Судові рішення

Ухвала № 141487078 у справі № 160/32580/26 від 19.10.2026

Ухвала від 19.10.2026 в адміністративній справі № 160/32580/26 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд, суддя Турова Олена Михайлівна.

Справа№ 160/32580/26
СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
СуддяТурова Олена Михайлівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення19.10.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141487078

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 року Справа №160/32580/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо ініціювання та проведення в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 (№ НОМЕР_1 ) операції «Макетна обробка», та щодо внесення в режимі «макетної обробки» змін до значень складових її пенсійної виплати - як таких, що вчинені без достатніх правових підстав;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області:

скасувати всі зміни, внесені до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в режимі «макетної обробки» починаючи з 01.10.2009, та відновити значення складових пенсійної виплати, що існували в ЕПС до «Макетна обробка»;

закрити в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 виплатну операцію «Макетна обробка» та надалі застосовувати до неї загальний порядок обчислення пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без «макетного» або іншого ручного втручання в ЕПС;

здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 з відновленими значеннями складових пенсійної виплати із застосуванням стандартних алгоритмів ІКІС ПФУ та виплатити різницю між належною та фактично виплаченою пенсією з урахуванням раніше виплачених сум.

Також у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у тридцятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили подати до суду:

- звіт про виконання судового рішення;

- витяг з модуля «Історія макетної обробки» електронної пенсійної справи ОСОБА_1 за весь період з 01.04.2023 по день подання звіту - для підтвердження того, що відновлення значень складових пенсійної виплати здійснено належним чином та що повторного втручання в ЕПС не допущено.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі №160/32580/26 встановлено, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 слід відмовити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, з огляду на таке.

Як слідує з позовної заяви, оскаржувані у цій справі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо ініціювання та проведення в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 (№ НОМЕР_1 ) операції «Макетна обробка» та щодо внесення в режимі «макетної обробки» змін до значень складових її пенсійної виплати, вчинені відповідачем під час виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №360/38/23, а про вчинення відповідачем таких дій позивач дізналася з поданого 10.04.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №360/38/23, з якого ОСОБА_1 отримала відомості про те, що в її ЕПС ініційовано та проведено виплатну операцію «Макетна обробка боргу». За твердженням позивача, із вказаного звіту про виконання рішення суду у справі №360/38/23 та доданих до нього документів слідує, що відповідач самостійно ініціював процедуру макетної обробки боргу для нарахування компенсації втрати частини доходів, яку суд зобов`язав нарахувати пенсійний орган у справі №360/38/23, і, отримавши відповідний дозвіл Пенсійного фонду України, відповідач здійснював коригування пенсійної справи позивача.

Разом з цим, судом встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №360/38/23 позов адвоката Меламеда Вадима в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, викладену у листі №2056-2112/М-02/8-1200/22 від 12.07.2022;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 16.12.2015 на суму пенсії 40431,48 грн відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Крім того вказаним рішенням суду стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858,88 грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 року у справі №360/38/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №360/38/23 залишено без задоволення, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №360/38/23 - без змін.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №360/38/23 набрало законної сили 06.06.2023 року.

Судом також встановлено, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року у справі №360/38/23 заяву адвоката Меламеда Вадима Борисовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом адвоката Меламеда Вадима в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у тридцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі №360/38/23 щодо виплати компенсації втрати частини доходу за затримку пенсії за період з 07.10.2009 по день фактичного виконання рішення суду у справі з наданням доказів щодо підстав та механізму нарахування компенсації втрати частини доходу за затримку виплати пенсії відповідно до норм Порядку №159.

На виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року у справі №360/38/26, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області подано звіт за вихідним №1200-0902-7/5410 від 04.03.2026 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року у справі №360/38/23 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення у справі №360/38/23; встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі №360/38/23, - один місяць з дня отримання цієї ухвали.

На виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року у справі №360/38/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області повідомлено про те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №360/38/23, яке набрало законної сили 06.06.2023 року, негайно, без зволікань, 09.06.2023 року - відразу після отримання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 року у справі №360/38/23 (вхідний №2188/7 від 07.06.2023), відповідно до рекомендації щодо організації взаємодії структурних підрозділів Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області під час виконання рішень судів Юридичне управління службовою запискою №1286/09-16 від 09.06.2023 року інформувало Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг та Управління з питань виплат (структурні підрозділи, до компетенції яких належить виконання рішення) про набрання рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №360/38/23 законної сили. 12.06.2023 року рішення Луганського окружного адміністративного суді від 03.03.2023 року у справі №360/38/23 внесено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі - ІКІС ПФУ РСР), реєстраційний номер С2171449. На виконання рішення у справі №360/38/23 проведено розрахунок суми компенсації втрати частини доходів на загальну суму виплаченої пенсії 40 431,48 грн за період з 07.10.2009 року по 30.09.2021 року. 13.06.2023 року за вхід. №2474/8 Головним управлінням зареєстровано заяву адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 про добровільне виконання рішення суду від 13.06.2023 року №7185. Для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року у справі №360/38/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 13.06.2023 року №1200-0501-5/11639 просило Пенсійний фонд України погодити розрахунок компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 . Листом від 12.07.2023 року №1200-0304-8/13691 Головне управління повідомило адвокату Меламеду Вадиму Борисовичу, що виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №360/38/23 стосовно розрахунку розміру компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, залишається на розгляді і контролі в Головному управлінні та, що про результати виконання буде повідомлено додатково. Вдруге, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 13.12.2023 року №1200-0501-5/25433 просило Пенсійний фонд України погодити розрахунок компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 та надати дозвіл на проведення виплатної операції для виплати компенсації. 12.01.2024 року за вхід. №46/16 отримано лист Пенсійного фонду України від 11.01.2024 року №2800-030202-9/2070, яким користувачем центрального рівня в підсистемі «Призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи» ініційовано виплатну операцію «Макетна обробка боргу» для надання можливості подальшого опрацювання ЕПС користувачем регіонального рівня. Після отримання листа Департаменту Пенсійного фонду України від 11.01.2024 року №2800-030202-9/2070, яким повідомлено, що користувачем центрального рівня в підсистемі «Призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи» ініційовано виплатну операцію «Макетна обробка боргу» для надання можливості подальшого опрацювання ЕПС користувачем регіонального рівня, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було розраховано компенсацію втрати частини доходу за затримку пенсії за період за період з 07.10.2009 по 16.12.2015 на суму пенсії 40 431,48 грн склала 72 356 (сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят шість) гривень 46 копійок, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159. Компенсацію втрати частини доходів виплаченої у сумі 40 431,48 грн пенсії в розмірі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) гривень 93 копійки включено до картки в підсистемі ІКІС ПФУ РСР, реєстраційний номер С2171449, облікованої з 12.06.2023. Компенсацію втрати частини доходів в сумі 525,93 грн нараховано та виплачено на додаткову відомість січня 2024 року на поточний рахунок (IBAN) НОМЕР_2 , відкритий ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк», дата виплати 22 число. Компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1 нараховано та виплачено в сумі 71 830,53 грн на додаткову відомість березня 2026 року та перераховано на поточний рахунок (IBAN) НОМЕР_2 відкритий АТ «Ощадбанк», дата виплати 14 число з урахуванням виплаченої компенсації втрати частини доходів в сумі 525,93 грн у січні 2024 року відповідно до службової записки від 03.03.2026 №4259/05-16 та листа Пенсійного фонду України від 11.01.2024 №2800- 030202-9/2070.

Таким чином, оскаржувані у цій справі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо ініціювання та проведення в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 (№909300159715) операції «Макетна обробка боргу» були вчинені відповідачем на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №360/38/23 для надання можливості подальшого опрацювання ЕПС та здійснення розрахунку компенсації втрати частини доходу за затримку пенсії за період за період з 07.10.2009 по 16.12.2015, яку відповідача було зобов`язано нарахувати та виплатити на користь позивача рішенням суду у справі №360/38/23.

Позивач, вважаючи протиправними вищевказані дії відповідача, вчинені при виконанні рішення суду у справі №360/38/23, звернувся до суду з цим позовом.

Так, відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Приписами ст.129-1 Конституції України передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 1 статті 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою статті 11 Закону №1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм слідує, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №686/23317/13-а.

Законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

При цьому ст.381-1 КАС України визначено яким чином може здійснюватися судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Так, ч.1 ст.381-1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За приписами ч.2 ст.381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно із положеннями ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами ст. ст. 382-383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність в КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, та відповідно до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15.

Також Верховним Судом, зокрема у постановах від 05.08.2025 року у справі №620/15158/24, від 25 березня 2026 року у справі №320/36568/25 та від 30.04.2026 року у справі №620/13341/25 зазначено, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення належного та повного виконання судового рішення, виключає необхідність звернення з новим позовом з метою спонукання відповідача до його виконання. Судове рішення підлягає безпосередньому виконанню без ухвалення додаткового судового рішення, а питання щодо його невиконання чи неналежного виконання підлягають вирішенню в порядку судового контролю, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, та/або із застосуванням заходів, визначених законодавством про виконавче провадження.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2026 року у справі №990/282/24 підтвердила самостійне процесуальне значення інституту судового контролю за виконанням судових рішень як невід`ємної складової судового захисту та наголосила на його безпосередньому призначенні забезпечити реальне, повне й належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Зазначений інститут спрямований не на повторний розгляд спору по суті та не на повторне встановлення прав і обов`язків його учасників, а на забезпечення практичної реалізації вже здійсненого судом захисту порушеного права та перевірку того, чи виконано суб`єктом владних повноважень покладений на нього судовим рішенням обов`язок у визначений цим рішенням спосіб і обсязі.

Також в подальшому така позиція підтримана й Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.09.2026 року у справі №580/490/26 (провадження №К/990/23528/26), в якій Судом наголошено, що у разі якщо особа пов`язує порушення своїх прав саме з тим, що суб`єкт владних повноважень неналежно виконав покладений на нього судовим рішенням обов`язок, належним способом судового захисту є використання передбачених статтями 382, 382-1 - 382-3, 383 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення виконання цього рішення. Інше тлумачення призвело б до ситуації, за якої кожна незгода особи зі способом виконання судового рішення могла б бути підставою для порушення нового адміністративного провадження, що фактично нівелювало б спеціальний інститут судового контролю та створювало можливість повторного судового розгляду правовідносин, щодо яких уже ухвалено остаточне судове рішення. При цьому сама по собі обставина, що неналежне виконання судового рішення проявилося у прийнятті відповідачем нового індивідуального акта, здійсненні нового розрахунку або застосуванні нормативного акта, не є достатньою для висновку про виникнення нового адміністративного спору. Вирішальним є встановлення того, чи виникли внаслідок таких дій нові самостійні правовідносини щодо іншого предмета, який не був охоплений первісним судовим рішенням, чи відповідні дії є лише способом реалізації обов`язку, вже встановленого цим рішенням. У другому випадку спір стосується виконання судового рішення та підлягає вирішенню в порядку судового контролю. Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Проаналізувавши предмет позову у цій справі, суд доходить висновку, що фактичною підставою для звернення позивача до суду із цими позовними вимогами стала незгода позивача з діями відповідача, вчиненими на під час та на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №360/38/23, тобто діями, які були лише способом реалізації обов`язку, вже встановленого цим рішенням, а саме: з діями щодо ініціювання та проведення в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 (№ НОМЕР_1 ) операції «Макетна обробка боргу» для надання можливості подальшого опрацювання ЕПС та здійснення розрахунку компенсації втрати частини доходу за затримку пенсії за період за період з 07.10.2009 по 16.12.2015, яку відповідача було зобов`язано нарахувати та виплатити на користь позивача рішенням суду у справі №360/38/23.

Отже, предметом незгоди позивача є спосіб виконання вищевказаного судового рішення.

Таким чином, предметом спору у цій справі є не нова вимога щодо правомірності здійснення певних операцій в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 , а оспорювання порядку виконання судового рішення, що вже набрало законної сили, на виконання якого і було ініційовано операцію «Макетна обробка боргу».

З огляду на викладене, предмет позову фактично стосується способу виконання судового рішення, що унеможливлює вирішення цього спору за поданим новим адміністративним позовом. Отже, у розглядуваному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання таких рішень суду, або порушення прав позивача, підтверджених такими рішеннями суду.

Суд наголошує, що наявність спеціальних правових норм КАС України (ст. ст. 382-383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили, відтак, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі, оскільки спір у даній справі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а також цей спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.

Відповідна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15, від 03.04.2019 року у справі №820/4261/18, від 21.12.2020 року у справі №440/1810/19, від 16.12.2021 року у справі №170/167/17, від 11.07.2022 року у справі №640/23020/19, від 21.12.2022 року у справі №620/4090/22, від 15.05.2023 року у справі №826/17785/18.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд й під час вирішення справ №170/167/17 (постанова від 16.12.2021 року), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022 року), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022 року), №345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022 року).

Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов. Покликання позивача на те, що предмет позову у справі, що розглядається, не охоплюється рішенням суду у вищевказаній справі є безпідставним, оскільки як слідує з позовної заяви та доданих до неї документів, дії відповідача щодо ініціювання та проведення в електронній пенсійній справі позивача операції «Макетна обробка боргу» є діями відповідача, вчиненими саме на виконання рішення суду у справі №360/38/23, які були способом виконання цього рішення та реалізації встановленого ним обов`язку зі здійснення розрахунку компенсації втрати частини доходу за затримку пенсії за період за період з 07.10.2009 по 16.12.2015, яку відповідача і було зобов`язано нарахувати та виплатити на користь позивача рішенням суду у справі №360/38/23, задля чого і вчинена вищевказана операція "Макетна обробка боргу", про що безпосередньо вказано у звіті про виконання рішення суду у справі №360/38/23, що не заперечується самим позивачем.

Згідно з п.1, п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; або якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень, тож такий спір не належить розглядати окремо за правилами адміністративного судочинства.

Відповідна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 03 квітня 2019 року у справі №820/4261/18, від 21.12.2020р. у справі №440/1810/19, від 16.12.2021р. у справі №170/167/17, від 11.07.2022р. у справі №640/23020/19, від 21.12.2022р. у справі №620/4090/22, від 15.05.2023р. у справі №826/17785/18.

Заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, в межах справи №360/38/23.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), №345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022).

Окремо суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 19, 170, 248, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі №160/32580/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя О.М. Турова