Судові рішення

Постанова № 141485387 у справі № 947/41594/25 від 12.11.2026

Постанова від 12.11.2026 у цивільній справі № 947/41594/25 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Одеський апеляційний суд, суддя Коновалова В. А.

Справа№ 947/41594/25
СудОдеський апеляційний суд
СуддяКоновалова В. А.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141485387

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Номер провадження: 22-ц/813/7575/26

Справа № 947/41594/25

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.11.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2026 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В жовтні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якої зазначило, що 29.04.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1388-5043.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4000,00 грн; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; ; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,45 % в день; стандартна % ставка - 1,45 % в день.

Також між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладались додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії від 03.05.2024 року, від 25.06.2024 року, від 26.06.2024 року, від 02.07.2024 року.

Відповідач всупереч умов кредитного договору, додаткових угод, Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав з повному обсязі всі інші свої грошові зобов?язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 19.09.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 50930,80 гривень, а саме: ?прострочена заборгованість за кредитом - 7991,52 гривень, ??прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 42939,28 гривень.

Разом з тим позивач повідомив, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 12887,46 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 38043,34 гривень.

З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1388-5043 від 29.04.2024 року, в розмірі 38043,34 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7991,52,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 30051,82 гривень, вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 18 травня 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1531-2143 від 26.03.2025 у розмірі 15983,04 гривні, яка складається із: 7991,52 грн прострочена заборгованість по тілу кредиту; 7991,52 грн прострочена заборгованість по відсоткам. В іншій частині позовних вимог відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 1017 гривень 65 копійок.

Суд першої інстанції урахував, що між сторонами 29.04.2024 був укладений кредитний договір № 1388-5043 шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідач своєчасно не повернула грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором та відсотками, що має відображення у розрахунках заборгованості за договорами. Таким чином, у порушення умов кредитних договорів, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаними договорами не виконала. Враховуючи вищезазначене, сума простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 16497,42 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, що також визнається відповідачем.

Щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами у заявленому розмірі, суд посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, вважав, що надмірна тривалість дії кредитного договору (365 днів) призвела до виникнення заборгованості зі сплати процентів у розмірі 46717,16 гривень, що вочевидь є непропорційно високою та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак пункт 4.7. та 4.9. Договору є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. Фактично позивач порушує питання про стягнення з позичальника простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі, що майже в 3 рази перевищує розмір простроченої заборгованості за кредитом.

На підставі викладеного суд, врахувавши засади добросовісності, розумності та справедливості, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 7991,52 грн заборгованості по кредиту та 7991,52 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а всього 15983,04 гривень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2026 року по справі № 947/41594/25 скасувати та прийняти нове рішення про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1388-5043 від 29.04.2024 року, в розмірі 38043,34 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7991,52 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 30051,82 гривень, вирішити питання розподілу судових витрат, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості за договором 1388-5043 від 29.04.2024 року, станом на 19.09.2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.10. та 10.1. кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.13. Договору та п.2.5. додаткових угод), що погоджений між сторонами. ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористалася та продовжувала користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Скаржник посилається, що відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вбачається, що товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» . Згідно наданого розрахунку заборгованості, товариство здійснює лише нарахування по процентам (згідно п. 4.10. та 10.1. Договору) за користування кредитом в строк договору (згідно п. 4.13. Договору), що погоджений між сторонами, а тому позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) відповідачу.

Таким чином, проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України та не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». В результаті неправильного застосування вищезазначених норм матеріального права суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зробив хибний висновок, що умови за користуванням кредитом є несправедливими та не відповідають вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.06.2026 року відкрито провадження у справі, та ОСОБА_1 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Копію ухвали про відкриття провадження ТОВ «Укр Кредит Фінанс» отримало 20.06.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 20.06.2026 року та 15.06.2026 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 38043,34 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90 840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами 29.04.2024 був укладений кредитний договір № 1388-5043 шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідач своєчасно не повернула грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором та відсотками, що має відображення у розрахунках заборгованості за договорами. Таким чином, у порушення умов кредитних договорів, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаними договорами не виконала. Враховуючи вищезазначене, сума простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 16497,42 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, що також визнається відповідачем.

Щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами у заявленому розмірі, суд посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, вважав, що надмірна тривалість дії кредитного договору (365 днів) призвела до виникнення заборгованості зі сплати процентів у розмірі 46717,16 гривень, що вочевидь є непропорційно високою та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак пункт 4.7. та 4.9. Договору є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. Фактично позивач порушує питання про стягнення з позичальника простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі, що майже в 3 рази перевищує розмір простроченої заборгованості за кредитом.

На підставі викладеного суд, врахувавши засади добросовісності, розумності та справедливості, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 7991,52 грн заборгованості по кредиту та 7991,52 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а всього 15983,04 гривень.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Із матеріалів справи вбачається, що 29.04.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1388-5043 продукту «CredіtKasa», який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С5729.

Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту за цим договором становить 4000 грн, дата надання/видачі кредиту: 29.04.2024 (п. 4.1, п.4.2 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі цей договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил (п. 3.10 договору).

Згідно з п. 2.2 кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користуванням кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та інші платежі, передбачені цим договором у порядку, передбаченому цим договором.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентні ставки за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом , однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками (п. 4.7).

Згідно п. 4.8 договору, базовий період складає 30 календарних днів, а згідно п. 4.10 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: - 1,45% за кожен день користування кредитом, (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентними ставками.

Відповідно до пункту 4.9. договору сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (який є Додатком 3 до договору) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду у розмірі обов`язкового платежу, до такого обов`язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування Кредитом за кожен календарний день користування кредитом у межах строку кредитування, які позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі обов`язкового платежу. У випадку оплати обов`язкового платежу у повному обсязі в певному базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного базового періоду у складі наступних обов`язкових платежів. При достроковому внесенні суми обов`язкового платежу у повному обсязі, сума грошових коштів такого обов`язкового платежу розподіляється на дату здійснення дострокової сплати обов`язкового платежу.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 25770,00 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом (п. 4.15 договору).

Пунктом 4.13 договору передбачено строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 28.04.2025 року.

Відповідач ознайомлений з графіком платежів за укладеним договором, про що свідчить додаток до додаткової угоди, а саме таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С5729.

03.05.2024 року о 11 год 13 хв. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладена електронна додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1388-5043, яка підписана відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А2524.

Згідно пункту 1 додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди: - сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить: 4000 грн (заборгованість за отриманим кредитом); - сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить: 174 грн, - сума нарахованої та не сплаченої комісії становить: 600 грн.

За умовами укладеної додаткової угоди позичальник зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 2000 грн.

Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит 03.05.2024 року (п. 2.2. додаткової угоди).

Пунктом 2.3. додаткової угоди передбачено, що після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 6000 грн, яка складається з суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладання цієї додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди.

Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладення цієї додаткової угоди, та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням положень цієї додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірах та на умовах, передбачених додатковою угодою (п. 2.4 додаткової угоди).

В пункті 4 додаткової угоди передбачено, що денна процента ставка на дату кладення цієї додаткового угоди становить 1,45%.

Відповідач ознайомлений з додатком до додаткової угоди, а саме таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графік платежів за договором), яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_1 .

25.06.2024 року о 14 год 29 хв. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладена електронна додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1388-5043, яка підписана відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А6420.

Згідно пункту 1 додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди: - сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить: 5420 грн; - сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить: 0.00 грн, - сума нарахованої та не сплаченої комісії становить: 0.00 грн.

За умовами укладеної додаткової угоди позичальник зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1000 грн.

Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит 25.06.2024 року (п. 2.2. додаткової угоди).

Пунктом 2.3. додаткової угоди передбачено, що після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 6420,52 грн, яка складається з суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладання цієї додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди.

Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладення цієї додаткової угоди, та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням положень цієї додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірах та на умовах, передбачених додатковою угодою (п. 2.4 додаткової угоди).

В пункті 4 додаткової угоди передбачено, що денна процента ставка на дату кладення цієї додаткового угоди становить 1,45%.

Відповідач ознайомлений з додатком до додаткової угоди, а саме таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графік платежів за договором), яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6420.

26.06.2024 року о 14 год 12 хв. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладена електронна додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1388-5043, яка підписана відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А6993.

Згідно пункту 1 додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди: - сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить: 6391,52 грн; - сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить: 92,68грн, - сума нарахованої та не сплаченої комісії становить: 0.00 грн.

За умовами укладеної додаткової угоди позичальник зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1000 грн.

Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит 26.06.2024 року (п. 2.2. додаткової угоди).

Пунктом 2.3. додаткової угоди передбачено, що після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 7391,52 грн, яка складається з суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладання цієї додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди.

Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладення цієї додаткової угоди, та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням положень цієї додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірах та на умовах, передбачених додатковою угодою (п. 2.4 додаткової угоди).

В пункті 4 додаткової угоди передбачено, що денна процента ставка на дату кладення цієї додаткового угоди становить 1,45%.

Відповідач ознайомлений з додатком до додаткової угоди, а саме таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графік платежів за договором), яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_2 .

02.07.2024 року о 10 год 21 хв. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладена електронна додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1388-5043, яка підписана відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5731.

Згідно пункту 1 додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди: - сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить: 7391,52 грн; - сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить: 750,26 грн, - сума нарахованої та не сплаченої комісії становить: 0.00 грн.

За умовами укладеної додаткової угоди позичальник зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 600 грн.

Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит 02.07.2024 року (п. 2.2. додаткової угоди).

Пунктом 2.3. додаткової угоди передбачено, що після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 7991,52 грн, яка складається з суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладання цієї додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди.

Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладення цієї додаткової угоди, та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням положень цієї додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірах та на умовах, передбачених додатковою угодою (п. 2.4 додаткової угоди).

В пункті 4 додаткової угоди передбачено, що денна процента ставка на дату кладення цієї додаткового угоди становить 1,47%.

Відповідач ознайомлений з додатком до додаткової угоди, а саме таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графік платежів за договором), яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5731.

У відзиві на позовну заяву відповідачем не заперечував факт укладення кредитного договору.

За встановлених обставин колегія суддів вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови договору про відкриття кредитної лінії та додаткових угод, оскільки дані електронний договір та додаткові угоди містять істотні умови щодо суми кредиту, дати його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, при цьому правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Позивач через АТ КБ «Приват Банк» на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1388-5043, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем у договорі № НОМЕР_3 , 29.04.2024 року в сумі 4000,00 грн, що підтверджується квитанцією LIQPAY ID платежу [номер приховано] від 29.04.2024 року.

Також позивач через АТ КБ «Приват Банк» на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1388-5043, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем у додатковій угоді № НОМЕР_3 , 03.05.2024 року в сумі 1000,00 грн, що підтверджується квитанцією LIQPAY ID платежу [номер приховано] від 03.05.2024 року.

Позивач через АТ КБ «Приват Банк» на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1388-5043, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем у додатковій угоді № НОМЕР_3 , 25.06.2024 року в сумі 1000,00 грн, що підтверджується квитанцією LIQPAY ID платежу [номер приховано] від 25.06.2024 року.

Позивач через АТ КБ «Приват Банк» на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1388-5043, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем у додатковій угоді № НОМЕР_3 , 26.06.2024 року в сумі 1000,00 грн, що підтверджується квитанцією LIQPAY ID платежу [номер приховано] від 26.06.2024 року.

Позивач через АТ КБ «Приват Банк» на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1388-5043, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем у додатковій угоді № НОМЕР_3 , 02.07.2024 року в сумі 600,00 грн, що підтверджується квитанцією LIQPAY ID платежу [номер приховано] від 02.07.2024 року.

Доказів на підтвердження того, що вказаний картковий рахунок не належить відповідачу та на нього не було зараховано 8600,00 грн на виконання умов договору про відкриття кредитної лінії та додаткових угод справи матеріали не містять.

Отже, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконано умови договору про відкриття кредитної лінії та додаткових угод, проте відповідач у строк, передбачений умовами договору, кошти у не повернув.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), колегія суддів здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості.

Так, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду позивач провив стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1388-5043 та додаткових угод у розмірі 38043,34 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 7991,52 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 30051,82 грн, зазначивши, що кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 12887,46 грн за умовами погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 38043,34 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість станом на 19.09.2025 року у розмірі 50930,80 грн, яка складається з наступного: 7991,52 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 42939,28 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Отже, виходячи із наданого позивачем розрахунку заборгованості, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 7991,52 грн. Відповідачем не надано до суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за тілом кредиту, свого контррозрахунку відповідач не надав.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем здійснювалось погашення заборгованості за договором, платіж здійснено 20.05.2024 року у розмірі 2096,40 грн. Станом на 20.05.2024 року у відповідача відсутня заборгованість за нарахованими відсотками. Також відповідачем здійснено платіж 25.06.2024 року у розмірі 2860,26 грн. Станом на 25.06.2024 року у відповідача відсутня заборгованість за нарахованими відсотками. За період з 26.06.2024 року по 01.07.2025 року заборгованість за відсотками становить 42939,28 грн.

Відсотки нараховувались позивачем наступним чином: 1) за період з 26.06.2024 по 01.07.2025 за процентною ставкою 1,45%.

Колегія суддів вважає за необхідним перевірити нарахування заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1388-5043 приписам, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

22 листопада 2023 прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Закон набрав чинності 24 грудня 2023.

Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення, зокрема, до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Так, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 року у справі № 552/672/23 зроблено висновок про ре, що «норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure;

за загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року.».

Враховуючи наведене, на спірні правовідносини поширюються обмеження щодо розміру процентної ставки 1%, оскільки договір про відкриття кредитної лінії № №1388-5043, укладено 29.04.2024 року.

Суд враховує, що умови договору в частині перевищення розміру денної процентної ставки більше ніж на 1% є нікчемники.

Так, договір про відкриття кредитної лінії № №1388-5043 укладено 29.04.2024, тому розмір процентів за період з 26.06.2024 року по 01.07.2025 року підлягає обрахуванню виходячи із процентної ставки 1 %.

Отже, загальний розмір процентів за користування коштами за кредитним договором упродовж строку дії договору та додаткових угод до нього (365 днів) з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування відповідає такому розрахунку: з 26.06.2024 до 01.07.2025 року 7991,52 х 1% х 371 день = 29648,54 грн.

Суд першої інстанції, зазначаючи про те, що процентна ставка визначена у договорі не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, які закріплені Закону України «Про захист прав споживачів», не врахував обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а також чи поширюються на правовідносини сторін положення Закону України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Колегія суддів вважає, оскільки до правовідносин сторін підлягає застосуванню Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким законодавчо визначена денна процента ставка, то це забезпечує справедливий баланс інтересів та захист прав відповідача.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2026 року слід змінити, збільшивши розмір стягнутої заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1388-5043 від 29.04.2024 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» з 15983,04 грн до 37640,06 грн, який складається з: заборгованості за кредитом - 7991,52 грн, заборгованості за нарахованими процентами - 29648,54 грн, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4555 від 20.10.2025 року.

При зверненні з апеляційною скаргою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №48232 від 11.06.2026 року.

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягають задоволенню частково на 98,94 % (37640,06 грн х 100 / 38043,34 грн), тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2396,92 грн (2422,60 грн х 98,94%/100) та подання апеляційної скарги у розмірі 3595,08 грн (3633,60 грн х 98,94%/100).

Керуючись ст.ст. 141, 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2026 року змінити, збільшивши розмір стягнутої заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1388-5043 від 29.04.2024 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» з 15983,04 грн до 37640,06 грн, який складається з: заборгованості за кредитом - 7991,52 грн, заборгованості за нарахованими процентами - 29648,54 грн, та судового збору 1017,65 грн до 2396,92 грн, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, судовий збір у розмірі 3595,08 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 12 листопада 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

М.В. Назарова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.11.2026 Ухвала № 141352342 Одеський апеляційний суд
19.06.2026 Ухвала № 137554608 Одеський апеляційний суд
18.05.2026 Рішення № 136937687 без тексту Приморський районний суд м. Одеси
18.05.2026 Рішення № 136671826 без тексту Приморський районний суд м. Одеси
22.12.2025 Ухвала № 132777654 без тексту Приморський районний суд м. Одеси
03.11.2025 Ухвала № 131459138 без тексту Київський районний суд м. Одеси

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 38548598. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг