Судові рішення

Рішення № 141486049 у справі № 398/2271/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 у цивільній справі № 398/2271/26 (категорія «Про виселення (вселення)»). Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області, суддя Стручкова Л. І.

Справа№ 398/2271/26
СудОлександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
СуддяСтручкова Л. І.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро виселення (вселення)
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141486049

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа №: 398/2271/26

провадження №: 2/398/2893/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"13" листопада 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовує тим, що вона є наймачем даної квартири на підставі договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 07.05.2017 року. Відповідачі є її онуками та сином. Останні без поважних причин не проживають в спірній квартирі понад один рік. На теперішній час реєстрація відповідачів чинить певні перепони у оформленні субсидії та у користуванні житлом. В добровільному порядку з місця реєстрації відповідачі не знялися. Просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 30.07.2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує та просить задовольнити з підстав викладених в ньому. В підготовчому судовому засіданні зазначала, що відповідачі з 2017 року у спірній квартирі не проживають, витрати на її утримання не несуть.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.13-15, 24-30, 40-46, 66-71, 83-88, 104-108), заяву про розгляд справи за їх відсутності не надали, причини неявки суду не повідомили, відзив не надали.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради в судове засідання свого представника не направив. В підготовчому засіданні представник повідомив, що позивач до органу опіки не зверталася та комісією з захисту прав дітей подібне питання не розглядалося.

Суд на підставі ст.ст. 223, 280-281 ЦПК України, за згодою позивача, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідно до договору найму житла б/н - НЖ/2016 в будинках державного та комунального житлового фонду від 07.05.2017 року ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 (а. с. 6).

В зазначеній квартирі, як члени сім`ї позивача, зареєстровані її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 5).

Факт реєстрації відповідачів у зазначеній квартирі також підтверджується і довідками Управління надання адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 16.04.2026 року (а.с.13-15).

Відповідно до довідки, складеної головою ОСББ «Спортивне 22» від 22.07.2026 року за №37 відповідачі зареєстровані у спірній квартирі, але не проживають (а. с.48).

Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано інформацію, з якої вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 08.07.2020 року перетнув державний кордон України в пункті пропуску Чоп (Тиса); інформація щодо перетину державного кордону України у період з 07.11.2017 року по 21.08.2026 року, громадянами України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в базі даних відсутня (а.с.64).

При вирішенні цього спору суд застосовує житлове законодавство, зокрема положення Житлового кодексу України в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин.

Правовідносини, які виникли між позивачами та відповідачем, врегульовані нормами ЦК України та ЖК України.

Відповідно до Закону України «Про основні засади житлової політики» від 13.01.2026 (який набрав законної сили 15.02.2026) Житловий кодекс України втратив чинність, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2, що продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

Суд також враховує зміни житлового законодавства, зокрема набрання чинності Законом України «Про основні засади житлової політики».

Водночас спірні правовідносини у даній справі виникли значно раніше - на момент вселення членів сім`ї до спірного житлового приміщення та подальшого фактичного проживання сім`ї у квартирі. Отже, правовідносини щодо користування спірним житловим приміщенням виникли та тривали у період дії положень Житлового кодексу України, які регулювали порядок користування житлом державного та комунального житлового фонду. Враховуючи принцип незворотності дії законів у часі, закріплений у статті 58 Конституції України, а також те, що спірні житлові правовідносини сформувалися за дії зазначених норм, суд застосовує положення статей Житлового кодексу України для оцінки прав та обов`язків сторін у даній справі.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Згідно зі ст.16 ЦКУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. У ч.3 ст.71ЖК України наведено випадки, у яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Аналіз норм ст.ст.71,72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за одночасної наявності двох умов: непроживання особи в житловому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин на це. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Вичерпного переліку поважних причин непроживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правил ЦПК України щодо оцінки доказів.

Згідно зі ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені ст.71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин.

Так, у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття. При розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Судом не встанволено поважності причин довготривалої відсутності (непроживання) відповідачів за вказаною адресою.

Враховуючи вищевиклдадене, судом встановлено, що відповідачі тривалий час (більше року) не проживають в квартирі АДРЕСА_1 , тобто понад строки встановлені у ст.71 ЖК України. Доказів наявності поважних причин такого не проживання суду не надано. Будь-які підстави для збереження за ними права користування цим житловим приміщенням відсутні, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а відповідачі визнанню такими, що втратили право користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати необхідно залишити по фактично понесеним.

Керуючись ст. ст. 16, 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. 12, 13, 76 - 81, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено13 листопада 2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.07.2026 Ухвала № 138621672 Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
20.04.2026 Ухвала № 135916735 без тексту Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області