Судові рішення

Ухвала № 141485319 у справі № 135/458/26 від 13.11.2026

Ухвала від 13.11.2026 у цивільній справі № 135/458/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Вінницький апеляційний суд, суддя Матківська М. В.

Справа№ 135/458/26
СудВінницький апеляційний суд
СуддяМатківська М. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141485319

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 135/458/26

Провадження № 22-ц/801/2800/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Корнієнко О. М.

Доповідач:Матківська М. В.

УХВАЛА

13 листопада 2026 року Справа № 135/458/26 м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 07 вересня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 07 вересня 2026 року у цивільній справі № 135/458/26.

До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано відповідачу строк для усунення її недоліків.

Засобами поштового зв`язку відповідач ОСОБА_1 повторно подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке за своїм змістом містить аналогічні доводи тим, що наводилися у первісному клопотанні, та ґрунтується на суб`єктивній оцінці відповідачем власного майнового стану.

Крім того, відповідач подала клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та витребування доказів.

Розглянувши подані клопотання та дослідивши зміст апеляційної скарги, вважаю за необхідне зазначити таке.

Клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно п. 2, 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів подано без дотримання зазначених вимог процесуального закону, оскільки у ньому не зазначено які обставини може підтвердити зазначений доказ, не наведено належного обґрунтування неможливості самостійного подання відповідних доказів та не зазначено про вжиття заявником заходів для їх отримання.

Апеляційний суд наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України саме на сторони покладено обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи та на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зокрема, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, сторона зобов`язана самостійно надати всі необхідні докази на підтвердження обставин, які свідчать про її скрутний майновий стан.

Суд не повинен перебирати на себе обов`язок сторони щодо збирання доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається, а має забезпечувати безсторонній розгляд справи та оцінювати доводи сторін і подані ними докази. Інший підхід суперечив би принципам безсторонності суду та диспозитивності цивільного судочинства.

За таких обставин підстав для задоволення клопотання про витребування доказів немає, у зв`язку з чим у його задоволенні слід відмовити.

Щодо повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною третьою цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Як уже зазначалося в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року, документи, додані відповідачем ОСОБА_1 до поданих заяв, у своїй сукупності не підтверджують такого майнового стану, за якого сплата судового збору в установленому законом розмірі була б для неї надмірним тягарем або фактично неможливою, оскільки не дають змоги об`єктивно оцінити її майновий стан у повному обсязі.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, утриманого податку та військового збору, згідно з якими за період із грудня 2025 року по серпень 2026 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня, самі по собі не свідчать про відсутність у неї коштів або іншого майна, за рахунок яких може бути сплачено судовий збір. Такі відомості лише підтверджують відсутність інформації про задекларовані доходи за вказаний період, однак не дають підстав для висновку про неспроможність відповідача виконати відповідний процесуальний обов`язок.

Надані медичні довідки та виписки також не підтверджують скрутного майнового стану відповідача, оскільки характеризують стан її здоров`я, а не наявність чи відсутність фінансових ресурсів для сплати судового збору. Сам по собі факт наявності певних захворювань не є достатньою підставою для висновку про неможливість працевлаштування та отримання доходу. Водночас матеріали клопотання не містять достатніх відомостей про те, що стан здоров`я відповідача об`єктивно позбавляє її можливості отримувати кошти для забезпечення власних потреб та виконання відповідних фінансових зобов`язань.

Виписки з рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» відображають рух коштів за відповідним рахунком, однак не дають змоги встановити повний майновий стан відповідача, зокрема наявність у неї інших банківських рахунків, доходів, заощаджень чи майна. Водночас постанова державного або приватного виконавця про арешт коштів боржника та сам факт блокування банківського рахунку свідчать про застосування заходів примусового виконання, проте без додаткових відомостей про фактичний обсяг доступних відповідачу коштів та її загальний майновий стан не є достатніми доказами неможливості сплати судового збору.

Додані до повторного клопотання постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 80903275 від 01 травня 2026 року свідчать про наявність обмежень щодо розпорядження коштами відповідача станом на дату їх винесення, однак самі по собі не підтверджують наявності підстав для звільнення її від сплати судового збору.

При цьому накладення арешту у виконавчому провадженні є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення. Відтак зазначені обставини свідчать лише про наявність певних обмежень у розпорядженні коштами на відповідну дату, однак не дають змоги встановити актуальний майновий стан відповідача та її об`єктивну неспроможність сплатити судовий збір.

Більше того, навіть якщо такі обмеження зберігаються станом на час постановлення цієї ухвали, вони самі по собі не є достатньою підставою саме для звільнення відповідача від сплати судового збору.

З огляду на викладене, повторне клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору до задоволення не підлягає, а тому вона має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 1.1., п. 1.2. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до вимог п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду до сплати підлягає судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 4992,00 грн. (3328,00 грн. * 150%).

Судовий збір слід сплатити за такими реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; код класифікації доходу бюджету: 22030101.

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскарження) по справі ______ (номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

За наведених обставин, оскільки апеляційна скарга не оплачена судовим збором, відповідно до ст. 357 ЦПК України до неї слід застосувати правила ст. 185 ЦПК України, залишивши апеляційну скаргу без руху.

Керуючись ч. 2 ст. 127 ЦПК України відповідачу ОСОБА_1 слід продовжити строк для виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року.

Відповідачу слід подати до апеляційного суду оригінал документа про сплату судового збору.

Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги та про витребування доказів - відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року, в частині сплати судового збору, надавши відповідачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

В іншому випадку апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута відповідачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Матківська

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
26.10.2026 Ухвала № 140941991 Вінницький апеляційний суд
07.09.2026 Рішення № 139672464 Ладижинський міський суд Вінницької області
01.09.2026 Ухвала № 139380215 Ладижинський міський суд Вінницької області
05.08.2026 Ухвала № 138773033 Ладижинський міський суд Вінницької області
14.07.2026 Ухвала № 138186707 Ладижинський міський суд Вінницької області
01.07.2026 Ухвала № 137848855 Ладижинський міський суд Вінницької області
16.06.2026 Ухвала № 137417901 Ладижинський міський суд Вінницької області
28.05.2026 Ухвала № 136903446 без тексту Ладижинський міський суд Вінницької області
18.05.2026 Рішення № 136613556 без тексту Ладижинський міський суд Вінницької області
26.03.2026 Ухвала № 135183036 без тексту Ладижинський міський суд Вінницької області