Судові рішення

Рішення № 141486946 у справі № 650/86/26 від 11.11.2026

Рішення від 11.11.2026 у цивільній справі № 650/86/26 (категорія «Спори про припинення права власності на земельну ділянку»). Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області, суддя Ковальчук О. В.

Справа№ 650/86/26
СудВеликоолександрівський районний суд Херсонської області
СуддяКовальчук О. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпори про припинення права власності на земельну ділянку
Дата ухвалення11.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141486946

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 650/86/26

Провадження № 2/650/1442/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Ковальчук О.В.,

за участю секретаря судового засідання Трюхан Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житниця Півдня», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що під час здійснення заходів представницького характеру встановлено факт перебування у приватній власності громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,11 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:024:0019, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бериславської міської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01 листопада 2019 року за відповідачем зареєстровано право приватної власності на зазначену земельну ділянку, номер запису про право власності 34024592, індексний номер рішення про державну реєстрацію 49548177 від 06 листопада 2019 року.

Підставою виникнення права власності зазначено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 500643, виданий 31 серпня 2007 року Бериславським районним відділом земельних ресурсів.

Прокурор посилався на те, що відповідно до вимог земельного законодавства України іноземні громадяни не належать до кола осіб, які мають право набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, за винятком передбачених законом випадків, які супроводжуються обов`язком подальшого відчуження таких земель.

Незважаючи на встановлені законом обмеження, земельна ділянка протягом тривалого часу залишається у власності відповідача, який є громадянином Російської Федерації.

На думку прокурора, невідчуження відповідачем земельної ділянки, яка відповідно до земельного законодавства не може перебувати у його власності, порушує інтереси держави у сфері охорони та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

У зв`язку із цим прокурор просив припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,11 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:024:0019, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

26 січня 2026 року представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Новіков М.М. подав письмові пояснення, в яких зазначив, що Головне управління не погоджується з твердженнями прокурора про бездіяльність компетентного органу.

Представник позивача пояснив, що повноваження щодо звернення до суду з позовами про конфіскацію земельних ділянок відповідно до статті 145 Земельного кодексу України органи Держгеокадастру набули з 01 липня 2021 року.

Крім того, представник позивача послався на встановлені законодавством обмеження щодо проведення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану.

Водночас Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області проти задоволення позовних вимог не заперечувало та просило розглянути справу за відсутності його представника.

13 березня 2026 року представник третьої особи - ТОВ «Житниця Півдня» - адвокат Андріяшева І.М. подала заяву про розгляд справи за відсутності представника товариства на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті судової влади України відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України.

Причин неявки відповідач суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

З урахуванням належного повідомлення відповідача, його повторної неявки без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутності заперечень позивача проти заочного вирішення справи суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд доходить таких висновків.

Обставини, встановлені судом

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 187725628 від 06 листопада 2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 4,11 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:024:0019, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Земельна ділянка розташована на території колишньої Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що належить до території Бериславської міської територіальної громади.

Підставою виникнення права власності відповідача на земельну ділянку є державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 500643, виданий 31 серпня 2007 року Бериславським районним відділом земельних ресурсів.

Державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено 01 листопада 2019 року, номер запису про право власності 34024592, на підставі рішення державного реєстратора з індексним номером 49548177 від 06 листопада 2019 року.

Згідно із зазначеним витягом власником земельної ділянки є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , країна громадянства - Російська Федерація.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 448601772 від 21 жовтня 2025 року право приватної власності відповідача на зазначену земельну ділянку залишається зареєстрованим.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення перебуває у приватній власності громадянина іноземної держави.

При цьому суд ураховує, що правовстановлювальний документ щодо спірної земельної ділянки видано у 2007 році, а державна реєстрація права власності у 2019 році є внесенням відомостей про раніше оформлене право до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08 липня 2014 року зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Житниця Півдня».

Із наданої копії договору оренди вбачається, що він датований 20 травня 2013 року, тоді як у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено дату договору 20 травня 2014 року.

Суд ураховує зазначену розбіжність, однак вона не впливає на встановлення факту перебування спірної земельної ділянки в оренді.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01 листопада 2019 року строк дії договору оренди продовжено до 31 грудня 2033 року, розмір річної орендної плати становить 11072,95 грн.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач протягом тривалого часу здійснював повноваження власника земельної ділянки, зокрема передав її в користування іншій особі та отримав право на орендну плату.

Водночас доказів добровільного відчуження відповідачем спірної земельної ділянки або припинення його права власності на неї матеріали справи не містять.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, обґрунтовує порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та визначені законом підстави для звернення до суду.

Судом встановлено, що Бериславська окружна прокуратура листом від 06 листопада 2025 року № 50-943вих-25 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо проведення перевірок та вжиття заходів для захисту інтересів держави стосовно спірної земельної ділянки.

У відповіді від 07 листопада 2025 року № 10-21-0.6-3397/2-25 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повідомило, що заходи державного нагляду (контролю) щодо зазначеної земельної ділянки не проводилися, та навело причини нездійснення відповідних заходів.

Компетентний орган зазначив, що повноваження на звернення до суду з позовами про конфіскацію земельних ділянок відповідно до статті 145 Земельного кодексу України органи Держгеокадастру набули з 01 липня 2021 року.

Крім того, Головне управління послалося на постанову Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303, якою встановлено обмеження проведення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану.

02 грудня 2025 року прокурор повідомив компетентний орган про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого бездіяльність компетентного органу як підстава для представництва прокурором інтересів держави полягає в нездійсненні захисту цих інтересів за умови, що орган знав або повинен був знати про їх порушення, мав відповідні повноваження, однак протягом розумного строку не звернувся до суду.

Суд ураховує, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області було поінформоване про встановлені прокурором обставини, однак самостійно до суду з позовом про конфіскацію земельної ділянки не звернулося.

При цьому обставини, на які посилається компетентний орган щодо обмежень проведення заходів державного нагляду (контролю), не спростовують факту відсутності судового захисту інтересів держави.

Водночас суд не ототожнює відсутність звернення до суду з винною бездіяльністю посадових осіб компетентного органу.

Для вирішення питання про наявність підстав представництва прокурором інтересів держави визначальним є те, що компетентний орган, який наділений відповідними повноваженнями, не забезпечив судового захисту зазначених інтересів.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що прокурором належним чином обґрунтовано підстави представництва інтересів держави у цій справі.

Щодо правового режиму земель сільськогосподарського призначення

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Земельне законодавство України встановлює спеціальний правовий режим земель сільськогосподарського призначення, у тому числі обмеження щодо кола осіб, які можуть набувати такі землі у власність.

Частина п`ята статті 22 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент видачі державного акта від 31 серпня 2007 року, встановлювала заборону передачі земель сільськогосподарського призначення у власність іноземним громадянам.

Отже, на час оформлення права власності відповідача на спірну земельну ділянку законодавством України вже було встановлено обмеження щодо набуття іноземними громадянами права власності на землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, передбачених цією нормою.

Частиною четвертою статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Таким чином, законодавець допускає виникнення права власності іноземця на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в окремих передбачених законом випадках, однак пов`язує з цим обов`язок її подальшого відчуження.

Відповідно до частини першої статті 130 Земельного кодексу України набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть визначені цією нормою суб`єкти, зокрема громадяни України, територіальні громади та держава.

Іноземні громадяни не належать до загального кола осіб, які мають право набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

За змістом зазначених норм право власності іноземного громадянина на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не може розглядатися без урахування спеціальних обмежень, установлених земельним законодавством України.

Щодо підстав припинення права власності шляхом конфіскації

Відповідно до статті 140 Земельного кодексу України підставами припинення права власності на земельну ділянку, зокрема, є конфіскація за рішенням суду та невідчуження земельної ділянки іноземними особами й особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Частиною другою статті 145 Земельного кодексу України передбачено, що у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

За змістом зазначеної норми конфіскація земельної ділянки є спеціальним правовим наслідком невиконання власником передбаченого законом обов`язку щодо її відчуження.

Суд ураховує, що правове регулювання припинення права власності на земельну ділянку, яка не може перебувати у власності певної особи, існувало й до набрання чинності змінами до земельного законодавства у 2021 році.

Зокрема, стаття 145 Земельного кодексу України у попередній редакції передбачала обов`язок власника відчужити земельну ділянку, яка відповідно до цього Кодексу не могла перебувати у його власності, протягом року з моменту переходу такого права, а у разі невиконання зазначеного обов`язку - примусове відчуження за рішенням суду.

Отже, встановлення обмежень щодо перебування земельної ділянки у власності іноземного громадянина та можливості її примусового відчуження не є правовим регулюванням, яке вперше виникло після оформлення права власності відповідача.

Оцінка встановлених обставин справи

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, за яким зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,11 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:024:0019.

Правовстановлювальним документом на зазначену земельну ділянку є державний акт серії ЯГ № 500643, виданий 31 серпня 2007 року.

При цьому відповідно до встановлених у справі обставин відповідач мав громадянство Російської Федерації на час оформлення права власності на земельну ділянку у 2007 році.

Таким чином, право приватної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення було оформлено за особою, стосовно якої вже на той час діяли законодавчі обмеження щодо набуття у власність таких земель.

Суд ураховує, що державна реєстрація права власності у 2019 році не є самостійною підставою виникнення права власності та не змінює правового режиму земельної ділянки.

Водночас зазначена реєстрація підтверджує факт збереження відповідачем права власності на земельну ділянку.

Інформаційна довідка від 21 жовтня 2025 року свідчить, що право приватної власності відповідача на земельну ділянку не припинено.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснював повноваження власника земельної ділянки шляхом передачі її в оренду та продовження строку дії договору оренди до 31 грудня 2033 року.

Таким чином, відповідач не лише формально залишається зареєстрованим власником земельної ділянки, а й реалізував правомочності щодо розпорядження нею.

Суд виходить із того, що обмеження щодо набуття та перебування земель сільськогосподарського призначення у власності іноземних громадян спрямовані на забезпечення особливого правового режиму земель як основного національного багатства України.

Збереження за іноземним громадянином права приватної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення всупереч встановленим законом обмеженням не узгоджується з метою такого правового регулювання.

Відповідач протягом тривалого часу не здійснив відчуження спірної земельної ділянки.

Доказів добровільного припинення права власності, відчуження земельної ділянки на користь особи, яка відповідно до закону може набувати її у власність, або інших обставин, які свідчили б про усунення порушення земельного законодавства, суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що тривале збереження відповідачем права приватної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за наявності законодавчих обмежень щодо можливості перебування такої землі у його власності є підставою для застосування передбаченого земельним законодавством механізму примусового припинення права власності.

Суд ураховує, що стаття 145 Земельного кодексу України передбачає конфіскацію земельної ділянки у разі невиконання встановленого законом обов`язку щодо її відчуження.

З огляду на встановлені обставини, тривалість перебування земельної ділянки у власності відповідача, відсутність її добровільного відчуження та встановлені законом обмеження щодо суб`єктного складу власників земель сільськогосподарського призначення суд вважає заявлений прокурором спосіб захисту таким, що відповідає характеру порушення.

Щодо дотримання права власності та пропорційності втручання

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Право приватної власності є непорушним.

Водночас здійснення права власності має відповідати вимогам закону та не може суперечити суспільним інтересам.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

При вирішенні питання про допустимість втручання у право мирного володіння майном суд повинен перевірити, чи здійснюється таке втручання на підставі закону, чи переслідує воно легітимну мету та чи забезпечується справедливий баланс між інтересами суспільства і правами особи.

У цій справі втручання у право приватної власності відповідача передбачене нормами земельного законодавства України, які встановлюють особливий правовий режим земель сільськогосподарського призначення.

Метою такого втручання є забезпечення дотримання законодавчих обмежень щодо перебування земель сільськогосподарського призначення у власності іноземних громадян та захист інтересів держави у сфері земельних відносин.

Суд ураховує, що спірна земельна ділянка протягом тривалого часу залишається у власності відповідача, який не вжив заходів для її добровільного відчуження.

При цьому частиною четвертою статті 145 Земельного кодексу України передбачено, що конфіскована земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, а ціна проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

За таких обставин суд доходить висновку, що припинення права власності відповідача на земельну ділянку шляхом її конфіскації відповідає легітимній меті захисту суспільних інтересів і за умови застосування передбаченого законом порядку реалізації земельної ділянки забезпечує справедливий баланс між інтересами держави та правами відповідача.

Щодо прав третьої особи

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ «Житниця Півдня».

Відповідно до наявних у справі документів строк дії договору оренди продовжено до 31 грудня 2033 року.

Водночас предметом розгляду у цій справі є припинення права приватної власності відповідача на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Самостійних вимог щодо визнання недійсним або розірвання договору оренди прокурором не заявлено.

З огляду на викладене суд не вирішує окремої позовної вимоги щодо припинення права оренди, оскільки така вимога не є предметом цього спору.

При цьому правові наслідки конфіскації земельної ділянки для зареєстрованих речових прав третіх осіб визначаються відповідними нормами матеріального права та підлягають урахуванню під час виконання судового рішення.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за звернення до суду з позовною заявою Херсонською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь Херсонської обласної прокуратури.

Висновки суду

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4,11 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:024:0019, перебуває у приватній власності громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 .

Право власності на зазначену земельну ділянку оформлено на підставі державного акта від 31 серпня 2007 року, а станом на 21 жовтня 2025 року відповідне право залишалося зареєстрованим за відповідачем.

Відповідач не здійснив добровільного відчуження земельної ділянки та продовжує залишатися її власником.

Ураховуючи встановлені земельним законодавством України обмеження щодо перебування земель сільськогосподарського призначення у власності іноземних громадян, а також передбачений статтею 145 Земельного кодексу України механізм примусового припинення права власності у разі невиконання обов`язку щодо відчуження земельної ділянки, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене право приватної власності відповідача на спірну земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації.

Керуючись статтями 13, 14, 41, 131-1 Конституції України, статтями 22, 81, 130, 140, 143, 145 Земельного кодексу України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 4, 5, 12, 13, 56, 76-81, 89, 128, 141, 247, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житниця Півдня», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації - задовольнити.

Припинити право приватної власності громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку площею 4,11 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:024:0019, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бериславської міської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 листопада 2019 року за номером 34024592, індексний номер рішення про державну реєстрацію 49548177 від 06 листопада 2019 року, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Херсонської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Великоолександрівським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку після залишення заяви про його перегляд без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, код ЄДРПОУ 39766281.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин Російської Федерації, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житниця Півдня», код ЄДРПОУ 38366854, Херсонська область, Бериславський район, с. Шляхове, вул. Олеся Гончара, 1-А.

Особа, на користь якої стягується судовий збір: Херсонська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 04851120.

Суддя О.В. Ковальчук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.06.2026 Ухвала № 137657550 Великоолександрівський районний суд Херсонської області
15.01.2026 Ухвала № 133329884 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 38366854. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг