем 20 000,00 грн підтверджується квитанцією про переказ коштів на його картковий рахунок. Відповідач кредит не повернув. Тому суд переконаний, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 000,00 грн доведена і підлягає стягненню.
Щодо процентів. Договір укладено 11.01.2022, тобто до набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, яким встановлено граничний розмір денної процентної ставки. Відповідач умов договору щодо процентів не оспорював.
Сторони прямо погодили в договорі, що строк кредитування продовжується, якщо позичальник продовжує користуватися кредитом, але загалом не більше ніж на 60 днів, і що в цей період проценти нараховуються за стандартною ставкою 5,00 % в день (п. 1.6, 2.2.3, 2.3.1.2 договору). Відповідач продовжував користуватися кредитними коштами після 10.02.2022. Проценти за ставкою 1,00 % нараховано з 12.01.2022 по 10.02.2022, за ставкою 5,00 % - з 11.02.2022 по 24.02.2022, тобто в межах строку кредитування з урахуванням пролонгації, визначеного умовами договору. Після 24.02.2022 проценти не нараховувались, а проценти за порушення грошового зобов`язання за п. 4.2 договору (ст. 625 ЦК України) позивач не заявляв.
Отже, на думку суду, нарахування процентів у сумі 19 000,00 грн відповідає умовам договору, а заборгованість за процентами доведена і підлягає стягненню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Щодо комісії. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит щодо встановлення плати за послуги, які кредитодавець надає на власну користь і які не є самостійною послугою для споживача, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за надання кредиту за п. 1.5.1 договору є платою за дії кредитодавця з видачі кредиту, тобто за виконання ним власного обов`язку за договором, а не за самостійну послугу, надану споживачу. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Отже, суд дійшов висновку, що умова договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемною. Нікчемність умови правочину суд враховує за власною ініціативою (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23). Тому у стягненні 2 000,00 грн комісії слід відмовити.
Неустойку (пеню, штрафи), інфляційні втрати та 3 % річних позивач до стягнення не заявляв.
Висновки суду.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 39 000,00 грн, з яких 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19 000,00 грн - заборгованість за процентами. У стягненні комісії в сумі 2 000,00 грн слід відмовити.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18.07.2006).
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 95,12 % (39 000,00 / 41 000,00).
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.02.2026 № [номер приховано]. Пропорційно до задоволених вимог з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 532,53 грн.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладений з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 295 від 01.01.2026 та витяг з акта № 27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 щодо відповідача на суму 16 000,00 грн (усна консультація з вивченням документів - 2 години ? 2 000,00 грн = 4 000,00 грн; складання позовної заяви - 4 години ? 3 000,00 грн = 12 000,00 грн).
Суд оцінив надані докази і вважає, що вони підтверджують обсяг наданих послуг, їх вартість та зв`язок із цією справою. Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подав (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України). Тому пропорційно до задоволених вимог з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 219,51 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284 ЦПК України, ст. ст. 215, 216, 512, 514, 526, 610, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договором про споживчий кредит № 3822119 від 11.01.2022 у розмірі 39 000,00 грн, з яких 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19 000,00 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2 532,53 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 219,51 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя В. К. Барвенко