Судові рішення

Постанова № 141486668 у справі № 398/3969/25 від 08.10.2026

Постанова від 08.10.2026 у цивільній справі № 398/3969/25 (категорія «Про визначення місця проживання дитини»). Суд: Кропивницький апеляційний суд, суддя Дуковський О. Л.

Справа№ 398/3969/25
СудКропивницький апеляційний суд
СуддяДуковський О. Л.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро визначення місця проживання дитини
Дата ухвалення08.10.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141486668

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2026 року м. Кропивницький

справа № 398/3969/25

провадження № 22-ц/4809/1026/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Пітецький В.В.,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Орган опіки та піклування Мукачівської міської ради.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу адвоката Пітецького Віталія Вікторовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 березня 2026 року, у складі головуючого судді Молонової Ю.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Мукачівської міської ради про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Мукачівської міської ради про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що 15.09.2019 позивач уклав шлюб з відповідачкою, в період якого у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначав, що дитина фактично проживає разом із ним та перебуває на його повному утриманні.

Вказував, що відповідачка з дитиною майже не спілкується, участі у вихованні, фізичному, духовному та моральному розвитку не приймає, її життям не цікавиться.

У зв`язку із чим просив визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 .

Відповідачка визнала зазначений позов.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.13).

Сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.14).

Висновком Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 29.09.2025 вирішено про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с. 45).

Відмовляючи у задоволенні цього позову суд першої інстанції послався на те, що на день звернення із цим позовом та під час розгляду справи в суді першої інстанції не було встановлено, що між сторонами виник та існував реальний спір щодо місця проживання дитини.

Встановлено, що дитини проживає разом із батьком, а мати дитини не за заперечує щодо місця проживання дитини і не ставила питань про зміну місця проживання сина.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції , що зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання. При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність між сторонами спору про визначення місця проживання дитини, який би підлягав вирішенню судом на підставі статті 161 СК України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно з частиною першою статті 161 ЦК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Таким чином, наведені норми у своїй сукупності вказують на те, що дитина має право жити з батьками, має право на гармонійний розвиток в належних умовах. Батьки зобов`язані забезпечити дитині відповідні умови. У залежності від віку дитини спочатку місце проживання визначається законом з батьками, потім за їх спільною згодою. Після досягнення дитиною десятирічного віку вже враховується її думка щодо місця проживання з батьками які живуть окремо. За відсутності згоди, щодо визначення місця проживання дитини до чотирнадцяти років спір може бути вирішений судом. Після досягнення чотирнадцяти років дитина самостійно визначає місце проживання і у цьому випадку законом не визначено вирішення спору між батьками у судовому порядку.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові, що узгоджується із висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову ,що узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 .

У відповідності до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У справі, яка переглядається, предметом спору є визначення місця проживання малолітньої дитини.

Суд першої інстанції правильно послався на те, чинним законодавством визначено певний порядок вирішення батьками питання участі у вихованні дитини. Так, у випадку якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. Таким чином, законодавством встановлена варіативність вирішення цього питання, тобто батьки можуть його вирішити у судовому порядку або звернутися до відповідного органу опіки і піклування. Якщо хтось із батьків не погоджується із рішенням органу опіки та піклування, він може звернутися для вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини до суду.

При цьому, той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

Відсутність між сторонами відповідного спору, унеможливлює вирішення питання в судовому порядку, оскільки завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав особи.

Колегією суддів встановлено, що фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким, відповідно до позову, дитина і так фактично проживала і від якого мати дитини не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання, а навпаки визнала позов.

Дослідивши обставини колегія суддів вважає ,що між сторонами відсутній реальний спір щодо місця проживання дитини

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що визначені законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, подану у даній справі апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Пітецького Віталія Вікторовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
08.10.2026 Постанова № 140479587 Кропивницький апеляційний суд
11.05.2026 Ухвала № 136445818 без тексту Кропивницький апеляційний суд
24.04.2026 Ухвала № 136013182 без тексту Кропивницький апеляційний суд
22.04.2026 Ухвала № 136013181 без тексту Кропивницький апеляційний суд
08.04.2026 Ухвала № 135752246 без тексту Кропивницький апеляційний суд
26.03.2026 Ухвала № 135279569 без тексту Кропивницький апеляційний суд
23.03.2026 Рішення № 135039031 без тексту Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
16.03.2026 Ухвала № 134880124 без тексту Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
20.02.2026 Ухвала № 134271615 без тексту Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
25.11.2025 Постанова № 132245776 без тексту Кропивницький апеляційний суд
25.11.2025 Постанова № 132092767 без тексту Кропивницький апеляційний суд
06.11.2025 Ухвала № 131592065 без тексту Кропивницький апеляційний суд
27.10.2025 Ухвала № 131284580 без тексту Кропивницький апеляційний суд
15.10.2025 Ухвала № 131028583 без тексту Кропивницький апеляційний суд
01.10.2025 Ухвала № 130723093 без тексту Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
01.10.2025 Ухвала № 130645717 без тексту Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
04.08.2025 Ухвала № 129282087 без тексту Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області