Судові рішення

Рішення № 141487233 у справі № 320/38034/25 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 320/38034/25 (категорія «Осіб, звільнених з публічної служби»). Суд: Київський окружний адміністративний суд, суддя Кушнова А.О.

Справа№ 320/38034/25
СудКиївський окружний адміністративний суд
СуддяКушнова А.О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОсіб, звільнених з публічної служби
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141487233

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року справа №320/38034/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та без будь яких обмежень пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у Збройних Силах України, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач вказує, що пенсію йому призначено у 2007 році виходячи з 83 відсотків місячного грошового забезпечення. Також зазначає, що має статус учасника бойових дій та особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни.

Позивач посилається на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 у справі № 640/25047/21, яким відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату його пенсії з 01.04.2019 виходячи з 83 відсотків грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.07.2021 № 5990, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.

Крім того, позивач зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 у справі № 640/19336/22 відповідача зобов`язано здійснити з 01.03.2022 виплату перерахованої пенсії з урахуванням індексації за 2022 рік, а рішенням цього ж суду від 27.12.2024 у справі № 320/18005/24 - здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації з 01.03.2023 та з 01.03.2024 відповідно. Як зазначає позивач, зазначеними судовими рішеннями передбачено виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач вказує, що під час нарахування та виплати пенсії відповідач застосував понижуючі коефіцієнти, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, унаслідок чого розмір пенсії до виплати становив 30 670,46 грн. На переконання позивача, застосування таких коефіцієнтів з 01.01.2025 суперечить Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та порушує його право на отримання пенсії в належному розмірі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача докази та запропоновано подати відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 07.10.2025 о 02:50.

27.10.2025 до суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про долучення доказів, сформоване в підсистемі "Електронний суд" 26.10.2025. На виконання ухвали суду від 06.10.2025 відповідач надав копії матеріалів пенсійної справи позивача.

У наданих суду матеріалах відповідач зазначив, що в пенсійній справі відсутні відомості про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та захисту населення у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. До матеріалів справи долучено розрахунок пенсії позивача станом на 01.10.2025 з деталізацією застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в його електронний кабінет.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу у Збройних Силах України. Згідно з витягом із наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 25.08.2007 № 813 полковника ОСОБА_1 , начальника факультету підготовки фахівців з гуманітарних питань Національної академії оборони України, звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я з правом носіння військової форми одягу. Наказом начальника Національної академії оборони України (по стройовій частині) від 31.08.2007 № 178 позивача з 31.08.2007 виключено зі списків особового складу.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Як убачається з протоколу від 28.09.2007 у пенсійній справі № [номер приховано] та розрахунків пенсії, пенсію позивачу призначено з 01.09.2007 виходячи з 83 відсотків грошового забезпечення за вислугу 31 рік.

До матеріалів справи долучено копії посвідчення учасника бойових дій та безтермінового посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.07.1996, яке підтверджує статус позивача як особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни.

ІНФОРМАЦІЯ_3 оформлено довідку від 19.07.2021 № 5990 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 05.03.2019. Згідно з цією довідкою загальний розмір грошового забезпечення позивача становить 34 120,50 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 у справі № 640/25047/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 виходячи з 83 відсотків грошового забезпечення, визначеного довідкою від 19.07.2021 № 5990, з урахуванням усіх його складових, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум. Зазначене рішення відповідач указав як підставу перерахунку в матеріалах пенсійної справи.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 у справі № 640/19336/22 визнано протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії позивачу з 01.03.2022 після нарахування індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 з обмеженням її максимальним розміром. Цим же рішенням зобов`язано відповідача здійснити з 01.03.2022 виплату перерахованої пенсії після нарахування зазначеної індексації без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.

Як зазначено у позовній заяві, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі № 320/18005/24 зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням індексації за постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та з 01.03.2024 з урахуванням індексації за постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення від 27.12.2024 у справі № 320/18005/24 зазначено як підставу перерахунку у розрахунках, наданих відповідачем.

09.06.2025 представник позивача, адвокат Остапенко Володимир Володимирович, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з адвокатським запитом № 119 щодо виконання судового рішення. Відповідач зареєстрував запит 17.06.2025 за вхідним № 34322/8.

Листом від 23.06.2025 № 2600-0202-8/114141 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що у травні 2025 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі № 320/18005/24 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нарахувало за період з 01.03.2023 до 31.05.2025 доплату в розмірі 68 703,75 грн. За інформацією відповідача, ця доплата обліковується за датою набрання рішенням законної сили - 12.02.2025, а її виплата здійснюватиметься в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань.

У цьому ж листі відповідач навів розрахунок розміру пенсії позивача з 01.06.2025. З розрахунку вбачається, що до суми 45 926,78 грн відповідач застосував понижуючі коефіцієнти, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", та визначив розмір пенсії до виплати в сумі 30 670,46 грн.

Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01.10.2025 у пенсійній справі № [номер приховано] (а.с.39-40, наведеним у листі відповідача на адресу суду від 21.10.2025 №2600-0312-7/185523) базовий розмір пенсії позивача, обчислений виходячи з 83 відсотків грошового забезпечення в сумі 34 120,50 грн, становив 28 320,02 грн. У розрахунку відображено індексацію за 2022 рік у сумі 3 964,80 грн та індексації за 2023, 2024 і 2025 роки в сумі 1 500,00 грн за кожен рік. Основний розмір пенсії з урахуванням індексацій становив 36 784,82 грн, а після збільшення на 25 відсотків у сумі 9 196,21 грн - 45 981,03 грн.

Підсумок пенсії з надбавками у розрахунку станом на 01.10.2025 зазначено в сумі 47 801,78 грн. Окремим рядком із позначкою "З урахуванням максимального розміру пенсії" відповідач зазначив суму 45 926,78 грн. Саме до цієї суми, як вбачається з деталізації розрахунку, застосовано понижуючі коефіцієнти за постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1. Внаслідок їх застосування розмір пенсії до виплати визначено в сумі 30 670,46 грн.

У наданих суду матеріалах відповідач також зазначив, що у пенсійній справі відсутня інформація щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та захисту населення у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів під час нарахування та виплати пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Предметом спору у цій справі є правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування під час нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (далі - Постанова № 1), та наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату пенсії з 01.01.2025 без застосування таких коефіцієнтів і без обмеження її розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до першого речення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимогу про визнання дій відповідача протиправними позивач пов`язує із застосуванням понижуючих коефіцієнтів за Постановою № 1. У вимозі про зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію позивач також просить здійснити виплату без будь яких обмежень пенсії.

Як установлено судом, у розрахунку станом на 01.10.2025 відповідач зазначив підсумок пенсії з надбавками в сумі 47 801,78 грн. Далі у цьому ж розрахунку в рядку "З урахуванням максимального розміру пенсії" зазначено суму 45 926,78 грн. За деталізацією, яку надав відповідач, коефіцієнти за Постановою № 1 застосовано до суми 45 926,78 грн, після чого пенсію до виплати визначено в розмірі 30 670,46 грн.

Отже, розрахунок містить два послідовні зменшення суми пенсії. Застосування коефіцієнтів пояснює зменшення з 45 926,78 грн до 30 670,46 грн.

Застосування відповідачем понижуючих коефіцієнтів відображено в розрахунках пенсійної справи та в листі від 23.06.2025 № 2600-0202-8/114141. У цьому листі пенсійний орган повідомив позивача через його представника про проведений перерахунок та навів розмір пенсії з 01.06.2025. Таким чином, оскаржувані дії полягають у визначенні відповідачем належної до виплати суми пенсії із застосуванням коефіцієнтів за Постановою № 1. Лист відповідача разом із розрахунками пенсійної справи підтверджує, яким чином пенсійний орган застосував ці коефіцієнти до пенсії позивача.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України суд у справах щодо оскарження дій суб`єкта владних повноважень перевіряє, чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосовуючи наведені приписи до спірних правовідносин, суд враховує, що відповідач здійснює нарахування та виплату пенсії позивачу, призначеної за Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). Відтак правомірність визначення суми пенсії до виплати залежить від того, чи мав відповідач законні підстави застосувати до такої пенсії передбачений Постановою № 1 порядок зменшення виплати.

Суд також враховує, що пенсія позивача раніше перераховувалася на виконання судових рішень, якими було визначено порядок її виплати з урахуванням індексації та без обмеження максимальним розміром. Ці рішення мають значення для встановлення підстав, за якими відповідач обчислив пенсію позивача, та для перевірки складових, відображених у пенсійній справі. У цій справі оцінці підлягають дії пенсійного органу щодо визначення суми до виплати у 2025 році, зокрема застосування коефіцієнтів до пенсії, розрахованої з урахуванням попередніх перерахунків.

Заявлена позивачем дата 01.01.2025 визначає початок періоду, за який він просить відновити виплату пенсії. Лист відповідача від 23.06.2025 містить розрахунок пенсії з 01.06.2025, а наданий суду розрахунок відображає її розмір станом на 01.10.2025.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист. Пенсійне забезпечення є однією з форм реалізації цього права, а умови його здійснення визначаються законом.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Отже, оцінюючи правомірність дій органу Пенсійного фонду України щодо визначення розміру військової пенсії до виплати, суд застосовує загальну гарантію права на соціальний захист у взаємозв`язку з конституційним обов`язком держави забезпечувати соціальний захист військовослужбовців та із законодавчо визначеними умовами пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, розглядаючи питання щодо обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у підпункті 2.2 пункту 2 мотивувальної частини звернув увагу на особливий характер обов`язків осіб, які проходять військову службу, та на необхідність додаткових гарантій їх соціальної захищеності під час проходження служби і після її закінчення. В абзаці восьмому цього підпункту Конституційний Суд України зазначив, що відповідні норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України "є пріоритетними й мають безумовний характер".

Рішенням від 20.12.2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України визнав неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якими було встановлено обмеження максимального розміру пенсії. Надалі Рішенням від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022 Конституційний Суд України визнав неконституційними приписи статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" в частині поширення їх дії на Закон № 2262-ХІІ. Для приписів, визнаних неконституційними останнім Рішенням, Конституційний Суд України встановив втрату чинності через шість місяців із дня його ухвалення.

Зазначені рішення Конституційного Суду України стосуються законодавчого обмеження максимального розміру військових пенсій. Для вирішення цієї справи викладені в них юридичні позиції мають значення і при оцінці наслідків застосування понижуючих коефіцієнтів. Як убачається з пенсійного розрахунку ОСОБА_1 , коефіцієнти застосовано після визначення розміру пенсії з урахуванням її складових. Наслідком їх застосування стало зменшення суми, належної до виплати за розрахунком відповідача. Тому правову природу такого зменшення суд визначає з огляду на його вплив на розмір пенсійної виплати позивача.

Спеціальним законом, який регулює пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, є Закон № 2262-ХІІ. Перший абзац статті 1-1 цього Закону відносить до законодавства про пенсійне забезпечення відповідних осіб, поряд із самим Законом № 2262-ХІІ та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", також інші нормативно-правові акти України, прийняті відповідно до цих законів.

В абзаці третьому статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, на яких поширюється цей Закон, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Із наведених положень убачається, що Закон № 2262-ХІІ визначає як склад законодавства у сфері військового пенсійного забезпечення, так і спосіб зміни встановлених у цій сфері умов і норм. Тому під час застосування підзаконного нормативно-правового акта орган Пенсійного фонду України має виходити з умов пенсійного забезпечення, визначених законом.

У спірних правовідносинах позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену за Законом № 2262-ХІІ. Відповідач визначив її до виплати із застосуванням коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1. Оскільки цю постанову прийнято на виконання статті 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік", суд має оцінити зазначені приписи у взаємозв`язку та з`ясувати, чи могли вони бути правовою підставою для зменшення суми військової пенсії позивача, визначеної до виплати.

Статтею 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі - Закон № 4059-IX) на 2025 рік у період дії воєнного стану запроваджено виплату окремих пенсій, зокрема призначених або перерахованих за Законом № 2262-ХІІ, із застосуванням коефіцієнтів до суми перевищення десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Згідно із зазначеною статтею такі пенсії виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 46 Закону № 4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1, яка застосовувалася з 01.01.2025. Відповідно до абзацу першого пункту 1 цієї постанови пенсії, на які поширювалася її дія, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Коефіцієнти визначено залежно від того, до якого діапазону належить відповідна частина пенсійної виплати. Для частини пенсії, яка перевищує 10 прожиткових мінімумів та не перевищує 11 таких мінімумів, установлено коефіцієнт 0,5. Для частин пенсії в наступних діапазонах - понад 11 до 13, понад 13 до 17 та понад 17 до 21 прожиткового мінімуму - установлено коефіцієнти 0,4, 0,3 та 0,2 відповідно. До частини пенсії понад 21 прожитковий мінімум передбачено застосування коефіцієнта 0,1.

Отже, за запровадженим порядком частина пенсії в межах десяти прожиткових мінімумів зберігалася в повному розмірі, а кожна наступна частина суми перевищення враховувалася до виплати із застосуванням відповідного коефіцієнта. Застосування таких коефіцієнтів змінювало розмір пенсії, який особа фактично отримувала після її обчислення за спеціальним законом.

Як убачається з розрахунку станом на 01.10.2025, відповідач урахував до виплати 23 610,00 грн у повному розмірі. До частини пенсії в сумі 2 361,00 грн застосовано коефіцієнт 0,5, до частини в сумі 4 722,00 грн - коефіцієнт 0,4, до частини в сумі 9 444,00 грн - коефіцієнт 0,3, а до решти суми перевищення в розмірі 5 789,78 грн - коефіцієнт 0,2. Унаслідок цього суму 45 926,78 грн, яку відповідач узяв за основу для застосування коефіцієнтів, зменшено до 30 670,46 грн. Таким чином, застосування понижуючих коефіцієнтів зменшило визначену відповідачем суму до виплати на 15 256,32 грн.

Суд враховує, що стаття 46 Закону № 4059-IX установила тимчасове правило виплати пенсій, призначених за кількома законодавчими актами. Умови та норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, визначені спеціальним Законом № 2262-ХІІ. Змін, якими для пенсій, призначених за цим Законом, було б запроваджено застосовані відповідачем понижуючі коефіцієнти, до Закону № 2262-ХІІ не внесено. За цих обставин у спірних правовідносинах перевагу мають приписи спеціального Закону № 2262-ХІІ, а положення статті 46 Закону № 4059-IX про зменшення пенсійної виплати із застосуванням коефіцієнтів до пенсії позивача не застосовуються.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України в разі невідповідності правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Оскільки пункт 1 Постанови № 1 запровадив зменшення суми військової пенсії до виплати всупереч умовам пенсійного забезпечення, визначеним спеціальним законом, суд застосовує положення Закону № 2262-ХІІ.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в пунктах 55-58 постанови від 11.09.2025 у справі № 120/1081/25. У цій справі Верховний Суд розглянув правомірність дій органу Пенсійного фонду України щодо виплати з 01.01.2025 пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, із застосуванням коефіцієнтів за статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 Постанови № 1. У пункті 55 постанови Верховний Суд дійшов висновку, що застосування такого порядку до військової пенсії "є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України".

Крім того, постановою від 20.05.2026 у справі № 320/2229/25 Верховний Суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025, якими визнано протиправним та нечинним абзац перший пункту 1 Постанови № 1 у частині його застосування до осіб, яким пенсії призначено або перераховано відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Верховний Суд зазначив, що оскаржувані положення Постанови № 1 "суперечать частині третій статті 1-1 Закону № 2262-XII, тобто нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу".

У справі № 320/2229/25 відмовлено у визнанні оскарженого положення нечинним із моменту його прийняття. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 набрало законної сили 09.12.2025 за результатами апеляційного перегляду. Щодо виплат за період до цієї дати суд застосовує Закон № 2262-ХІІ з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.09.2025 у справі № 120/1081/25, про протиправність застосування понижуючих коефіцієнтів до військової пенсії. З 09.12.2025 абзац перший пункту 1 Постанови № 1 у частині, що стосується пенсій, призначених або перерахованих за Законом № 2262-ХІІ, є нечинним.

Щодо посилання відповідача на відсутність у пенсійній справі інформації про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, суд зазначає, що пунктом 2 Постанови № 1 передбачено виняток із установленого пунктом 1 цієї постанови порядку для визначених у ньому категорій осіб. Змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2025 № 116, передбачено підтвердження відповідних обставин відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, які Пенсійний фонд України отримує в порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

Долучені до справи посвідчення підтверджують статус ОСОБА_1 як учасника бойових дій та особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни. Відомості про конкретні заходи, безпосередня участь у яких передбачена пунктом 2 Постанови № 1, стосуються застосування винятку з установленого цією постановою порядку. Відсутність таких відомостей у пенсійній справі не створює для відповідача правової підстави для зменшення пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ. Право позивача на виплату пенсії без застосування спірних коефіцієнтів випливає з положень спеціального закону та не залежить від підтвердження його належності до категорій осіб, перелічених у пункті 2 Постанови № 1.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно застосувало понижуючі коефіцієнти, встановлені пунктом 1 Постанови № 1, під час визначення розміру пенсії ОСОБА_1 до виплати.

Щодо вимоги позивача здійснити нарахування та виплату пенсії без обмеження її розміру суд зазначає таке.

У розрахунку пенсії станом на 01.10.2025 відповідач визначив підсумок пенсії ОСОБА_1 з надбавками в сумі 47 801,78 грн. У наступному рядку того самого розрахунку, позначеному "З урахуванням максимального розміру пенсії", відповідач зазначив суму 45 926,78 грн. Саме до цієї суми застосовано понижуючі коефіцієнти за Постановою № 1. Отже, до застосування таких коефіцієнтів відповідач вже зменшив обчислену суму пенсії на 1 875,00 грн.

Зі складових розрахунку вбачається, що основний розмір пенсії з урахуванням індексацій за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки становив 36 784,82 грн. У цій сумі відповідач урахував індексацію за 2025 рік у розмірі 1 500,00 грн. Збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків, обчислене від 36 784,82 грн, становило 9 196,21 грн. Різниця між підсумком пенсії з надбавками та сумою, до якої застосовано понижуючі коефіцієнти, арифметично дорівнює сумі нарахованої індексації за 2025 рік і відповідного збільшення на 25 відсотків, тобто 1 500,00 грн та 375,00 грн.

Різниця у 1 875,00 грн арифметично дорівнює сумі індексації за 2025 рік у розмірі 1 500,00 грн та 25 відсоткам від цієї суми. З розрахунку вбачається, що відповідач визначив підсумок пенсії з надбавками в розмірі 47 801,78 грн, а понижуючі коефіцієнти застосував до суми - 45 926,78 грн. Правової підстави для зменшення обчисленого підсумку пенсії на 1 875,00 грн відповідач у розрахунку не зазначив і в наданих суду матеріалах не обґрунтував.

Суд ураховує, що абзацом третім пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" передбачено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. У розрахунку позивача індексацію за 2025 рік уже обчислено в сумі 1 500,00 грн та включено до основного розміру пенсії. Зазначений припис визначає граничний розмір збільшення внаслідок індексації. Правової підстави для подальшого зменшення вже обчисленого підсумку пенсії на 1 875,00 грн цей припис не встановлює. Вимоги про обчислення індексації за 2025 рік у більшому розмірі позивач у цій справі не заявляв.

Абзац четвертий пункту 3 Постанови № 209 передбачав, що перераховані за нею пенсії виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. № 1. Цей припис відсилав до порядку застосування понижуючих коефіцієнтів, правомірність якого суд оцінив вище. Самостійної підстави для додаткового зменшення підсумку пенсії перед застосуванням цих коефіцієнтів він не містив.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у пункті 21 постанови від 26.11.2025 у справі № 380/9952/25. У тій справі після індексації пенсії за Постановою № 209 пенсійний орган зазначив у розрахунку підсумок пенсії, окрему суму з урахуванням максимального розміру та остаточну суму після застосування понижуючих коефіцієнтів. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд зазначив, що "на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону № 2262-ХІІ не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону". Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які визнали протиправними як обмеження пенсії максимальним розміром, так і застосування понижуючих коефіцієнтів.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач підтвердив власним розрахунком, що до застосування понижуючих коефіцієнтів підсумок пенсії з надбавками було зменшено з 47 801,78 грн до 45 926,78 грн. Правомірності цього зменшення відповідач не довів. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що під час відновлення виплати пенсії позивачу підлягає врахуванню обчислений за відповідний місяць підсумок пенсії з належними надбавками, підвищеннями та індексацією, без зменшення цього підсумку шляхом обмеження максимальним розміром і без застосування понижуючих коефіцієнтів за Постановою № 1, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визначаючи період, за який підлягає відновленню виплата пенсії позивача, суд виходить із такого.

Позивач просить визнати протиправним застосування понижуючих коефіцієнтів та зобов`язати відповідача здійснити нарахування і виплату пенсії без відповідних обмежень починаючи з 01.01.2025. Зазначена дата є початком застосування Постанови № 1. Дату, з якої відповідач застосував передбачені нею коефіцієнти до пенсії ОСОБА_1 , суд установлює за документами його пенсійної справи та відомостями, які надав відповідач.

У листі від 23.06.2025 № 2600-0202-8/114141 відповідач навів розрахунок пенсії позивача з 01.06.2025. За цим розрахунком пенсійний орган застосував понижуючі коефіцієнти до суми 45 926,78 грн та визначив до виплати 30 670,46 грн. Розрахунок станом на 01.10.2025 підтверджує, що відповідач продовжив застосовувати цей порядок під час визначення щомісячної пенсії позивача до виплати. Доказів подальшого перерахунку пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів або виплати позивачу відповідної різниці до кінця 2025 року відповідач не надав. За цих обставин суд виходить із того, що встановлений відповідачем порядок виплати пенсії зберігався до завершення спірного періоду. Під час виконання рішення враховуються всі фактично проведені виплати за відповідні місяці.

Щодо періоду з 01.01.2025 до 31.05.2025 суд ураховує, що наведена в листі від 23.06.2025 сума 68 703,75 грн є доплатою, нарахованою за період з 01.03.2023 до 31.05.2025 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі № 320/18005/24. Ця сума відображає результат перерахунку за весь зазначений у листі період. З неї неможливо встановити, яку пенсію відповідач визначив до виплати за кожен місяць із січня до травня 2025 року та чи застосував до цих виплат коефіцієнти за Постановою № 1. Долучені до справи розрахунки за минулі періоди відображають обчислення пенсії, у тому числі на виконання судових рішень. Вони не містять помісячної деталізації застосування спірних коефіцієнтів до пенсії за січень - травень 2025 року.

Ухвалою від 06.10.2025 суд витребував у відповідача, зокрема, розрахунок нарахованої та виплаченої позивачу пенсії з 01.01.2025 з урахуванням доплат, індексацій, судових рішень та обмеження пенсії максимальним розміром, а також письмові пояснення щодо підстав застосування понижуючих коефіцієнтів. На виконання ухвали відповідач подав копії матеріалів пенсійної справи. Серед поданих документів відсутній розрахунок або відомість виплат, за якими можна встановити, чи застосовував відповідач понижуючі коефіцієнти під час визначення пенсії до виплати за січень - травень 2025 року. Розрахунки, складені на виконання попередніх судових рішень, відображають обчислення пенсії за минулі періоди, а лист від 23.06.2025 містить деталізацію застосування коефіцієнтів до пенсії, визначеної до виплати з 01.06.2025.

Таким чином, наявні у справі докази підтверджують застосування відповідачем понижуючих коефіцієнтів до пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2025. Щодо періоду з 01.01.2025 до 31.05.2025 факт вчинення оскаржуваних дій матеріалами справи не підтверджено, у зв`язку із чим позовні вимоги за цей період задоволенню не підлягають.

Стаття 46 Закону № 4059-IX та Постанова № 1 визначали порядок виплати пенсій у 2025 році. З 01.01.2026 порядок виплати пенсій деяким категоріям осіб у період воєнного стану врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778. Позивач оскаржив дії, вчинені із застосуванням Постанови № 1. Тому відновлення виплати в межах цього спору охоплює період з 01.06.2025 до 31.12.2025 включно.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій. Пунктом 10 частини другої цієї статті передбачено можливість застосування іншого способу захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина за умов, визначених цією нормою.

У цій справі застосування понижуючих коефіцієнтів мало наслідком зменшення пенсійних виплат за минулий період. Визнання дій відповідача протиправними не відновлює виплату сум, недоодержаних позивачем. Порушене право підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за підтверджений матеріалами справи період без застосування понижуючих коефіцієнтів за Постановою № 1 та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Під час виконання цього зобов`язання відповідач має виходити з розміру пенсії, обчисленого за кожний місяць зазначеного періоду з урахуванням належних позивачу складових. Сума 47 801,78 грн відображає підсумок пенсії з надбавками за розрахунком станом на 01.10.2025. Розмір недоотриманої пенсії за весь період визначається як різниця між належною до виплати та фактично виплаченою сумами за кожний відповідний місяць.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування понижуючих коефіцієнтів та зобов`язання здійснити нарахування і виплату пенсії за період з 01.06.2025 до 31.12.2025 включно без застосування таких коефіцієнтів та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.07.1996. Отже, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". При зверненні до суду судовий збір позивачем не сплачено.

Доказів понесення інших судових витрат, які підлягають відшкодуванню, матеріали справи не містять. За таких обставин судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування за період з 01.06.2025 до 31.12.2025 включно понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, ідентифікаційний код 42098368) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії за період з 01.06.2025 до 31.12.2025 включно без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
06.10.2025 Ухвала № 130808237 без тексту Київський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 42098368. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг