Судові рішення

Рішення № 141485545 у справі № 650/4336/25 від 06.11.2026

Рішення від 06.11.2026 у цивільній справі № 650/4336/25 (категорія «Що виникають з договорів оренди»). Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області, суддя Сікора О. О.

Справа№ 650/4336/25
СудВеликоолександрівський районний суд Херсонської області
СуддяСікора О. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЩо виникають з договорів оренди
Дата ухвалення06.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141485545

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 650/4336/25

провадження № 2/650/970/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В :

10 липня 2025 року до Великоолександрівського районного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі.

Позивач просить розірвати договір оренди землі № ХС-65209[телефон приховано] від 19 квітня 2012 року, укладений щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:021:0012, площею 12,5001 га, номер запису про інше речове право 32729460, з урахуванням переходу права оренди до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:021:0012 площею 12,5001 га, розташованої на території Чарівненської сільської ради Бериславського району Херсонської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності позивач набув у порядку спадкування.

19 квітня 2012 року щодо зазначеної земельної ділянки укладено договір оренди землі з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт». Надалі право оренди переходило до інших орендарів, а 28 грудня 2017 року стороною орендаря стало ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». 17 квітня 2025 року право оренди за договором відчужено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», до якого перейшли права та обов`язки орендаря за договором.

За умовами договору та додаткових угод орендна плата встановлена у грошовій формі в розмірі 7,9 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена у розмірі 432 537,22 грн, а річний розмір орендної плати становить 34 170,42 грн. Орендна плата підлягає внесенню до 31 грудня кожного року. Строк дії договору встановлений до 31 грудня 2030 року.

Позивач посилається на те, що орендна плата за 2022, 2023 та 2024 роки йому не нараховувалась і не виплачувалась. Відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, надані органом ДПС, не містять даних про отримання позивачем у зазначений період доходу у вигляді орендної плати від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Загальна сума орендної плати, яка відповідно до умов договору мала бути нарахована за три роки, становить 102 511,26 грн.

На переконання позивача, повна несплата орендної плати за три послідовні роки є систематичним порушенням істотної умови договору, позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору, та відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, статті 32 Закону України «Про оренду землі» і частини другої статті 651 ЦК України є підставою для дострокового розірвання договору.

Позивач також заперечує наявність підстав для застосування частини шостої статті 762 ЦК України. Він вказує, що сам по собі факт воєнного стану, тимчасової окупації території, надання орендарю податкових пільг або віднесення значної території громади до потенційно небезпечної не доводить повної неможливості користування саме спірною земельною ділянкою протягом усього періоду 2022-2024 років. На його думку, така неможливість має підтверджуватися індивідуалізованими доказами щодо конкретної земельної ділянки.

08 серпня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

15 серпня 2025 року від представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надійшов відзив на первісний позов, у якому товариство просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач не заперечує факту невиплати орендної плати за спірний період, однак вважає, що невиконання зобов`язання було зумовлено обставинами, за які орендар не відповідає. Зазначив, що територія Борозенської сільської територіальної громади у 2022 році перебувала у тимчасовій окупації, майно підприємства було викрадено та пошкоджено, доступ до виробничої бази був втрачений, а після деокупації існувала небезпека забруднення земель вибухонебезпечними предметами.

На підтвердження заперечень ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» посилається, зокрема, на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, рішення та розпорядження Херсонської обласної ради, розпорядження Борозенської сільської військової адміністрації про надання податкових пільг, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року, статистичну звітність товариства та внутрішні накази про організацію його роботи.

Відповідач вважає, що зазначені докази у сукупності підтверджують наявність обставин непереборної сили та повну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку, у зв`язку з чим посилається на статтю 617 та частину шосту статті 762 ЦК України.

18 серпня 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі від 19 квітня 2012 року недійсним.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що, на думку ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», на час укладення договору не було належним чином проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а тому договір не містив належного визначення однієї з істотних умов - орендної плати. Позивач за зустрічним позовом посилається на статті 203, 215, 216, 626, 638 ЦК України, статті 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» та вважає, що відсутність нормативної грошової оцінки унеможливлювала правильне визначення розміру орендної плати та її індексацію.

17 листопада 2025 року ухвалою суду зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

09 листопада 2025 року та 01 червня 2026 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подав додаткові пояснення, у яких повторно наголосив на неможливості безпечного використання земельної ділянки у зв`язку з наслідками бойових дій та необхідністю її обстеження на вибухонебезпечні предмети. У поясненнях від 01 червня 2026 року представник товариства послався на листи Херсонської обласної військової адміністрації від 13 та 20 квітня 2026 року, а також на акт № 5696 виконаних робіт з очищення місцевості у період з 11 по 15 жовтня 2024 року. При цьому у самих поясненнях зазначено, що за результатами такого обстеження вибухонебезпечних предметів не виявлено.

13 березня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

02 листопада 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журика А.Л. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії зведеного акта № 5696 виконаних робіт з розмінування місцевості за період з 11 до 15 жовтня 2024 року. Представник пояснив, що на зазначений акт товариство посилалося в клопотанні від 01 червня 2026 року, однак його копію не було додано через технічну помилку під час формування електронного документа. На обґрунтування причин несвоєчасного подання доказу зазначив, що копію акта отримано від Херсонської обласної військової адміністрації разом із відповіддю на адвокатський запит у квітні 2026 року, після закриття підготовчого провадження. До клопотання долучено копію акта та листи Херсонської обласної військової адміністрації від 13 і 20 квітня 2026 року.

У цьому ж клопотанні представник відповідача просив врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 травня 2026 року у справі № 610/986/25, та стверджував, що сільськогосподарський характер користування землею, окупація території у 2022 році й проведення обстеження лише в жовтні 2024 року підтверджують неможливість її використання також у 2023-2024 роках. Представник послався і на інші судові рішення з питань застосування частини шостої статті 762 ЦК України.

Позивач та його представник на судове засідання не з`явилися. Представник позивача раніше подав заяву про розгляд справи без їх участі, первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Позиція товариства викладена у відзиві, зустрічному позові та додаткових письмових поясненнях.

Представник ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» у судове засідання не з`явився. Судові повідомлення направлялися за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи та поверталися у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відомості про реєстрацію електронного кабінету товариства відсутні, хоча юридична особа відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язана зареєструвати такий кабінет.

З огляду на викладене та положення статті 223 ЦПК України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників на підставі наявних матеріалів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 12,5001 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:021:0012, яка розташована на території Чарівненської сільської ради Бериславського району Херсонської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності на земельну ділянку позивач набув у порядку спадкування, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про право на спадщину та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

19 квітня 2012 року щодо цієї земельної ділянки укладено договір оренди землі № ХС-65209[телефон приховано]. У подальшому внаслідок укладення відповідних правочинів та додаткових угод відбувалася зміна орендаря. З 28 грудня 2017 року права та обов`язки орендаря здійснювало ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Додатковими угодами сторони погодили строк дії договору до 31 грудня 2030 року та орендну плату у розмірі 7,9 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка зазначена у розмірі 432 537,22 грн, а річний розмір орендної плати - 34 170,42 грн. Строк внесення орендної плати - до 31 грудня кожного року.

Матеріали справи не містять доказів нарахування або виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки. Відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» факт невиплати орендної плати за цей період по суті не заперечує, а обґрунтовує її правомірність наявністю обставин, які, на його думку, звільняли від плати за користування земельною ділянкою.

17 квітня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу права оренди право оренди земельної ділянки передано ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Відповідний перехід речового права зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, на час розгляду справи поточним орендарем та носієм зареєстрованого права оренди є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі.

За змістом статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до статей 526 та 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України до підстав припинення права користування земельною ділянкою віднесено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 сформульовано висновок, відповідно до якого підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати, тобто два та більше випадки невиконання такого обов`язку. Сам факт подальшої сплати заборгованості не усуває систематичності допущеного порушення.

Частиною другою статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Заперечення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» щодо відсутності обов`язку сплачувати орендну плату суд оцінює з урахуванням частини шостої статті 762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Застосування цієї норми потребує встановлення саме об`єктивної та безпосередньої неможливості користування конкретним об`єктом оренди у конкретний період. Сам факт настання надзвичайних обставин, воєнного стану, бойових дій у регіоні або наявності загального ризику не звільняє сторону від обов`язку довести причинний зв`язок між такими обставинами та повною неможливістю користування саме тим майном, за яке нараховується плата.

Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23 звернув увагу, що для застосування частини шостої статті 762 ЦК України визначальним є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин. Обмеження використання майна саме по собі не тотожне повній неможливості користування ним.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, Борозенська сільська територіальна громада, до якої належить територія розташування спірної земельної ділянки, у період з 03 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією. Суд враховує, що така окупація охопила основний період проведення сільськогосподарських робіт у 2022 році та об`єктивно виключала вільний і безпечний доступ орендаря до земельної ділянки, її обробіток, проведення посівних робіт, догляд за посівами та збирання врожаю.

Наведені обставини підтверджуються не лише загальновідомим фактом тимчасової окупації відповідної частини Херсонської області, а й наданим ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42022232090000075, з якого вбачається втрата товариством доступу до виробничої бази у селищі Новорайськ, заволодіння транспортними засобами та сільськогосподарським обладнанням у період окупації. У сукупності з фактом окупації ці відомості підтверджують, що у 2022 році орендар був позбавлений реальної можливості використовувати спірну земельну ділянку за її цільовим призначенням з причин, за які він не відповідає.

Тому до правовідносин сторін щодо орендної плати за 2022 рік підлягає застосуванню частина шоста статті 762 ЦК України. Невнесення орендної плати за 2022 рік за встановлених у справі обставин не може розцінюватися як порушення договору, яке враховується для встановлення систематичності несплати орендної плати та є підставою для його розірвання.

Разом з тим після деокупації території сама по собі попередня окупація, віднесення громади до територій можливих бойових дій, наявність загальної мінної небезпеки, податкових пільг або факт заподіяння шкоди майну підприємства не свідчать автоматично про повну неможливість використання конкретної земельної ділянки у 2023 та 2024 роках. Для застосування частини шостої статті 762 ЦК України у цей період орендар повинен довести об`єктивну безпосередню неможливість користування саме земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:06:021:0012.

Рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491, розпорядження від 01 березня 2023 року № 24, яким ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, а також рішення і розпорядження військових адміністрацій щодо податкових пільг підтверджують загальний негативний вплив воєнних подій на діяльність підприємства. Однак ці акти не містять індивідуалізованих відомостей про фактичне забруднення спірної земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, не встановлюють заборони її використання та не визначають конкретний період повної неможливості користування нею у 2023 або 2024 році.

Статистичні звіти за формою № 4-сг за 2022, 2023 та 2024 роки та внутрішні накази ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» характеризують діяльність товариства в цілому, але не є доказами фактичного стану конкретної орендованої земельної ділянки. Вони не містять відомостей про виявлення на ній вибухонебезпечних предметів, про її фактичне замінування, встановлення меж небезпечної території або заборону проведення на ній сільськогосподарських робіт.

Посилання відповідача на лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року також не підтверджує повної неможливості користування спірною ділянкою у 2023 та 2024 роках. Зазначений лист містить загальну інформацію щодо організації протимінної діяльності та не є актом обстеження земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:021:0012, яким було б зафіксовано наявність на ній вибухонебезпечних предметів.

У додаткових поясненнях від 01 червня 2026 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» посилається на листи Херсонської обласної військової адміністрації від 13 та 20 квітня 2026 року та акт № 5696 виконаних робіт з очищення місцевості у період з 11 по 15 жовтня 2024 року. Разом з тим зі змісту самих пояснень відповідача вбачається, що за результатами робіт, відображених у цьому акті, вибухонебезпечних предметів не виявлено. Отже, навіть за умови віднесення зазначеного акта до спірної земельної ділянки він не підтверджує її фактичного забруднення вибухонебезпечними предметами та не встановлює, що до дати обстеження ділянка об`єктивно не могла використовуватися за цільовим призначенням.

Суд окремо оцінив долучену 02 листопада 2026 року копію зведеного акта № 5696 за період з 11 до 15 жовтня 2024 року у сукупності з листами Херсонської обласної військової адміністрації. Оскільки сторона посилалася на цей документ ще у клопотанні від 01 червня 2026 року, пояснила ненадання його копії технічною помилкою, а одержання самого документа після закриття підготовчого провадження підтвердила листуванням з обласною військовою адміністрацією, суд з урахуванням частин четвертої, п`ятої та восьмої статті 83 ЦПК України надає йому оцінку разом з іншими матеріалами справи.

Із безпосереднього змісту акта № 5696 вбачається, що особовим складом групи розмінування військової частини НОМЕР_1 з 11 до 15 жовтня 2024 року проведено інженерну розвідку, розшук та візуальну перевірку ділянки місцевості загальною площею 255,32 га на території земель населеного пункту Чарівне Бериславського району Херсонської області. У пункті 2 акта зафіксовано, що під час проведення робіт вибухонебезпечних предметів не виявлено; відповідно, роботи з їх знешкодження, транспортування, знищення та підривні роботи не проводилися. За результатами вибіркового внутрішнього контролю якості також зазначено, що вибухонебезпечних предметів не виявлено.

Таким чином, цей акт є доказом факту проведення перевірки визначеної в ньому місцевості та її результатів, але не містить кадастрового номера [номер приховано]:06:021:0012 і сам по собі не встановлює, що саме земельна ділянка позивача площею 12,5001 га повністю входила до перевіреної території площею 255,32 га. У матеріалах справи немає належного картографічного документа чи геодезичного зіставлення меж спірної земельної ділянки з межами території, відображеної в акті. Збіг назви населеного пункту не замінює індивідуалізації конкретного об`єкта оренди.

Листом Херсонської обласної військової адміністрації від 13 квітня 2026 року № 01-01-66-4582/0/26/46 кадастровий номер спірної земельної ділянки наведено серед переліку ділянок, щодо яких, за повідомленням адміністрації, проводилися роботи згідно з наявними актами уповноважених підрозділів. Однак у цьому листі не названо акт № 5696 як документ саме щодо земельної ділянки ОСОБА_1 , не визначено меж перевіреної частини ділянки та не наведено конкретної дати чи результату обстеження за цим кадастровим номером. Лист від 20 квітня 2026 року № 01-01-66-4875/0/26/46 повідомляє про надіслання наявних актів на 70 аркушах, але також не встановлює однозначного зв`язку між спірною земельною ділянкою та актом № 5696. Твердження представника товариства про те, що серед надісланих документів цей акт є єдиним щодо села Чарівне, не доводить тотожності меж обстеженої місцевості та спірної земельної ділянки.

Крім того, сам факт проведення обстеження у жовтні 2024 року не дає підстав ані вважати, що до цієї дати ділянка була безпечною, ані презюмувати її повну непридатність для використання протягом 2023 року та всього сільськогосподарського сезону 2024 року. Відсутність ранішого документа про перевірку безпечності не тотожна доказу фактичної неможливості користування землею. Результат акта № 5696 щодо невиявлення вибухонебезпечних предметів суд не розцінює як беззаперечне підтвердження відсутності небезпеки в попередні роки, однак цей документ і не підтверджує доводів відповідача про об`єктивну повну неможливість використання саме спірного об`єкта оренди упродовж 2023-2024 років.

Суд враховує посилання представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на постанову Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 610/986/25. У тій справі звільнення від орендної плати за 2022 і 2023 роки ґрунтувалося на оцінці конкретних установлених обставин, пов`язаних із сезонністю сільськогосподарського виробництва, наслідками окупації та неможливістю користування відповідною землею. Наведена постанова не встановлює безумовного правила про звільнення будь-якого орендаря від плати за 2023 рік лише з огляду на окупацію відповідної території у 2022 році. Суд у цій справі також врахував сезонний характер використання землі, але за сукупністю поданих доказів не встановив, що наслідки окупації або мінна небезпека безпосередньо та повністю унеможливлювали використання земельної ділянки ОСОБА_1 у 2023 та 2024 роках. Отже, фактичні підстави для застосування частини шостої статті 762 ЦК України щодо цих років не доведено, а висновки Верховного Суду враховано з огляду на встановлені у цій справі обставини.

Суд виходить з того, що відсутність проведеного до певної дати обстеження не є тотожною встановленому факту небезпечності земельної ділянки. Для звільнення від орендної плати за частиною шостою статті 762 ЦК України необхідним є доведення фактичної неможливості використання майна, а не лише існування потенційного ризику. Матеріали справи не містять акта розмінування, технічного чи нетехнічного обстеження, яким на спірній земельній ділянці у 2023-2024 роках було б виявлено вибухонебезпечні предмети, або іншого індивідуального рішення компетентного органу про заборону її сільськогосподарського використання.

Матеріали справи також не містять доказів того, що у 2023 або 2024 році ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» повідомляло орендодавця про повну неможливість користування саме цією земельною ділянкою, пропонувало змінити умови договору, розмір чи строки внесення орендної плати або зверталося до компетентних органів із заявою про встановлення фактичного стану конкретної ділянки та неможливості її використання.

Оцінивши наведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» довело наявність підстав для звільнення від орендної плати за 2022 рік, однак не довело існування у 2023 та 2024 роках обставин, які відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України повністю звільняли б його від плати за користування спірною земельною ділянкою.

За умовами договору орендна плата підлягала внесенню до 31 грудня кожного року. Доказів її нарахування або виплати за 2023 та 2024 роки матеріали справи не містять, а сам факт невиплати відповідачем не заперечується. Отже, невнесення орендної плати за 2023 рік та невнесення орендної плати за 2024 рік є двома окремими завершеними випадками повної несплати орендної плати. Навіть після виключення 2022 року з періоду, який враховується для встановлення систематичності порушення, залишаються два послідовні випадки невиконання основного обов`язку орендаря.

Така несплата є систематичною у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України та становить самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі». Систематичне невиконання істотної умови договору протягом 2023 та 2024 років позбавило орендодавця основної майнової вигоди, на яку він розраховував при переданні земельної ділянки у строкове платне користування, а тому є істотним порушенням договору в розумінні частини другої статті 651 ЦК України.

Окремо суд оцінює належність суб`єктного складу за первісною вимогою про розірвання договору оренди землі.

У 2023 та 2024 роках, коли допущено два встановлені судом випадки повної несплати орендної плати, орендарем земельної ділянки було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Саме на це товариство за договором покладався обов`язок своєчасно вносити орендну плату, а його невиконання становить фактичну та правову підставу заявленої вимоги про розірвання договору.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди спірної земельної ділянки ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». На час ухвалення рішення саме ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є зареєстрованим носієм права оренди, припинення якого є безпосереднім наслідком розірвання договору.

З урахуванням характеру заявленої матеріально-правової вимоги належним відповідачем за позовом про розірвання договору оренди землі є особа, яка на час вирішення спору є стороною чинного орендного правовідношення та носієм права оренди, що підлягає припиненню. Аналогічний підхід щодо наслідків відчуження права оренди викладено у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 198/346/24 (провадження № 61-3952св25): після переходу права оренди до нового орендаря саме він є належним відповідачем у спорі про розірвання договору, тоді як попередній орендар, який вибув із цих правовідносин, не є належним відповідачем за такою вимогою. Та обставина, що саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» допустило систематичну несплату орендної плати за 2023 та 2024 роки, має значення для встановлення підстав розірвання договору, однак не змінює суб`єкта, право оренди якого припиняється внаслідок задоволення позову.

Подальший перехід права оренди до іншої особи не усуває допущених раніше порушень умов договору та не позбавляє орендодавця права вимагати його розірвання. Зміна особи орендаря після виникнення передбаченої законом підстави для дострокового розірвання договору не може сама по собі нівелювати право орендодавця на судовий захист.

Отже, належним відповідачем за первісною вимогою про розірвання договору є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», за яким зареєстровано чинне право оренди спірної земельної ділянки. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» після відчуження права оренди 17 квітня 2025 року не є належним відповідачем за цією вимогою. У зв`язку із цим первісний позов слід задовольнити частково: розірвати договір оренди землі, у задоволенні вимоги, пред`явленої до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», відмовити. Наведений висновок не впливає на обов`язок суду вирішити по суті зустрічний позов цього товариства про недійсність договору.

Щодо зустрічного позову ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про визнання договору оренди землі недійсним суд виходить з такого.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у встановленій законом формі та бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною або сторонами вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час укладення договору, визначала істотними умовами договору, зокрема, об`єкт оренди, строк дії договору та орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

З матеріалів справи вбачається, що сторони визначили об`єкт оренди - земельну ділянку площею 12,5001 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:021:0012, строк договору, порядок користування земельною ділянкою, розмір та строк внесення орендної плати. Надалі додатковими угодами умови договору уточнювалися, а орендна плата була встановлена у розмірі 7,9 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовому виразі становить 34 170,42 грн на рік.

Отже, твердження зустрічного позову про те, що відсутність нормативної грошової оцінки унеможливлювала визначення розміру орендної плати, суперечить фактичному змісту договірних відносин. Умови договору дозволяли визначити конкретний розмір щорічного платежу, а сам ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом тривалого часу визнавало існування договору, набуло права оренди на його підставі, користувалося цим правом та у 2025 році відчужило його іншій юридичній особі за договором купівлі-продажу.

Верховний Суд у постанові від 29 травня 2024 року у справі № 139/261/23 виходив з того, що сама по собі відсутність у тексті договору окремого показника нормативної грошової оцінки не є безумовною підставою недійсності договору. При вирішенні такого спору необхідно встановити, чи призвела відповідна обставина до неузгодженості істотної умови, неможливості виконання договору та порушення цивільного права або інтересу особи, яка просить визнати правочин недійсним.

Подібний підхід міститься у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 288/298/22: якщо відсутність у договорі окремого показника не унеможливила виконання договору, сторони протягом певного часу виконували його погодженим способом, а порушення прав позивача не доведено, підстав для визнання договору недійсним немає.

Посилання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на постанови, ухвалені у спорах щодо земель державної або комунальної власності, не змінюють цього висновку. У таких правовідносинах нормативна грошова оцінка має спеціальне значення для визначення регульованого законом розміру платежу до бюджету. У цій справі предметом оренди є земельна ділянка приватної власності, а розмір орендної плати погоджувався сторонами договору.

Крім того, недійсність правочину оцінюється за обставинами, які існували на момент його вчинення. Зустрічний позивач не довів відсутності вільного волевиявлення сторін, дефекту форми правочину, відсутності правоздатності сторін, незаконності предмета договору або іншої обставини, яка відповідно до статей 203 та 215 ЦК України зумовлювала б недійсність договору від моменту його укладення.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» також не обґрунтувало, яке його чинне цивільне право або інтерес підлягає поновленню шляхом визнання недійсним договору, право оренди за яким товариство добровільно відчужило 17 квітня 2025 року. Ініціювання спору про недійсність правочину без встановлення порушеного суб`єктивного права не відповідає природі недійсності правочину як способу цивільно-правового захисту.

За таких обставин підстави для визнання договору оренди землі від 19 квітня 2012 року недійсним відсутні, а зустрічний позов ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за первісним позовом, суд виходить з положень статті 141 ЦПК України. Позивач сплатив судовий збір за заявлену вимогу про розірвання договору оренди землі у розмірі 968,96 грн. Оскільки цю вимогу задоволено щодо належного відповідача - ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», витрати зі сплати судового збору в зазначеному розмірі підлягають стягненню саме з цього товариства на користь ОСОБА_1 . На ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», у задоволенні первісного позову до якого відмовлено як до неналежного відповідача, зазначені витрати не покладаються.

Доказів фактичного розміру та оплати витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, які давали б суду можливість вирішити питання про їх стягнення у цьому рішенні, матеріали справи не містять. Судові витрати ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», понесені у зв`язку з поданням зустрічного позову, у зв`язку з відмовою у його задоволенні покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 15, 16, 203, 215, 526, 617, 629, 638, 651, 762 ЦК України, пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, статтями 13, 15, 21, 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», суд,

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі № ХС-65209[телефон приховано] від 19 квітня 2012 року, укладений щодо земельної ділянки площею 12,5001 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:021:0012, номер запису про інше речове право 32729460, з урахуванням переходу права оренди 17 квітня 2025 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, адреса: 37223, Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вулиця Миру, будинок 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 19 квітня 2012 року, - відмовити повністю.

Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у зв`язку з поданням зустрічного позову, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13 листопада 2026 року.

Суддя: __________________ О.О. Сікора

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.03.2026 Ухвала № 134913308 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області
17.11.2025 Ухвала № 131871302 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області
17.11.2025 Ухвала № 131839677 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області
25.09.2025 Ухвала № 130482546 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області
08.08.2025 Ухвала № 129421276 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області
08.08.2025 Ухвала № 129421275 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 33251307. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг