У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
Справа №338/2115/26
Провадження № 2-о/338/131/26
12 листопада 2026 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Рибка Л.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту родинних відносин,
в с т а н о в и л а:
09 листопада 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заява мотивована тим, що заявниця є особою з інвалідністю ІІ групи. Її син ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", однак у наданні відстрочки йому відмовлено через розбіжність у написанні по батькові заявниці. Заявниця пояснює, що в її свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб та в актовому записі про народження сина її по батькові записано " ОСОБА_3 ", однак при оформленні паспорта громадянина України записано " ОСОБА_4 ", що потягнуло таке саме написання в інших її документах. Вирішення питання в позасудовому порядку заявниця вважає неможливим, оскільки зміна по батькові супроводжується зміною всіх інших документів.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суддя дійшла таких висновків.
Подана заява не відповідає вимогам статей 175, 177, 318 Цивільного процесуального кодексу України з огляду на таке.
Зі змісту заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що заявниця просить встановити факт родинних відносин між нею та її сином ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що останній подав через застосунок "Резерв+" заяву про надання відстрочки та отримав відмову ІНФОРМАЦІЯ_5 (повідомлення від 30 жовтня 2026 року № 183) через різне написання по батькові матері (" ОСОБА_3 " та " ОСОБА_4 ").
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. За пунктом 5 частини другої цієї статті суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають (частина третя статті 315 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Частиною 1 статті 318 ЦПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (зі змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що ця заява не містить чіткого визначення факту, який заявниця просить встановити. У прохальній частині заявниця просить встановити факт родинних відносин, а в мотивувальній частині зазначає, що доданими доказами підтверджується факт того, що вона, ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 "є однією і тією ж особою та матір`ю" ОСОБА_2 . Тотожність особи не є фактом, що встановлюється в порядку окремого провадження (постанова Верховного Суду від 08 січня 2026 року у справі № 344/6220/24). Отже, виклад обставин не узгоджується зі змістом заявленої вимоги (пункти 4, 5 частини третьої статті 175, пункт 1 частини першої статті 318 ЦПК України).
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факт, а до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Верховний Суд у постановах від 29 січня 2026 року у справі № 191/2816/25 та від 25 березня 2026 року у справі № 449/54/25 зазначив, що факт, який має юридичне значення, встановлюється судом, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, що посвідчує цей факт, і законодавством не передбачено іншого (позасудового) порядку його встановлення. Для цього заявник разом із заявою подає докази того, що до її пред`явлення звертався до відповідних органів (організацій) за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
З доданих документів убачається, що документи органів державної реєстрації актів цивільного стану між собою узгоджені: у свідоцтві про народження заявниці серії НОМЕР_1 (повторне, видане 03 листопада 2026 року) зазначено " ОСОБА_5 ", батько - " ОСОБА_6 "; у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 - " ОСОБА_5 " з прізвищем після реєстрації шлюбу " ОСОБА_7 "; у свідоцтві про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 матір`ю зазначено " ОСОБА_1 ". По батькові " ОСОБА_4 " зазначено в паспорті громадянина України № НОМЕР_4 від 28 вересня 2023 року, а також у довідці про присвоєння ідентифікаційного номера від 10 серпня 2000 року, посвідченні серії НОМЕР_5 , витязі з реєстру територіальної громади від 05 лютого 2024 року та витязі з рішення експертної команди № 254/26/9622/В.
Отже, розбіжність, на яку посилається заявниця, за її ж доводами виникла внаслідок помилки в паспорті громадянина України. Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, передбачено обмін паспорта у разі виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта. Посилання заявниці на те, що зміна по батькові супроводжується зміною всіх інших документів, не є поважною причиною неможливості одержання документа.
Заявниця не надала доказів звернення до органів, уповноважених видавати чи виправляти документи, що посвідчують особу (зокрема, територіального органу Державної міграційної служби України), а також до органів, що видали інші документи з розбіжністю в написанні її по батькові (зокрема, експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи), та відмови цих органів.
Крім того, заявниця не визначила належне коло заінтересованих осіб, на права та обов`язки яких може вплинути судове рішення у цій справі, зважаючи на документи, розбіжності в написанні по батькові заявниці в яких стали підставою для відмови в оформленні відстрочки.
Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали (частина друга статті 185 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 293, 294, 315, 318, 353 ЦПК України,-
у х в а л и л а:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту родинних відносин залишити без руху.
Надати заявниці строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду уточненої заяви, у якій чітко визначити факт, який заявниця просить встановити, узгодити з ним виклад обставин, визначити коло заінтересованих осіб та зазначити причини неможливості одержання документа, що посвідчує цей факт, у позасудовому порядку, з копіями відповідно до кількості заінтересованих осіб, а також доказів звернення до відповідних органів з питання одержання документа, що посвідчує факт, про встановлення якого вона просить, чи усунення розбіжностей у написанні її по батькові та відмови цих органів або, в разі неможливості їх подання, зазначення про це з наведенням причин .
Роз`яснити заявниці, що в разі неусунення недоліків у встановлений строк заява вважається неподаною і повертається заявниці.
Копію ухвали надіслати заявниці та її представнику адвокату Пинчук Наталії Василівні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Рибка