Справа № 2-2837/09
Провадження № 22-ц/801/3041/2026
Категорія: 66
Головуючий у суді 1-ї інстанції Зайцев А.Ю.
Доповідач :Панасюк О. С.
УХВАЛА
12 листопада 2026 року Справа № 2-2837/09 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Панасюка О. С., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці у складі судді Зайцева А. Ю. від 09 червня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням,
в с т а н о в и в:
06 листопада 2026 року до Вінницького апеляційного суду надійшла ця апеляційна скарга з доданим до неї клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 червня 2009 року.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку для подання апеляційної скарги заявник покликався на те, що ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 серпня 2026 року про відмову в перегляді заочного рішення було постановлено за його відсутності, а її копія йому не направлялася та не вручалася, про її існування та зміст він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР) 17 серпня 2026 року. 18 серпня 2026 року він подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, яка була повернута апеляційним судом на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів направлення копії цієї ухвали та факт подання апеляційної скарги на неї 18 серпня 2026 року, просив вважати днем його обізнаності з оскаржуваним судовим рішенням саме 18 вересня 2026 року.
Також зазначав, що вже звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 червня 2009 року, проте ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2026 року його апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а ухвалою від 13 жовтня 2026 року - повернуто на підставі статей 185, 357 ЦПК України, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом в ухвалі від 29 вересня 2026 року строк. Копію вказаної ухвали він отримав засобами поштового зв`язку 23 жовтня 2026 року.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд прийшов до висновку, що зазначені в апеляційній скарзі причини пропуску строку є неповажними, а тому скарга не може бути прийнята до розгляду та, відповідно, не може бути вирішено питання про відкриття апеляційного провадження в справі з огляду на таке.
За загальним правилом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
Частиною першою статті 127 ЦПК України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Оскаржуване заочне рішення Ленінським районним судом м. Вінниці ухвалено 09 червня 2009 року.
16 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення суду від 09 червня 2009 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 серпня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду. У задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 червня 2009 року відмовлено.
Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов`язковим.
Процесуальне право на звернення з апеляційною скаргою на заочне рішення виникло у ОСОБА_1 після постановлення ухвали від 04 серпня 2026 року про його перегляд і строк на апеляційне оскарження почав відраховуватися з моменту постановлення зазначеної ухвали, тобто з 05 серпня 2026 року та закінчився 04 вересня 2026 року.
Вперше апеляційну скаргу на заочне рішення суду ОСОБА_1 подав з порушенням встановленого частиною четвертою статті 287 ЦПК України строку (10 вересня 2026 року).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Суд визнав неповажними наведені заявником причини пропуску строку на оскарження заочного рішення від 09 червня 2009 року. Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України цей строк почав обчислюватися з 04 серпня 2026 року - дати постановлення ухвали про відмову в перегляді заочного рішення, про що суд першої інстанції роз`яснив заявнику. Посилання заявника на отримання копії цієї ухвали засобами поштового зв`язку 19 серпня 2026 року спростовуються тим, що вже 18 серпня 2026 року він подав на неї апеляційну скаргу, отже, був обізнаний із її змістом заздалегідь. Саме по собі помилкове оскарження ухвали, яка не підлягає окремому апеляційному перегляду, замість оскарження самого заочного рішення, є суб`єктивною помилкою заявника і не вважається об`єктивною перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Окрім того підставою для залишення апеляційної скарги без руху стала інформація про смерть двох інших учасників справи, на яку вказав сам заявник. У зв`язку з цим суд вказав, що заявнику необхідно подати нову редакцію апеляційної скарги із зазначенням відомостей про наявність правонаступників померлих осіб, а також навести інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
13 жовтня 2026 року Вінницький апеляційний суд визнав апеляційну скаргу не поданою і повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185, 357 ЦПК України у зв`язку з неусуненням недоліків у встановлений судом в ухвалі від 29 вересня 2026 року строк.
Звертаючись із апеляційною скаргою 30 жовтня 2026 року ОСОБА_1 фактично повторно навів ті самі підстави для поновлення строку, яким апеляційний суд уже надавав оцінку в ухвалі від 29 вересня 2026 року - неотримання копії ухвали від 04 серпня 2026 року, ознайомлення з нею в ЄДРСР 17 серпня 2026 року та оскарження самої ухвали 18 серпня 2026 року.
Проте об`єктивних перешкод, які не дали змогу йому у встановлений законом строк звернутися до суду з апеляційною скаргою, зокрема в період з 05 серпня 2026 року до 04 вересня 2026 року, заявник у клопотанні не навів.
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
За змістом статей 357, 185 ЦПК України апеляційний суд, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).
Оскільки інших доводів, як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду, апеляційна скарга не містить, вказані в заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 червня 2009 року визнати поважними неможливо, то апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для зазначення нових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Визнати неповажними підстави, зазначені ОСОБА_1 в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 червня 2009 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху і надати строк для надання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити заявнику, що якщо заяву про поновлення строку не буде подано в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Панасюк