Номер провадження: 22-ц/813/3621/26
Справа № 504/5372/23
Головуючий у першій інстанції Барвенко В. К.
Доповідач Назарова М. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Карташова О.Ю.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Міністерство юстиції України, третя особа - Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2
на рішення Доброславського районного суду Одеської області від 10 листопада 2025 року, ухвалене Доброславським районним судом Одеської області, у складі: судді Барвенка В.К. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 про визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021 року № 4097/5 в частині скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на належний ОСОБА_3 об`єкт нерухомості, поновлення рішення державного реєстратора,
в с т а н о в и в:
У грудні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України, в якому із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на положення ст. 3, 37, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 просив:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4097/5, прийнятий на підставі висновку Східної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 06.10.2021 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
2) зобов`язати Міністерство юстиції України поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.07.2020 № 5325657, прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяною Іванівною;
3) зобов`язати Міністерство юстиції України поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2021 № 57298734, прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяною Іванівною.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 стверджує, що він є власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, Лиманський (нині - Одеський) район, с. Крижанівка, Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218, буд. НОМЕР_1 .
Оспорюваним наказом Міністерства юстиції України від 15.11.2021 року № 4097/5 задоволена скарга Громадської організації «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218, а рішення державного реєстратора від 21.07.2020 року № 53235657, від 25.03.2021 року № 57298734 про державну реєстрацію права власності на належний позивачу об`єкт нерухомого майна, а також про внесення виправлень технічної помилки та віднесення до складових частин нерухомого майна певних споруд, - були скасовані.
Наказ був прийнятий на підставі висновку Східної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 06.10.2021 року за результатами розгляду вищенаведеної скарги.
Позивач стверджує, що, на його думку, відповідачем грубо порушене його право власності, оскільки відповідачем не враховано, що до 05.08.1992 року не передбачалось процедури введення до експлуатації об`єктів нерухомого майна при оформленні права власності, а належне позивачу нерухоме майно побудовано до 05.08.1992 року, і тому не є самочинним і не підлягало введенню до експлуатації.
Позивач стверджує, що надав державному реєстратору повний пакет документів для проведення реєстрації його права власності.
На думку позивача, Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 не є належним суб`єктом права подання скарги до Міністерства юстиції України, оскільки не є власником земельної ділянки в розумінні закону.
Крім того, позивач стверджує, що Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 пропустила строк на звернення зі скаргою на дії державного реєстратора, який чітко встановлений ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який становить два місяця від дня, коли особа дізналась чи могла дізнатись про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності (т. 1, а.с. 1-14).
У відзиві на позов представник Міністерства юстиції України повністю заперечував проти позову.
Так, на думку представника Міністерства юстиції України, оскаржуваний наказ, у відповідному пункті, що оскаржується, прийнятий у відповідності до порядку, встановленого законом.
Зокрема, було враховано, що державний реєстратор, здійснюючи відповідні реєстраційні дії з реєстрації прав власності позивача на збудоване ним нерухоме майно, не врахував того факту, що земельна ділянка, на якій розміщене нерухоме майно позивача, перебуває на праві постійного користування Громадської організації «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218, і належить до земель водного фонду, вид користування «будівництво і обслуговування протизсувних споруд», і перебуває у комунальній власності.
На думку відповідача, доводи позову в частині пропуску строку на подання скарги до Міністерства юстиції України є безпідставними, оскільки про порушення свого права Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 дізналось 02.08.2021 року.
Скарга подана до Міністерства юстиції України 12.08.2021 року.
Також Міністерство юстиції вказує на те, що державний реєстратор не врахував правила Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які затверджені Постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 року.
Зокрема, порядком передбачено, що для державної реєстрації права на об`єкт нерухомого майна, який побудований до 05.08.1992 року, подаються технічний паспорт, документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Однак, колегією встановлено, що державним реєстратором Мельник Т.І. було проведено державну реєстрацію права власності та відкрито розділ на будинок рибалки за ОСОБА_1 на підставі довідки АТ «УКРПОШТА» про резервування у Реєстрі поштового обслуговування Одеської дирекції акціонерного товариства «УКРПОШТА» поштової адреси об`єкту, як самостійної поштової одиниці, довідки ТОВ «АБТІ» про те, що будинок рибалки побудований до 05.08.1992 року та не є самочинним об`єктом і не потребує прийняття в експлуатацію, а також на підставі технічного паспорту, який виданий ТОВ «АБТІ» (т. 1, а.с. 35-43).
Рішенням Доброславського районного суду Одеської області від 10 листопада 2025 року у задоволенні позову адвоката Мастістого Іллі Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 про визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021 року № 4097/5 в частині скасування рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на належний ОСОБА_3 об`єкт нерухомості, поновлення рішення державного реєстратора відмовлено (т. 1, а.с. 197-199).
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 в особі свого представника Мастістого Іллі Андрійовича просить скасувати рішення Доброславського районного суду Одеської області від 10.11.2025 у справі № 504/5372/23 та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4097/5, прийнятий на підставі висновку Східної регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 06.10.2021 в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Зобов`язати Міністерство юстиції України поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.07.2020 № 5325657, прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяною Іванівною.
Зобов`язати Міністерство юстиції України поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2021 № 57298734, прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяною Іванівною.
Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо порушення ОСОБА_1 порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які затверджені постановою КМУ № 1127 від 25.1.2015 і, як наслідок, проведення державної реєстрації Мельник Тетяною Іванівною на підставі документації, що не відповідає законодавчо визначеному порядку, оскільки такі суперечать фактичним обставинам справи, яким суд не надав оцінки, обмежившись посиланням на те, що ОСОБА_1 , намагаючись обійти правило нормативного акту, надав державному реєстратору Мельник Т.І. з метою проведення державної реєстрації права власності на збудоване ним нерухоме майно довідку АТ «Укрпошта» про резервування у Реєстрі поштового обслуговування Одеської дирекції АТ «Укрпошта» поштової адреси об`єкту, як самостійної поштової одиниці. Також вважає, що такі висновки суду суперечать, зокрема, ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Зазначає, що ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка», причал № 218» є лише орендарем та ніколи не був власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:2630 чи власником будинку рибалки, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки передача майна в оренду не припиняє права власності орендодавця на майно, що, у свою чергу, унеможливлює право ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка», причал № НОМЕР_2 » на оскарження рішень державного реєстратора Мельник Т.І. № 53235657 від 21.07.2020 та № 5729873 від 25.03.2021 щодо реєстрації за позивачем прав власності на будинок рибалки.
З посиланням на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 143/324/20, звертає увагу на те, що пропуск строку на оскарження дій державного реєстратора є самостійною підставою для відмови у задоволенні скарги та законом не передбачено поновлення чи продовження такого строку (т. 2, а.с. 1-12).
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач Міністерство юстиції України в особі свого представника Світлани Васильєвої просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, зазначаючи, що наказ Мін`юсту від 15.11.2021 № 4097/5, прийнятий за результатом розгляду скарги ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка», причал № 218» від 05.08.2021 на рішення державного реєстратора від 21.07.2020 № 5325657 та від 25.03.2021 № 57298734, про задоволення скарги та скасування рішення державного реєстратора, прийнято Міністерством юстиції України суворо із додержанням вимог Закону № 1952-IV, а підстави для його оскарження та скасування відсутні. Відповідач вважає, що ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка», причал № 218» не пропустили строк на оскарження зазначених рішень державного реєстратора та може бути скаржником щодо дій державного реєстратора.
При цьому, звертає увагу на те, що повноваження Мін`юсту з питань скасування реєстраційної дії та тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є дискреційними (т. 2, а.с. 19-47).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).
У судове засідання 10.11.2026 учасники справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, зокрема, позивач ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_2 та відповідач Міністерство юстиції України - у відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, так як отримали судові повістки-повідомлення на 10.11.2026 в електронних кабінетах підсистеми «Електронний суд» 04.09.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (т. 2, а.с. 64-65), третя особа ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 - у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, так як отримали судову повістку-повідомлення на 10.11.2026, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (т. 2, а.с. 66), не з`явилися.
10.11.2026 від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та у зв`язку з цим відкладення судового засідання на іншу дату. До заяви долучила ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 в Одеському апеляційному суді серії ВН № 1819347, який виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 09.11.2026.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів відхиляє таку, зазначаючи наступне.
Справа перебуває в провадженні Одеського апеляційного суду з грудня 2025 року, апеляційне провадження відкрито 26.12.2025, передбачений частиною першою статті 371 ЦПК України строк розгляду справи апеляційної скарги сплинув 26 лютого 2026 року, у той час коли правом на справедливий судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, складовою якого є розумність строків розгляду справи, наділені всі учасники справи, у тому разі і відповідач.
Участь скаржника та його представника в суді апеляційної інстанції не визнавалася судом обов`язковою. Свої міркування щодо позовних вимог та законності рішення суду першої інстанції скаржник виклав в першій на стадії апеляційного перегляду заяві по суті справи - в апеляційній скарзі (т. 2, а.с. 1-12).
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Заявник (представник скаржника) не навів у своїй заяві обставин, які б перешкоджали розглянути справу за його відсутності. Укладення договору про надання правової допомоги 09.11.2026 зі ще одним представником - ОСОБА_4 (відомості про розірвання договору про надання правничої допомоги з адвокатом Мастістим І.А., який подавав від імені скаржника апеляційну скаргу, в матеріалах справи відсутні), не є поважною причиною для відкладення розгляду справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 отримали судові повістки-повідомлення на 10.11.2026 в електронних кабінетах підсистеми «Електронний суд» 04.09.2026 о 20:04:43, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (т. 2, а.с. 64-64зв.), що, у свою чергу, свідчить про повідомлення сторони позивача про дату, час і місце розгляду справи заздалегідь (за два місяці) та наявність достатнього часу у позивача ОСОБА_1 для укладення договору із ще одним адвокатом та ознайомлення такого із матеріалами справи до судового засідання, призначеного на 10.11.2026. Натомість такий договір було укладено лише 09.11.2026 - напередодні судового засідання.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.
Вказане в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, а саме з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна номер інформаційної довідки 338268884, дата, час формування: 06.07.2023 15:59:00 щодо об`єкта нерухомого майна будинок рибака, загальною площею 161,5 кв.м, адреса: Одеська обл., Лиманський (Комінтернівський) район, с. Крижанівка, причал № НОМЕР_2 , громадська організація добровільне товариство рибалок-аматорів), будинок 92-95:
21.07.2020 рішенням державного реєстратора Мельник Тетяни Іванівни № 53235657 (з відкриттям розділу), здійснено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 , документи, подані для державної реєстрації: довідка, серія та номер: 07/65001-1179-1, виданий 23.09.2019, видавник: АТ «УКРПОШТА»; довідка, серія та номер: 18670220, виданий 06.07.2020, видавник: ТОВ «АБТІ»; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 22.03.2021, видавник: ТОВ «БТІ ПІВДЕНЬ»; довідка, серія та номер: 093277/0321, виданий 22.03.2021, видавник: ТОВ «БТІ ПІВДЕНЬ»; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53235657 від 21.07.2020 18:10:53, ОСОБА_5 ; Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, Одеська обл.;
25.03.2021 проведено реєстрацію змін до права власності, відомості внесено до реєстру: 25.03.2021 18:19:44, ОСОБА_5 , Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, Одеська обл., індексний номер рішення: 57298734; документи, подані для державної реєстрації: додано довідка, серія та номер: 093277/0321, виданий 22.03.2021, видавник ТОВ «БТІ ПІВДЕНЬ», додано технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 22.03.2021, видавник ТОВ «БТІ ПІВДЕНЬ», видалено технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 06.07.2020, видавник: ТОВ «АБТІ» (т. 1, а.с. 17-18).
12.08.2021 за № СК-836-21 ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка», причал № 218 подала скаргу на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53235657 від 21.07.2020 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57298734 від 25.03.2021, що прийняті державним реєстратором прав на нерухоме майно Мельник Тетяною Іванівною (т. 1, а.с. 52-59).
В обґрунтування скарги ГО зазначила, що розпорядженням Голови Комінтернівської державної районної адміністрації Одеської області № 658 від 22.08.1996 затверджено акт вибору земельної ділянки під розміщення причалу № 218 ДТРА «Крижанівка» в с. Крижанівка Крижанівської сільської ради та дозволено ДТРА «Крижанівка» проектно-пошукові роботи під будівництво причалу № 218 за погодженням діючого законодавства.
На виконання рішення сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 84-ХХІІ від 03.09.1997, Актом від 24.09.1997 встановлено в натурі межі земельної ділянки, відведеної ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» під розташування причалу № 218 (т. 1, а.с. 73зв.).
У 1997 році побудована ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» гідротехнічна споруда «ГТС бази-стоянки малих суден № 218 (причал № 218)» (індивідуальний номер ГТС - ГТС-3051), що розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка. Гідротехнічна спору «ГТС бази-стоянки малих суден № 218 (причал № 218)» включена до Бази даних гідротехнічних споруд 12.05.2014. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію бази для стоянок маломірних (малих) суден № 009/2019 від 11.10.2019, власником бази для стоянки маломірних (малих) суден № 218 «ДТРА «Крижанівка», причал № НОМЕР_2 є ГО «ДТРА «Крижанівка», причал № 218. Відповідно до п. 3 розділу «Опис конструкції» Акту огляду гідротехнічної споруди № 105-47-131-21 від 21.05.2021, до складу гідротехнічних споруд бази стоянки малих суден № 218 віднесені: набережна естакадного типу довжиною 300 м, висотою 2 м; пірс естакадного типу довжиною 45 м, висотою 3м; суднопідйомна споруда на основі з паль (2 доріжки по 28м).
На підставі державного Акту серії 1-ОД за № 000764, виданого 15.04.1998 Крижанівською сільською радою товариству з метою організації причалу для зберігання плавзасобів в постійне користування була передана земельна ділянка (т. 1, а.с. 75-76).
Рішенням Крижанівської сільської ради № 1223-VI від 03.09.2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів Крижанівка» причал № НОМЕР_2 у довгострокову оренду терміном на 15 років для будівництва та обслуговування протизсувних споруд за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка» передано ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка», причал № НОМЕР_2 у довгострокову оренду терміном на 15 років земельну ділянку, загальною площею 1,0293 га, для будівництва та обслуговування протизсувних споруд за адресою: Одеська область, Комінтернівськийрайон, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:2630 (т. 1, а.с. 77-77зв.).
30.09.2015 між Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка», причал № 218 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення сесії Крижанівської сільської ради № 1223-VI від 03.09.2015 надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 1,0293 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка. Земельна ділянка надається в оренду для будівництва та обслуговування протизсувних споруд (т. 1, а.с. 78-79зв.).
Згідно з п. 2 договору про оренду надається земельна ділянка, загальною площею 10293 га, у тому числі 0,7590 га - кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток та 0,2703 га - відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом: інші (далі - земельна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:02:001:2630.
У відповідності до п. 3 договору на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, проте розміщені тимчасові споруди.
Відповідно до п. 14-16 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування протизсувних споруд. Категорія земель, до якої за основним цільовим призначенням належить земельна ділянка - землі водного фонду. Цільове призначення земельної ділянки згідно з КВЦПЗ - для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд - код 10.10, секція І 10. Умови збереження стану об`єкта оренди: використання земельної ділянки з дотриманням вимог чинного законодавства України, забороняється самовільна забудова земельної ділянки.
У відповідності до п. 24 договору обмеження у використанні земельної ділянки, обтяження прав на земельну ділянку: - на частину земельної ділянки площею 0,2229 га діє обмеження у вигляді дотримання режиму використання земель в охоронній зоні навколо об`єкта культурної спадщини; - на всю площу земельної ділянки діє обмеження у вигляді дотримання режиму використання земель в прибережній захисній смузі вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах внутрішніх морських вод.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.08.2021 земельна ділянка загальною площею 1,0293 га кадастровий номер [номер приховано]:02:001:2630 відноситься до категорій земель - землі водного фонду, форма власності комунальна, Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Єдиним суб`єктом речового права користування на земельну ділянку є ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 (т. 1, а.с. 70-72).
Кожному члену ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № НОМЕР_2 на вищевказаній земельній ділянці Правлінням ГО виділені місця для облаштування куренів, для зберігання плавзасобів і організації відпочинку рибалок.
ОСОБА_1 став членом ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 у 2006 році.
16.04.2006 ОСОБА_1 передано від члена ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 ОСОБА_6 1/2 місця під курінь № 93.
25.11.2026 ОСОБА_1 передано від члена ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 ОСОБА_7 місце під курінь № 94.
25.11.2006 ОСОБА_1 передано від члена ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 ОСОБА_8 місце під курінь № 95.
22.12.2007 члену ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 ОСОБА_9 передано від члена ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 ОСОБА_10 місце під курінь № 92.
Визначені курені № 92-95 не є нерухомим майном, а є тимчасовою спорудою для зберігання плавзасобів і організації відпочинку рибалок.
У 2010 році ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» побудована гідротехнічна споруда «Берегоукріплення та причальна стінка» для загального користування членами організації. Гідротехнічна спору «Берегоукріплення та причальна стінка» є складовою частиною головної речі, а саме ГТС бази-стоянки малих суден № 218 (причал 218).
У зв`язку з необхідністю обслуговування протизсувних споруд та реконструкції для загального користування членами організації частини ГТС бази-стоянки малих суден № 218 (причал 218), яка є власністю ГО, а саме берегового укріплення та причальної стінки, ГО звернулася до ФОП ОСОБА_1 .
Гідротехнічна споруда «Берегоукріплення та причальна стінка» біля куренів 92-95 включена до Бази даних гідротехнічних спору 19.10.2020 експлуатуючою організацією, а саме ФОП ОСОБА_1 , що відповідає за технічний стан ГТС (т. 1, а.с. 93).
При цьому, ГО зазначає, що ОСОБА_1 не передавалося у власність будь-яке нерухоме майно, гідротехнічні споруди та/або тимчасові споруди, що розташовані на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:2630, ані постійним користувачем земельної ділянки - ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № НОМЕР_2 , ані власником земельної ділянки - Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області.
Тому, ГО в скарзі наголошує на тому, що прийняття державним реєстратором Мельник Т.І. рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53235657 від 21.07.2020 та № 57298734 від 25.03.2021 призвело до безпідставного набуття ОСОБА_1 речових прав на майно, яке є власністю ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № НОМЕР_2 та Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу такого майна у власність ОСОБА_1 та за відсутності вчиненого правочину щодо відчуження такого майна ОСОБА_1 чи дозвільних документів щодо будівництва та документів про введення в експлуатацію майна.
Наказом Міністерства юстиції України від 15.11.2021 року № 4097/5 задоволена скарга Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218, рішення державного реєстратора від 21.07.2020 року № 53235657, від 25.03.2021 року № 57298734 про державну реєстрацію права власності на належний позивачу об`єкт нерухомого майна, а також про внесення виправлень технічної помилки та віднесення до складових частин нерухомого майна певних споруд, - були скасовані (т. 1, а.с. 22).
Наказ прийнятий на підставі висновку Східної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 06.10.2021 року за результатами розгляду вищенаведеної скарги (т. 1, 107-109).
З вищенаведеної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна номер інформаційної довідки 338268884, дата, час формування: 06.07.2023 15:59:00 щодо об`єкта нерухомого майна будинок рибака, загальною площею 161,5 кв.м, адреса: Одеська обл., Лиманський (Комінтернівський) район, с. Крижанівка, причал № НОМЕР_2 , громадська організація добровільне товариство рибалок-аматорів), будинок 92-95, вбачається закриття відповідного розділу щодо об`єкта нерухомого майна 6.11.2021 17;55:32 на підставі Наказу серія та номер: 4097/5, виданого 15.11.2021, видавник: Міністерство юстиції України, рішення ; 61629070. Відомості внесено: ОСОБА_11 .
Приймаючи оскаржуване рішення, судом досліджено зміст скарги Громадської організації «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 на реєстраційні дії, проведені суб`єктом державної реєстрації, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 12.08.2021 року та зазначено, що Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 вказує на системні порушення під час проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно: що під час державної реєстрації суб`єктом державної реєстрації не враховано, що органом місцевого самоврядування не приймались рішення про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової (юридичної) адреси; не було враховано, що земельна ділянка під будівництво об`єкту нерухомого майна не відводилась під забудову ОСОБА_1 , а належить на праві постійного користування ГО, перебуває у комунальній власності: земельна ділянка віднесена до водного фонду і у приватній та у комунальній власності перебувати не може.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 16.11.2021 у справі № 910/694/21, положення частин шостої, дев`ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктів 2., 5., 9., 13. Порядку № 1128 в частині обсягу повноважень Мін`юсту під час розгляду скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів слід застосовувати таким чином:
«Під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду. Встановлення наявності обставин Мін`юстом здійснюється шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у разі необхідності Мін`юст витребовує документи (інформацію)».
Суд першої інстанції вважав, що в даному конкретному випадку, Міністерство юстиції України не вирішувало спору про право, а розглянуло скаргу на рішення суб`єктів державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації.
Щодо права Громадської організації «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкт нерухомого майна, оскаржити державну реєстрацію якого здійснено за позивачем, суд вважав, що позиція адвоката Мастістого І.А. в інтересах ОСОБА_1 , що ГО не є власником у розумінні закону не є вірною, оскільки ГО є постійним користувачем вказаної земельної ділянки, відтак має титул, тому в розумінні закону ГО є власником (іншим володільцем) цієї самої земельної ділянки.
Рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не приймалось, тому будівництво нерухомого майна без дозволу власника земельної ділянки не відповідає меті відведення земельної ділянки у постійне користування ГО, і, відповідно, істотно порушує право власника.
Суд констатував, що ОСОБА_1 допустив порушення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які затверджені Постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 року.
Зокрема порядком передбачено, що для державної реєстрації права на об`єкт нерухомого майна, який побудований до 05.08.1992 року подаються технічний паспорт, документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Однак ОСОБА_1 не отримував в установленому порядку поштової (юридичної) адреси забудованому ним нерухомому майну.
Навпаки, намагаючись обійти правило нормативного акту, він надав державному реєстратору Мельник Т.І. з метою проведення державної реєстрації права власності на збудоване ним нерухоме майно, довідку АТ «УКРПОШТА» про резервування у Реєстрі поштового обслуговування Одеської дирекції акціонерного товариства «УКРПОШТА» поштової адреси об`єкту, як самостійної поштової одиниці, що не передбачено вказаним нормативним актом.
Таким чином, суд вважав, що колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органі Міністерства юстиції, у рішенні від 06.10.2021 року, яке стало підставою прийняття оскаржуваного наказу від 15.11.2021 року № 4097/5, наведені обґрунтовані посилання на наявність прав Громадської організації «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 на користування земельною ділянкою.
Тобто, суб`єкт державної реєстрації протиправно, всупереч порядку проведення реєстраційних дій, не перевірив законність відведення земельної ділянки під забудову нерухомого майна позивачем, що призвело до істотного порушення права власності.
Щодо дотримання Громадською організацією «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 шестидесятиденного строку звернення зі скаргою на дії державного реєстратора, передбаченого ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то суд зазначив, що про порушення права Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 дізналась 02.08.2021 року, а скарга подана до Міністерства юстиції України 12.08.2021 року, тобто в межах строку, передбаченого ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Тому, доводи позову про недотримання Громадською організацією «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 строку на звернення зі скаргою на дії суб`єкта реєстраційних дій є власним розумінням правил діючого законодавства, тому, на думку суду, є безпідставними.
З огляду на викладене, суд першої інстанції виснував, що позовні вимоги є необґрунтованими і тому задоволенню не підлягають.
Переглядаючи оскаржуване рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року всправі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Відповідно до частин першої, дев`ятої, десятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21)).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 947/6589/21 (провадження № 61-10253св23)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі № 826/9341/17 (провадження № 11-318апп19) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії зазначено, що «публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою ОСОБА_1 з наказом Мін`юсту від 15 березня 2017 року № 1543/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень». Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача. Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно. Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2025 року в справі № 910/2546/22 (провадження № 12-43гс24) вказано, що:
«9.7. За загальним правилом, захист порушених прав особи здійснюється у судовому порядку.
9.8. Крім судового розгляду справи, оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав до Мін`юсту є додатковим механізмом захисту речових прав на нерухоме майно. Таке оскарження може бути оперативним механізмом захисту державою порушених помилковими діями та рішеннями державного реєстратора прав, однак не може підміняти собою судовий розгляд.
9.9. Мін`юст у межах своїх повноважень здійснює контроль у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; оцінює помилковість дій та рішень державного реєстратора, однак не досліджує помилки або протиправні дії скаржника, інші аспекти захисту прав на нерухоме майно.
9.10. Тобто Мін`юст оцінює законність проведеної державним реєстратором адміністративної процедури, а не вирішує по суті спір. При розгляді скарги на рішення державного реєстратора Мін`юст не вправі вирішувати спір між сторонами, зокрема робити висновки про права сторін на майно.
9.11. Натомість вирішення спору про право (і забезпечення тим самим юридичної визначеності у правовідносинах між сторонами такого спору) належить до компетенції суду. Розглядаючи спори, пов`язані з реєстрацією речових прав на нерухоме майно, в судовому порядку, держава захищає порушене право та забезпечує правову визначеність [див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21 (пункти 76-82) та від 24.04.2024 у справі № 752/30324/21 (підпункти 6.18-6.21)].
Так, вирішуючи спір про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, суд насамперед повинен установити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов (див. пункт 7.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19). Вирішення цього питання передує з`ясуванню, чи мало місце порушення, невизнання або оспорювання такого права чи інтересу, зокрема, внаслідок стверджуваних у позові порушень, допущених під час розгляду відповідної скарги та/або ухвалення наказу».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2025 року в справі № 910/2546/22 (провадження № 12-43гс24) зазначено, що:
«9.24. 18.09.2019 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 810/3711/18 за позовом фізичної особи до Мін`юсту про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, в якій, посилаючись на свої висновки у справі № 826/9341/17, вказала, зокрема, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивачки з наказом Мін`юсту. Це рішення і дії відповідача зачіпають права позивачки як власника земельної ділянки. Воно основувалося на вимогах ПП «Макарів-Агробуд» про право користування земельною ділянкою позивачки, який через претензію на користування нею, одним із проявів якої є вимоги про скасування реєстраційних дій щодо цієї земельної ділянки, втручається в права власника цієї землі. Мотивами і підґрунтям захисту свого права власності від описаного зазіхання слугують бажання і підстави позивачки поновити порушене насамперед її цивільне (майнове) право на земельну ділянку.
9.25. Велика Палата Верховного Суду враховує mutatis mutandis наведені висновки та вважає, що спір у цій справі виник щодо речових прав на земельні ділянки, а сторонами цього спору є, з одного боку, ТОВ «Герман-Агро» і ТОВ «Еконива», які посилаються на безпідставне скасування Наказом належних їм прав оренди та суборенди земельних ділянок, а з іншого - ТОВ «Агро-Лан», яке ініціювало вказане скасування, оскільки вважає, що право суборенди спірної землі належить йому.
9.26. Беручи до уваги, що у вказаному вище спорі вирішуватиметься юридична доля майнових прав та інтересів ТОВ «Агро-Лан», а також виходячи з правової природи спірних відносин, саме до цієї особи мають бути звернуті матеріально-правові вимоги позивачів, які здатні ефективно захистити порушені, на їх думку, права оренди та суборенди земельних ділянок, про що йтиметься в наступному розділі цієї постанови.
9.27. Натомість Мін`юст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивачів відсутній спір про речові права на земельні ділянки.
9.28. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на свої висновки, викладені у пункті 8.24 постанови 05.11.2023 у справі № 910/15792/20, про те, що у випадку звернення особи з позовом до державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов`язків, що не пов`язана з діями інших суб`єктів цивільних правовідносин, така особа може бути відповідачем у суді.
9.29. Наведений висновок є застосовним, зокрема і до правовідносин, у яких позивач звертається до Мін`юсту з позовом про відшкодування збитків, заподіяних ним через неналежне виконання обов`язків під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав. Саме така участь Мін`юсту як відповідача за вимогами про відшкодування збитків можлива в контексті висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, від 27.11.2019 у справі № 815/1915/18, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18, від 17.02.2021 у справі № 821/669/17 та від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19.
9.30. Однак таких вимог у цій справі не заявлено та не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав позивачів діями лише Мін`юсту, за відсутності спору про речове право з іншою особою».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2025 року в справі № 910/2546/22 (провадження № 12-43гс24) також вказано, що:
«9.49. В ухвалі про передання цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія КГС ВС вказувала на необхідність відступити від висновків КЦС ВС, викладених у постановах від 09.02.2022 у справі № 757/34482/19-ц, від 03.03.2021 у справі № 707/477/20, від 31.08.2022 у справі № 592/4422/20, від 31.05.2022 у справі № 727/842/20, від 19.10.2022 у справі № 369/757/20, від 07.12.2022 у справі № 607/10025/20, від 10.05.2023 у справі № 640/9468/20, від 14.06.2023 у справі № 815/1446/18 та від 05.07.2023 у справі № 757/53069/21-ц, у яких ідеться про необхідність відмовляти в задоволенні позову про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у випадку визначення відповідачем лише Мін`юсту, та від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, про те, що належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Реєстрі, а також для вирішення виключної правової проблеми, яка полягає в існуванні різних підходів до визначення як складу учасників, так і способів захисту у цій категорії спорів.
9.51. Однак Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав відступати від вказаних вище висновків КЦС ВС та власних висновків, викладених у постанові від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, оскільки вважає їх правильними з мотивів, викладених у попередніх розділах цієї постанови.
9.52. Натомість для забезпечення ефективного функціонування відносин у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також єдності та передбачуваності судової практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 18.06.2024 у справі № 910/6143/23, від 25.06.2024 у справі № 910/3017/23, від 04.06.2024 у справі № 910/12439/22, від 16.04.2024 у справі № 910/20417/21, від 10.04.2024 у справі № 910/8568/23, від 17.04.2024 у справі № 910/2438/23, від 31.10.2023 у справі № 910/3134/22, від 17.05.2023 у справі № 910/12859/20, оскільки сформульований у них підхід, за якого в подібних спорах єдиним відповідачем може бути Мін`юст, суперечить викладеним у цій постанові висновкам з посиланням на інші висновки Великої Палати Верховного Суду, від яких вона не відступала, зокрема про склад сторін такого спору.
9.60. Позивачі правом залучити ТОВ «Агро-Лан» співвідповідачем відповідно до статті 48 ГПК України не скористались та послідовно наполягали на необхідності задоволення їх вимог самим лише Мін`юстом, з яким у них немає спору про речові права на земельні ділянки.
9.61. За усталеними висновками Верховного Суду, звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові [див. постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (підпункт 8.18) та від 18.12.2024 у справі № 907/825/22 (пункт 103)]. Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача [постанови від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 (пункт 189), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 148) та від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 153)].
9.62. Оскільки Мін`юст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, а також немає визначених процесуальним законом підстав для залучення ТОВ «Агро-Лан» співвідповідачем, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у позові слід відмовити з цих підстав.
9.63. З урахуванням наведених вище мотивів відмови в задоволенні позову Велика Палата Верховного Суду не надає оцінки іншим доводам касаційних скарг позивачів (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 105 постанови від 18.12.2024 у справі № 907/825/22)».
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 про визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021 року № 4097/5 в частині скасування рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на належний ОСОБА_3 об`єкт нерухомості, поновлення рішення державного реєстратора, оскільки вважає, що оспорюваним наказом Міністерства юстиції України від 15.11.2021 року № 4097/5, яким задоволена скарга Громадської організаціії «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218, а рішення державного реєстратора від 21.07.2020 року № 53235657, від 25.03.2021 року № 57298734 про державну реєстрацію права власності на належний позивачу об`єкт нерухомого майна, а також про внесення виправлень технічної помилки та віднесення до складових частин нерухомого майна певних споруд скасовані, грубо порушене його право власності, оскільки відповідачем не враховано, що до 05.08.1992 року не передбачалось процедури введення до експлуатації об`єктів нерухомого майна при оформленні права власності, а належне позивачу нерухоме майно побудовано до 05.08.1992 року, і тому не є самочинним і не підлягало введенню до експлуатації;
суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виснував, що колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органі Міністерства юстиції, у рішенні від 06.10.2021 року, яке стало підставою прийняття оскаржуваного наказу від 15.11.2021 року № 4097/5, наведені обґрунтовані посилання на наявність прав Громадської організації «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 на користування земельною ділянкою, а суб`єкт державної реєстрації протиправно, всупереч порядку проведення реєстраційних дій, не перевірив законність відведення земельної ділянки під забудову нерухомого майна позивачем, що призвело до істотного порушення права власності.
Тобто суд, даючи оцінку оскаржуваному рішенню Мін`юсту, виходив із його законності та ухвалення відповідно до своїх повноважень і у спосіб, передбачений законом.
Проте суд не врахував, що Мін`юст не може бути єдиним відповідачем, незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивача відсутній спір про речові права, і вказане має бути врахованого апеляційним судом, не зважаючи на доводи апеляційної скарги.
По справі вбачається, що ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів Крижанівка» причал № НОМЕР_2 є законним землекористувачем на підставі рішення Крижанівської сільської ради № 1223-VI від 03.09.2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів Крижанівка» причал № НОМЕР_2 у довгострокову оренду терміном на 15 років для будівництва та обслуговування протизсувних споруд за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка», та рішення Крижанівської сільської ради від 30.09.2015, коли між ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка», причал № 218 та вказаною радою укладено договір оренди земельної ділянки на підставі вищезазначеного рішення сесії Крижанівської сільської ради № 1223-VI від 03.09.2015, цільове призначення оренди - для будівництва та обслуговування протизсувних споруд, а категорія земель, до якої за основним цільовим призначенням належить земельна ділянка - землі водного фонду. Цільове призначення земельної ділянки згідно з КВЦПЗ - для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд - код 10.10, секція І 10.
Також матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка загальною площею 1,0293 га кадастровий номер [номер приховано]:02:001:2630 відноситься до категорій земель - землі водного фонду, форма власності комунальна, Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Єдиним суб`єктом речового права користування на земельну ділянку є ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218.
Натомість, вказані особи - ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів Крижанівка» причал № НОМЕР_2 та Крижанівська сільська рада, яка увійшла до Фонтанської сільської територіальної громади (Одеський район Одеської області), позивачем не залучені до участі у справі у якості відповідачів.
Відповідно до частини першої, пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, а предметом спору - це об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 909/243/18).
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, тоді як правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Верховний Суд у постанові КЦС ВС від 24.01.2024 № 757/31237/18 зауважив, що права, передбачені ЦПК України щодо третьої особи і відповідача, є різними за своїми значеннями та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
Суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі.
Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Тобто такі особи не є суб`єктами спірних правовідносин, тому суд не вирішує питання про їх права та обов`язки. Судове рішення лише в майбутньому може вплинути на їх права та обов`язки щодо якоїсь із сторін у спорі, зокрема в разі пред`явлення до них регресного позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.
З огляду на викладене, не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також встановлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.
На відміну від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, за теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
Відповідно до статті 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.
Співучасть - це обумовлена матеріальним правом множинність осіб на тій чи іншій стороні в цивільному процесі внаслідок наявності загального права або загального обов`язку. Важливою ознакою співучасті є наявність у декількох позивачів чи відповідачів у справі однакових за спрямованістю матеріально-правових вимог чи юридичних обов`язків. Ця ознака дозволяє відрізняти процесуальну співучасть від інших видів участі множинності заінтересованих осіб, зокрема, від участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Згідно з частиною першою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
За змістом наведеної норми цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Таким чином, якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.
У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 309/2340/15 (провадження № 61-16776св20) вказано, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача. […] Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
Належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Отже, належним суб`єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18).
Предметом позову в цій справі є, зокрема, матеріально-правова вимога позивача ОСОБА_1 про скасування Наказу Мінстерства юстиції, яким, в свою чергу, скасоване рішення державного реєстратора про набуття позивачем права власності на нерухоме майно (з відкриттям розділу), яке розташоване на орендованій ГО земельній ділянці, яка належить Крижанівській сільській раді, яка увійшла до Фонтанської сільської територіальної громади (Одеський район Одеської області), а об`єктом спірних правовідносини - власне - нерухоме майно, розташоване на такій земельній ділянці, права власності на яке позбувся позивач внаслідок задоволення скарги Громадської організації Мін`юстом.
Отже, залучення ГО «Добровільне товариство рибалок-аматорів Крижанівка» причал № 218 у якості третьої особи не може заміняти собою незалучення такої особи у якості відповідача, оскільки саме вона зверталася до Мін`юсту за захистом свого речового права як землекористувач на підставі договору оренди земельної ділянки і саме за її заявою було скасовано оскаржуване рішення державного реєстратора через порушення речового права такої особи, яке підлягає захисту так само, як і право власника земельної ділянки.
Що стосується Крижанівської сільської ради, яка увійшла до Фонтанської сільської територіальної громади (Одеський район Одеської області), то таку особу як власника земельної ділянки взагалі не залучено до участі у справі.
Вказані недоліки не усуваються на стадії апеляційного перегляду судового рішення.
Суд на вказане уваги не звернув, не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим розглянув справу з неналежним суб`єктним складом та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.
Тому, за таких обставин, оскаржуване рішення належить скасувати та в задоволенні позову відмовити саме з цих підстав.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту другого частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Вказане порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про залишення таких вимог без задоволення.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Мастістого Іллі Андрійовича задовольнити частково.
Рішення Доброславського районного суду Одеської області від 10 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Громадська організація «Добровільне товариство рибалок-аматорів «Крижанівка» причал № 218 про визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021 року № 4097/5 в частині скасування рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на належний ОСОБА_3 об`єкт нерухомості, поновлення рішення державного реєстратора відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 10 листопада 2026 року
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
О.Ю. Карташов