РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
12 листопада 2026 р. Справа № 120/3562/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності та дії протиправними, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності та дії протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168, виходячи із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за період з 23.08.2024 по 30.08.2024, з 17.09.2024 по 01.10.2024, з 02.10.2024 по 22.10.2024, з 18.12.2024 по 07.01.2025, з 15.04.2025 по 22.04.2025, з 30.06.2025 по 15.07.2025.
Тому, з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 23.03.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті, витребувано докази у відповідача.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що з аналізу норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. Відповідачем не заперечується, що позивач перебував на лікуванні у комунальних закладах, в періоди з 23.08.2024 по 30.08.2024, з 17.09.2024 по 01.10.2024, з 02.10.2024 по 22.10.2024, з 18.12.2024 по 07.01.2025, з 15.04.2025 по 22.04.2025 та з 30.06.2025 по 15.07.2025. Також зазначив, що 29.08.2024 позивач пройшов медичний огляд ВЛК КНП " МКЛ №4" ДМР, Захворювання, ТАК, пов`язано з проходженням військової служби. Згідно з ст.44 графи ІІІ «Розлади хвороб» потребує лікувальної відпустки терміном на 30 календарних діб. Отже, штатною військово-лікарською комісією Міської Клінічної Лікарні №4 м. Дніпро встановлено саме «захворювання», тобто процес який виникає поступово, має симптоми, динаміку та може бути наслідком різноманітних довго триваючих негативних чинників.
Відповідно до свідоцтва про хворобу від 15 серпня 2025 року № 531/Д комісією ВЛК ДУ ТМО МВС України по Вінницькій області встановлено: Діагноз: Гіпертонічна хвороба 3 стадії. Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціалізацією, тощо. Непридатний до військової служби.
Окремо зауважив, що позивач на день захворювання і день звільнення з військової служби перебував на посаді начальника служби комунікації та інформації військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, який відповідно до функціональних обов`язків відповідальний за взаємодію зі ЗМІ, формування позитивного іміджу частини, роботу в соціальних мережах та інформаційне забезпечення. Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_2 бригади оперативного призначення, який зареєстрований 28.03.2024 за №5 т, на аркуші 34 зроблений запис: в підполковника ОСОБА_1 на позиції відбулось раптове погіршення самопочуття звідки був евакуйований до стабілізаційного пункту «Калина 14 броп НГУ н.п. Мирноград, Покровського району, Донецької області». З огляду на наведене, не вбачається за можливим встановити які саме бойові завдання чи забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів здійснював на позиції позивач.
Також, відповідачем на виконання вимог ухвали від 23.03.2026 долучено до матеріалів справи витребувані докази.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Зокрема, відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 19.11.2025 за №6714, позивач в періоди з 19.03.2017 по 28.04.2017, з 24.10.2017 по 01.11.2017, з 06.11.2019 по 11.01.2020, з 26.02.2022 по 30.04.2022, з 05.06.2022 по 31.10.2022, з 06.12.2022 по 31.12.2022, з 15.09.2023 по 02.10.2023, з 11.12.2023 по 31.12.2023, з 14.01.2024 по 31.01.2024, з 10.02.2024 по 20.02.2024, з 16.07.2024 по 19.07.2024, з 30.07.2024 по 22.08.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.36, 36 зворот).
Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_2 бригади оперативного призначення, який зареєстрований 28.03.2024 за №5 т, на аркуші 34 зроблений запис: 22.08.2024 в підполковника ОСОБА_1 на позиції відбулось раптове погіршення самопочуття звідки був евакуйований до стабілізаційного пункту «Калина» 14 броп НГУ н.п. Мирноград, Покровського району, Донецької області (а.с.37).
Згідно з первинною медичною картою позивача №17040/40 від 22.08.2024, виданою стабілізаційним пунктом «Калина», встановлено діагноз: неускладнений гіпертонічний криз (а. с. 20, 20 зворот).
В період з 23.08.2024 по 30.08.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міській клінічній лікарні №4» Дніпровської міської ради, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №30625 від 30.08.2024 (а.с. 21).
29.08.2024 позивач пройшов медичний огляд ВЛК КНП «МКЛ №4» ДМР, згідно з довідкою №4943. Встановлено діагноз: Ішемічний інсульт у вертебро-базилярному басейні (КТ ГМ від 24.08.2024, 27.08.2024) гемодинамічний підтип у вигляді помірного вестибуло-атактичного синдрому, цефалгічного синдрому, астено-невротичного синдрому, на фоні ГХ Іст, 2 ст. NIHSS-2б, шкала Ренкін - 1 б.
Захворювання, ТАК, пов`язано з проходженням військової служби.
Згідно ст.44 графи ІІІ «Розкладу хвороб» потребує лікувальної відпустки терміном на 30 календарних діб (а. с. 23).
В подальшому згідно з наданими позивачем матеріалами, останній проходив лікування в закладах охорони здоров`я:
- з 17.09.2024 по 01.10.2024 проходив стаціонарне лікування у Державній установі «ТМО МВС України по Вінницькій області», відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №24/1197 від 01.10.2024. Основне захворювання: Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. (стан після ГПМК серпень 2024). (а.с. 24-25);
- з 02.10.2024 по 22.10.2024 проходив реабілітаційне лікування в МРЦ МВС України «Хутір вільний», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №598/р від 22.10.2024 (а. с. 26);
- з 18.12.2024 по 07.01.2025 проходив стаціонарне лікування у Державній установі «ТМО МВС України по Вінницькій області», відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №24/1753 від 07.01.2025. Основний діагноз: Хронічна ішемія мозку ІІ ст. (наслідки перенесеного ГПМК серпень 2024) (а. с. 27-28);
- з 15.04.2025 по 22.04.2025 проходив стаціонарне лікування у КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2386 від 22.04.2025 (а. с. 29-30);
- з 30.06.2025 по 15.07.2025 проходив стаціонарне лікування у Державній установі «ТМО МВС України по Вінницькій області», відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №25/0994 від 15.07.2025 (а. с. 31-32).
Згідно з свідоцтвом про хворобу від 15.08.2025 № 531/Д комісією ВЛК ДУ ТМО МВС України по Вінницькій області встановлено причинний зв`язок захворювання: «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини», «Захворювання, ТАК, пов`язано з проходженням військової служби». Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціалізацією, тощо: «Непридатний до військової служби» (а. с. 33-34).
Відповідно до п. 8 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів №234/25/1471/ВТ від 10.11.2025 зазначено: «Наявний висновок ВЛК: Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»
Позивач зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, він мав право на виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні. Разом із тим така винагорода за періоди лікування з 23.08.2024 по 30.08.2024, з 17.09.2024 по 01.10.2024, з 02.10.2024 по 22.10.2024, з 18.12.2024 по 07.01.2025, з 15.04.2025 по 22.04.2025 та з 30.06.2025 по 15.07.2025 йому протиправно не була нарахована та виплачена.
Натомість, за результатами розгляду адвокатського запиту від 11.02.2026 щодо виплати додаткової винагороди позивачу, військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомила про відмову у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, у зв`язку з тим, що позивач не отримував поранень, травм чи контузій, пов`язаних із захистом Батьківщини.
Не погодившись із такою відмовою та вважаючи, що його право на отримання додаткової винагороди порушене, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пунктом 1-1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Відповідно до п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
Таким чином, із урахуванням вимог Постанови №168 вбачається встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 520/16191/23.
Врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, визначено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №729 "Деякі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (із внесеними змінами наказами № 339 від 27.05.2024 - застосовується з 01 квітня 2024 року, № 675 від 07.10.2024 - застосовується з 25 серпня 2024 року, № 226 від 27.03.2025 - застосовується з 28.01.2025, № 478 від 17.07.2025, № 159 від 20.02.2026 - застосовується з 31 серпня 2025 року).
Відповідно до Наказу №729 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України.
Згідно з п.1 ч. 14 Особливостей в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ №1060 від 21.12.2023 - застосовується з 09.11.2023, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.
Тотожні за змістом містяться положення у п. 1 ч. 15 Особливостей в редакції наказів Міністерства внутрішніх справ № 339 від 27.05.2024 - застосовується з 01 квітня 2024 року, № 675 від 07.10.2024 - застосовується з 25 серпня 2024 року, № 226 від 27.03.2025 - застосовується з 28.01.2025, № 478 від 17.07.2025.
Отже, аналіз наведених норм законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.
При цьому, норми Постанови № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
В свою чергу, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказ Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за №1109/15800 за встановленою додатком 5 формою затверджена довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), яка відображає інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 19.11.2025 за №6714, позивач дійсно в періоди з 19.03.2017 по 28.04.2017, з 24.10.2017 по 01.11.2017, з 06.11.2019 по 11.01.2020, з 26.02.2022 по 30.04.2022, з 05.06.2022 по 31.10.2022, з 06.12.2022 по 31.12.2022, з 15.09.2023 по 02.10.2023, з 11.12.2023 по 31.12.2023, з 14.01.2024 по 31.01.2024, з 10.02.2024 по 20.02.2024, з 16.07.2024 по 19.07.2024, з 30.07.2024 по 22.08.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.36, 36 зворот).
Разом з тим, документів на підтвердження того, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я обумовлене отриманим ним саме пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаного із захистом Батьківщини, матеріали справи не містять.
Відповідно до довідки №4943 від 29.08.2024 позивач пройшов медичний огляд ВЛК КНП «МКЛ №4» ДМР. Встановлено діагноз: Ішемічний інсульт у вертебро-базилярному басейні (КТ ГМ від 24.08.2024, 27.08.2024) гемодинамічний підтип у вигляді помірного вестибуло-атактичного синдрому, цефалгічного синдрому, астено-невротичного синдрому, на фоні ГХ Іст, 2 ст. NIHSS-2б, шкала Ренкін - 1 б. «Захворювання, ТАК, пов`язано з проходженням військової служби.» Згідно ст.44 графи ІІІ «Розкладу хвороб» потребує лікувальної відпустки терміном на 30 календарних діб (а. с. 23).
Разом із тим, згідно з свідоцтвом про хворобу від 15.08.2025 № 531/Д комісією ВЛК ДУ ТМО МВС України по Вінницькій області встановлено причинний зв`язок захворювання: «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини», «Захворювання, ТАК, пов`язано з проходженням військової служби». Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціалізацією, тощо: «Непридатний до військової служби» (а. с. 33-34).
Відповідно до п. 8 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів №234/25/1471/ВТ від 10.11.2025 зазначено: «Наявний висновок ВЛК: Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини»
Натомість у ході судового розгляду позивачем не надано, зокрема, довідку про обставини поранення, висновок ВЛК про те, що під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивачем отримане поранення (контузія, травма, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, що дає підстави для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, як обумовлено Особливостями, затвердженими Наказом №729.
В свою чергу, суд зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи та досліджені судом докази проходження стаціонарного лікування у період з 23.08.2024 по 30.08.2024, з 17.09.2024 по 01.10.2024, з 02.10.2024 по 22.10.2024, з 18.12.2024 по 07.01.2025, з 15.04.2025 по 22.04.2025 та з 30.06.2025 по 15.07.2025 є наслідком захворювання «ГПМК» перенесеним позивачем у серпні 2024 року, тобто не є наслідком поранення (травми, контузії, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.
З цього приводу, слід зазначити, що питання пов`язаності захворювання позивача із проходженням військової служби чи пов`язаності його із захистом Батьківщини не є спірним у даному випадку, оскільки враховуючи положення Постанови № 168 підставою для нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є саме підтверджені обставини отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаних із захистом Батьківщини.
У той же час, надані позивачем довідки та виписки із медичних установ містять інформацію щодо проходження ним лікування через захворювання, яке хоча й пов`язане з проходженням військової служби та захистом Батьківщини, однак не створює умов для отримання щомісячної додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168.
Надана позивачем первинна медична картка (форма 100) також не містять відомостей про отримання позивачем саме поранення, контузії, травми чи каліцтва.
За наведених обставин суд доходить висновку, що перебування позивача у спірні періоди на стаціонарному лікуванні не є правовою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої Постановою № 168, тому відмовляючи у її виплаті відповідач діяв правомірно.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів та доказів, наданих сторонами, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи, що у задоволенні вимог відмовлено, підстави для присудження судових витрат на користь позивача відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
Повне судове рішення складено 12.11.2026.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна