Справа №: 398/3560/26
Провадження №: 2-а/398/129/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"13" листопада 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Подоляк Я.М.,
за участі секретаря судового засідання - Суржик І.С.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Гаморя Марина Вікторівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ :
01.06.2026 ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Гаморя М.В., звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №3835 від 04.11.2025 року.
У обґрунтування позову вказує, що 04.11.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00грн. Відповідно до вказаної постанови позивач близько 12 год 00хв поблизу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташоване на в`їзді до м. Корсунь-Шевченківський під час перевірки на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , головного сержанта ОСОБА_3 , не пред`явив військово-обліковий документ по причині його відсутності. Чим порушив обов`язок, визначений в абз.3 п.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`явити за вимогою уповноваженого представника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, як порушення військовозобов`язаними правил військового обліку, вчинене в особливий період.
У оскаржуваній постанові також вказано, що його винність у вчинення правопорушення підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.
Так, Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а не як вказує відповідач «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487». Крім того, вказана Постанова не містить абз.3 п.10.1 п.1, на який посилається відповідач.
У оскаржуваній постанові відсутня дата, коли начебто відбулась перевірка військово-облікових документів у позивача, відповідачем у ній вказано, що « ОСОБА_1 , близько 12год 00хв поблизу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на в`їзді до м. Корсунь-Шевченківський під час перевірки…».
При цьому у системі «Резерв+» сформований військово-обліковий документ позивача та у ньому зазначена військово-облікова спеціальність, її номер, а також вказано його персональний номер позивача в реєстрі «Оберіг».
Таким чином, станом на 04.11.2025 року ОСОБА_1 мав сформований чинний військово-обліковий документ в електронній формі.
Відповідно до примітки до ст.210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Проте, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахував вимоги даної статті щодо встановлення обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема, дані про особу, що притягується до адміністративної відповідальності, а саме, не з`ясував наявність чи відсутність відомостей щодо позивача в електронних інформаційних комунікаційних системах, реєстрах, інших базах даних.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення відповідачем не складався, позивачу копія такого протоколу не надана, про що свідчить відсутність посилання на такий протокол в постанові про адміністративне правопорушення, дату його складання , а також, що він був взятий до уваги під час винесення оскаржуваної постанови.
Також в оскаржуваній постанові відсутні посилання на проведення фото- відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото та відеофіксації, що визначено нормами діючих нормативно-правових актів.
В оскаржуваній постанові одним із свідків вказано особу, яка є представником відповідача, тобто зацікавленою особою.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчинення, яка підтверджена належними доказами.
Таким чином, позивача необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він перебуває на військовому обліку, зареєстрований в застосунку Міністерства оборони України для призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв +» і держатель реєстру та підпорядковані уповноважені органи мали змогу отримати відомості про позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-телекомунікаційної системами, реєстрами ( у тому числі публічними), базами (банками) даних держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, маючи можливість отримати інформацію про позивача, як військовозобов`язаного з інших відомчих резервів, службовими особами відповідача її невикористана, що доводить відсутність всебічного та повного встановлення всіх обставин справи.
Тому відсутні підстави вважати що позивач не мав при собі військово-обліковий документ, який можна отримати електронному вигляді.
Просять визнати протиправною та скасувати постанову №3835 по справі про адміністративне правопорушення від 04.11.2025 року, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00грн, та закрити провадження у справі.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Станом на день розгляду справи відповідачем відзив на адміністративний позов подано не було.
Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з копією постанови №3835 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 04.11.2025 року, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 близько 12 год 00хв поблизу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташоване на в`їзді до м.Корсунь-Шевченківський під час перевірки на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , головного сержанта ОСОБА_3 , не пред`явив військово-обліковий документ по причині його відсутності. Цим він порушив обов`язок, визначенийв абз.3 п.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`явити за вимогою уповноваженого представника районного (міського) РТЦК та СП. ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав. Пояснив відсутність військово-облікового документа тим, що втратив його близько 15-ти років тому. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення визначене ч.3 ст.210 КУпАП, як порушення військовозобов`язаними правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Диспозицією ч. 3 ст. 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тобто, під час воєнного стану.
Позивач посилається на те, що станом на 04.11.2025 року він мав сформований чинний військово-обліковий документ у системі «Резерв+» та у якому зазначена військово-облікова спеціальність, її номер, а також вказано персональний номер позивача в реєстрі «Оберіг».
За приписами примітки дост.210 КУпАПположення статей 10, 210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, відповідальність, передбачена ст.210КУпАП не застосовується у разі можливості отримання даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі: Закон № 1951-VIII).
Згідно ч.5 ст.5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
У відповідності до ч.8 та ч. 9 ст.5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
За приписами ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Даною частиною ст.14 Закону №1951-VIII передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри"; Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
З аналізу приведених вище положень Закону №1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносить і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів неможливості самостійного отримання таких даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII.
Відтак, наведені норми визначаються наявність у відповідача можливості отримати персональні дані позивача з інших баз даних, проте відповідачем не доведено неможливості отримання таких даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, як і не надано доказів відсутності сформованого чинного військово-облікового документу у системі «Резерв+».
Крім того, відповідач в оскаржуваній постанові зазначає, що ОСОБА_5 своїми діями порушив обов`язок, визначений в абз.3 пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487.
При цьому, Постановою КМУ «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» від 30.07.2025 р. № 916, внесено зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487, підпункт 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 Порядку), виключено.
Тобто, постанова про адміністративне правопорушення містить посилання на норму, яка не була чинною станом на час її складання.
Встановити дату вчинення інкримінованого ОСОБА_1 діяння, неможливо, оскільки складена стосовно нього постанова не містить таких даних, зокрема у ній зазначено, що ОСОБА_1 близько 12 год 00хв поблизу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташоване на в`їзді до м.Корсунь-Шевченківський під час перевірки на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , головного сержанта ОСОБА_3 , не пред`явив військово-обліковий документ по причині його відсутності.
Згідно зі ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 КпАП України (у редакції на час складання постанови за справою про адміністративне правопорушення) протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Як зазначено позивачем протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього за вчинення правопорушення, суть якого викладена в оскаржуваній постанові, не складався. Відповідач доказів зворотного суду не надано.
При цьому, як вбачається з постанови №3835 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 04.11.2025 року, та обставин викладених позивачем у позові, підстав для розгляду справи без складання протоколу про адміністративне правопорушення, не було, адже Шевляков О.В. під час розгляду справи присутній не був, доказів того, що його було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, відповідачем не надано.
Оцінюючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач прийшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідачем не виконано свого обов`язку з доказування правомірності складеної постанови, тобто не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 210 КУпАП.
Тому суд вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити за відсутністю складу відповідного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.9,72-77,90,242,244-246,257,271,286 КАС України, ч. 7 ст.38, п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Гаморя Марина Вікторівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Постанову № 3835 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 04.11.2025 року, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн, скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят пять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Гаморя Марина Вікторівна, яка діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000348 від 20.06.2019 року, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя Я.М.Подоляк