ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Справа № 906/1133/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Поліщук П.Я.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" - Довгалюк В.С., Кучерук М.Г.
ПСП "Україна" - Боровик Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.08.26, повний текст судового рішення складено 24.08.26 у справі № 906/1133/25 (суддя Давидюк В.К.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна"
про стягнення 611103,90 грн
та за зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
про визнання протиправним та скасування рішення комісії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.08.26 первісний позов задоволено. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України": - 611 103, 90 грн заборгованості, - 7 333,25 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням 04.09.26 через підсистему "Електронний Суд" від Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 13 серпня 2026 року у справі № 906/1133/25 повністю. Ухвалити нове рішення, яким: у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" про стягнення 611 103,90 грн відмовити повністю. Зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення від 26.06.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", яким задоволено акт про порушення № МД-105 від 26.05.2025 та прийнято рішення про проведення нарахування відповідно до пункту 4, глави 4, розділу XI Кодекс ГРМ по споживачу ПСП "Україна" та скасувати донарахування ПСП "Україна" обсягів природного газу на суму 611 103,90 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанціях.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/1133/25 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Поліщук П.Я., суддя Павлюк І.Ю..
Листом № 906/1133/25/4553/26 від 07.09.26 Північно-західним апеляційним господарським судом витребувано матеріали справи у Господарського суду Житомирської області. 15.09.2026 від суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Згідно з табелем обліку робочого часу суддя-член колегії Поліщук П.Я. перебуває у відпустці з 21.09.2026 по 25.09.2026 включно.
На підставі службової записки головуючого судді Розізнаної І.В. від 21.09.26 за розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду Турович Н.С. проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В.,суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.08.26 у справі №906/1133/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.10.2026 р. об 15:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1. Запропоновано ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" у строк до 02.10.2026 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
22.09.26 через підсистему "Електронний суд" від ПСП "Україна" до суду апеляційної інстанції надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.26 клопотання ПСП "Україна" Боровика Б.М." про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів задоволено.
01.10.26 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому первісний позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
06.10.26 у судове засідання з`явились представники ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" Кучерук М.Г. та Довгалюк В.С.. Також у режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів з`явився представник ПСП "Україна" Боровик Б.М.. Представники сторін надали свої усні пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення.
Після заслуховувань усних пояснень представників сторін колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність необхідності оголосити перерву у судовому засідання до 10.11.2026 об 15:30 год.
05.11.26 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення по справі.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Юрчука М.І., на підставі службової записки головуючого судді Розізнаної І.В. від 09.11.26, за розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду Турович Н.С. було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.26 визначено новий склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя Розізнана І.В, суддя Павлюк І.Ю., суддя Поліщук П.Я..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.26 прийнято апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.08.26 у справі № 906/1133/25 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Поліщук П.Я., суддя Павлюк І.Ю..
10.11.26 у судове засідання з`явились представники ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" Кучерук М.Г. та Довгалюк В.С.. Також у режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів з`явився представник ПСП "Україна" Боровик Б.М.. Представники сторін додатково надали свої усні пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
13.09.2023 між ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (оператор ГРМ) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Україна" (споживач) укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №OР001Р023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - договір, а.с. т. 1., а.с.10-15, 32,).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу системою з метою фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу системою з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 договору).
За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п.п.2.1 - 2.2 договору).
У пункті 2.3 договору визначено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов`язується, у тому числі, дотримуватись вимог договору та Кодексу газорозподільних систем (п.7.4 договору).
Згідно з п.12.1 договору, цей договір укладається на невизначений строк.
Також між ПСП "Україна" та Житомирською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" було складено акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін від 01.01.2024 (додаток №4 до договору) по об`єкту ПСП "Україна": зерносушарка, розташованого за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Почуйки, вул. Миру, 24, корп.2 (а.с. 32 (на звороті)-33, т.1).
13.05.2025 ПСП "Україна" звернулося до Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з листом вих. № 76 (зареєстрованим за вх. № ЖФ/103-ВХ-10804-25 від 14.05.2025), у якому просило зняти вузли обліку газу, зокрема на об`єкті споживання - Зерносушарка, розташованому за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Почуйки, вул. П`ята сотня, буд. 46-Б, для проходження чергової державної повірки, а також просило провести повірку даних ВОГ (а.с. 35, т.1).
26.05.2025 за адресою об`єкта споживання ПСП "Україна" - Зерносушарка, що розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Почуйки, вул. П`ята сотня, буд. 46-Б, було проведено обстеження вузла обліку природного газу, що зафіксовано актом обстеження № 71939б (т.1, а.с. 35 на звороті).
26.05.2025 працівниками Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" складено Акт про усунення порушення, яким припинено газопостачання шляхом перекриття крана на газопроводі та встановленні глушки та встановленні номерної пломби. ЗВТ демонтовано (т.1, а.с. 37 (на звороті).
26.05.2025 працівниками Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" складено Акт про порушення № МД-105 від 26.05.2025, яким встановлено порушення пп. 4 п. 2 гл. 2 розд. XI Кодексу газорозподільних систем, а саме: пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, відносно ПСП "Україна". При цьому було повідомлено, що комісія оператора ГРМ з розгляду цього акта буде проводити засідання: 26.06.2025 року за адресою: вул. Фещенка-Чопівського, 35, м. Житомир. Цей акт підписано представником ПСП "Україна" - Гнедко О.В., який є головним енергетиком та відповідальним за газове господарство ПСП "Україна", без зауважень та заперечень (т.1, а.с. 38).
29.05.2025 ДП "Вінницький науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" видано довідку №7588 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме: комплексу вимірювального роторного "КВР-1.01 G 250", заводський номер 00830 (т.1, а.с. 36 на звороті).
09.06.2025 ДП "Івано-Франківський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. За результатами повірки встановлено, що вимірювальний комплекс "КВР-1.01 G 250", заводський номер 00830 відповідає вимогам ДСТУ 0937:2020 (т.1, а.с.37).
26.06.2025 за участі представника ПСП "Україна" Гнедка О.В. відбулось засідання Комісії Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів природного газу (далі - Комісія з розгляду актів про порушення.)
За результатом засідання Комісії з розгляду Актів про порушення вимог Кодексу ГРМ, оформленого протоколом № МД-105 від 26.06.2025, було прийнято рішення про повне задоволення акту про порушення № МД-105 від 26.05.2025 та вирішено провести нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу відповідно до п. 4 гл. 4 розд. ХІ Кодексу газорозподільних систем. Споживач відмовився від підписання протоколу (т.1, а.с. 39-40).
Внаслідок задоволення Акта про порушення № МД-105 від 26.05.2025 були складені акти-розрахунки необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно з яким, відповідачу за період з 24.05.2025 (07:00год.) по 26.05.2026 (11 год.) донараховано необлікований об`єм природного газу у розмірі 26 578,24м3 вартістю 611 103,90грн (пропущення строку періодичної повірки комплексу вимірювального роторного "КВР-1.01 G 250", заводський номер 00830 (т.1, а.с. 42 на звороті, 44).
Період розрахунку визначено з врахуванням вимог п.п. 1 п. 4 гл. 4 розд. ХІ Кодексу ГРМ, а саме з дати початку прострочення періодичної повірки (початку газової доби 24.05.2025) та до моменту демонтажу ЗВТ - 26.05.2025 об. 11 год.
Листом від 01.07.2025 за вих. № ЖФ/103/1-ВИХ-8282-25 Житомирська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" направила ПСП "Україна" акти-розрахунки необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та його вартості від 26.06.2025, а також рахунки на оплату. Зокрема, ПСП "Україна" було направлено рахунок № 1977 від 26.06.2025 на суму 611 103,90 грн із проханням здійснити оплату заборгованості (т.1, а.с. 43-47).
14.07.2025 ПСП "Україна" направило Житомирській філії ТОВ "Газорозподальні мережі України" заперечення за вих. № 98 щодо направлених вимог про оплату донарахованого об`єму природного газу, у яких повідомив про незгоду з відповідним нарахуванням. ПСП "Україна" посилалося на те, що позивачу на підставі показників електронних коректорів було відомо про фактичні обсяги спожитого газу, а здійснене донарахування є неспівмірним. Також відповідач зазначив про відсутність своєї вини у пропущенні строку повірки, оскільки повідомлення про необхідність зняття ЗВТ для повірки було направлено 14.05.2025 за 10 робочих днів. Саме ТОВ "Газорозподільчі мережі України" прислало фахівців після завершення строку повірки, замість виконання свого обов`язку щодо забезпечення своєчасної повірки лічильників. Фактично, пропуск строку повірки був створений штучно. Також вказав про відсутність доказів несправності лічильників - пошкодження лічильників, або їх робота в позаштатному режимі ( т.1, а.с. 147).
07.08.2025 Житомирська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" направила ПСП "Україна" вимогу про сплату заборгованості у розмірі 611 103,90 грн (т. 1, а.с. 48-51).
У зв`язку з несплатою ПСП "Україна" заборгованості, первісний позивач звернувся з даним позовом до суду.
Водночас ПСП "Україна" подало зустрічну позовну заяву, у якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення комісії з розгляду Актів про порушення від 26.06.2025 ТОВ "Газорозподільні мережі України", яким задоволено акт про порушення №МД-105 від 26.05.2025 та прийнято рішення про проведення нарахування відповідно до пункту 4, глави 4, розділу ХІ Кодексу ГРМ по споживачу ПСП "Україна" та скасувати донарахування ПСП "Україна" обсягів природного газу на суму 611 103,90 грн (т.1, а.с. 201-212).
26.09.2025 (сформовано в системі "Електронний суд 25.09.2025) від представника ТОВ "Україна" надійшла заява про закриття провадження у справі. Обгрунтовуючи подану заяву представник відповідача за первісним позовом вказав, що у позові, поданому через підсистему "Електронний суд", визначено позивачем Житомирську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", яка не є юридичною особою та не наділена процесуальною дієздатністю, а тому в силу приписів ст. 4, 44,45 ГПК України, не володіє господарською процесуальною правосуб`єктністю та не може бути позивачем у господарській справі.
30.09.2025 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі. У вказаних запереченнях представник просить суд поновити строк на подання доказів та приєднання до матеріалів справи копію довіреності, виданої в.о. директора Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" Рубському О.І. та відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі. Також у поданій заяві представник позивача за первісним позовом зазначила, що підсистемою ЄСІТС "Електронний суд" не передбачено технічної можливості у вкладці "Заявник" при подачі будь-якого процесуального документу, в тому числі і позовної заяви, зазначати як код ЄДРПОУ юридичної особи, так і код відокремленого підрозділу. У зв`язку з наведеним, Товариством при формуванні тексту позовної заяви конкретизовано та деталізовано дані щодо позивача у зв`язку з технічною неможливістю зазначити вказане у графі "Заявник" підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, а саме: "1. Дані про особу позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код у ЄДРПОУ: 44907200, адреса: 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1) в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код ВП у ЄДРПОУ: 45204957, адреса: 10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.10.25 у задоволенні заяви ПСП "Україна" від 25.09.2025 про закриття провадження у справі № 906/1133/25 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про закриття провадження, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем у справі визначено саме ТОВ "Газорозподільні мережі України" як юридичну особу, яка діє в особі Житомирської філії, а не філію як самостійного учасника процесу. Суд врахував, що в тексті позовної заяви окремо зазначено реквізити юридичної особи та її відокремленого підрозділу. Також суд встановив, що повноваження в.о. директора Житомирської філії на представництво інтересів ТОВ "Газорозподільні мережі України" у господарських судах підтверджені довіреністю від 24.12.2024 з правом передоручення. З огляду на це місцевий господарський суд виснував про належне визначення позивача та відсутність підстав для закриття провадження у справі.
Також за наслідками розгляду спору по суті рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.08.26 первісний позов задоволено. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України": - 611 103, 90 грн заборгованості, - 7 333,25 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням, 04.09.2026 через підсистему "Електронний суд" ПСП "Україна" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, у якій, зокрема, заперечує законність ухвали від 21.10.2025 про відмову у закритті провадження, наголошуючи, що фактичним заявником позову в ЄСІТС зазначено Житомирську філію ТОВ "Газорозподільні мережі України", яка не має статусу юридичної особи та господарської процесуальної правосуб`єктності.
Апелянт також вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про закінчення дворічного міжповірочного інтервалу 23.05.2025, зазначаючи, що з урахуванням статей 253, 254 ЦК України його перебіг розпочався 24.05.2023, а кінцевою датою з огляду на вихідний день було 26.05.2025, коли ЗВТ фактично й демонтовано. Скаржник стверджує, що повідомив Оператора ГРМ про необхідність проведення повірки завчасно - 13.05.2025, а суд безпідставно ототожнив дату закінчення міжповірочного інтервалу із запланованою датою демонтажу та не встановив причинного зв`язку між датою направлення повідомлення і проведенням демонтажу 26.05.2025. При цьому ПСП "Україна" наголошує на відсутності його вини у можливому пропущенні строку повірки, оскільки своєчасно ініціювало її проведення, забезпечило доступ до вузла обліку, не перешкоджало демонтажу ЗВТ, тоді як дата вчинення відповідних дій залежала також від своєчасності реагування Оператора ГРМ.
Окремо апелянт заперечує факт споживання природного газу зерносушаркою у спірний період, посилаючись на звіт коректора з нульовими добовими показниками та відсутністю записів про позаштатні ситуації, акт Оператора ГРМ №9716, яким щодо цього об`єкта зафіксовано 0,00 куб. м, однакові початкові та кінцеві показники лічильника, а також дані Постачальника й остаточних алокацій щодо загального обсягу газу 2 126,71 куб. м, повністю розподіленого між іншими об`єктами споживача.
На переконання скаржника, суд першої інстанції безпідставно прирівняв відсутність формального припинення розподілу природного газу до фактичного його споживання, хоча саме по собі неперекриття та неопломбування запірних пристроїв свідчить лише про технічну можливість відбору газу, а не про його фактичне надходження до зерносушарки.
Щодо встановленої під час повірки похибки ЗВТ Qmin -7,05 % апелянт зазначає, що відповідь ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" містить лише припущення про можливість неврахованого споживання за наявності витрати нижче Qmin та прямо вказує на неможливість застосування цієї похибки до нульових показів і визначення на її підставі фактичного обсягу споживання.
У зв`язку з наведеним ПСП "Україна" вважає, що Оператором ГРМ не доведено ані складу порушення у вигляді пропущення строку повірки з вини споживача, ані фактичного споживання газу в обсязі, який міг бути предметом перерахунку, а тому висновки суду про правомірність донарахування 611 103,90 грн та відмову у задоволенні зустрічного позову є необґрунтованими.
01.10.2026 від ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти її задоволення та вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
Щодо доводів про необхідність закриття провадження Оператор ГРМ зазначає, що позивачем у справі є саме ТОВ "Газорозподільні мережі України" як юридична особа, яка діє в особі Житомирської філії, а повноваження керівника філії на представництво інтересів товариства підтверджені довіреністю, тому відсутність у матеріалах справи положення про філію не свідчить про відсутність відповідних повноважень. Заперечуючи проти доводів про відсутність фактичного споживання природного газу, позивач наголошує, що у спірний період розподіл газу на об`єкт "зерносушарка" у встановленому Кодексом ГРМ порядку не припинявся, запірні пристрої не були перекриті та опломбовані, а комплекс вимірювальний "КВР-1.01 G 250" за результатами повірки визнано непридатним із похибкою Qmin -7,05 %, у зв`язку з чим його нульові показники не можуть достовірно підтверджувати відсутність фізичного відбору газу.
На думку Оператора ГРМ, акт №9716 від 31.05.2025, звіт коректора, акт приймання-передачі газу з постачальником та остаточні алокації відображають лише обсяги, зареєстровані непридатним ЗВТ, а тому у разі неврахування ним мінімальної витрати відповідний обсяг не міг бути відображений ані у зазначених документах, ані на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Щодо міжповірочного інтервалу Оператор ГРМ наполягає, що він є спеціально визначеним метрологічним періодом між двома послідовними повірками та не підлягає обчисленню за правилами статей 253, 254 ЦК України, а тому наступна повірка після проведеної 23.05.2023 мала відбутися не пізніше 23.05.2025. Крім того, позивач зазначає, що повідомлення ПСП "Україна" направлено лише 13.05.2025 та отримано 14.05.2025, тобто без дотримання встановленого Кодексом ГРМ десятиденного строку для належної організації повірки, тоді як обов`язку Оператора негайно провести демонтаж після отримання такого звернення законодавством не передбачено, а відповідні дії були виконані 26.05.2025 у межах передбаченого строку реагування.
За таких обставин Оператор ГРМ вважає доведеною вину ПСП "Україна" у пропущенні строку періодичної повірки, а рішення комісії від 26.06.2025 та здійснене на його підставі донарахування 611 103,90 грн - правомірними, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 13.08.2026 - без змін.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням
Спірні правовідносини сторін у даній справі з огляду на їх предмет підлягають правовому регулюванню спеціальним законодавством - Законом України "Про ринок природного газу" (далі - Закон) та Кодексом газорозподільних систем (далі - кодекс ГРС),
Приписами ст. 12 Закону, який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, зокрема, встановлено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Кодекс ГРС, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення.
Відповідно до абз. 2 п. 2 гл. 1 розд. ІХ Кодексу ГРС порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.
Згідно з абз. 1 п. 2 гл 1 розд. ІХ Кодекс ГРС фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається у точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.
В абзаці 1 п. 1 гл. 3 розд. ІХ Кодексу ГРС встановлено, що визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Згідно з п.1 гл. 6 розд. Х Кодексу ГРС власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Пунктом 2 гл. 6 розд. Х Кодексу ГРС передбачено, що протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.
Відповідно до п. 6 гл. 9 розд. Х Кодексу ГРС за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу).
За приписами п. 2 гл. 7 розд. Х Кодексу ГРС власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.
Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:
1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму вебсайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;
2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування.
Пунктом 8 гл. 7 розд. Х Кодексу ГРС у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.
У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини Оператора ГРМ (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників споживача) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується з урахуванням фактичних даних ЗВТ по якому пропущений термін повірки.
Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 374 від 04.06.2015, лічильники газу та пристрої перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ), віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов`язковій повірці та на які поширюється сфера дії Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", згідно з яким законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Згідно з пунктом 5.9. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.
Пунктом 7.4. Типового договору передбачено, що споживач зобов`язується дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.
Отже, споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів засобів вимірювальної техніки та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.
Згідно з пп. 4 п. 2 гл. 2 розд. ХІ Кодексу ГРС до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.
Відповідно до пп. 1 п. 4 гл. 4. розд. ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Щодо незгоди апелянта із оскаржуваним судовим рішенням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що первісний позов фактично поданий Житомирською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України", яка не має статусу юридичної особи та господарської процесуальної правосуб`єктності.
Дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 95 ЦК України філії та представництва не є юридичними особами. Як наслідок вони не можуть самостійно виступати стороною у господарському процесі. Водночас наведене правило підлягає застосуванню з урахуванням того, яка саме особа визначена стороною у конкретній справі.
Верховний Суд у постановах від 31.01.2024 у справі №918/479/23 та від 08.04.2026 у справі №922/2145/25 виходив із неможливості участі філії як самостійної сторони у випадках, коли позов було пред`явлено безпосередньо до відокремленого підрозділу юридичної особи.
Натомість у цій справі безпосередньо в тексті первісної позовної заяви особою, яка звертається до суду, визначено ТОВ "Газорозподільні мережі України" із зазначенням його ідентифікаційного коду 44907200 та місцезнаходження, а Житомирську філію зазначено як відокремлений підрозділ, в особі якого діє юридична особа. Саме ТОВ "Газорозподільні мережі України", а не його філію як самостійного суб`єкта, визначено позивачем і судом при відкритті провадження у справі. Та обставина, що при формуванні електронної форми процесуального документа у відповідному полі підсистеми "Електронний суд" відображено код відокремленого підрозділу, не змінює визначеного самим позивачем суб`єктного складу спору та не перетворює філію на самостійну сторону процесу.
Електронна форма подання документа є технічним способом звернення до суду, тоді як особа, яка заявляє матеріально-правову вимогу, визначається зі змісту позовної заяви у сукупності з наведеними в ній реквізитами та документами на підтвердження повноважень особи підписання.
Матеріали справи також містять довіреність, видану ТОВ "Газорозподільні мережі України", якою в.о. директора Житомирської філії уповноважено представляти інтереси саме ТОВ "Газорозподільні мережі України", зокрема у місцевих господарських судах, із правом передоручення.
За змістом статті 95 ЦК України повноваження керівника відокремленого підрозділу можуть ґрунтуватися на виданій юридичною особою довіреності.
Тому відсутність у матеріалах справи окремого положення про філію сама по собі не спростовує належним чином підтверджених повноважень на представництво юридичної особи.
Отже, правові висновки місцевого господарського суду не суперечать усталеним правовим висновкам Верховного Суду щодо неможливості участі філії як самостійної сторони у господарському процесі, оскільки у справі, що переглядається, стороною є юридична особа - ТОВ "Газорозподільні мережі України", яка здійснює свої права через Житомирську філію та належним чином уповноважених представників.
У зв`язку з цим підстав для закриття провадження у справі немає, а відповідні заперечення апелянта відхиляються.
Щодо визначення міжповірочного інтервалу.
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про необхідність визначення дати закінчення міжповірочного інтервалу за правилами статей 253, 254 ЦК України з огляду на наступне.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
За змістом Порядку встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1195, міжповірочний інтервал є проміжком часу або напрацювання між двома послідовними повірками, протягом якого метрологічні характеристики ЗВТ повинні відповідати установленим вимогам.
Таким чином, міжповірочний інтервал має спеціальну метрологічну природу та характеризує період, протягом якого результати проведеної повірки підтверджують придатність ЗВТ до використання.
Він не є строком для вчинення суб`єктом цивільного права певної юридичної дії у розумінні статей 251-254 ЦК України, а тому правила про початок перебігу цивільно-правового строку з наступного дня та перенесення останнього дня на перший робочий день не змінюють установленої спеціальним законодавством тривалості метрологічного інтервалу.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що інше тлумачення фактично призводило б до продовження нормативно визначеного періоду метрологічної придатності ЗВТ залежно від календарного розташування вихідних днів, хоча законодавство у сфері метрології такого продовження не передбачає.
Такий підхід узгоджується і з практикою Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 20.07.2021 у справі №915/316/20 Верховний Суд, оцінюючи восьмирічний міжповірочний інтервал лічильника, повіреного 02.04.2013, виходив із того, що відповідний інтервал триває до 02.04.2021, тобто обчислював його саме від дати попередньої повірки до відповідної календарної дати останнього року.
Оскільки попередню повірку комплексу вимірювального "КВР-1.01 G 250", заводський №00830, проведено 23.05.2023, а міжповірочний інтервал для такого ЗВТ становить два роки, наступна періодична повірка мала бути проведена не пізніше 23.05.2025. Відповідно, з початку наступної газової доби 24.05.2025 мало місце прострочення періодичної повірки. Доводи апелянта про перенесення цієї дати на 26.05.2025 у зв`язку з тим, що 24.05.2025 припадало на суботу, ґрунтуються на помилковому ототожненні міжповірочного інтервалу із цивільно-правовим строком для вчинення дії.
Щодо завчасності повідомлення Оператора ГРМ та вини ПСП "Україна".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 глави 7 розділу X Кодексу ГРС власники ЗВТ зобов`язані завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення розпломбування ЗВТ представником Оператора ГРМ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати.
Отже, сам по собі факт направлення звернення до настання дати прострочення не є тотожним належному виконанню передбаченого Кодексом ГРС обов`язку. Запланована споживачем дата демонтажу і повірки, з огляду на необхідність недопущення прострочення, об`єктивно повинна була знаходитися в межах чинного міжповірочного інтервалу, тобто не пізніше 23.05.2025.
Як убачається з матеріалів справи, ПСП "Україна" направило Оператору ГРМ лист від 13.05.2025 №76, який зареєстровано останнім 14.05.2025 (том 1, а.с. 35). Разом з тим у зазначеному зверненні споживач просив зняти вузли обліку газу для проходження чергової державної повірки, однак конкретних дати та часу демонтажу ЗВТ, про необхідність зазначення яких прямо передбачено підпунктом 1 пункту 2 глави 7 розділу X Кодексу ГРС, не визначив. Водночас періодична повірка спірного ЗВТ мала бути проведена не пізніше 23.05.2025. Отже, направлення 13.05.2025 звернення, яке не містило конкретної запланованої дати та часу демонтажу, саме по собі не свідчить про виконання ПСП "Україна" встановленого Кодексом ГРС порядку організації періодичної повірки ЗВТ та не спростовує встановленого факту пропущення строку такої повірки.
Доводи апелянта про те, що Оператор ГРМ мав довести можливість проведення демонтажу одразу після отримання листа 14.05.2025, а також пояснити, чому демонтаж проведено саме 26.05.2025, не змінюють наведеного висновку. Кодекс ГРС не покладає на Оператора ГРМ обов`язку здійснити демонтаж негайно після надходження звернення. Саме з метою забезпечення можливості організації відповідних технічних заходів споживач зобов`язаний повідомити Оператора не пізніше ніж за десять робочих днів до запланованої дати, чого зроблено апелянтом не було.
Пункт 8 глави 7 розділу X Кодексу ГРС прямо відносить до вини непобутового споживача незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ.
Отже, у цій справі вина ПСП "Україна" полягає у неналежній та несвоєчасній організації періодичної повірки ЗВТ шляхом несвоєчасного повідомлення Оператора ГРМ.
При цьому акт про порушення №МД-105 від 26.05.2025 був підписаний головним енергетиком та відповідальним за газове господарство ПСП "Україна" без зауважень та заперечень (том 1, а.с. 38).
Щодо доводів про необхідність установлення позаштатного режиму роботи ЗВТ.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.
Отже, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини непобутового споживача є передбаченою Кодексом ГРС окремою підставою для зміни встановленого режиму нарахування об`ємів природного газу.
Натомість пошкодження ЗВТ або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі є іншими, самостійними підставами для застосування передбачених Кодексом наслідків. Відтак колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що відсутність зафіксованих коректором аварійних повідомлень не усуває вже встановленого порушення у вигляді пропущення строку періодичної повірки з вини споживача.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у пунктах 38, 39 постанови від 16.04.2025 у справі №927/319/24 та пункті 84 постанови від 30.04.2026 у справі №910/21/25, відповідно до яких пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, є окремим видом порушення, передбаченим пунктом 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС, і не потребує одночасного встановлення іншого порушення, зокрема пошкодження ЗВТ чи його роботи у позаштатному режимі.
Водночас колегія судів апеляційної інстанції також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.04.2025 у справі №927/319/24, згідно з яким за відсутності факту споживання газу взагалі зміна способу визначення його обсягу у зв`язку з пропущенням строку повірки не відповідає підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, оскільки перерахунку підлягає саме об`єм переданого (прийнятого) газу. Водночас сам Верховний Суд наголосив, що відмінність результатів застосування цієї норми зумовлюється конкретними фактичними обставинами справи. У справі №927/319/24 судами було встановлено, що газ у спірному періоді взагалі не передавався споживачеві, а ЗВТ за результатами повірки був визнаний придатним до застосування.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами у даній справі, за результатами повірки 29.05.2025 комплекс вимірювальний роторний "КВР-1.01 G 250", заводський №00830, визнано непридатним до застосування, про що видано довідку №7588. Фактична похибка при Qmin становила мінус 7,05 %, що суттєво перевищувало допустиму похибку.
Зазначена обставина має принципове значення для оцінки звіту коректора та Акта №9716 про надані послуги з розподілу природного газу.
У постанові Верховного Суду від 22.05.2025 у справі №922/3163/24 зазначено, що показання коректора об`єму газу перебувають у прямій безпосередній залежності від даних, отриманих від лічильника газу (див. п. 4.37, 4.38 постанови). Виходячи з технічного функціоналу коректора об`єму газу, який вимірює тиск і температуру газу та обчислює його об`єм за стандартних умов шляхом перетворення вихідних сигналів від лічильника газу, а також зі складу комерційного ВОГ, Верховний Суд зазначив, що відомості коректора не можуть вважатися достовірними для визначення об`єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об`єм газу (див. п. 4.37, 4.38 постанови). При цьому Верховний Суд врахував висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 18.11.2022 у справі №914/993/21, згідно з яким за підтвердження факту необлікованого чи облікованого частково об`єму природного газу внаслідок позаштатного режиму роботи лічильника обставини справності коректора значення не мають (див. п. 4.36, 4.39 постанови). Також Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції відхилив доводи про те, що коректор не визнавався несправним, оскільки такий коректор є складовою частиною ВОГ, який було визнано непридатним, а висновки судів попередніх інстанцій у цій частині не суперечать правовій позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №914/993/21 (див. п. 4.40-4.42 постанови).
Отже, посилання ПСП "Україна" на те, що безпосередньо коректор не був визнаний непридатним і не містив записів про аварійні ситуації, не спростовує встановленої метрологічної непридатності того ЗВТ, від якого коректор отримував первинні вимірювальні дані.
При цьому відповідь ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" від 21.01.26 (том 3, а.с. 30-31) не підтверджує висновок апелянта про достовірно встановлене нульове споживання. Навпаки, у ній зазначено, що у разі фактичної витрати природного газу нижче мінімальної витрати Qmin лічильник технічно не здатний реєструвати таку витрату, внаслідок чого фактичне споживання може відображатися у результатах обліку як нульове. Водночас кількісне визначення такого споживання на підставі показів цього лічильника є неможливим.
Посилання апелянта на те, що похибка мінус 7,05 % не може бути механічно застосована до нульового показника, правильності висновків суду не спростовує. Оператор ГРМ не здійснював арифметичного збільшення нульового показника на 7,05 %. Встановлена похибка враховується як обставина, яка свідчить про метрологічну непридатність ЗВТ та неможливість покладатися на сформовані ним нульові показники як на достовірне підтвердження відсутності фізичного відбору газу. Саме для ситуацій, коли через установлене Кодексом ГРС порушення неможливо достовірно визначити обсяг за даними несправного або неповіреного ЗВТ, Кодекс ГРС і передбачає спеціальний розрахунковий механізм за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання.
Не спростовують правомірності здійсненого Оператором ГРМ перерахунку і посилання апелянта на акт про надані послуги з розподілу природного газу №9716 від 31.05.2025, акт приймання-передачі природного газу, складений із Постачальником, та остаточні алокації, відповідно до яких загальний обсяг розподіленого та поставленого ПСП "Україна" природного газу у травні 2025 року становив 2 126,71 куб. м, тоді як щодо об`єкта "Зерносушарка" відображено 0,00 куб. м.
Як убачається з матеріалів справи, акт №9716 від 31.05.2025 сформований за даними комерційного обліку до прийняття 26.06.2025 комісією Оператора ГРМ рішення за актом про порушення №МД-105. Отже, зазначений у цьому акті нульовий обсяг щодо об`єкта "Зерносушарка" відображає дані, зафіксовані ЗВТ, який за результатами повірки від 29.05.2025 визнано непридатним до застосування, а тому сам по собі не підтверджує відсутності фактичного відбору природного газу через відповідний вузол обліку.
Аналогічно, відомості про фактично нарахований споживачу обсяг природного газу передаються Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГТС для визначення остаточної алокації щодобових відборів. Відтак, у разі якщо певний фактичний відбір природного газу не був зареєстрований непридатним ЗВТ, відповідний обсяг не був би відображений у даних комерційного обліку та, як наслідок, не міг бути врахований ані в акті №9716, ані в остаточній алокації, ані в складеному на її підставі акті приймання-передачі природного газу.
За таких обставин збіг загального обсягу природного газу у розмірі 2 126,71 куб. м, зазначеного у документах Оператора ГРМ та Постачальника, підтверджує узгодженість переданих даних комерційного обліку, однак сам по собі не спростовує можливості наявності необлікованого обсягу природного газу.
Відповідно до підпункту 1 абзацу третього пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, тобто до закритого балансового періоду, не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість у повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ.
Згідно з підпунктом 3 абзацу третього пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу відповідно до підпункту 1 цього пункту має бути віднятий об`єм природного газу, фактично нарахований споживачу, тобто інформація про обсяги споживання, яка була передана Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГТС відповідно до положень Кодексу ГТС з метою визначення остаточної алокації щодобових відборів, протягом періоду порушення.
Таким чином, сам факт відображення певного обсягу природного газу в остаточній алокації не виключає визначення відповідно до вимог розділу XI Кодексу ГРС необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, оскільки Кодекс ГРС прямо передбачає врахування при такому розрахунку обсягу, який уже був фактично нарахований споживачу протягом періоду порушення, шляхом його віднімання.
Щодо неприпинення розподілу природного газу та наказу про завершення роботи Зерносушарки.
Колегія суддів погоджується, що саме по собі приєднання об`єкта до газорозподільної системи не може в усіх випадках безумовно прирівнюватися до встановленого факту споживання газу. Разом з тим у цій справі місцевий господарський суд оцінював відсутність формального припинення розподілу не ізольовано, а у сукупності з іншими обставинами:
- чинними відносинами з розподілу та постачання природного газу;
- відсутністю перекриття та опломбування запірних пристроїв;
- непридатністю ЗВТ;
- можливістю невідображення ним витрат нижче Qmin та відсутністю інших достовірних засобів вимірювання фактичного відбору газу у спірний період.
Пунктом 7 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС визначено спеціальний порядок припинення розподілу природного газу, який передбачає перекриття та опломбування запірних пристроїв, встановлення й опломбування інвентарної заглушки або інший передбачений правилами спосіб із документальною фіксацією такого припинення.
Матеріали справи не містять доказів звернення ПСП "Україна" до Оператора ГРМ із заявою про припинення газопостачання на об`єкт Зерносушарки до спірного періоду, а також доказів перекриття та опломбування відповідної запірної арматури. Фактичне припинення газопостачання шляхом перекриття крана, встановлення заглушки та пломби було здійснено лише 26.05.2025 одночасно з демонтажем ЗВТ.
За таких обставин наказ ПСП "Україна" від 01.12.2024 №90/1-П "Про завершення роботи Зерносушарки та її переведення на міжсезонне зберігання" підтверджує внутрішнє організаційне рішення підприємства щодо режиму експлуатації об`єкта, однак не є технічним чи первинним документом, яким засвідчується припинення розподілу природного газу та фізичне відокремлення об`єкта від газорозподільної системи.
Відтак місцевий господарський суд правомірно врахував відсутність припинення розподілу як один із доказів у сукупності, а не як самостійну та безумовну презумпцію споживання природного газу.
На переконання колегії суддів апеляційної інстанції посилання апелянта на свідоцтво ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" від 09.06.2025, яким комплекс "КВР-1.01 G 250" визнано таким, що відповідає метрологічним вимогам, також не спростовує правомірності спірного донарахування.
Таке свідоцтво складено після складання довідки №7588 від 29.05.2025 про непридатність ЗВТ та не містить висновку про метрологічний стан комплексу саме у спірний період 24-26.05.2025. Матеріали справи не містять доказів скасування або визнання недійсними результатів повірки від 29.05.2025 чи самої довідки №7588.
Тому, пізніше встановлення придатності ЗВТ не має зворотної дії та саме по собі не спростовує встановленої уповноваженою метрологічною установою непридатності комплексу станом на дату проведення попередньої повірки.
Щодо доводів про неналежне мотивування рішення комісії.
Колегія суддів також не вбачає підстав для скасування рішення комісії з тих мотивів, що у протоколі №МД-105 від 26.06.2025 окремо не наведено розгорнутого аналізу вини ПСП "Україна" та причинного зв`язку між діями споживача і пропущенням строку повірки.
Кодекс ГРС не встановлює для рішення комісії вимог щодо структури та ступеня мотивування, тотожних вимогам, установленим процесуальним законом до судового рішення. Визначальним є те, чи підтверджується встановлене комісією порушення матеріалами, що були підставою для її рішення, та чи відповідає застосований наслідок вимогам Кодексу ГРС.
Актом про порушення №МД-105 зафіксовано конкретний вид порушення - пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини непобутового споживача. Споживач був належним чином повідомлений про розгляд акта, його представник брав участь у відповідних процедурах, після чого комісія прийняла рішення про задоволення акта та здійснення перерахунку відповідно до пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС.
Під час судового розгляду обставини, які становлять склад відповідного порушення, були предметом повного дослідження, а ПСП "Україна" мало можливість подати всі свої доводи та докази щодо відсутності вини і неправомірності донарахування. Тому саме по собі ненаведення у протоколі комісії судового за обсягом мотивування не є достатньою підставою для визнання її рішення протиправним.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.ст 76-79 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьому безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити й перевірити як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини справи. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №357/4897/20, від 23.12.2020 у справі №757/28231/13-ц.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків Господарського суду Житомирської області щодо правомірності рішення комісії від 26.06.2025, здійсненого на його підставі донарахування у сумі 611 103,90 грн та наявності підстав для стягнення зазначеної заборгованості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку поданим сторонами доказам та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування чи зміни відсутні, а апеляційна скарга ПСП "Україна" підлягає залишенню без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 13.08.2026 - без змін.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.08.26 у справі №906/1133/25 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-289 ГПК України.
3. Справу №906/1133/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "13" листопада 2026 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Поліщук П.Я.