Судові рішення

Рішення № 141486958 у справі № 650/82/26 від 09.11.2026

Рішення від 09.11.2026 у цивільній справі № 650/82/26 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області, суддя Ковальчук О. В.

Справа№ 650/82/26
СудВеликоолександрівський районний суд Херсонської області
СуддяКовальчук О. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення09.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141486958

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 650/82/26

Провадження № 2/650/1438/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Ковальчук О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кудряшової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11 січня 2008 року в розмірі 36 419,07 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 січня 2008 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», на підставі якої між сторонами виникли договірні відносини щодо надання банківських послуг та кредитування карткового рахунку.

На виконання умов договору банк відкрив відповідачу картковий рахунок, видав платіжну картку та встановив кредитний ліміт, у межах якого відповідач отримав можливість користуватися кредитними коштами.

У подальшому відповідачу видавалися нові платіжні картки до відповідного рахунку, кредитний ліміт змінювався, а відповідач продовжував користуватися кредитними коштами та здійснювати платежі на погашення заборгованості.

14 вересня 2021 року відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, якою погодив умови кредитування, зокрема процентну ставку в розмірі 40,8 % річних.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній порушив умови договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів.

Унаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань станом на 15 грудня 2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 36 419,07 грн, яка складається з:

?28 577,88 грн - заборгованості за тілом кредиту;

?7 841,19 грн - заборгованості за простроченими процентами.

Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору та положень цивільного законодавства, позивач просить стягнути зазначену заборгованість і понесені судові витрати.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом установлено, що 11 січня 2008 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк».

На підставі зазначеної заяви банк відкрив відповідачу картковий рахунок та надав можливість користування кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту.

Факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин та фактичного користування відповідачем кредитними коштами підтверджується наданими позивачем документами, зокрема анкетою-заявою, заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 14 вересня 2021 року, випискою за картковим рахунком і розрахунками заборгованості.

Із наданих розрахунків убачається, що відповідач протягом тривалого часу здійснював операції за кредитним рахунком, користувався кредитними коштами та вносив платежі на погашення заборгованості.

Зокрема, розрахунок заборгованості станом на 31 травня 2015 року відображає здійснення відповідачем операцій за кредитним рахунком, зміну залишку заборгованості, нарахування процентів та внесення платежів.

За підсумковими даними зазначеного розрахунку станом на 31 травня 2015 року заборгованість за тілом кредиту та процентами становила 0,00 грн.

Разом із тим погашення заборгованості станом на зазначену дату не свідчить про припинення договірних відносин між сторонами, оскільки кредитування здійснювалося шляхом установлення кредитного ліміту за картковим рахунком, що передбачало можливість подальшого користування кредитними коштами.

Із розрахунку заборгованості станом на 30 червня 2019 року вбачається, що відповідач продовжував користуватися кредитними коштами та здійснювати платежі на погашення заборгованості.

За підсумковими даними цього розрахунку станом на 30 червня 2019 року заборгованість за тілом кредиту становила 0,00 грн, а залишок нарахованих процентів - 175,73 грн.

Наведені обставини підтверджують, що кредитні правовідносини між сторонами мали тривалий характер, а відповідач неодноразово користувався наданими банком кредитними коштами.

14 вересня 2021 року відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, якою погодив умови кредитування, зокрема розмір процентної ставки - 40,8 % річних.

Судом досліджено зазначену заяву, яка підтверджує волевиявлення відповідача щодо приєднання до запропонованих банком умов кредитування.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 15 грудня 2025 року на дату підписання зазначеної заяви заборгованість за кредитним рахунком становила 2 622,12 грн.

Починаючи з 14 вересня 2021 року банк здійснював нарахування процентів відповідно до погоджених сторонами умов кредитування.

Зокрема, у розрахунку заборгованості відображено застосування процентної ставки 3,4 % на місяць, що відповідає 40,8 % річних.

При цьому судом установлено, що в березні 2022 року банк тимчасово застосовував нульову процентну ставку, а з квітня 2022 року здійснював нарахування процентів за зниженою ставкою 1,7 % на місяць, що відповідає 20,4 % річних.

У подальшому процентна ставка змінювалася в межах умов кредитування, погоджених сторонами.

Таким чином, нарахування процентів здійснювалося банком з урахуванням умов кредитного договору та фактичного залишку заборгованості за відповідні періоди.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки заборгованості станом на 31 травня 2015 року, 30 червня 2019 року та 15 грудня 2025 року.

Зазначені розрахунки відображають послідовність здійснення операцій за кредитним рахунком, зміну залишку заборгованості, нарахування процентів та внесення платежів.

Нульовий залишок заборгованості за тілом кредиту станом на окремі попередні дати не спростовує факту виникнення нової заборгованості внаслідок подальшого використання відповідачем кредитного ліміту.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 15 грудня 2025 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 36 419,07 грн, з яких 28 577,88 грн - заборгованість за тілом кредиту та 7 841,19 грн - заборгованість за простроченими процентами.

Зазначений розрахунок містить відомості про здійснені за кредитним рахунком операції, застосовані процентні ставки, нараховані проценти, внесені платежі та кінцевий залишок заборгованості.

Судом установлено, що нарахування процентів здійснено за період користування кредитними коштами відповідно до погоджених сторонами умов кредитування.

Матеріалами справи підтверджено погодження відповідачем розміру процентної ставки, а також правомірність періодів її застосування.

Доказів нарахування позивачем процентів поза межами строку кредитування або після припинення права на їх договірне нарахування судом не встановлено.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлена до стягнення заборгованість за процентами в розмірі 7 841,19 грн є обґрунтованою та підтверджується належними і допустимими доказами.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів, банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

За змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд ураховує, що сам факт підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не є безумовним підтвердженням погодження позичальником усіх умов кредитування, які банк міг змінювати в подальшому.

Водночас у цій справі позивачем надано не лише анкету-заяву від 11 січня 2008 року, а й підписану відповідачем заяву від 14 вересня 2021 року, яка містить погоджені сторонами умови кредитування.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення процентів ґрунтуються на погоджених сторонами умовах кредитування, а не виключно на загальних Умовах та Правилах надання банківських послуг, розміщених на вебсайті банку.

Судом установлено, що відповідач фактично користувався кредитними коштами, отримував можливість здійснювати операції за картковим рахунком, вносив платежі на погашення заборгованості, однак належним чином не виконав обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що виписка за банківським рахунком є документом, який відображає здійснення операцій за рахунком, а тому може бути належним доказом фактичного користування кредитними коштами та здійснення платежів на погашення заборгованості.

Надані позивачем розрахунки заборгованості узгоджуються з відомостями про користування відповідачем кредитними коштами та здійснення платежів за кредитним рахунком.

Судом перевірено складові заявленої до стягнення заборгованості, періоди її виникнення, застосовані процентні ставки та здійснені відповідачем платежі.

За результатами оцінки наданих доказів суд доходить висновку, що розрахунок заборгованості станом на 15 грудня 2025 року є належним доказом розміру невиконаних відповідачем грошових зобов`язань.

Доказів погашення відповідачем заявленої до стягнення заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав, доказів на спростування розрахунку заборгованості або підтвердження виконання зобов`язань не надав.

Разом із тим суд ураховує, що неподання відповідачем відзиву саме по собі не є підставою для задоволення позову та не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених вимог.

У цій справі висновок суду про обґрунтованість позовних вимог ґрунтується на досліджених письмових доказах, які в сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин, фактичне користування відповідачем кредитними коштами, погодження умов нарахування процентів та неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань.

Отже, судом установлено, що АТ КБ «ПриватБанк» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, тоді як відповідач допустив порушення обов`язку щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Унаслідок такого порушення станом на 15 грудня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 36 419,07 грн, яка підтверджена наданими позивачем доказами.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 634, 1048, 1049, 1054, 1069 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 178, 223, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 11 січня 2008 року станом на 15 грудня 2025 року в загальному розмірі 36 419 (тридцять шість тисяч чотириста дев`ятнадцять) гривень 07 копійок, яка складається з:

?28 577 (двадцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 88 копійок - заборгованість за тілом кредиту;

?7 841 (сім тисяч вісімсот сорок одна) гривня 19 копійок - заборгованість за простроченими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Великоолександрівським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя О.В. Ковальчук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.01.2026 Ухвала № 133309388 без тексту Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 14360570. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг