Номер провадження: 22-ц/813/10298/26
Справа № 509/3196/20
Головуючий у першій інстанції Бочаров А. І.
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
11.11.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А., (суддя доповідач), Карташова О.Ю., Шевиріної Т.Д.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2020 року,
за позовом ОСОБА_1 до Новоградківської сільської ради Овідіопольського району про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
в с т а н о в и в:
Овідіопольський районний суд Одеської області рішенням від 28 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до Новоградківської сільської ради Овідіопольського району про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнив.
Визнав за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті її дідуся ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України. До апеляційної скарги додано копію рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2020 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.10.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для витребування матеріалів справи.
До Одеського апеляційного суду надійшли матеріали справи № 509/3196/20.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскаржуване рішення суду ухвалено 28.09.2020 року, апеляційна скарга подана 23.10.2026 року.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Визначальним для правильного застосування процесуального закону, що регулює питання про можливість поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення поза межами річного строку згідно частини другої статті 358 ЦПК України є виключно подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи, або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, або пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 301/2320/15-ц (провадження № 61-9348св22) зазначено, що «з огляду на імперативний характер частини другої статті 358 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) та присічність річного строку, визначеного вказаною процесуальною нормою, який поновленню не підлягає, суд позбавлений за таких обставин можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для з`ясування поважності причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою вказаної особи, поданою після спливу річного строку з дня постановлення оскаржуваного рішення».
Отже, апеляційний суд зазначає, що учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), можливість поновлення строків оскарження судових рішень не є необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
28 вересня 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області позов ОСОБА_1 до Новоградківської сільської ради Овідіопольського району про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнив.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є позивачем по справі.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 08.07.2020 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 02.09.2020 року.
Згідно з довідкою секретаря судового засідання фіксування судового процесу 02.09.2020 року не здійснювалось.
Розгляд справи відкладено на 28.09.2020 року о 10 годині 30 хвилин, про дату і час слухання ОСОБА_1 повідомлено, що вбачається з розписки від 02.09.2020 року.
28.09.2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Копію рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 отримала 19.10.2020 року та 29.10.2020 року, що підтверджується розписками наявними в матеріалах справи. Також в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа.
Тобто, ОСОБА_1 знала про розгляд справи, подавала заяви, була належним чином сповіщена про дату та час судового засідання, отримала копії рішення.
Не погодившись з рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2020 року ОСОБА_3 , від імені якої діяв представник ОСОБА_4 , звернулась до суду з апеляційною скаргою та ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.02.2021 року відкрито провадження у справі.
ОСОБА_1 знала про подання ОСОБА_3 апеляційної скарги та брала участь у справі, що підтверджується протоколами судових засідань від 14.09.2021 року та 21.10.2021 року.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21.10.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2020 року скасовано, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Копію рішення та постанови Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 отримала 10.03.2023 року, що підтверджується розпискою на задній обкладинці справи.
23.08.2024 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про видачу копії рішення по справі.
05.11.2025 року ОСОБА_1 подала заяву про надання роз`яснювальних документів, яка була повернута особі, яка її подала ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.03.2026 року.
В апеляційній скарзі скаржником не наведено існування обставин непереборної сили, які б перешкоджали їй звернутися з апеляційною скаргою з 2020 року по 2026 рік, та скаржником не зазначені обставини для поновлення строку на апеляційне провадження.
Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.
Враховуючи викладене, зазначені скаржником обставини не містять обставин непереборної сили, скаржник знала про розгляд справи, однак з апеляційною скаргою звернулась після спливу одного року з часу ухвалення оскаржуваного рішення, тому колегія суддів з урахуванням положень ст. 358 ЦПК України, вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Разом з тим, зі змісту апеляційної скарги, з урахуванням наведених скаржником доводів та логічного взаємозв`язку обставин справи, убачається, що ОСОБА_1 фактично не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції, а не з рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.389 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку.
Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (ст.388 ЦПК України).
Керуючись статтями 358,381 ЦПК України, суд у складі колегії суддів,
у х в а л и в:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 вересня 2020 року, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді В.А. Коновалова
Т.Д. Шевирін а
О.Ю. Карташов