Судові рішення

Ухвала № 141486435 у справі № 646/13707/26 від 13.11.2026

Ухвала від 13.11.2026 у цивільній справі № 646/13707/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова, суддя Серпутько Д. Є.

Справа№ 646/13707/26
СудОснов’янський районний суд міста Харкова
СуддяСерпутько Д. Є.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141486435

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 646/13707/26

Провадження № 2/646/7585/2026

У Х В А Л А

13 листопада 2026 року м.Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є., при прийнятті позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши позовну заяву, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно відповіді № 3598620 від 12.11.2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, постійне місце проживання відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , як внутрішньо переміщеної особи, з 04.08.2024 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, право особи, яка змушена залишити попереднє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та набула статусу ВПО з 15.02.2023 - на безпосередню участь у судовому розгляді у найбільш наближеному територіально до неї суді та бути обізнаною про наявні судові справи має бути забезпечено у найбільш ефективний спосіб.

При цьому суд враховує, що попереднє місце реєстрації проживання відповідача, а саме м. Куп`янськ, Харківської обл., знаходиться на території активних бойових дій, що унеможливлює його повідомлення у спосіб, визначений главою 7 розділу 1 ЦПК України.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яка була змушена покинути своє місце проживання внаслідок або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини або надзвичайних ситуацій та перемістилася у межах території України.

Місце проживання внутрішньо переміщеної особи - адреса, за якою особа фактично проживає після переміщення з території, на якій виникли обставини, що спричинили її внутрішнє переміщення відповідно до цього Закону, і яку така особа використовує для реалізації своїх прав і свобод.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - витяг з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб - це документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує взяття внутрішньо переміщеної особи на облік, відомості про факт внутрішнього переміщення та місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 6 цього Закону. Витяги з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, отримані в електронній та паперовій формах, мають однакову юридичну силу.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що з метою реалізації своїх прав і свобод внутрішньо переміщена особа вважається такою, що постійно проживає в населеному пункті, за адресою проживання в якому її взято на облік як внутрішньо переміщену особу.

У Постанові Верховного Суду від 14.08.2024 у справі №607/5535/22 вказано, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Крім того, у постанові від 29.07.2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Також, у Постанові Верховного суду від 07.07.2026 року по справі № 522/11518/22, провадження № 61-16963 св 23 вказано, що суд першої інстанції, в порушення приписів закону, не перевірив відомостей щодо відповідача у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, не повідомив належним чином відповідача про розгляд справи та розглянув справу в порушенням правил територіальної підсудності. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про можливість залишення в силі рішення суду першої інстанції, за наявності процесуальних порушень, що тягнуть за собою безумовну підставу для скасування рішення суду. Також апеляційний суд дійшов помилкового висновку про визначення територіальної підсудності справи за зареєстрованим місцем проживання відповідача на тимчасово окупованій території за наявності відомостей про переміщення відповідача на підконтрольну територію та наявність у нього зареєстрованого фактичного місця проживання/перебування на підконтрольні території України. Апеляційний суд помилково виснував, що зареєстроване фактичне місце проживання/перебування тимчасово переміщеної особи відповідно до даних її обліку саме як внутрішньо переміщеної особи, є лише її фактичним місцем перебування.

Виходячи з вказаних вище положень спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, місце постійного проживання певної особи, за адресою якого вона зареєстрована (взята на облік) як внутрішньо переміщена особа, в розумінні положень цивільного процесуального законодавства є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання вказаної особи, виходячи з якого визначається підсудність відповідної справи.

Таким чином, вищевказана адреса є зареєстрованим (задекларованим) у встановленому законом порядку місцем постійного проживання відповідача як ВПО та територіально відноситься до юрисдикції Немишлянського районного суду міста Харкова.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин вважаю, що справа не підсудна Основ`янському районному суду міста Харкова, у зв`язку з чим її необхідно направити за територіальною підсудністю до Немишлянського районного суду міста Харкова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати за територіальною підсудністю до Немишлянського районного суду міста Харкова.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя Д.Є. Серпутько