ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2026 р. справа № 300/415/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
Ковальчук Денис Юрійович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 (із змінами та доповненнями), за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168 від 28.02.2022 (із змінами та доповненнями), за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням з 27.05.2024 по 03.06.2024, з 17.06.2024 по 07.08.2024, виходячи із розрахунку 100000,00 грн. на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач під час виконання бойового завдання 25.05.2024 отримав травму (поранення), що підтверджується відповідними документами, проте відповідачем протиправно не виплачено позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ №168, у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. На звернення позивача щодо виплати належного грошового забезпечення в повному обсязі, відповідачем було проігноровано. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 :
- довідку про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за травень-серпень 2024 року (із зазначенням помісячно усіх складових основних, додаткових видів, премії, одноразових виплат тощо);
- належним чином засвідчені копії наказів про виплату ОСОБА_1 за травень-серпень 2024 року додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 :
- довідку про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за травень-серпень 2024 року (із зазначенням помісячно усіх складових основних, додаткових видів, премії, одноразових виплат тощо);
- належним чином засвідчені копії наказів про виплату ОСОБА_1 за травень-серпень 2024 року додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 :
- довідку про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за травень-серпень 2024 року (із зазначенням помісячно усіх складових основних, додаткових видів, премії, одноразових виплат тощо);
- належним чином засвідчені копії наказів про виплату ОСОБА_1 за травень-серпень 2024 року додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 :
- довідку про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за травень-серпень 2024 року (із зазначенням помісячно усіх складових основних, додаткових видів, премії, одноразових виплат тощо);
- належним чином засвідчені копії наказів про виплату ОСОБА_1 за травень-серпень 2024 року додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 докази виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на підставі долучених до відзиву на позовну заяву наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2024 № 3426, від 05.09.2024 № 6162 та від 05.10.2024 № 6774.
У зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату Івано-Франківського окружного адміністративного суду (наказ від 03.03.2026 №55-ОС) проведено повторний автоматизований розподіл даної судової справи між суддями.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано судді Скільському І.І.
Ухвалою суду від 17.04.2026 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. У відзиві представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити та зазначив, що відповідач належним чином та у повній відповідності до вимог постанови КМУ № 168, постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди позивачу. Вказав, що медичні документи про терміни стаціонарного лікування позивача були надані ним відповідачу лише частково, відповідно до яких нарахування та виплата додаткової винагороди за час лікування позивача відображена у наказах командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2024 № 3426, від 05.09.2024 № 6162 та від 05.10.2024 №6774. Відтак згідно наданих відповідачу документів, у військової частини НОМЕР_1 відсутня заборгованість перед позивачем. З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Представником позивача подано відповідь на відзив згідно якого вважає аргументи наведені відповідача безпідставними. Вказав, що посилання про виплату в повному обсязі додаткової винагороди не відповідають дійсності, оскільки відповідач взагалі не надав жодних доказів виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 за спірний період з 27.05.2024 по 03.06.2024, з 17.06.2024 по 24.07.2024. Вказав про часткове виконання наказів про виплату додаткової винагороди, а саме спірна винагорода за період з 25.05.2024 по 31.05.2024 була виплачена позивачу у сумі 25467,74 грн. Зазначив, що позивачем надавались усі медичні документи для здійснення вказаних виплат, що підтверджується наявними в матеріалах справи рапортами про виплату додаткової грошової винагороди від 01.08.2024, від 03.09.2024, від 24.10.2024, до яких додавались всі медичні документи.
Відповідно до поданих представником позивача додаткових пояснень від 18.12.2025 зазначено, що відповідач не надав жодних доказів виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 за спірний період з 01.06.2024 по 03.06.2024, з 17.06.2024 по 23.07.2024.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військової частини НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що позивач 25.05.2024 отримав поранення при захисті Батьківщини, а саме під час здійснення заходів необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, внаслідок мінометного обстрілу противником позиції, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 11.06.2024 р. № 9491.
Згідно з витягом з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3709 від 07 жовтня 2024 року, травма, яку отримав старший солдат ОСОБА_1 так, пов`язана із захистом Батьківщини.
Згідно з випискою з медичної катки стаціонарного хворого №8905 від 03.06.2024 КНП «Міська клінічна лікарня №16 Дніпровської міської ради», позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 27.05.2024 по 03.06.2024.
Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2241 КЗ «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни», позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 17.06.2024 р. по 10.07.2024 р.
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №Е11055 Центру ментального здоров`я (психоневрологічного відділення) КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І, Мечникова» ДОР, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 10.07.2024 по 24.07.2024.
Згідно з випискою з медичної катки стаціонарного хворого №2739 від КЗ «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни», позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 24.07.2024 по 07.08.2024 включно.
Позивач неодноразово звертався до відповідача із рапортами від 01.08.2024, від 03.09.2024, від 24.10.2024 про нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, у розмірі 100 000 грн, за спірний період, проте додаткову винагороду виплачено не було.
Бездіяльність щодо виплати належної додаткової винагороди у період з 27.05.2024 по 03.06.2024, з 17.06.2024 по 07.08.2024 позивач вважає протиправною, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, з урахуванням фактичних обставин справи та норм матеріального права, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення дії чи конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини врегульовано, зокрема Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч.1 ст.9 Закону №2011-XII).
Згідно частини 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв Постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови № 704 встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.
Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Відповідно до пункту 1 Указу №64/2022 воєнний стан діє з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України було продовжено по даний час.
На затвердження даних указів Верховною Радою України прийнято відповідні закони.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 (далі Постанова КМУ №168) (чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 1 якої встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно пункту 1-2 Постанови КМУ №168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 25.05.2024 одержав - мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, акубаротравму при безпосередній участь у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме під час виконання бойових завдань у складі в/ч НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 11.06.2024 р. № 9491.
Відповідно до матеріалів даної адміністративної справи, позивач після отриманої травми перебував на лікуванні в закладі охорони здоров`я, що підтверджується виписками з медичної катки стаціонарного хворого № 8905, № 2241, № Е11055 та № 2739 у період з 27.05.2024 по 03.06.2024, з 17.06.2024 по 07.08.2024.
Відповідачем не заперечується факт перебування позивача на лікуванні та зазначено, що нарахування та виплата додаткової винагороди за час лікування у спірний період відображена та підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2024 №3426, від 05.09.2024 №6162 та від 05.10.2024 №6774.
Окрім цього відповідно наданих документів спірна винагорода за період з 25.05.2024 по 31.05.2024 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2024 №3426 була виплачена позивачу у сумі 25467,74 грн. Вказана виплата підтверджується позивачем та його представником.
Водночас відповідачем не надано жодних доказів виплати додаткової винагороди за період перебування на лікуванні з 01.06.2024 по 03.06.2024 та з 17.06.2024 по 07.08.2024 і не зазначено підстав неможливості виплати даної винагороди.
Відтак твердження відповідача про виплату в повному обсязі додаткової винагороди згідно Постанови КМУ №168 є безпідставними.
Безпідставними також на переконання суду є посилання відповідача на те, що позивачем не надано усі медичні документи для здійснення вказаних виплат, оскільки надання таких документів підтверджується наявними в матеріалах справи рапортами про виплату додаткової грошової винагороди від 01.08.2024, від 03.09.2024, від 24.10.2024, до яких додавались всі медичні документи.
Отже факт перебування позивача на лікуванні за спірний період підтверджується виписками з лікувальних закладів, а тому бездіяльність відповідача щодо виплати додаткової винагороди згідно Постанови КМУ №168 в повному обсязі є протиправною.
Таким чином позивачу не було виплачено додаткову винагороду з 01.06.2024 по 03.06.2024 та з 17.06.2024 по 07.08.2024.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, в закладах охорони здоров`я, у період з 01.06.2024 по 03.06.2024 та з 17.06.2024 по 07.08.2024 є протиправною, а тому слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити за період з 01.06.2024 по 03.06.2024 та з 17.06.2024 по 07.08.2024 додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, в закладах охорони здоров`я.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 вказаної статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Наявною в матеріалах справи квитанцією від 21.01.2025 №0.0.4147676510.1 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 1 211,20 грн (а.с.6).
Відтак, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, слід стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 900 грн.
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачена ним сума судового збору у розмірі 900,00 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, в закладах охорони здоров`я, у період з 01.06.2024 по 03.06.2024 та з 17.06.2024 по 07.08.2024.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, в закладах охорони здоров`я, у період з 01.06.2024 по 03.06.2024 та з 17.06.2024 по 07.08.2024.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 900 (дев`ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ;
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 .
Суддя /підпис/ Скільський І.І.