КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року Київ справа №320/17196/26
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Рух справи.
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії позивачу за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2024, 2023, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу з моменту призначення пенсії за віком відповідно до Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2024, 2023, 2022 роки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що з 25.12.2014 отримує пенсію за вислугу років, як працівник освіти відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), 01.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначило позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії за віком (2022-2024 роки), однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 30.04.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечує, зазначаючи, що ОСОБА_1 раніше отримувала пенсію за вислугу років, а на підставі заяви від 01.10.2025 була переведена на пенсію за віком.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення або попереднього перерахунку попереднього виду пенсії.
Отже, у цьому випадку мало місце не первинне призначення пенсії за віком, а переведення з одного виду пенсії на інший, що виключає застосування нового показника середньої заробітної плати за 2022- 2024 роки.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 з 01.03.2025 проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,115, у результаті чого показник середньої заробітної плати для обчислення пенсії Позивачки становить 8 913,83 грн.
Таким чином, відповідачем здійснено обчислення пенсії відповідно до вимог чинного законодавства, підстави для застосування іншого показника середньої заробітної плати відсутні, а тому у задоволенні позову просить відмовити.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 20.10.2026 витребував від відповідача: заяву позивача разом з усіма додатками про призначення пенсії за вислугу років; протокол про призначення позивачу пенсії за вислугу років; заяву позивача разом з усіма додатками про призначення пенсії за віком; протокол про призначення позивачу пенсії за віком; копію пенсійної справи позивача, що стосується позовних вимог;
На виконання вимог ухвали суду, відповідач надав витребувані документи.
Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, де з 25.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років.
Із Протоколу № 16820 від 30.12.2014 про призначення пенсії вбачається, що заявнику призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти (шифр пенсії 201, умови призначення працівники освіти)
З досягненням пенсійного віку позивач 01.10.2025 звернулася до відповідача із заявою, в якій висловила бажання перейти на пенсію за віком, у зв`язку з чим її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо застосування показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії.
У відповідь листом позивача поінформовано про те, що право на призначення пенсії було використано нею у 2014 році, тому підстави для проведення перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, відсутні, оскільки це суперечить вимогам статті 45 Закону №1058.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-ІV).
Статтею 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 10 цього ж Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який свого часу у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11 лютого 2013 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 11 січня 2023 року, дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, з огляду на те, що за цих обставин має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №639/2751/17.
У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.
Подібний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів.
Водночас, суд звертає увагу, що пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
У даній справі судом встановлено, що із Протоколу № 16820 від 30.12.2014 про призначення пенсії вбачається, що заявнику призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти.
Зазначений вид пенсії на дату її призначення регулювався статтею 55 Закону № 1788-XII, оскільки Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV не передбачає призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти.
Таким чином, суд дійшов висновку, що пенсію позивачу з 25.12.2014 призначено відповідно до Закону № 1788-XII.
Таким чином, Позивач з 25.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років як працівник освіти, відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, у порівнянні із Законом №1058-IV.
За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІVпозивач звернулася вперше 01.10.2025.
Відтак доводи відповідача про те, що перехід у 2025 році на пенсію за віком не є новим призначенням пенсії, а є лише зміною виду пенсії, суд визнає помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
З огляду на викладене, суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022-2024 роки.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 КАС суд визнає відповідні дії відповідача протиправними та зобов`язує його з 01.10.2025 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки), з урахуванням виплачених сум.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, отже останньому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
1. Адміністративний позов - задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у застосуванні при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: 2022-2024 роки.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.10.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки), з урахуванням виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368).
5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сас Є.В.