Судові рішення

Рішення № 141485547 у справі № 650/4152/25 від 06.11.2026

Рішення від 06.11.2026 у цивільній справі № 650/4152/25 (категорія «Що виникають з договорів оренди»). Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області, суддя Сікора О. О.

Справа№ 650/4152/25
СудВеликоолександрівський районний суд Херсонської області
СуддяСікора О. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЩо виникають з договорів оренди
Дата ухвалення06.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141485547

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 650/4152/25

провадження № 2/650/971/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», в інтересах якого діє представник Журик Андрій Леонідович, до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним,

встановив:

03 липня 2025 року до суду надійшов первісний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі від 17 лютого 2015 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:031:0024 площею 9,6723 га.

Ухвалою суду від 08 серпня 2025 року відкрито провадження у справі. 15 серпня 2025 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журик А.Л. подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17 лютого 2015 року. Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У зустрічному позові ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зазначає, що 17 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та первісним орендарем укладено договір оренди землі, а 28 грудня 2017 року підписано додаткову угоду, відповідно до якої орендарем стало ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та змінено розмір орендної плати. Позивач за зустрічним позовом вважає договір недійсним, посилаючись на те, що при його укладенні не було проведено нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відсутній витяг з технічної документації про таку оцінку. На думку Товариства, це унеможливлює належне визначення та індексацію орендної плати і свідчить про відсутність однієї з істотних умов договору.

На обґрунтування цієї позиції ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» посилається, зокрема, на статті 203, 215, 216, 626, 638 ЦК України, статті 13, 15, 21, 22 Закону України «Про оренду землі», статтю 289 Податкового кодексу України, постанову Верховного Суду від 27 квітня 2018 року у справі № 923/1394/16 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20. Просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 17 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар - ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»).

ОСОБА_1 зустрічний позов не визнав. Зі змісту поданих його представником заяв та письмових пояснень вбачається, що сторона орендодавця виходить із чинності договору оренди, погодженості його істотних умов та фактичного існування орендних правовідносин упродовж тривалого часу. Крім того, у матеріалах справи міститься додаткова угода від 28 грудня 2017 року, якою сторони погодили розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, процентну ставку орендної плати, строк її внесення та строк дії договору.

07 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журика А.Л. надійшла заява про долучення доказів, до якої додано адвокатський запит від 28 вересня 2026 року № 28/09/-1 та лист Херсонської обласної військової адміністрації від 01 жовтня 2026 року № 01-01-66-12728/0/26/46. У запиті серед інших зазначено земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером [номер приховано]:02:031:0024; запитувалися відомості про можливе забруднення вибухонебезпечними предметами та проведення її обстеження. У відповіді Херсонська ОВА надала наявні акти щодо іншої земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:009:0018 та повідомила, що інформація про проведення робіт з розмінування інших земельних ділянок, перелічених в адвокатському запиті, до адміністрації не надходила.

02 листопада 2026 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журик А.Л. подав додаткові письмові пояснення, у яких послався на висновки Верховного Суду в постановах від 20 травня 2026 року у справі № 610/986/25 та від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24. Представник товариства зазначив, що територія розташування земельної ділянки перебувала під тимчасовою окупацією у 2022 році, а згодом належала до територій можливих і активних бойових дій, та вказав на відсутність документів, які підтверджують її обстеження й вивільнення від вибухонебезпечних предметів. На цій підставі заявник обґрунтовував звільнення орендаря від орендної плати відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України. У поданому документі при зазначенні номера справи та прізвища, імені й по батькові позивача допущено розбіжності з відомостями про цю справу, однак пояснення надійшли в межах провадження № 2/650/971/26 і оцінюються судом за їх змістом.

06 листопада 2026 року суд постановив ухвалу, якою за заявою представника ОСОБА_1 первісний позов про розірвання договору оренди землі залишено без розгляду. Одночасно суд зазначив, що залишення первісного позову без розгляду не припиняє розгляду вже прийнятого зустрічного позову, який підлягає вирішенню як самостійний позов.

На судове засідання учасники справи не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» свою позицію виклало у зустрічній позовній заяві та інших письмових заявах по суті справи. ОСОБА_1 діє через представника, який раніше просив проводити розгляд за його відсутності. Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Враховуючи неявку всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером [номер приховано]:02:031:0024 площею 9,6723 га, розташованої на території Новорайської (до реорганізації Максимо-Горьківської) сільської ради Бериславського району Херсонської області.

17 лютого 2015 року щодо цієї земельної ділянки укладено договір оренди землі. 28 грудня 2017 року укладено додаткову угоду, якою, серед іншого, змінено сторону орендаря на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 292 542,16 грн, орендну плату у грошовій формі у розмірі 6,65 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік, строк внесення орендної плати до 31 грудня кожного року та строк дії договору до 31 грудня 2027 року.

17 квітня 2025 року право оренди земельної ділянки було передано ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди, що також підтверджує існування зареєстрованого речового права, похідного від спірного договору.

Предметом зустрічного позову є не встановлення або зміна розміру орендної плати, не стягнення надмірно чи недостатньо сплаченої орендної плати та не оспорювання окремої умови додаткової угоди, а визнання недійсним договору оренди землі від 17 лютого 2015 року в цілому.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, оспорюваний правочин користується презумпцією правомірності до моменту, коли особа, яка його оспорює, доведе наявність передбачених законом підстав для недійсності.

За змістом статей 202, 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання саме в момент його вчинення стороною або сторонами вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Тому для задоволення позову про визнання договору недійсним суд має встановити конкретне порушення імперативної норми закону, яке існувало на момент укладення правочину, а також зв`язок такого порушення з правами чи охоронюваним законом інтересом позивача.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статті 627 та 628 ЦК України закріплюють свободу договору та право сторін визначати його умови з урахуванням вимог законодавства. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У редакції статті 15 Закону України «Про оренду землі», яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин, до істотних умов договору оренди землі належала, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. При цьому нормативна грошова оцінка земельної ділянки не визначалася законом як самостійна істотна умова договору оренди приватної земельної ділянки.

Суд не погоджується з доводом позивача за зустрічним позовом про те, що сама по собі відсутність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є достатньою та безумовною підставою для недійсності договору.

Відповідно до Закону України «Про оцінку земель» обов`язковість проведення нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати прямо встановлена щодо земельних ділянок державної та комунальної власності. Спірна земельна ділянка належить фізичній особі на праві приватної власності. Отже, правове регулювання, яке встановлює обов`язковість нормативної грошової оцінки саме як передумови визначення орендної плати за землі державної або комунальної власності, не може бути механічно поширене на приватну земельну ділянку без урахування змісту конкретного договору.

Саме на цю відмінність звертав увагу Верховний Суд у своїй практиці: закон не встановлює загальної обов`язковості проведення нормативної грошової оцінки приватних земельних ділянок лише з огляду на укладення договору оренди. Водночас, якщо сторони самі поклали нормативну грошову оцінку в основу визначення орендної плати, така обставина підлягає доказуванню та оцінці у кожній конкретній справі.

Посилання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на постанову Верховного Суду від 27 квітня 2018 року у справі № 923/1394/16 суд вважає нерелевантним для автоматичного висновку про недійсність спірного договору. У зазначеній справі вирішувався спір щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, для якої нормативна грошова оцінка має спеціальне значення як законодавчо визначена база для розрахунку орендної плати. Натомість у цій справі предметом оренди є приватна земельна ділянка.

Посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20 також не підтверджує заявленої підстави недійсності. У цій постанові Велика Палата вказала, що відомості про нормативну грошову оцінку можуть підтверджуватися не виключно витягом з Державного земельного кадастру, а й іншими належними доказами, зокрема технічною документацією, довідкою з Державного земельного кадастру або висновком експертизи. Отже, сама відсутність у матеріалах договору окремого витягу не тотожна встановленому факту відсутності нормативної грошової оцінки.

Крім того, обставини цієї справи істотно відрізняються від тих, за яких Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 663/2055/16-ц погодився з висновком про недійсність договору. У тій справі судами було встановлено сукупність істотних дефектів правочину, у тому числі розбіжності між примірниками договору, одностороннє внесення змін до його тексту та відсутність належних доказів проведення оцінки, на яку сторони прямо посилалися як на базу орендної плати. У цій справі таких обставин позивачем за зустрічним позовом не доведено.

Відповідно до статей 12 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не надало суду належних і допустимих доказів того, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на час укладення договору або додаткової угоди у встановленому порядку взагалі не проводилася. До зустрічного позову не додано відповіді компетентного органу про відсутність технічної документації, відомостей Державного земельного кадастру, висновку експерта або іншого доказу, який би підтверджував саме факт непроведення оцінки чи недостовірність визначеної сторонами бази розрахунку.

Натомість додатковою угодою від 28 грудня 2017 року, учасником якої було саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», сторони прямо визначили нормативну грошову оцінку земельної ділянки у сумі 292 542,16 грн та погодили орендну плату у розмірі 6,65 відсотка від цієї оцінки. Вони також погодили строк внесення платежу та строк дії договору. Таким чином, матеріали справи не підтверджують твердження зустрічного позову про відсутність погодженого механізму визначення орендної плати.

Суд враховує, що саме по собі подальше оспорювання стороною правочину не спростовує презумпції його правомірності. Тривале існування договірних відносин, укладення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» додаткової угоди, державна реєстрація права оренди та подальше відчуження цього права іншій юридичній особі не замінюють перевірки дійсності договору, проте в сукупності з відсутністю доказів конкретного дефекту правочину підтверджують, що заявлена позивачем підстава недійсності належними доказами не встановлена.

Доводи зустрічного позову про неможливість проведення індексації через відсутність витягу з технічної документації також не свідчать про недійсність договору. Питання правильності обчислення орендної плати, її індексації, зміни бази розрахунку або необхідності приведення окремих умов договору у відповідність до актуальних показників за своєю правовою природою не є тотожним питанню недійсності правочину з моменту його вчинення.

Визнання договору недійсним є способом захисту, який застосовується за наявності встановлених законом підстав недійсності правочину. Воно не може використовуватися лише як наслідок спору сторін щодо правильності визначення або подальшої зміни окремих економічних показників виконання договору, якщо відсутній доведений дефект волевиявлення, змісту або форми правочину, передбачений статтями 203, 215 ЦК України.

Суд також враховує, що за змістом статті 16 ЦК України та статті 4 ЦПК України судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. У зустрічній позовній заяві ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» фактично пов`язує порушення своїх прав лише з нібито відсутністю нормативної грошової оцінки та випливаючою з цього неможливістю належно визначати орендну плату. Однак за наявності погодженої сторонами додаткової угоди від 28 грудня 2017 року та відсутності доказів незаконності визначеного в ній показника таке порушення не доведене.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не довело недодержання при укладенні договору оренди землі від 17 лютого 2015 року вимог статті 203 ЦК України або іншої імперативної норми, яка відповідно до статті 215 ЦК України зумовлювала б недійсність оспорюваного правочину.

Інші доводи учасників справи, які стосуються виконання договору оренди, сплати орендної плати, можливості використання земельної ділянки під час воєнного стану та обставин непереборної сили, не входять до предмета доказування за зустрічним позовом про недійсність договору з підстав, заявлених ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а тому не впливають на висновок суду щодо цієї позовної вимоги.

Зокрема, суд дослідив заяву представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від 07 жовтня 2026 року, лист Херсонської ОВА від 01 жовтня 2026 року № 01-01-66-12728/0/26/46, адвокатський запит від 28 вересня 2026 року № 28/09/-1 та додаткові пояснення від 02 листопада 2026 року. Лист обласної військової адміністрації засвідчує відсутність у неї відомостей про проведення робіт із розмінування окремих земельних ділянок, зокрема зазначеної у запиті ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:031:0024, але не встановлює ані факту її забруднення вибухонебезпечними предметами, ані періоду об`єктивної неможливості використання. Відсутність інформації у певного органу про проведення таких робіт не є тотожною встановленню небезпечного стану земельної ділянки.

Посилання у додаткових поясненнях на постанови Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 610/986/25 та від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24 суд також врахував. Ці судові рішення стосуються застосування частини шостої статті 762 ЦК України до питання звільнення орендаря від орендної плати за період, коли користування майном було об`єктивно неможливим. Вони не встановлюють недійсності договору оренди земельної ділянки внаслідок непроведення нормативної грошової оцінки і не змінюють предмета доказування за зустрічним позовом ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Після залишення первісного позову про розірвання договору без розгляду 06 листопада 2026 року суд не вирішує в цьому рішенні питання про наявність систематичної несплати орендної плати за 2022-2024 роки чи про застосування до цього періоду частини шостої статті 762 ЦК України.

Отже, подані у жовтні та листопаді 2026 року докази й додаткові пояснення не містять нових обставин, які підтверджували б порушення вимог закону під час укладення договору 17 лютого 2015 року або спростовували погоджені сторонами умови щодо орендної плати. Вони не впливають на висновок суду про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обов`язок суду мотивувати рішення не означає необхідності надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони; достатньо належним чином викласти підстави, на яких ґрунтується рішення. Суд вважає, що наведене мотивування надає відповідь на істотні доводи зустрічного позову.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, судовий збір, сплачений ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за його подання, покладається на позивача за зустрічним позовом та поверненню або стягненню з відповідача не підлягає.

Доказів понесення відповідачем за зустрічним позовом інших судових витрат, щодо яких заявлено вимогу про їх розподіл у цьому рішенні, суду не надано.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 202, 203, 204, 215, 216, 626, 627, 628, 638 ЦК України, статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», суд

вирішив:

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити повністю.

Судовий збір, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за подання зустрічного позову, покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13 листопада 2026 року.

Суддя: ____________________ О.О. Сікора

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
06.11.2026 Ухвала № 141485549 Великоолександрівський районний суд Херсонської області
13.03.2026 Ухвала № 134913307 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області
17.11.2025 Ухвала № 131871304 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області
17.11.2025 Ухвала № 131839675 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області
08.08.2025 Ухвала № 129421280 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області
08.08.2025 Ухвала № 129421279 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області