Судові рішення

Рішення № 141486934 у справі № 922/2397/26 від 03.11.2026

Рішення від 03.11.2026 у господарській справі № 922/2397/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин»). Суд: Господарський суд Харківської області, суддя Сальнікова Г.І.

Справа№ 922/2397/26
СудГосподарський суд Харківської області
СуддяСальнікова Г.І.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяСправи у спорах, що виникають з корпоративних відносин
Дата ухвалення03.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141486934

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р. м. Харків Справа № 922/2397/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (61003, м. Харків, пр-т. Героїв Харкова, буд. 10/12)

про стягнення 626618,96 грн.

за участю представників:

позивача - Іванченко Е.І.;

відповідача - Барчук А.В.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" про стягнення 577998,63 грн. (до утримання податків та зборів) за період з 08.06.2023 по 28.02.2025, 3% річних у розмірі 11259,10 грн., інфляційні втрати у розмірі 37361,23 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором від 08.06.2023 в частині сплати винагороди за виконання позивачем повноважень члена Наглядової ради за період з 08.06.2023 по 28.02.2025.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

17.07.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №17470) із доданими документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

У вказаній заяві зазначено, що на виконання вимог ухвали позивач зазначає, що поштовим індексом зареєстрованого місцезнаходження відповідача є 61003. Щодо ненадання актів приймання-передачі наданих послуг за період червень 2023 - лютий 2025 років позивач пояснює, що вказані первинні документи не були підписані з боку відповідача, у зв`язку з чим їх надання до суду наразі є об`єктивно неможливим, а факт наявності правовідносин підтверджується іншими доказами, наявними в матеріалах справи. Позивач також звертає увагу суду на допущену в тексті позовної заяви технічну описку в частині визначення загального розміру заборгованості. Зазначена раніше сума 577988,63 грн. становить собою базове нарахування до оподаткування, а не фінальну суму, що підлягає безпосередній виплаті. Враховуючи імперативні вимоги податкового законодавства щодо функцій податкового агента при виплаті винагороди, зокрема підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, фактичною сумою, призначеною до виплати позивачу після утримання обов`язкових податків та зборів, є 462366,35 грн. З огляду на наведене, позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість із виплати винагороди в остаточному розмірі 462366,35 грн. за умовами цивільно-правового договору з незалежним членом наглядової ради (незалежним директором) Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" від 08.06.2023. За своєю правовою природою вказані кошти є сукупним борговим зобов`язанням відповідача перед позивачем (очищеним від податкового навантаження), алгоритм обчислення якого викладено в позовній заяві та документально підтверджено у розрахунку, долученому до заяви. Одночасно позивач виправляє процесуальну помилку щодо визначення ціни позову. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК України ціна позову складається виключно з розміру заявлених матеріально-правових вимог (основного боргу) та становить 462366,35 грн. Очікувані судові витрати у розмірі 50000,00 грн. не є складовою ціни позову, не підлягають стягненню як сума боргу, а заявлені до розподілу за результатами розгляду справи в порядку статті 129 ГПК України. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат наведено у тексті позовної заяви. У частині застосування наслідків порушення грошового зобов`язання позивач уточнює період нарахування 3 процентів річних, передбачених приписами статті 625 ЦК України. Санкції розраховано за період з 05.11.2025 по 30.06.2026, з огляду на що кінцевою датою здійснення розрахунку визначено 30.06.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 11.08.2026 об 11:30.

05.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №19148), в якому відповідач просить суд у позові відмовити.

В обґрунтування заперечень у вказаній заяві по суті справи зазначено, що на думку позивача, відповідач зобов`язаний був при отриманні саме 05.03.2025 пустих Актів приймання-передачі наданих послуг за період з 08.06.2023-28.02.2025, підписати їх та здійснити негайну оплату, не зважаючи на передбачені договором умови щодо періодичності складання таких актів та наявності підстав для виплати винагороди. Самі ці обставини, створені самим позивачем.

Відповідач вказує, що рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", проведених 30.05.2023 та оформлених протоколом від 08.06.2023, обраний новий склад наглядової ради товариства, до якого увійшов позивач ОСОБА_1 (представник акціонера - ОСОБА_2 ); затверджені умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради товариства, та встановлено наведені у них розміри винагороди, уповноважено керівника товариства підписати цивільно правові договори з членами наглядової ради товариства (засвідчена належним чином копія даного документу не надається відповідачем, оскільки подано до позивачем). На виконання рішення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів товариства, проведених 30.05.2023 та оформлених протоколом від 08.06.2023, з членом наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект" - ОСОБА_1 та АТ ХІ "Енергопроект" був укладений договір від 08.06.2023.

Так, пунктом 6.2 договору визначено, що розмір річної винагороди становить 333996 грн., яка виплачується в гривнях та розділяється на 12 рівних частин (будь-яка одна така частина далі - винагорода за місяць), за винятком першого та останнього місяця дії цього договору, коли член наглядової ради товариства отримує частину такої винагороди за місяць пропорційно періоду часу його залучення до виконання своїх функцій. Винагорода виплачується після утримання всіх податків і зборів (обов`язкових платежів), визначених законодавством, кожного календарного місяця за умови включення відповідних витрат до фінансового плану товариства на відповідний рік. Крім того, згідно з пунктом 6.4 договору член наглядової ради та виконавчий орган товариства щомісячно складають Акти приймання-передачі наданих послуг, в яких зазначається насамперед перелік наданих послуг, сума винагороди за місяць, сума додаткової винагороди та сума витрат, які підлягають компенсації відповідно до положень глави 7 цього договору. Акт підписується сторонами в двох оригінальних примірниках не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надані послуги. Підписаний сторонами Акт є підставою для здійснення виплати винагороди, додаткової винагороди та компенсації витрат за відповідний період. Перший акт, який буде складений відповідно до цього договору буде підписаний у строк, який сторони узгодять окремо та буде охоплювати період, який відліковуватиметься з дати обрання члена наглядової ради та може перевищувати один місяць.

Відповідно до пункту 6.5 договору виплата винагороди здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання відповідного Акту на банківський рахунок члена наглядової ради, зазначений в цьому договорі. Вперше, 05.03.2025, Акти приймання - передачі наданих послуг за період з 08.06.2023 - 31.01.2025 позивачем були направлені відповідачу листом від 20.02.2025, за результатами розгляду якого листом від 21.03.2025 позивачу було повідомлено про необхідність дотримання вимог щодо складання Актів приймання передачі наданих послуг, а саме: зазначення переліку (обсягів та змісту) наданих послуг, інформації щодо витрат, що підлягають компенсації, тощо. Звертає увагу, що така інформація зазначається в Акті приймання - передачі наданих послуг саме членом наглядової ради, оскільки є відомою лише йому.

Крім того, 12.03.2025 відповідачем був направлений на електронну адресу позивача проект Акту приймання - передачі наданих послуг за період 01.02.2025 - 28.02.2025 як приклад, а також у відповідь на запит позивача від 02.04.2025 відповідачем були направлені скановані копії протоколів засідань наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект" та засідань комітетів наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект" за період з 08.06.2023 по 01.04.2025 супровідним листом від 03.04.2025 за вих.№22110 499. З огляду на викладене вище, також позивачу було повідомлено про необхідність складання актів приймання - передачі наданих послуг щомісяця та направлення на адресу відповідача для подальшого оформлення та оплати у встановлені договором строки. Позиція відповідача про необхідність складання актів приймання - передачі щомісячно, у визначені договором строки й у порядку, який є підставою для виплати винагороди члену наглядової ради, цілком кореспондується з пунктом 15-16, 18 Політики винагороди членів наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 №1369. Дія постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 №1369 "Деякі питання Політики державної власності", якою затверджені політика державної власності; політику винагороди керівників державних унітарних підприємств та голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; політику винагороди членів наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; Державну дивідендну політику, оскільки у статному капіталі відповідача державна частка становить 50,000049 відсотків. Також, відповідач звертає увагу суду на пункт 6.2 договору, відповідно до якого "…Винагорода виплачується після утримання всіх податків і зборів (обов`язкових платежів), визначених законодавством, кожного календарного місяця за умови включення відповідних витрат до фінансового плану товариства на відповідний рік...".

Виходячи з положень пункту 1 частини 2 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" питання затвердження фінансового плану товариства, внесення змін до фінансового плану товариства, є виключною компетенцією наглядової ради, до складу якої у вказаний період й був обраний позивач. Питання про затвердження змін до фінансового плану за період, що відліковується з червня 2023 року, наглядовою радою не розглядалося й не приймалося. Разом з цим, наглядовою радою товариства було прийняте рішення про затвердження змін до фінансового плану АТ ХІ "Енергопроект" на IV квартал 2023 року, оформлене протоколом засідання №04/2023 від 14.11.2023. Внесення змін до Фінансового плану АТ ХІ "Енергопроект" на IV квартал 2023 року безпосередньо було пов`язане із виплатою винагороди членам наглядової ради товариства. Крім того, Міністерство енергетики України розглянуло проект зміненого фінансового плану АТ "ХІ "Енергопроект" на 2023 рік, який було погоджено його без зауважень. Також, за настановою Міненерго АТ ХІ "Енергопроект" забезпечено включення до порядку денного найближчого засідання наглядової ради товариства питання про затвердження зміненого фінансового плану АТ "ХІ "Енергопроект" на 2023 рік в установленому порядку. Дане питання розглядалося на підставі рішення комітету наглядової ради товариства з питань визначення винагороди посадовим особам товариства та призначень, прийнятого 31.10.2023 та оформленого протоколом засідання №2 від 04.11.2023, та рішення комітету наглядової ради товариства з питань аудиту, прийнятого 06.11.2023 та оформленого протоколом засідання №2 від 08.11.2023.

З огляду на викладені фактичні обставини відповідач підкреслює, що: 1) Акти приймання - передачі послуг, наданих за період 08.06.2023- 28.02.2025 були складені й направлені позивачем лише у березні 2025 р.; 2) підставою для виплати винагороди є безпосередньо виключно сам Акт приймання - передачі наданих послуг; 3) Акт приймання - передачі послуг, наданих членом наглядової ради, повинен складатися щомісячно; 4) виключення передбачені договором лише при складанні першого Акту, період якого може відліковуватися з дати обрання члена наглядової ради й може перевищувати 1 місяць; 5) показники витрат, пов`язаних з нарахуванням та виплатою винагороди членам ради в межах розміру, встановленого рішенням дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Харківський науково-дослідний та проектно конструкторський інститут "Енергопроект", проведених 30.05.2023 та оформлених протоколом від 08.06.2023, були включені до фінансового плану товариства лише починаючи лише з IV кварталу 2023 р.; 6) у період часу з червня 2023 року по лютий 2025 року Акти приймання-передачі наданих послуг до відповідача не надходили; 7) з огляду на положення пункту 6.4 договору, складання актів приймання - передачі наданих послуг повинно здійснюватися із обов`язковим зазначенням переліку наданих послуг, суми додаткової винагороди, суми витрат, які підлягають компенсації. Така інформація може бути відомою лише члену наглядової ради, як органу, який здійснює контроль за діяльністю товариства та його виконавчого органу; 8) виходячи зі змісту пункту 6.4 договору підставою для виплати винагороди є акт приймання - передачі послуг, який в даному випадку навіть не складався позивачем майже два роки (протягом періоду з 08.06.2023 по 28.02.2025), що підтверджується самим позивачем у справі; 9) відповідач не відмовляв позивачу у підписанні актів приймання - передачі наданих послуг, натомість у березні 2025 р. запропонував позивачу проект такого акту; 10) відповідач жодним чином не вживав дій, направлених на ухилення та/або умисне ухилення від підписання актів приймання - передачі наданих позивачем послуг, оскільки з моменту укладання 08 червня 2026 р. договору до березня 2025 року позивач не складав акти приймання - передачі наданих послуг та не надавав їх відповідачу для подальшого оформлення.

При цьому, при складанні Акту приймання - передачі наданих послуг необхідно керуватися основоположними приписами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яким визначені вимоги складання первинних документів (частина 2 стаття 9), та періодичність складання таких первинних документів (частина 5 статті 9). Про необхідність дотримання положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при складанні актів приймання - передачі наданих послуг відповідач неодноразово також звертав увагу позивача. За змістом договору первинним документом, що підтверджує господарську операцію та є підставою для відображення у бухгалтерському обліку є виключно сам Акт приймання - передачі наданих послуг.

Акцентовано увагу, що зміст цивільно-правового договору від 08.06.2023 не містить жодних посилань на те, що винагорода може виплачуватися або повинна виплачуватися у випадку лише прийняття участі члена наглядової ради у засіданнях наглядової ради та/або комітетах наглядової ради, що підтверджується, як приклад, протоколами засідань чи звітами про надані послуги чи будь-якими іншими документами. Відповідач вкотре наголошує, що підставою для виплати винагороди є лише оформлений обома сторонами акт приймання - передачі послуг, наданих членом наглядової ради протягом одного календарного місяця.

Умовами договору сторонами передбачені строки складання актів приймання - передачі наданих послуг, перелік інформації (щодо самих послуг, суми винагороди за місяць, суми додаткової винагороди та компенсацій), що підлягає обов`язковому включенню/зазначенню в актах, строки оформлення таких актів та їх оплати. Проте, наведені вище умови такого цивільно-правового договору були порушені самим позивачем. В зв`язку з викладеним, неодноразові посилання позивача за змістом позовної заяви на, нібито, порушення відповідачем умов договору та недобросовісну поведінку останнього, є необґрунтованими та не відповідають дійсним/фактичним обставинам справи. Крім того, позивач умисно не вказує про відсутність складених ним актів приймання - передачі наданих послуг у період з червня 2023 року по березень 2025 року, що свідчить про недобросовісну поведінку самого позивача у даній справі. Будь-яких доказів, які могли б спростувати наведене вище твердження відповідача, матеріали справи не містять.

Щодо неправомірності застосування позивачем статті 625 ЦК України, як підставу для нарахування 3% річних та інфляції відповідачем зазначено, що рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.05.2024 №549 були затверджені Вимоги до положення та звіту про винагороду членів наглядової ради, ради директорів та виконавчого органу акціонерного товариства. Ці Вимоги поширюються в тому числі на приватні акціонерні товариства, у статутному капіталі яких частка держави (прямо або опосередковано) перевищує 50 відсотків. Тобто, для відповідача - акціонерного товариства з державною часткою у статутному капіталі, яка перевищує 50 відсотків, є обов`язковими.

Так, пунктом 29 наведених вище вимог визначена обов`язкова для розкриття інформація, серед якої, в тому числі, є загальний розмір винагороди та форми виплати (грошова або негрошова) такої винагороди, яку було виплачено та/або яку мають виплатити члену органу управління товариства (по кожному члену органу управління товариства окремо), рішення про виплату якої прийнято у звітному періоді. Відповідно до пункту 14 розділу ІІ Вимог до положення та звіту про винагороду членів наглядової ради, ради директорів та виконавчого органу акціонерного товариства, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.05.2024 №549, звіт про винагороду членів органів управління товариства затверджуються рішенням загальних зборів акціонерів (далі - загальні збори). Наглядова рада (рада директорів) товариства за поданням комітету з винагород (у разі утворення) має право виносити на розгляд загальних зборів пропозицію щодо затвердження (внесення змін) звіту про винагороду членів органів управління товариства.

Зауважує, що звіт про винагороду членів наглядової ради товариства за 2025 рік був розглянутий на засіданні комітету з винагород та призначень від 23.03.2026 та за результатом розгляду було прийняте таке рішення: "Рекомендувати наглядовій раді товариства винести на розгляд загальних зборів товариства пропозицію щодо затвердження звіту про винагороду членів наглядової ради товариства за 2025 рік", оформлене протоколом засідання від 26.03.2026 №01/2026. Після чого, наглядової радою АТ ХІ "Енергопроект", до персонального складу якої входить і сам позивач, був розглянутий на засіданні 27.03.2026 звіт про винагороду членів наглядової ради товариства за 2025 рік та за результатом такого розгляду будь-які запитання, зауваження, доповнення до звіту у членів наглядової ради, в тому числі й у позивача, щодо винагороди, яка є не виплаченою, але підлягає сплаті, були відсутні. Як наслідок, за результатами розгляду звіту про винагороду членів наглядової ради товариства за 2025 рік рішенням наглядової ради товариства рекомендовано загальним зборам товариства затвердити такий звіт. Таке рішення було прийняте наглядовою радою 27.03.2026, оформлене протоколом засідання №02/2026 від 27.03.2026. Звіт про винагороду членів наглядової ради товариства за 2025 рік містить наступну інформацію стосовно предмета даної справи: "…Загальний розмір винагороди члену наглядової ради товариства протягом звітного періоду ОСОБА_1 становить: 278330 грн., з яких виплачена за березень 2025 року - 27833,00 грн., за квітень 2025 року - 27833,00 грн., за травень 2025 року - 27833,00 грн., за червень 2025 року - 27833,00 грн., за липень 2025 року - 27833,00 грн., за серпень 2025 року 27833,00 грн., за вересень 2025 року - 27833,00 грн., за жовтень 2025 року 27833,00 грн., за листопад 2025 року - 27833,00 грн., за грудень 2025 року 27833,00 грн… Виплата винагороди членам Наглядової ради товариства здійснюється на підставі Актів приймання - передачі наданих послуг за місяць, оформлених членом Наглядової ради та товариством в порядку та строки, визначені умовами цивільно правових договорів…".

Вказано, що звіт про винагороду членів наглядової ради товариства за 2025 рік в подальшому також був затверджений рішенням дистанційних річних загальних зборів акціонерів товариства, проведених 30 квітня 2026 р. та оформлених протоколом від 06 квітня 2026 р. З огляду на викладене, залишається незрозумілою поведінка позивача при розгляді звіту про винагороду членів наглядової ради товариства, оскільки на засіданні наглядової ради у позивача не виникало жодних запитань та/або зауважень щодо необхідності зазначення інформації про наявну, як на його думку, заборгованість товариства перед членом наглядової ради товариства з виплати винагороди (основної) за договором від 08.06.2023 за період з 08.06.2023 28.02.2025, тобто, на момент засідання наглядової ради товариства, а саме: 27 березня 2026 року обов`язку відповідача перед позивачем щодо виплати винагороди за договором від 08.06.2023 за період з 08.06.2023 по 28.02.2025 або ж за період 01.01.2025 по 28.02.2025 не існувало. Також, за даними бухгалтерського обліку відсутня кредиторська заборгованість відповідача перед позивачем за цивільно - правовим договором від 08.06.2023.

Умовами договору визначено, що виплата винагороди здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання відповідного Акту на банківський рахунок члена наглядової ради, зазначений в цьому договорі. Іншого порядку/іншої підстави здійснення виплати винагороди умовами договору - для відповідача не визначено. Відповідач жодного разу не порушував 10-денний строк на оплату винагороди та не порушував строки, встановлені для оформлення Акту приймання - передачі наданих послуг при отриманні такого акту від позивача. Таким чином, твердження позивача, як на його думку, про порушення відповідачем умов договору в частині оплати, що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 462366,35 грн., в зв`язку з чим, здійснено нарахування інфляційних витрат та 3% річних, є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

11.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №19555), в якій позивач просить суд прийняти відповідь на відзив та врахувати при розгляді справи, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

У вказаній заяві по суті справи зазначено, що з положення пункту 6.4. договору вбачається, що обов`язок складання Актів покладений на обидві сторони договору солідарно, а не виключно на члена Наглядової ради. Позивач надав докази складення та направлення відповідачу Актів, водночас, останній їх не підписав, не запропонував у розумний строк викладення Актів у іншій редакції та не навів жодних змістовних заперечень щодо обсягу фактично наданих позивачем послуг. Водночас відповідач у відзиві на позовну заяву перекладає відповідальність за неналежне оформлення Актів повністю на позивача. При цьому, відповідач не був позбавлений можливості самостійно ініціювати складання Актів та звертатися до позивача із запитами про надання інформації щодо фактично наданих ним послуг з метою повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для складання Актів у встановлений договором строк.

Згідно з протоколами засідань Наглядової ради за період із червня 2023 р. по лютий 2025 р., позивач брав участь у її засіданнях. Зазначеним підтверджується не лише формальне перебування позивача у складі членів Наглядової ради, а і його безпосередню участь у діяльності цього колегіального органу протягом спірного періоду. Відповідач не заперечував факту участі позивача у засіданнях та не подав доказів невиконання останнім обов`язків члена Наглядової ради, відсторонення від виконання повноважень або не допуску до участі у роботі цього органу.

Таким чином, відповідач не може посилатись на власне ухилення від оформлення Актів приймання-передачі наданих послуг як на підставу звільнення від виконання грошового зобов`язання, оскільки внаслідок виконання позивачем покладених на нього договором обов`язків, строк виконання грошового зобов`язання настав після спливу передбаченого договором строку для оформлення відповідного акта та здійснення оплати.

Позивач стверджує, що отримання відповідачем актів приймання-передачі від позивача, ознайомлення із ними, відсутність доводів відповідача, зауважень щодо неналежності виконання обов`язків члена Наглядової ради позивачем свідчить про визнання факту належного виконання обов`язків позивачем у спірний період. Дії відповідача щодо зволікання з прийняття наданих позивачем послуг шляхом непідписання актів приймання-передачі наданих послуг за період з червня 2023 року по лютий 2025 року та нездійснення розрахунку за надані послуги за вказаний період, при одночасному підписанні актів приймання-передачі та виплаті винагороди за період з березня по вересень 2025 року, є проявом суперечливої поведінки.

Вважає, що поведінка відповідача порушує принцип добросовісності, оскільки відповідач, схваливши своїми діями виконання правочину та скориставшись його правовими наслідками, надалі заперечує обставини, що з нього випливають, використовуючи власне порушення (неучасть у щомісячному складанні та підписанні актів протягом червня 2023 р. - лютого 2025 р.) як підставу для ухилення від виконання грошового зобов`язання.

Щодо доводів відповідача про обумовленість виплати винагороди включенням відповідних витрат до фінансового плану товариства зазначено, що відповідно до п. 6.6. договору, товариство здійснює виплату винагороди за період, який починається з 08 червня 2023 року. Вказане положення виступає самостійною та безумовною договірною гарантією товариства стосовно сплати винагороди позивачу за весь період, починаючи з дати укладення договору, і жодним чином не залежить від моменту затвердження або внесення змін до фінансового плану відповідача.

Тлумачення пункту 6.2 та пункту 6.6 договору у їх сукупності дає підстави для висновку, що умова пункту 6.2 щодо включення витрат до фінансового плану є внутрішньою організаційно-бюджетною процедурою товариства, спрямованою на належне адміністрування виплат, а не відкладальною умовою (у розумінні ст. 212 ЦК України), з якою сторони пов`язали саме виникнення права позивача на отримання винагороди - інакше положення п. 6.6 Договору, яке прямо і безумовно визначає початок періоду оплати з 08.06.2023, було б позбавлене будь-якого самостійного змісту, що суперечить вимозі ефективного тлумачення правочину, яка виключає визнання його умов такими, що не мають юридичного значення.

Своєчасність включення видатків на виплату винагороди членам Наглядової ради до фінансового плану залежить виключно від дій органу управління самого товариства в особі Наглядової ради, яка ініціює та готує проєкт відповідних змін. При цьому, затвердження річного фінансового плану не залежить напряму від позивача як члена цього колегіального органу, який не має одноособових повноважень ініціювати або затверджувати зазначені зміни.

Відповідач у відзиві обґрунтовує необхідність щомісячного складання Актів та обумовленість виплати винагороди фінансовим планом, зокрема, положеннями Політики винагороди членів наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2924 №1369. Натомість, зазначений нормативно-правовий акт набрав чинності у 2024 році, тобто, після виникнення значної частини спірних правовідносин щодо сплати винагороди за період з 08.06.2023 по 28.02.2025, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності. Крім того, вказаний нормативно-правовий акт регулює питання політики винагороди, проте не скасовує та не змінює умов конкретного договору від 08.06.2023, у тому числі безпосередньо зобов`язання товариства здійснити виплату за період із 08.06.2023.

Щодо доводів відповідача про прострочення направлення позивачем Актів приймання-передачі наданих послуг зазначено, що порушення строку складення та направлення Актів приймання-передачі наданих послуг саме по собі не усуває наявності фактичного виконання позивачем обов`язків за договором протягом усього спірного періоду та не є підставою для втрати ним права на отримання винагороди за фактично надані послуги. Прострочення оформлення первинного документа не є тотожним невиконанню основного зобов`язання із надання послуг та не звільняє відповідача від зустрічного обов`язку сплати винагороди за вже отримані ним послуги. Враховуючи викладене, позивач вважає, що з боку відповідача було наявне порушення грошового зобов`язання.

11.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. №19614), в якому просить суд відкласти підготовче засідання, призначене на 11.08.2026 на більш пізній період з метою реалізації права відповідача на подання заперечень у межах визначеного судом строку.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у зв`язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками, керуючись статтями 183, 232, 233 ГПК України, клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання задоволено та підготовче засідання відкладено на 08.09.2026 о 12:00.

14.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заперечення на відповідь на відзив (вх. №19969), в яких відповідач просить суд прийняти заперечення та врахувати при розгляді справи, у задоволенні позову відмовити, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

У вказаній заяві по суті справи зазначено, що відповідь на відзив позивача зводиться до перекручування фактичних обставин, що склалися між відповідачем та позивачем. Так, у відзиві на позов відповідач лише навів ті обставини, які підтверджуються листуванням, але це зовсім не підтверджує відсутність дій з боку відповідача, направлених на врегулювання питання щодо своєчасного складання актів приймання - передачі наданих послуг за період з 08.06.2023 р. по 28.02.2025.

Зі змісту відповіді на відзив, позивач вірно підкреслив про обов`язок складання актів приймання-передачі наданих послуг обома сторонами цивільно-правового договору від 08.06.2023, але ж інформація в частині переліку послуг, винагороди (як основної за місяць, так і додаткової), витрат, які підлягають компенсації, вноситься до такого акту першочергово, оскільки є основною, після чого відповідач має можливість провести розрахунок нарахувань та подальших утримань щодо господарської операції за відповідний період - календарний місяць. Для відповідача залишається незрозумілою позиція позивача, згідно з якою останній окреслює ситуацію виключно як порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача. При цьому, позивач/представник позивача продовжує наполегливо не визнавати обставини, що свідчать про намір саме відповідача врегулювати питання стосовно складання акту приймання -передачі послуг, оскільки саме відповідачем неодноразово пропонувався проект акту приймання - передачі наданих послуг, саме відповідач неодноразово звертався з проханням до позивача зазначити перелік послуг, які ним безпосередньо надавалися протягом періоду, за який складається акт, що підтверджується, в тому числі додатком 2 до відзиву на позов, листами АТ ХІ "Енергопроект" від 21.03.2025 №22110-435, від 12.11.2025 №22110-1543.

Акцентує увагу на тому, що наведені позивачем пояснення свідчать лише про невизнання своєї бездіяльності у питанні складання актів приймання - передачі наданих послуг у період з червня 2023 року по лютий 2025 року та перекладанні відповідальності на відповідача, аргументуючи свої позовні вимоги про стягнення винагороди, в супереч умов цивільно-правового договору від 08.06.2023. Питання щодо участі позивача у засіданнях наглядової ради товариства та/або виконання останнім своїх обов`язків, як члена наглядової ради товариства, в даній ситуації, виходячи з умов цивільно-правового договору від 08.06.2023, в яких також йдеться мова про надання звіту та виконання індивідуальних планів та завдань члена наглядової ради, є підставою для складання актів приймання - передачі наданих послуг, після оформлення якого й виникає обов`язок відповідача провести виплату винагороди у визначеному самим актом розмірі, виплату компенсаційних витрат, пов`язаних з виконанням своїх функцій, які також наводяться безпосередньо самим членом наглядової ради в акті приймання - передачі наданих послуг. Індивідуальні завдання, які виконуються членом наглядової ради, відповідач жодним чином не контролює, оскільки роботу наглядової ради - її членів організовує виключно голова наглядової ради, як саме й визначено частиною 2 статті 74 Закону України "Про акціонерні товариства", пункту 11.24 Статуту АТ ХІ "Енергопроект", (пункту 17.9 Статуту АТ ХІ "Енергопроект", в редакції, що діяла до 2025 року).

Крім того, з посиланням позивача щодо неможливості застосування, як на його думку, положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 №1369 "Деякі питання Політики державної власності", лише з причини набрання законної сили у 2024 році, відповідач не погоджується, оскільки, період, за який позивач вимагає стягнення винагороди за договором від 08.06.2023, охоплює і 2024-2025 роки. Разом з цим, відповідач звертає увагу суду на наступне: рішенням річних загальних зборів акціонерів АТ ХІ "Енергопроект", які проводилися 29.04.2021, оформленим протоколом 06.05.2021, було затверджене Положення про винагороду членів наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект", розроблене з урахуванням вимог Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про управління об`єктами державної власності", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі" від 04 липня 2017 року №668.

Так, Порядком визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №668 (в редакції, що діяла саме у період 2023 - 2025 року) визначено: виплата річної та додаткової винагород здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання відповідного акта на банківській рахунок члена наглядової ради, зазначений в укладеному з ним договорі (пункт 13); виплата річної та додаткової винагород здійснюється на підставі акта між членом наглядової ради та підприємством, товариством, який складається щомісяця, з подальшим інформуванням суб`єкта управління об`єктами державної власності. В акті зазначається сума річної та додаткової винагороди за місяць. Порядок та строки підписання акта визначаються у договорі (пункт 14). Також, відповідно до Положення про винагороду членів наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект", затверджене рішенням річних загальних зборів акціонерів АТ ХІ "Енергопроект" (протокол від 06 травня 2021 року): виплата річної винагороди здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання відповідного акту між членом наглядової ради та товариством (пункт 3.7); виплата річної винагороди здійснюється на підставі акту між членом наглядової ради та товариством, який складається щомісяця (пункт 3.8).

Тобто, твердження відповідача про необхідність складання актів приймання передачі щомісячно, у визначені цивільно-правовим договором від 08.06.2023 строки й у порядку, який є підставою для виплати винагороди члену наглядової ради, цілком кореспондується не лише з пунктом 15-16, 18 Політики винагороди членів наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 №1369, а й пунктами 13, 14 Порядку визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №668 (в редакції, що діяла саме у період 2023 - 2025 року), а також пунктами 3.7., 3.8. Положення про винагороду членів наглядової ради товариства, затверджене рішенням річних загальних зборів акціонерів товариства від 29.04.2021 (оформленим протоколом від 06.05.2021).

Звертає увагу суду, що ситуація з приводу складання актів приймання - передачі наданих послуг, сталася виключно лише з позивачем, натомість, з іншими членами наглядової ради, кількісний склад якої становить 5 осіб, будь-яких питань з приводу складання актів приймання - передачі наданих послуг в період з 08 червня 2023 року, які є підставою для виплати винагороди на місяць, додаткової винагороди, компенсаційних витрат за відповідний період, жодного разу не виникало. Разом з цим, з дати укладання цивільно-правового договору від 08.06.2023 по 28 лютого 2025 року, від позивача не надходили пропозиції щодо внесення змін чи доповнень до укладеного договору в частині оформлення актів приймання - передачі послуг, в частині визначення підстав, строку й порядку проведення виплати винагороди, тощо, як того дозволяє положення пункту 9.3 договору від 08.06.2023, частина 1 статті 651 ЦК України. Вкотре відповідач зазначає, що жодного разу, в період взаємодії з позивачем з 08.06.2023 року, не вчиняв жодних дій, направлених на ухилення від виконання зобов`язань, визначених договором від 08.06.2023. Таким чином, з огляду на викладене, твердження позивача, як на його думку, про порушення відповідачем умов договору в частині оплати, що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 462366,35 грн., в зв`язку з чим, здійснено нарахування інфляційних витрат та 3% річних, є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

08.09.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву (вх. №22041), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

У вказаній заяві просить суд прийняти до розгляду уточнення позовних вимог у справі у наступній редакції:

"1. Стягнути з Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно конструкторський інститут "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість із виплати винагороди за умовами цивільно-правового договору з незалежним членом наглядової ради (незалежним директором) Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" від 08.06.2023 за період з 08.06.2023 по 28.02.2025 у розмірі 577998,63 грн. з утриманням із цієї суми встановлених законодавством України податків і зборів.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно конструкторський інститут "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) інфляційні втрати у розмірі 37361,23 грн. та 3% річних у розмірі 11259,10 грн.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (код ЄДРПОУ 14078902) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати."

Також, просить долучити до матеріалів справи копії актів приймання-передачі послуг, наданих членом Наглядової ради Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" за період червень 2023 р. - січень 2025 р.

В обґрунтування зазначено, що у позовній заяві позивачем було визначено суму, яка підлягає стягненню з відповідача з урахуванням всіх обов`язкових податків та зборів, передбачених податковим кодексом України. Відповідач є податковим агентом позивача, який відповідно до норм податкового законодавства при виплаті винагороди за умовами цивільно-правового договору має утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми, що підлягає виплаті. Враховуючи, що в частині оподаткування доходів як заробітної плати, так і винагороди за цивільно-правовим договором застосовуються ті ж самі норми щодо нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору, позивач звертає увагу на судову практику стосовно включення до суми, що підлягають стягненню у вигляді заробітної плати, податків і обов`язкових платежів.

Позивачем здійснено розрахунок загальної суми заборгованості відповідача з виплати винагороди позивачеві за цивільно правовим договором від 08.06.2023 за період з 08.06.2023 по 28.02.2025 з урахуванням всіх належних до сплати податків та зборів, що становить 577998,63 грн., детальний розрахунок якого надається. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано на суму, невиплаченої винагороди за договором 3% річних, що становить 11259,10 грн. та інфляційні втрати у розмірі 37361,23 грн. за період з 05.11.2025 по 30.06.2026.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2026 у зв`язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками, керуючись статтями 183, 232, 233 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 22.09.2026 о 10:40.

22.09.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву (вх. №23302), в якій зазначено, що учасники справи скористалися своїми правами та надали заяви по суті справ, враховуючи вчинення всіх процесуальних дій до закінчення підготовчого провадження, а також те, що участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, просить судове засідання, призначене на 22.09.2026, провести за відсутності представника відповідача, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2026 враховуючи, що у справі виконані усі завдання підготовчого засідання, визначені частиною 1 статті 177 ГПК України, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України, статтями 183, 232, 233 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.10.2026 об 11:30.

05.10.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника ОСОБА_1 зареєстровано заяву (вх. №24368), в якій просить забезпечити проведення судового засідання по справі №922/2397/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Харківський науково дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" про стягнення коштів, призначеного на 13 жовтня 2026 року об 11:30 год., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Іванченко Елли Ігорівни у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2026 заяву представника ОСОБА_1 (вх. №24368 від 05.10.2026) задоволено. Призначено проведення судового засідання на 13.10.2026 об 11:30 у режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2026 керуючись статтями 201, 216, 232, 233 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 03.11.2026 об 11:00.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні.

Таким чином, судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень, а тому суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

З матеріалів справи убачається, що на дистанційних позачергових Загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (далі - АТ ХІ "Енергопроект", товариство/відповідач), що мали місце 30.05.2023, результати яких були оформлені протоколом від 08.06.2023, було прийнято рішення, зокрема, про обрання членом Наглядової ради - ОСОБА_1 (далі - позивач), затвердження умов цивільно правових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради товариства та встановлено наведені у них розміри винагороди, уповноважено керівника товариства на підписання цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради товариства.

Разом з тим, 08.06.2023 між АТ ХІ "Енергопроект" та членом Наглядової ради ОСОБА_1 було укладено цивільно-правовий договір з незалежним членом наглядової ради (незалежним директором) Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (далі - договір).

Відповідно до умов пункту 2.1. договору член Наглядової ради зобов`язується безпосередньо здійснювати повноваження, виконувати функції і обов`язки, передбачені чинним законодавством України, Статутом, пов`язані з обранням його на посаду члена Наглядової ради, а товариство зобов`язується створювати належні умови для здійснення функцій члена Наглядової ради та оплатити його послуги на умовах цього договору.

Згідно з умовами пункту 3.2., підпункт 3.2.8. договору член наглядової ради товариства має право отримувати винагороду та компенсації, пов`язані з виконанням повноважень члена Наглядової ради.

Відповідно до умов пункту 4.1., підпункт 4.1.1. договору товариство має право вимагати від члена Наглядової ради належного виконання обов`язків, передбачених законодавством України, Статутом, цим договором та рішеннями Вищого органу товариства; надання звіту про його діяльність, відповідно до індивідуальних планів та завдань члена Наглядової ради товариства.

Відповідно до умов пункту 4.2., підпункт 4.2.1. договору товариство зобов`язане своєчасно та у повному обсязі компенсувати витрати, пов`язані із виконанням членом Наглядової ради товариства своїх обов`язків у порядку та обсягах передбачених Положенням про винагороду членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" та цим договором.

Згідно з умовами пункту 6.1. договору розмір та порядок виплати винагороди Члена Наглядової ради товариства за виконання своїх повноважень регулюється чинним законодавством України, Положеннями про винагороду членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" та положеннями цього договору.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що розмір річної винагороди становить 333996 гривень, яка виплачується в гривнях (далі - винагорода) та розділяється на 12 рівних частин (будь-яка одна така частина далі - винагорода за місяць), за винятком першого та останнього місяця дії договору, коли член Наглядової ради товариства отримує частину такої винагороди за місяць пропорційного періоду часу його залучення до виконання своїх функцій. Винагорода виплачується після утримання всіх податків і зборів (обов`язкових платежів), визначених законодавством, кожного календарного місяця.

Пунктом 6.4. договору погоджено, що член Наглядової ради та Виконавчий орган товариства щомісячно складають Акти приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт), в яких зазначається перелік наданих послуг, сума винагороди за місяць, сума додаткової винагороди та сума витрат, які підлягають компенсації відповідно до положень глави 7 цього договору. Акт підписується сторонами в двох оригінальних примірниках не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надані послуги. Підписаний сторонами Акт є підставою для здійснення виплати винагороди, додаткової винагороди та компенсації витрат за відповідний період. Перший Акт, який буде складений відповідно до цього договору буде підписаний у строк, який сторони узгодять окремо та буде охоплювати період, який відліковується з дати обрання члена Наглядової ради та може перевищувати один місяць.

Згідно з умовами пункту 6.5. договору передбачено, що виплата винагороди здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання відповідного Акта на банківський рахунок члена Наглядової ради, зазначений у цьому договорі.

Відповідно до пункту 6.6 договору, товариство здійснює виплату винагороди за період, який починається з 08 червня 2023 року.

Окрім того, згідно з пунктом 7.1 договору компенсація витрат члену Наглядової ради, понесених ним у зв`язку з виконанням повноважень члена Наглядової ради, здійснюється відповідно до цієї глави, Положення про винагороду членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" та чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 7.2. договору передбачено, що товариство компенсує члену Наглядової ради такі обґрунтовані та документально підтверджені витрати, понесені ним у зв`язку з виконанням його повноважень за цим договором: витрати на проїзд (п. 7.2. договору); витрати на проживання у готелі протягом часу участі у засіданнях Наглядової ради чи комітетах Наглядової ради (п.п. 7.2.2. договору); витрати, пов`язані з отриманням віз до інших країн (якщо поїздки за кордон необхідні у зв`язку з виконанням функцій члена Наглядової ради (п.п. 7.2.3. договору); витрати, що понесені у зв`язку з відправленням кореспонденції, поштові, кур`єрські послуги, пов`язані з виконанням своїх функцій, відповідно до підтвердних документів (п.п. 7.2.4. договору); інші обґрунтовані витрати члена Наглядової ради, які пов`язані з виконанням ним своїх функцій (п.п. 7.2.5. договору).

Згідно з пунктом 7.3. договору витрати члена Наглядової ради компенсуються після вирахування всіх податків і зборів (обов`язкових платежів), визначених законодавством, на підставі актів і оригіналів підтвердних документів, які за змістом та формою повинні відповідати встановленим законодавством вимогам.

Згідно з пунктом 9.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє впродовж строку повноважень обраного члена Наглядової ради.

З обставин справи убачається та позивачем зазначено, що відповідачем було проведено виплату винагороди позивачу за період з 01.03.2025 по 30.09.2025 на загальну суму 150019,87 грн. (після утримання всіх податків та зборів) на підставі підписаних між сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг: №03/2025 від 31.03.2025, №04/2025 від 30.04.2025, №05/2025 від 31.05.2025, №06/2025 від 30.06.2025, №07/2025 від 31.07.2025, №08/2025 від 31.08.2025, №09/2025 від 30.09.2025.

Разом з тим, обставини справи також свідчать та позивачем зазначено, що винагорода за період з 08.06.2023 по 28.02.2025 АТ ХІ "Енергопроект" виплачена не була та акти приймання-передачі наданих послуг підписані не були.

Позивачем зазначено, що 31.10.2025 було направлено до АТ ХІ "Енергопроект" вимогу, відповідно до якої, товариство у 10-денний термін з дня її отримання мало: 1. Підписати Акти приймання-передачі наданих послуг за період червень 2023 лютий 2025; 2. Повернути Вовку Євгенію Олександровичу по одному примірнику підписаних з боку АТ ХІ "Енергопроект" Актів приймання-передачі наданих послуг; 3. Сплатити Вовку Євгенію Олександровичу винагороду за період з 08.06.2023 по 28.02.2025, яка не була виконана з боку відповідача.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на вказане, укладаючи та підписуючи договір від 08.06.2023 сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов`язки кожної із сторін. Враховуючи встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України підставою для виникнення обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Звертаючись до суду з позовною заявою на позивача положеннями статті 73, 74 ГПК України покладено обов`язок обґрунтувати позовні вимоги, а також надати належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог відповідно до статті 73, 76, 77 ГПК України. При цьому з огляду на предмет позову, з урахуванням принципів змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд зазначає, що саме позивач в даному випадку має доводити та підтверджувати не лише право на отримання винагороди за спірний період, а також настання погоджених умовами договору обставин, з яким пов`язується обов`язок відповідача зі сплати такої винагороди.

Як зазначено судом вище та убачається з погоджених між сторонами умов пункту 6.1. договору розмір та порядок виплати винагороди Члена Наглядової ради товариства за виконання своїх повноважень регулюється чинним законодавством України, Положеннями про винагороду членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" та положеннями цього договору.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що розмір річної винагороди становить 333996 гривень, яка виплачується в гривнях (далі - винагорода) та розділяється на 12 рівних частин (будь-яка одна така частина далі - винагорода за місяць), за винятком першого та останнього місяця дії договору, коли член Наглядової ради товариства отримує частину такої винагороди за місяць пропорційного періоду часу його залучення до виконання своїх функцій. Винагорода виплачується після утримання всіх податків і зборів (обов`язкових платежів), визначених законодавством, кожного календарного місяця.

Пунктом 6.4. договору погоджено, що член Наглядової ради та Виконавчий орган товариства щомісячно складають Акти приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт), в яких зазначається перелік наданих послуг, сума винагороди за місяць, сума додаткової винагороди та сума витрат, які підлягають компенсації відповідно до положень глави 7 цього договору. Акт підписується сторонами в двох оригінальних примірниках не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надані послуги. Підписаний сторонами Акт є підставою для здійснення виплати винагороди, додаткової винагороди та компенсації витрат за відповідний період. Перший Акт, який буде складений відповідно до цього договору буде підписаний у строк, який сторони узгодять окремо та буде охоплювати період, який відліковується з дати обрання члена Наглядової ради та може перевищувати один місяць.

Відповідно до пункту 6.6 договору, товариство здійснює виплату винагороди за період, який починається з 08 червня 2023 року.

З обставин справи убачається та позивачем зазначено, що відповідачем було проведено виплату винагороди позивачу за період з 01.03.2025 по 30.09.2025 на загальну суму 150019,87 грн. (після утримання всіх податків та зборів) на підставі підписаних між сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг: №03/2025 від 31.03.2025, №04/2025 від 30.04.2025, №05/2025 від 31.05.2025, №06/2025 від 30.06.2025, №07/2025 від 31.07.2025, №08/2025 від 31.08.2025, №09/2025 від 30.09.2025 згідно яких, на виконання умов пункту 6.4. договору, товариством прийняті послуги за вказаний період з детальним відображенням позивачем в кожному акті різного обсягу послуг (здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства, вивчення аудиторського звіту суб`єкта аудиторської діяльності щодо фінансової звітності товариства за 2024 р., вивчення проекту листа очікувань власника - акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" на 2026 р. тощо).

Разом з тим, обставини справи також свідчать та позивачем зазначено, що винагорода за період з 08.06.2023 по 28.02.2025 АТ ХІ "Енергопроект" виплачена не була та акти приймання-передачі наданих послуг підписані не були.

Згідно з положенням пункту 8.1 договору, сторони прагнутимуть вирішити всі спори і протиріччя, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, шляхом переговорів.

Позивачем зазначено, що 31.10.2025 було направлено до АТ ХІ "Енергопроект" вимогу, відповідно до якої, товариство у 10-денний термін з дня її отримання мало: 1. Підписати Акти приймання-передачі наданих послуг за період червень 2023 лютий 2025; 2. Повернути Вовку Євгенію Олександровичу по одному примірнику підписаних з боку АТ ХІ "Енергопроект" Актів приймання-передачі наданих послуг; 3. Сплатити Вовку Євгенію Олександровичу винагороду за період з 08.06.2023 по 28.02.2025, яка не була виконана з боку відповідача.

З матеріалів справи убачається та відповідачем наголошено, що вперше 05.03.2025, Акти приймання - передачі наданих послуг за період з 08.06.2023 - 31.01.2025 позивачем були направлені відповідачу листом від 20.02.2025, за результатами розгляду якого листом вих. №22110-435 від 21.03.2025 позивачу було повідомлено про необхідність дотримання вимог щодо складання Актів приймання передачі наданих послуг, а саме: зазначення переліку (обсягів та змісту) наданих послуг, інформації щодо витрат, що підлягають компенсації, тощо, оскільки така інформація зазначається в Акті приймання - передачі наданих послуг саме членом наглядової ради, оскільки є відомою лише йому.

Також, 12.03.2025 відповідачем направлений на електронну адресу позивача проект Акту приймання - передачі наданих послуг за період 01.02.2025 - 28.02.2025 як приклад, а також у відповідь на запит позивача від 02.04.2025 відповідачем були направлені скановані копії протоколів засідань наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект" та засідань комітетів наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект" за період з 08.06.2023 по 01.04.2025 супровідним листом від 03.04.2025 за вих.№22110499. Також позивачу було повідомлено про необхідність складання актів приймання - передачі наданих послуг щомісяця та направлення на адресу відповідача для подальшого оформлення та оплати у встановлені договором від 08.06.2023 строки.

Відповідно до умов пункту 4.1., підпункт 4.1.1. договору товариство має право вимагати від члена Наглядової ради належного виконання обов`язків, передбачених законодавством України, Статутом, цим договором та рішеннями Вищого органу товариства; надання звіту про його діяльність, відповідно до індивідуальних планів та завдань члена Наглядової ради товариства.

При цьому необхідність складання актів приймання - передачі щомісячно, у визначені договором строки й у порядку, який є підставою для виплати винагороди члену наглядової ради кореспондується з пунктом 15-16, 18 Політики винагороди членів наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 №1369. Дія постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 №1369 "Деякі питання Політики державної власності", якою затверджені Політика державної власності; Політику винагороди керівників державних унітарних підприємств та голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; Політику винагороди членів наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; Державну дивідендну політику , оскільки у статному капіталі відповідача у справі - Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" державна частка становить 50,000049 відсотків.

Разом з цим, наглядовою радою товариства було прийняте рішення про затвердження змін до фінансового плану АТ ХІ "Енергопроект" на IV квартал 2023 року, оформлене протоколом засідання № 04/2023 від 14.11.2023. Внесення змін до Фінансового плану АТ ХІ "Енергопроект" на IV квартал 2023 року безпосередньо було пов`язане із виплатою винагороди членам наглядової ради товариства.

Крім того, Міністерство енергетики України розглянуло проект зміненого фінансового плану АТ "ХІ "Енергопроект" на 2023 рік, який було погоджено його без зауважень. Також, за настановою Міненерго АТ ХІ "Енергопроект" забезпечено включення до порядку денного найближчого засідання наглядової ради Товариства питання про затвердження зміненого фінансового плану АТ "ХІ "Енергопроект" на 2023 рік в установленому порядку. Дане питання розглядалося на підставі рішення комітету наглядової ради товариства з питань визначення винагороди посадовим особам товариства та призначень, прийнятого 31.10.2023 та оформленого протоколом засідання №2 від 04.11.2023 та рішення комітету наглядової ради товариства з питань аудиту, прийнятого 06.11.2023 та оформленого протоколом засідання №2 від 08.11.2023.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема, у належний строк (термін).

Наведені норми права дають підстави дійти висновку, що однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання, за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з умовами пункту 6.5. договору передбачено, що виплата винагороди здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання відповідного Акта на банківський рахунок члена Наглядової ради, зазначений у цьому договорі.

Також, відповідно до Положення про винагороду членів наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект", затверджене рішенням річних загальних зборів акціонерів АТ ХІ "Енергопроект" (протокол від 06 травня 2021 року): виплата річної винагороди здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання відповідного акту між членом наглядової ради та товариством (пункт 3.7); виплата річної винагороди здійснюється на підставі акту між членом наглядової ради та товариством, який складається щомісяця (пункт 3.8).

При цьому, при складанні Акту приймання - передачі наданих послуг необхідно керуватися основоположними приписами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яким визначені вимоги складання первинних документів (частина 2 стаття 9) та періодичність складання первинних документів (частина 5 статті 9).

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Про необхідність дотримання положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при складанні актів приймання - передачі наданих послуг відповідач неодноразово також звертав увагу позивача у листуванні.

Натомість матеріали справи свідчать та позивачем підтверджено, що Акти приймання - передачі наданих послуг за період 08.06.2023- 28.02.2025 були складені й направлені позивачем на адресу відповідача лише у березні 2025 р., тобто з порушенням строків майже у 2 роки, що суперечить умовам пункту 6.4. договору та свідчить про прострочення виконання зобов`язань з боку позивача.

Згідно з статтею 77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З погоджених умов договору, а також фактичних обставин справи убачається, що підставою для виплати винагороди є виключно підписаний Акт приймання - передачі наданих послуг, що погоджено умовами пункту 6.4., 6.5. договору та не заперечується позивачем, який надається позивачем відповідачу саме щомісячно з обов`язковим відображенням у ньому переліку послуг, суми додаткової винагороди, суми витрат, які підлягають компенсації, оскільки така інформація може бути відомою лише члену наглядової ради, як органу, який здійснює контроль за діяльністю товариства та його виконавчого органу, яке це було зроблено позивачем у актах приймання-передачі послуг за інший період з 01.03.2025 по 30.09.2025 (т.с. I, а.с. 20-28). Проте, в порушення умов договору, не зроблено у актах приймання-передачі послуг за спірний період з 08.06.2023-28.02.2025 (т.с. II, а.с. 122-141), що свідчить про зволікання та вибірковість позивача у дотриманні погоджених умов договору щодо порядку та строків належного оформлення актів та підтвердження наявності підстав для здійснення виплати винагороди.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Таким чином, безпідставними є твердження позивача про те, що відповідач з огляду на погоджені між сторонами умови договору отримавши від позивача лише 05.03.2025 Акти приймання - передачі наданих послуг за спірний період 08.06.2023- 28.02.2025, які, при цьому, неналежним чином оформлені, суперечать положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та змісту оформлених позивачем інших актів в частині зазначення обсягу послуг за період 01.03.2025 по 30.09.2025 мав правові підстави та зобов`язаний був здійснити виплату.

Водночас твердження позивача про те, що строк виконання грошового зобов`язання настав після спливу передбаченого договором строку для оформлення відповідного акта та здійснення оплати судом відхиляється як безпідставне та суперечить погодженим умовам пункту 6.4., 6.5. договору, оскільки умовами договору чітко передбачено та позивачем погоджено, що акт підписується сторонами не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надані послуги та підписаний сторонами акт є підставою для здійснення виплати винагороди, додаткової винагороди та компенсації витрат за відповідний період. Виплата винагороди здійснюється саме протягом 10 календарних днів з дати підписання відповідного Акта на банківський рахунок члена наглядової ради.

Окрім того, суд відхиляє твердження позивача про те, що виплата винагороди відповідачем позивачу за період з 01.03.2025 по 30.09.2025 та підписання актів приймання передачі наданих послуг за вказаний період є конклюдентними діями з визнання договору дійсним, визнання відсутності претензій до здійснення позивачем повноважень члена Наглядової ради за період дії договору та наявності підстав для здійснення відповідного розрахунку не лише за вказаний період, а і з 08.06.2023 по 28.02.2025, оскільки як свідчать матеріали справи та зазначено судом вище про порушення позивачем умов договору, вибірковість у дотриманні погоджених умов договору щодо порядку та строків належного оформлення актів саме за спірний період з 08.06.2023-28.02.2025, який відноситься до предмету спору.

Також, суд зазначає, що погоджені між сторонами умови договору не містить посилань на те, що винагорода може виплачуватися або повинна виплачуватися у випадку лише прийняття участі члена наглядової ради у засіданнях наглядової ради та/або комітетах наглядової ради, що підтверджується, як приклад, протоколами засідань чи звітами про надані послуги чи будь-якими іншими документами. Сторонами умовами договору погоджено, що підставою для виплати винагороди є лише оформлений обома сторонами акт приймання - передачі послуг, наданих членом наглядової ради протягом одного календарного місяця. Умовами договору передбачені строки складання актів приймання - передачі наданих послуг, перелік інформації (щодо самих послуг, суми винагороди за місяць, суми додаткової винагороди та компенсацій), що підлягає обов`язковому включенню/зазначенню в актах, строки оформлення таких актів та їх оплати.

Питання щодо участі позивача у засіданнях наглядової ради товариства та/або виконання останнім своїх обов`язків, як члена наглядової ради товариства з огляду на умови договору, є підставою для складання актів приймання - передачі наданих послуг та саме після оформлення яких й виникає обов`язок відповідача провести виплату винагороди у визначеному самим актом розмірі, виплату компенсаційних витрат, пов`язаних з виконанням своїх функцій, які також наводяться безпосередньо самим членом наглядової ради в акті приймання - передачі наданих послуг. Індивідуальні завдання, які виконуються членом наглядової ради, відповідач жодним чином не контролює, оскільки роботу наглядової ради - її членів організовує виключно голова наглядової ради, як саме й визначено частиною 2 статті 74 Закону України "Про акціонерні товариства", пункту 11.24 Статуту АТ ХІ "Енергопроект", (пункту 17.9 Статуту АТ ХІ "Енергопроект", в редакції, що діяла до 2025 року).

При цьому суд відхиляє посилання позивача про те, що відповідач зволікав у прийнятті наданих позивачем послуг шляхом підписання актів приймання-передачі наданих послуг за період з червня 2023 р. по лютий 2025 р., не запропонував у розумний строк викладення актів у іншій редакції та не навів жодних змістовних заперечень щодо обсягу фактично наданих позивачем послуг, оскільки з матеріалів справи убачається та саме позивачем підтверджено факт зволікання (прострочення) з його боку погодженого умовами пункту 6.4. договору порядку та строку складання актів приймання-передачі наданих послуг за спірний період з 08.06.2023 - 28.02.2025.

Також, матеріали справи свідчать та позивачем жодним чином не спростовано, що відповідачем не вживалися дії, направлені на ухилення від підписання актів приймання - передачі наданих позивачем послуг, оскільки з моменту укладення 08.06.2023 р. договору до березня 2025 р. позивач, всупереч умовам договору, не складав акти приймання - передачі наданих послуг та не надавав їх відповідачу для подальшого оформлення.

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджено, що відповідач не ухилявся від надання відповіді на звернення позивача та листом вих. №22110-435 від 21.03.2025 відповідачем було роз`яснено та повідомлено позивачу про необхідність дотримання вимог щодо складання Актів приймання передачі наданих послуг, а саме: зазначення переліку (обсягів та змісту) наданих послуг, інформації щодо витрат, що підлягають компенсації тощо. Більше того, 12.03.2025 відповідачем направлений на електронну адресу позивача проект Акту приймання - передачі наданих послуг за період 01.02.2025 - 28.02.2025 як приклад, а також у відповідь на запит позивача від 02.04.2025 відповідачем направлені копії протоколів засідань наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект" та засідань комітетів наглядової ради АТ ХІ "Енергопроект" за період з 08.06.2023 по 01.04.2025 супровідним листом від 03.04.2025 за вих.№22110499.

Суд приймає до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі №914/1954/20 звернув увагу, що суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

З огляду на викладене, суд констатує, що в діях відповідача щодо виконання умов договору та комунікації з позивачем щодо спірного питання, вбачаються ознаки добросовісності, а тому суд відхиляє твердження позивача про суперечливість та недобросовісність відповідача як необґрунтовані та безпідставні.

Частиною 3 статті 538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частинами 1, 2 статті 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Натомість посилання позивача в обґрунтування позовних вимог про те, що відповідач не був позбавлений можливості самостійно ініціювати складання Актів та звертатися до позивача із запитами про надання інформації щодо фактично наданих ним послуг з метою повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для складання Актів у встановлений договором строк судом відхиляється, оскільки зводиться до намагання позивача перекласти обсяг відповідальності та наслідки тривалого зволікання в оформленні актів та прострочення передбаченого пунктом 6.4. договору строку на відповідача, що суперечить загальними засадами цивільного законодавства, передбачених положенням статті 3, частини 3 статті 509 ЦК України та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами, а саме добросовісність, розумність і справедливість.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що підтверджується змістом частини 3 статті 509 ЦК України. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Отже, законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Суд зазначає, що головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоби перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Інакше кажучи, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки. Оцінюючи дії учасника на предмет добросовісності, необхідно враховувати не лише сам факт виконання договору, але й волю сторін на таке виконання та досягнення відповідних їй юридичних наслідків.

Суд зауважує, що відомості щодо переліку послуг, суми додаткової винагороди, суми витрат, які підлягають компенсації з огляду на погоджені умови договору та характер спірних правовідносин надається саме позивачем першочергово, оскільки така інформація може бути відомою лише члену наглядової ради, є основною, після чого відповідач має можливість провести розрахунок нарахувань та подальших утримань щодо господарської операції за відповідний період - календарний місяць.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини 1, 3 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно з статтею 654 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що будь-які зміни до договору вносяться сторонами у письмовій формі за рішенням Вищого органу товариства.

Натомість матеріали справи свідчать, що з дати укладання договору від 08.06.2023 від позивача не надходили пропозиції щодо внесення змін чи доповнень до укладеного договору в частині оформлення актів приймання - передачі послуг, визначення підстав, строку та порядку проведення виплати винагороди тощо, як це передбачено пунктом 9.3 договору, частиною 1 статті 651, статтею 654 ЦК України.

Крім того, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.05.2024 №549 були затверджені вимоги до положення та звіту про винагороду членів наглядової ради, ради директорів та виконавчого органу акціонерного товариства. Ці вимоги поширюються в тому числі на приватні акціонерні товариства, у статутному капіталі яких частка держави (прямо або опосередковано) перевищує 50 відсотків. Тобто, для відповідача - акціонерного товариства з державною часткою у статутному капіталі, яка перевищує 50 відсотків, є обов`язковими.

Так, пунктом 29 наведених вище вимог визначена обов`язкова для розкриття інформація, серед якої, в тому числі, є загальний розмір винагороди та форми виплати (грошова або негрошова) такої винагороди, яку було виплачено та/ або яку мають виплатити члену органу управління товариства (по кожному члену органу управління товариства окремо), рішення про виплату якої прийнято у звітному періоді.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІ Вимог до положення та звіту про винагороду членів наглядової ради, ради директорів та виконавчого органу акціонерного товариства, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.05.2024 №549, звіт про винагороду членів органів управління товариства затверджуються рішенням загальних зборів акціонерів (далі - загальні збори). Наглядова рада (рада директорів) товариства за поданням комітету з винагород (у разі утворення) має право виносити на розгляд загальних зборів пропозицію щодо затвердження (внесення змін) звіту про винагороду членів органів управління товариства.

Звіт про винагороду членів наглядової ради товариства за 2025 рік був розглянутий на засіданні комітету з винагород та призначень від 23.03.2026 та за результатом такого розгляду було прийняте таке рішення: "Рекомендувати наглядовій раді товариства винести на розгляд загальних зборів товариства пропозицію щодо затвердження звіту про винагороду членів наглядової ради Товариства за 2025 рік", оформлене протоколом засідання від 26.03.2026 №01/2026. Після чого, наглядової радою АТ ХІ "Енергопроект", до персонального складу якої входить і сам позивач, був розглянутий на засіданні 27.03.2026 звіт про винагороду членів наглядової ради товариства за 2025 рік та за результатом такого розгляду будь-які запитання, зауваження, доповнення до звіту у членів наглядової ради, в тому числі й у позивача щодо винагороди, яка є не виплаченою, але підлягає сплаті, були відсутні.

Як наслідок, за результатами розгляду звіту про винагороду членів наглядової ради товариства за 2025 рік рішенням наглядової ради товариства рекомендовано загальним зборам товариства затвердити такий звіт. Таке рішення було прийняте наглядовою радою 27.03.2026, оформлене протоколом засідання №02/2026 від 27.03.2026. Звіт про винагороду членів наглядової ради товариства за 2025 рік містить наступну інформацію: "…Загальний розмір винагороди члену наглядової ради товариства протягом звітного періоду ОСОБА_1 становить: 278330 грн., з яких виплачена за березень 2025 року - 27833,00 грн., за квітень 2025 р. - 27833,00 грн., за травень 2025 р. - 27833,00 грн., за червень 2025 р. - 27833,00 грн., за липень 2025 р. - 27833,00 грн., за серпень 2025 р. - 27833,00 грн., за вересень 2025 р. - 27833,00 грн., за жовтень 2025 р. - 27833,00 грн., за листопад 2025 р. - 27833,00 грн., за грудень 2025 р. - 27833,00 грн… Виплата винагороди членам Наглядової ради товариства здійснюється на підставі Актів приймання - передачі наданих послуг за місяць, оформлених членом Наглядової ради та товариством в порядку та строки, визначені умовами цивільно правових договорів…". Звіт про винагороду членів наглядової ради товариства за 2025 рік в подальшому був затверджений рішенням дистанційних річних загальних зборів акціонерів товариства, проведених 30 квітня 2026 року та оформлених протоколом від 06 квітня 2026 року.

Таким чином, на засіданні наглядової ради у позивача не виникало жодних запитань та/або зауважень щодо необхідності зазначення інформації про наявну, як на його думку, заборгованість товариства перед членом наглядової ради товариства з виплати винагороди (основної) за договором від 08.06.2023 за період з 08.06.2023 28.02.2025, тобто, на момент засідання наглядової ради товариства, а саме: 27.03.2026 р. обов`язку відповідача перед позивачем щодо виплати винагороди за договором від 08.06.2023 за період з 08.06.2023 по 28.02.2025 або ж за період 01.01.2025 по 28.02.2025 не існувало.

Також суд приймає до уваги, що за даними бухгалтерського обліку відповідача відсутня кредиторська заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 08.06.2023, про що свідчить довідка №22110-948 від 05.08.2026.

З огляду на викладене, враховуючи передбачений статтею 74 ГПК України обов`язок позивача довести ті обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог шляхом подання до суду доказів в розумінні статті 73, 76, 77 ГПК України, позовна вимога про стягнення з відповідача 577998,63 грн. (до утримання податків та зборів) є необґрунтованою, недоведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 11259,10 грн., інфляційні втрати у розмірі 37361,23 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).

В обґрунтування вказаної позовної вимоги зазначено, що з боку відповідача було порушено грошове зобов`язання а тому, на думку позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних та інфляційні втрати за правилами частини 2 статті 625 ЦК України.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зроблено висновок, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних на підставі статті 625 ЦК України є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги, а поєднання цих вимог у одній справі не є обов`язковим.

Враховуючи, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 577998,63 грн. є недоведеною позивачем в розумінні вимог статті 73-74 ГПК України, а тому здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України також визнається судом безпідставним та позовна вимога про стягнення вказаних коштів задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Натомість звертаючись з позовною заявою до суду позивачем не витримано покладений на нього статтями 73-74 ГПК України тягар доказування та не доведено обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав відповідь на істотні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах та надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "13" листопада 2026 р.

Суддя Г.І. Сальнікова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
06.10.2026 Ухвала № 140347553 Господарський суд Харківської області
22.09.2026 Ухвала № 139930559 Господарський суд Харківської області
11.08.2026 Ухвала № 138908082 Господарський суд Харківської області
22.07.2026 Ухвала № 138398993 Господарський суд Харківської області
13.07.2026 Ухвала № 138142335 Господарський суд Харківської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 14078902. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг