Справа № 650/72/26
Провадження № 2/650/1433/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Ковальчук О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кудряшової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Приватне підприємство «АГРІ-ЮГ», про конфіскацію земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є громадянином Республіки Молдови, який набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, однак у встановлений законом строк її не відчужив, чим порушив вимоги земельного законодавства України.
Прокурор зазначає, що за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 2,4954 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0326, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.
Право власності відповідача зареєстровано 23 квітня 2018 року, номер запису про право власності 25919243, на підставі рішення державного реєстратора від 27 квітня 2018 року, індексний номер 40848405.
Підставою для проведення державної реєстрації зазначено розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області № 42 від 15 лютого 2018 року.
18 вересня 2019 року відповідач передав спірну земельну ділянку в оренду Приватному підприємству «АГРІ-ЮГ» строком на 48 років із правом пролонгації договору.
Водночас відповідач, будучи іноземним громадянином, протягом установленого земельним законодавством строку не відчужив земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 грудня 2025 року земельна ділянка продовжувала перебувати у приватній власності відповідача.
Посилаючись на положення статей 81, 130, 140, 143, 145 Земельного кодексу України, прокурор просить припинити право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави, прокурор зазначає, що уповноважений орган - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області - самостійно не звернувся до суду з відповідним позовом.
З метою з`ясування вжитих заходів прокурор 11 листопада 2025 року направив до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області відповідний запит.
Листом від 12 листопада 2025 року № 10-21-0.6-3463/2-25 уповноважений орган повідомив про неможливість проведення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану та про те, що позов про конфіскацію спірної земельної ділянки не готувався.
28 листопада 2025 року прокурором направлено повідомлення № 50-4788ВИХ-25 про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
30 жовтня 2026 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, подані представником ОСОБА_2 .
У зазначених поясненнях позивач висловив незгоду з доводами прокурора щодо неналежного здійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області повноважень із захисту інтересів держави.
Представник позивача зазначила, що повноваження на звернення до суду з позовами про конфіскацію земельних ділянок виникли у відповідного органу з 01 липня 2021 року, тоді як право власності відповідача на спірну земельну ділянку зареєстровано у 2018 році.
Крім того, позивач послався на положення постанов Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637 та від 13 березня 2022 року № 303, якими врегульовано питання перевірки відповідності набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення встановленим законом вимогам та здійснення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану.
На думку позивача, наведені обставини свідчать про відсутність протиправної бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Разом із тим позивач зазначив, що відповідач, будучи громадянином іноземної держави, не виконав передбаченого законом обов`язку щодо відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, у зв`язку з чим не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Фактичне місце проживання відповідача суду невідоме.
Про дату, час і місце судового розгляду відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті судової влади України.
З матеріалів справи вбачається, що оголошення про виклик відповідача було оприлюднено з дотриманням установленого процесуальним законом порядку та строків.
За встановлених обставин суд визнає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання.
Представник третьої особи - Приватного підприємства «АГРІ-ЮГ» - у судове засідання не з`явився, письмових пояснень щодо позовних вимог не подав.
Відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи яких невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, його неявку без повідомлення причин, неподання відзиву на позовну заяву, а також відсутність заперечень проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
За змістом статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки з урахуванням установлених законом обмежень.
Частиною четвертою статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Відповідно до статті 130 Земельного кодексу України набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням визначених законом вимог до набувачів.
Згідно з частиною першою статті 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, така земельна ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.
Частиною другою статті 145 Земельного кодексу України передбачено, що в разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Відповідно до частини четвертої статті 145 Земельного кодексу України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах, а ціна проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Пунктом «е» частини першої статті 140 Земельного кодексу України передбачено, що невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом, є підставою припинення права власності на земельну ділянку.
Відповідно до статті 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку у випадках, установлених законом.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 346 ЦК України право власності припиняється у разі конфіскації.
Статтею 354 ЦК України передбачено можливість позбавлення особи права власності на майно за рішенням суду як санкції за вчинення правопорушення у випадках, установлених законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Республіки Молдови.
Зазначена обставина підтверджується наявними у матеріалах справи документами щодо громадянства відповідача.
Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 2,4954 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0326, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Право власності зареєстровано 23 квітня 2018 року за номером запису 25919243 на підставі рішення державного реєстратора від 27 квітня 2018 року, індексний номер 40848405.
Згідно з відомостями Державного земельного кадастру спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення.
Судом також досліджено свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Чаплинською державною нотаріальною конторою Херсонської області 14 серпня 2002 року.
Із зазначеного свідоцтва вбачається, що спадкоємцем права на земельну частку (пай) визначено ОСОБА_3 .
Водночас зазначений документ безпосередньо не посвідчує право власності відповідача ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.
Суд враховує, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою відповідного речового права, однак сама по собі не є самостійною підставою його набуття.
Разом із тим наявні у матеріалах справи відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджують факт державної реєстрації права власності відповідача на спірну земельну ділянку.
З огляду на встановлену дату державної реєстрації права власності у квітні 2018 року, навіть за умови обчислення річного строку від цієї дати, строк для відчуження земельної ділянки на час звернення прокурора до суду закінчився.
18 вересня 2019 року відповідач уклав із Приватним підприємством «АГРІ-ЮГ» договір оренди спірної земельної ділянки строком на 48 років із правом пролонгації.
Однак передача земельної ділянки в оренду не є її відчуженням у розумінні положень статті 145 Земельного кодексу України.
Укладення договору оренди не припиняє права власності орендодавця на земельну ділянку, а тому не може свідчити про виконання відповідачем передбаченого законом обов`язку щодо її відчуження.
З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 грудня 2025 року вбачається, що право власності відповідача на спірну земельну ділянку не припинено.
Доказів відчуження земельної ділянки відповідачем у встановлений законом строк матеріали справи не містять.
Отже, судом установлено, що відповідач, будучи іноземним громадянином, продовжує залишатися власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка відповідно до вимог земельного законодавства України не може перебувати у його власності на постійній основі.
Таким чином, відповідач не виконав передбаченого законом обов`язку щодо відчуження земельної ділянки протягом установленого строку.
Наведені обставини є підставою для застосування правових наслідків, визначених статтею 145 Земельного кодексу України.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини четвертої статті 23 зазначеного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Частиною п`ятою статті 56 ЦПК України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Звертаючись до суду, прокурор обґрунтував порушення інтересів держави тим, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення всупереч вимогам земельного законодавства протягом тривалого часу продовжує перебувати у власності іноземного громадянина.
Уповноваженим органом у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Судом встановлено, що прокурор до звернення з позовом вжив заходів для з`ясування питання щодо здійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави.
Зокрема, 11 листопада 2025 року прокурор звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з відповідним запитом.
Листом від 12 листопада 2025 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повідомило, що позов про конфіскацію спірної земельної ділянки не готувався.
28 листопада 2025 року прокурором направлено повідомлення про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді.
Суд бере до уваги доводи Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, викладені у додаткових письмових поясненнях від 30 жовтня 2026 року, щодо об`єктивних причин незвернення до суду з відповідним позовом.
Разом із тим суд зазначає, що встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави не є тотожним встановленню протиправності дій чи бездіяльності уповноваженого органу.
Для вирішення питання про наявність підстав представництва визначальним є з`ясування того, чи здійснював уповноважений орган належний захист відповідного інтересу держави.
У цій справі встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області самостійно до суду з позовом про конфіскацію спірної земельної ділянки не зверталося.
При цьому позивач не заперечує проти задоволення заявлених прокурором позовних вимог.
Отже, суд доходить висновку, що прокурором належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.
Вирішуючи питання щодо допустимості втручання у право власності відповідача, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Втручання держави у право власності повинно бути законним, переслідувати легітимну мету та відповідати принципу пропорційності.
У цій справі втручання у право власності відповідача ґрунтується на положеннях земельного законодавства України, якими встановлено спеціальні обмеження щодо перебування земель сільськогосподарського призначення у власності іноземних громадян.
Таке обмеження переслідує легітимну мету захисту земельних ресурсів України як основного національного багатства та забезпечення дотримання встановленого законом правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
Відповідач мав передбачений законом строк для добровільного відчуження земельної ділянки, однак цього обов`язку не виконав.
Водночас частиною четвертою статті 145 Земельного кодексу України передбачено, що конфіскована земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, а отримана від її продажу ціна за вирахуванням витрат, пов`язаних із продажем, виплачується колишньому власнику.
Отже, передбачений законом механізм конфіскації не виключає майнової компенсації колишньому власнику земельної ділянки.
З огляду на викладене суд вважає, що застосування передбаченого законом способу припинення права власності відповідача відповідає вимогам законності та пропорційності втручання у право мирного володіння майном.
Суд також враховує, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді Приватного підприємства «АГРІ-ЮГ».
Разом із тим предметом заявленого позову є припинення права власності відповідача на земельну ділянку шляхом її конфіскації, а не припинення договору оренди.
Тому питання щодо припинення права оренди третьої особи не є предметом розгляду в цій справі та судом не вирішується.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 13, 14, 41, 131-1 Конституції України, статтями 22, 81, 130, 140, 143, 145 Земельного кодексу України, статтями 346, 354 ЦК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», статтями 4, 5, 12, 13, 56, 76-81, 89, 128, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Приватне підприємство «АГРІ-ЮГ», про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.
Припинити право власності громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: с. Чукур-Мінджір, Чимішлійський район, Республіка Молдова, на земельну ділянку площею 2,4954 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0326, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Чаплинської селищної територіальної громади Каховського району Херсонської області (колишня територія Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області), право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 квітня 2018 року за номером запису 25919243, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 40848405 від 27 квітня 2018 року, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, код ЄДРПОУ 39766281.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Херсонської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 04851120, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Великоолександрівським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей оскарження заочного рішення, встановлених ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Суддя О.В. Ковальчук