Справа № 344/14292/26
Провадження № 22-ц/4808/2316/26
Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.
Суддя-доповідач Бойчук
У Х В А Л А
13 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 вересня 2026 року під головуванням судді Кіндратишин Л.Р у м. Івано-Франківськ у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання правничої допомоги,
в с т а н о в и в :
Ухвалою судді Івано-Франківського апеляційного суду від 30 жовтня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано термін для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Зобов`язано апелянта надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у визначеному судом розмірі.
Апеляційним судом 02.11.2026 надіслано копію ухвали апеляційного суду від 30.10.2026 «Електронним судом», який зазначений в апеляційній скарзі.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є днем отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України» зазначив, що неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Апеляційним судом встановлено, що станом на 13 листопада 2026 року надходження коштів від ОСОБА_1 на рахунок Івано-Франківського апеляційного суду у цій справі не було.
Оскільки апелянтом не усунуті недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі від 30 жовтня 2026 року, тому її слід повернути апелянту.
Вказані обставини перешкоджають відкриттю апеляційного провадження у цій справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається апелянту.
Колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не є позбавленням апелянта права доступу до суду у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки вказане не перешкоджає повторному зверненню з апеляційної скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Враховуючи наведене та керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 вересня 2026 року, вважати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.В. Бойчук
Судді: О.В. Пнівчук
О.О. Томин