Єдиний унікальний номер 341/964/25
Номер провадження 2/341/52/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:
секретаря судового засідання Матейко О. С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні заяву про зміну предмета позову у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно.
установив
Представник ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно.
У позові просив:
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке 24.12.2001 видане ОСОБА_7 Галицькою державною районною нотаріальною конторою, зареєстроване в реєстрі за № 1193, на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке 24.12.2001 видане ОСОБА_7 Галицькою державною районною нотаріальною конторою, зареєстроване в реєстрі за № 1194, на квартиру АДРЕСА_2 ;
- визнати за ОСОБА_5 право власності на наступне спадкове майно:
а) 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 ;
б) 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 ;
в) 1/2 частину земельної ділянки площею 0,4398 га по АДРЕСА_1 .
01.10.2026 представник позивача подав до суду письмову заяву про зміну предмета позову.
З урахуванням заяви про зміну предмета позову представник позивача просить суд:
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке 24.12.2001 видане ОСОБА_7 Галицькою державною районною нотаріальною конторою, зареєстроване в реєстрі за № 1193, на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке 24.12.2001 видане ОСОБА_7 Галицькою державною районною нотаріальною конторою, зареєстроване в реєстрі за № 1194, на квартиру АДРЕСА_2 ;
- визнати за ОСОБА_5 право власності на наступне спадкове майно:
а) 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 ;
б) 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 ;
в) 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0853, площею 0,1000 га (цільове призначення 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 ;
г) 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0854, площею 0,3385 га (цільове призначення 01.03 - для ведення особистого селянського господарства), за адресою: АДРЕСА_1 .
Обгрунтовуючи заяву, представник покликається на приписи частини третьої статті 49 ЦПК України. Зазначив, що після звернення до суду з цим позовом сторона позивача з`ясувала здійснення фактичного поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,4398 га, на дві окремо зареєстровані земельні ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0853, площею 0,1000 га, та з кадастровим номером [номер приховано]:01:004:0854, площею 0,3385 га.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заяву про зміну предмета позову та просили таку задовольнити.
Представник відповідачки проти задоволення заяви не заперечив, оскільки це є правом позивача, проте просив відкласти підготовче засідання у випадку задоволення такої заяви для підгогтовки остаточної позиції сторони відповідача.
Надаючи правову оцінку заяві представника позивачки про зміну предмета позову, суд виходить з такого.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 189 ЦПК України).
Зі змісту позовної заяви, поданої з урахуванням заяви про зміну предмета позову, суд встановив, що у такій повністю збереженні первісні обставини, тобто підстави первісного позову.
Враховуючи вищевикладене, наведені правові позиції Верховного Суду та зміст нової редакції позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що заяву про зміну предмета позову необхідно прийняти та надалі справу розглядати з урахуванням зміненого предмета позову (позовних вимог).
Керуючись ст. ст. 49, 260 ЦПК України, суд
постановив
Задовольнити заяву про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно.
Надалі розглядати справу з урахуванням зміненого предмета позову.
Підготовче судове засідання у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно відкласти на 04 грудня 2026 року о 13 годині 00 хвилин в приміщенні суду за адресою: м. Галич, вул. Караїмська, 10, Івано-Франківська область, зал судових засідань № 1.
Повідомити учасників справи про час, дату і місце судового розгляду цієї справи.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам у справі.
Сторони у справі можуть отримати інформацію щодо цієї справи за веб-адресою: http://gl.if.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Микола МЕРГЕЛЬ