Справа № 650/5416/26
Провадження № 2/650/4265/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі головуючого - судді Сікори О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
21 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 120304-ХР1-002 від 18 жовтня 2020 року в загальному розмірі 58 535,58 грн, а також судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
На обґрунтування позову зазначено, що 18 жовтня 2020 року сторони в електронній формі уклали кредитний договір, за яким відповідачці надано 40 000,00 грн зі сплатою процентів за ставкою 0,75339919 % на день. Позивач свої зобов`язання щодо видачі коштів виконав, натомість позичальниця належним чином кредит і проценти не повернула. Частково сплачені відповідачкою кошти не погасили заборгованості. За розрахунком кредитодавця залишок боргу становить 31 747,42 грн основного боргу та 26 788,16 грн процентів.
Ухвалою судді від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами. Цією ухвалою суд також витребував від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відомості щодо оформлення платіжної картки, зазначеної позичальницею, та виписки про рух коштів за відповідним рахунком.
11 вересня 2026 року представник позивача Кіріченко В.В. подала заяву про долучення уточненої позовної заяви, пояснивши її подання технічним збоєм під час формування первісного документа засобами підсистеми «Електронний суд». Представник просила вважати правильною додану уточнену позовну заяву, врахувати її під час вирішення спору та розглянути справу без участі представника товариства. За змістом уточненої позовної заяви предмет і грошовий розмір вимог залишилися незмінними: стягнення 58 535,58 грн кредитної заборгованості, 2 662,40 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Суд розглядає вимоги з урахуванням поданої уточненої позовної заяви.
Відзиву на позовну заяву, документів на підтвердження погашення спірної заборгованості, заперечень проти розрахунку позивача та клопотань про розгляд справи з викликом сторін від відповідачки до суду не надходило.
Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. З огляду на встановлений порядок розгляду судове засідання не проводилося, фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося. За таких умов суд ухвалює звичайне, а не заочне рішення, оскільки приписи статей 280-281 ЦПК України про заочний розгляд передбачають, зокрема, проведення судового засідання із повідомленням відповідача.
Оцінивши письмові й електронні докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, перевіривши заявлений розрахунок заборгованості, суд установив такі обставини.
18 жовтня 2020 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 120304-ХР1-002 про надання кредиту в електронній формі. Згідно з пунктом 1 договору позичальниці надано кредит у сумі 40 000,00 грн на строк 24 тижні; встановлено фіксовану процентну ставку 0,75339919 % на день. Термін дії договору визначено до 4 квітня 2021 року. Договором передбачено графік із дванадцяти платежів та загальну орієнтовну суму повернення за належного виконання умов у розмірі 72 840,00 грн, із яких 40 000,00 грн - кредит і 32 840,00 грн - проценти.
У пункті 2 договору погоджено, що протягом строку кредитування проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом на початок кожного календарного дня, з урахуванням фактичного періоду користування коштами. Правила надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», чинні на момент укладення договору, за умовами його пункту 10 становлять невід`ємну частину договору.
Зміст оферти від 18 жовтня 2020 року й акцепту цієї оферти узгоджується з текстом кредитного договору, зокрема стосовно суми кредиту, процентної ставки, строку кредитування і графіка платежів. У матеріалах містяться паспорт споживчого кредиту, анкета клієнта та візуальна форма послідовності дій в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. За останнім документом 18 жовтня 2020 року відповідачка увійшла до особистого кабінету, ознайомилася з паспортом кредиту, підписала його одноразовим ідентифікатором G5959, після чого отримала пропозицію укласти кредитний договір та 18 жовтня 2020 року о 14 годині 12 хвилин 16 секунд акцептувала її за допомогою одноразового ідентифікатора G4985, надісланого на її телефонний номер. Матеріали підтверджують відправлення документів на електронну адресу позичальниці та їх розміщення в її особистому кабінеті.
Отже, наявні документи у взаємному зв`язку підтверджують погодження сторонами істотних умов кредитного договору, його підписання передбаченим законом електронним підписом одноразовим ідентифікатором та виникнення у сторін договірних зобов`язань.
Факт фактичного надання коштів підтверджують два платіжні документи платіжного сервісу FONDY від 18 жовтня 2020 року за операціями № 285501329 та № 285501039. За кожним із цих документів зазначено успішний переказ 20 000,00 грн від ТОВ «БІЗПОЗИКА» на картку із замаскованими реквізитами НОМЕР_1 із призначенням платежу на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором № 120304-ХР1-002. Загальна сума двох переказів становить 40 000,00 грн. Анкета відповідачки містить повний номер картки 5168-7427-1069-9103, зазначений нею для зарахування коштів, який за відкритою та замаскованою частинами реквізитів узгоджується з даними платіжних документів.
За результатами оцінки цих доказів суд установлює, що позивач виконав обов`язок із надання передбаченої договором суми кредиту. Докази передачі коштів мають самостійне доказове значення, не обмежуються лише складеним позивачем розрахунком заборгованості, містять дату, суму, одержувача та індивідуалізоване призначення обох платіжних операцій.
Суд враховує, що ухвалою від 24 серпня 2026 року додатково витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію стосовно належності позичальниці платіжної картки та руху коштів за рахунком. Проте на час вирішення спору відповідь банку та запитувані документи до суду не надійшли. Відсутність відповіді на судову вимогу не тотожна встановленню відсутності переказу, не спростовує успішного проведення зазначених платіжних операцій та сама собою не надає підстав відкинути інші належні докази. Витребування судом додаткових відомостей мало на меті перевірку істотних обставин, а не встановлювало наперед визначеної виключної форми їх доказування.
Зважаючи на зміст електронного договору, анкетних даних і платіжних документів, наявні письмові та електронні докази у своїй сукупності є достатніми для встановлення факту видачі кредиту, а ненадходження витребуваної банківської інформації не перешкоджає вирішенню справи по суті відповідно до статей 76-81, 89 і 263 ЦПК України. Суд виходить не з припущення про надходження грошей, а з досліджених і взаємно узгоджених документів, що посвідчують конкретні фінансові операції.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості, сформованого станом на 12 серпня 2026 року, первісна сума виданого кредиту становить 40 000,00 грн. За час користування кредитом нараховано 42 769,71 грн процентів. Відповідачка здійснила платежі на загальну суму 24 234,13 грн, з яких у погашення основного боргу зараховано 8 252,58 грн, у погашення процентів - 15 981,55 грн. Відповідно залишок основного боргу становить 40 000,00 грн мінус 8 252,58 грн, тобто 31 747,42 грн, а залишок процентів - 42 769,71 грн мінус 15 981,55 грн, тобто 26 788,16 грн.
Перевіривши послідовність нарахувань, суд установив, що після 4 квітня 2021 року залишок заборгованості у розрахунку не збільшувався, починаючи з 5 квітня 2021 року процентна ставка до подальшого нарахування не застосовувалася. Відмінність загальної суми фактично нарахованих у межах строку кредитування процентів від орієнтовної суми, наведеної у графіку платежів, зумовлена нарахуванням погоджених сторонами процентів на фактичний непогашений залишок кредиту при неналежному дотриманні графіка його повернення. Позивач не заявляє до стягнення штрафів, комісій чи сум за частиною другою статті 625 ЦК України.
Уточнений розрахунок містить відомості про нарахування та врахування платежів у межах кредитного періоду, його підсумкові показники арифметично узгоджуються між собою і з довідкою кредитодавця про стан заборгованості від 12 серпня 2026 року. Даних щодо подальшого погашення боргу або обставин, які б спростовували наведені обчислення, суду не надано.
Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання виникає, зокрема, з договору і має виконуватися належним чином у встановлений строк, а одностороння відмова від його виконання не допускається. Згідно зі статтями 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути одержані кошти та сплатити проценти в розмірі й порядку, визначених договором.
За приписами частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом акцепту пропозиції та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Аналогічний підхід до оцінки електронної форми договору викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо припинення права кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за правомірне користування кредитом після спливу визначеного договором строку кредитування, викладену у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16. У цій справі позивач обґрунтовує стягнення процентів саме їх нарахуванням протягом погодженого строку кредитування; з наданого розрахунку не вбачається нарахувань за користування кредитом після 4 квітня 2021 року.
Стосовно позовної давності суд зазначає, що строк виконання кредитних зобов`язань за договором припадав на 2020-2021 роки. Водночас пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції, чинній під час карантину, встановлювалося продовження передбачених статтями 257, 258 та іншими визначеними нормами ЦК України строків на строк дії карантину. Надалі пунктом 19 цього розділу у відповідних редакціях передбачалося продовження строків позовної давності протягом дії воєнного стану, а з 30 січня 2024 року - зупинення перебігу позовної давності. Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX пункт 19 виключено з 4 вересня 2025 року, відтак від цієї дати перебіг строків поновився. Наведений підхід до часового застосування зазначених норм відображено у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 751/4086/24. З урахуванням цих обставин звернення позивача до суду в серпні 2026 року не свідчить про сплив загальної позовної давності. Крім того, відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення; такої заяви відповідачка не подала.
За правилами статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України учасники справи зобов`язані доводити обставини, на які посилаються, а суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази у сукупності за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному й безпосередньому дослідженні матеріалів справи. Суд виходить з того, що незаперечення позову відповідачкою саме собою не означає доведеності позовних вимог; вирішальним є сукупність належних доказів укладення договору, видачі кредиту, здійснення часткових платежів та наявності неповернутого залишку.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення 31 747,42 грн основного боргу та 26 788,16 грн процентів, загалом 58 535,58 грн, є обґрунтованими й підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить із положень статей 133, 134, 137, 141 ЦПК України. Платіжною інструкцією № 24730 від 14 серпня 2026 року підтверджено сплату позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн. Зважаючи на задоволення позову повністю, ці витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано договір від 15 травня 2026 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС», а також рахунок-фактуру № 05-120304-ХР1-002 від 15 травня 2026 року на 10 000,00 грн за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1 . Пунктом 4.3 договору встановлено фіксований гонорар за підготовку однієї позовної заяви - 10 000,00 грн, пунктом 4.5 визначено строк сплати цього гонорару після отримання клієнтом відповідної компенсації судових витрат, а пунктами 4.6-4.7 передбачено оформлення акта після оплати. Додано також матеріали щодо адвокатського об`єднання та адвокатського статусу Глуховецького О.С.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу розподіляються за результатами розгляду справи на підставі відповідних доказів їх обсягу та вартості незалежно від того, чи сплачені вони фактично, чи лише підлягають сплаті. Фіксований розмір гонорару не вимагає визначення погодинної вартості кожної дії адвоката. Разом із тим суд оцінює реальність, необхідність і розумність цих витрат з огляду на характер спору, ціну позову та обсяг виконаних робіт. Вказані підходи узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
У даній справі вид правничої допомоги конкретизований у рахунку, відповідна позовна заява фактично підготовлена та подана, а її обґрунтування охоплює значний обсяг документів щодо електронного укладення договору, фінансових операцій, розрахунку боргу та витребування відомостей, що становлять банківську таємницю. Заявлена фіксована сума 10 000,00 грн співвідноситься із ціною позову 58 535,58 грн, має документальне підтвердження та за встановлених обставин відповідає критеріям необхідності й розумної співмірності. Доказів іншого розміру відповідних витрат або обґрунтованих заперечень щодо їх неспівмірності до суду не подано. Тому суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, заборгованість за договором про надання кредиту № 120304-ХР1-002 від 18 жовтня 2020 року в загальному розмірі 58 535 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять п`ять) гривень 58 копійок, у тому числі 31 747,42 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 26 788,16 грн заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 13 листопада 2026 року.
Суддя О.О. Сікора