ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року справа № 380/16584/26
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 пред`явив позов до 16 Регіональної військово-лікарської комісії (далі - 16 РВЛК), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у якому просить суд:
- скасувати постанову військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_4 про ступінь придатності до військової служби ОСОБА_1 , яка оформлена довідкою ВЛК від 16.06.2026 №2026-0616-1545-4242-7;
- визнати протиправним та скасувати рішення 16 РВЛК, викладене у листі за результатами розгляду заяви адвоката Тимошенко Д.В. в інтересах ОСОБА_1 , щодо відмови у скасуванні постанови ВЛК та у направленні на повторний (контрольний) медичний огляд;
- зобов`язати НОМЕР_1 РВЛК повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки суду стосовно проведення повторного (контрольного) ВЛК та вирішити питання щодо направлення позивача на стаціонарне медичне обстеження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.06.2026 під час мобілізаційних заходів його доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ), звідки направлено на проходження ВЛК до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стверджує, що повного медичного огляду фактично не проходив: лікарі-спеціалісти його не оглядали, лабораторні та інструментальні дослідження не проводились, а скарги на стан здоров`я і медичні документи не були враховані. Вказує, що повідомляв про хронічну венозну недостатність, варикозну хворобу правої нижньої кінцівки у набряково-больовій формі та необхідність оперативного лікування. Зазначає, що копії довідки ВЛК йому не надали, тому 06.07.2026 його представниця подала до НОМЕР_1 РВЛК скаргу з вимогою скасувати постанову ВЛК та направити позивача на повторний (контрольний) медичний огляд із вирішенням питання про стаціонарне обстеження. Наголошує, що 16 РВЛК відмовила формально: не перевірила доводи про неналежний огляд, не витребувала матеріали медичного огляду, не з`ясувала, чи проводились необхідні дослідження, не надала оцінки консультації судинного хірурга від 15.07.2023 і висновку про необхідність операційного втручання. Покликається на те, що Положення про військово-лікарську експертизу надає регіональній ВЛК право витребовувати медичні документи, перевіряти організацію медичного огляду та направляти на контрольне обстеження, однак відповідач цих повноважень не реалізував. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 надати належним чином засвідчену копію постанови ВЛК, оформленої довідкою від 16.06.2026 №2026-0616-1545-4242-7.
25.08.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив на позовну заяву, мотивований тим, що позивача за направленням скеровано на ВЛК, за результатами якої його визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Зазначає, що військовозобов`язаний під час огляду зобов`язаний надати медичну документацію, якщо інформація відсутня в електронній системі охорони здоров`я (далі - ЕСОЗ). Вказує, що Положенням про військово-лікарську експертизу визначено порядок оскарження постанов ВЛК, у судовому порядку можуть оскаржуватись лише рішення регіональних ВЛК та Центральної ВЛК (далі - ЦВЛК), а НОМЕР_1 РВЛК у задоволенні скарги відмовила, оскільки наявність захворювань, не зазначених у довідці ВЛК, не підтверджено. Покликається на постанову Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, згідно з якою суд не надає оцінки діагнозу. Просить відмовити у задоволенні позову.
31.08.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначено, що він не просить суд встановити діагноз чи визначити ступінь придатності, а ставить питання про неналежність і неповноту медичного огляду, тому посилання на постанову Верховного Суду у справі №810/5009/18 не спростовує предмет спору. Вказує, що внаслідок затримання не мав при собі медичних документів, а закон не зобов`язує постійно їх носити. Стверджує, що відповідач не надав висновків лікарів, результатів лабораторних та інструментальних досліджень, картки медичного огляду, а сама довідка ВЛК не підтверджує проведення обстеження. Наголошує, що наявність захворювання відповідачем не заперечується, а спір полягає в тому, чи встановлено актуальний стан здоров`я, динаміку захворювання та чи мала ВЛК достатні об`єктивні медичні дані. Звертає увагу на те, що довідку ВЛК до НОМЕР_1 РВЛК він не подавав, а ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив про проходження ВЛК у «Личаківсько-Залізничному ОЦМ».
01.09.2026 16 РВЛК подала відзив на позовну заяву, мотивований тим, що заяву від 06.07.2026 розглянуто у встановлені строки, а про результати повідомлено листом від 17.07.2026 №1190/9029, що передбачено Положенням про військово-лікарську експертизу. Зазначає, що через інформаційну систему встановлено проведення медичного огляду і прийняття постанови ВЛК, а за наслідками вивчення наданих документів постанову визнано обґрунтованою. Вказує, що консультація судинного хірурга від 15.07.2023 не підтверджує наявності у 2026 році такого ступеня захворювання, який відповідав би іншому пункту Розкладу хвороб, рекомендація оперативного лікування не є тотожною постанові ВЛК, а сам факт варикозної хвороби не означає застосування найбільш несприятливого пункту статті. Стверджує, що наявність у штатної ВЛК повноважень витребовувати документи і направляти на контрольне обстеження не є її безумовним обов`язком за кожним зверненням. Покликається на постанови Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а, від 16.04.2025 у справі №160/31586/23 та на те, що визначення діагнозу і придатності належить до дискреційних повноважень ВЛК. Просить у задоволенні позову відмовити.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_6 , жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Ухвалою суду від 13.11.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно з консультацією судинного хірурга медичного центру «MEDSPACE» від 15.07.2023 ОСОБА_1 встановлено діагноз «ХВН, C3EpAsPn. Варикозна хвороба правої н/кінцівки. Набряково-больова форма», рекомендовано медикаментозне лікування, еластичну компресію другого ступеня та зазначено, що пацієнту показане оперативне втручання. Результатів інструментальних досліджень цей документ не містить.
16.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 видав направлення №7907259, адресоване голові ВЛК для ООЦМ при ІНФОРМАЦІЯ_7 , для визначення придатності позивача до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення. У направленні зазначено, що ВЛК відбудеться на базі Університетської лікарні ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» за адресою: м. Львів, вул. Батуринська, 2, дата початку медичного огляду - 16.06.2026.
Відповідно до картки обстеження та медичного огляду 16.06.2026 позивачу проведено загальний аналіз крові, визначено групу крові та резус-фактор, вміст глюкози, проведено серологічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, флюорографію органів грудної клітки та ЕКГ. Графу «Інші дослідження» не заповнено. Результати підтверджуються долученими лабораторним бланком, стрічкою ЕКГ від 16.06.2026 та висновком КНП «Центр легеневого здоров`я» (ОГК №1448 від 16.06.2026).
Згідно з розділом 10 картки 16.06.2026 позивача оглянули терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог і психіатр, про що є записи із зазначенням дати та підписи лікарів. Хірург зазначив діагноз «Варикозна хвороба ІІ ст. правої н/кінцівки», інші лікарі патології не встановили. Графу «Стоматолог» не заповнено. У п.8 картки щодо перебування на диспансерному обліку вказано про його відсутність. У п.11 картки над підписом обстежуваного зазначено: «Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації».
У висновку лікаря-хірурга від 16.06.2026 №2677 зафіксовано скарги на наявність варикозних вен на правій нижній кінцівці, анамнез, згідно з яким позивач хворіє близько 5 років, дані об`єктивного дослідження (варикозно-розширені вени на правій нижній кінцівці), діагноз «Варикозна хвороба ІІ ст. правої н/кінцівки. НОМЕР_2 », код І-83.9, та висновок на підставі ст.42б Розкладу хвороб. Графу «Результати спеціальних досліджень (обов`язково вказується, у якому лікувальному закладі проводилось дослідження, його номер за обліковими книгами, дата проведення)» не заповнено.
16.06.2026 «Додаткова позаштатна постійно діюча районна ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 » прийняла постанову, оформлену довідкою ВЛК №2026-0616-1545-4242-7. У довідці зазначено діагноз «І83.9. Варикозна хвороба вен ІІ ст правої Нижньої кінцівки. C2EзAsP2.» та постанову: на підставі статті 42б графи ІІ Розкладу хвороб, графи 1, 10 ТДВ «Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах».
Листом від 09.07.2026 №1900/8762 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив представницю позивача про те, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації від 16.06.2026 до в/ч НОМЕР_3 , а ВЛК проходив «в Личаківсько-Залізничному ОЦМ».
06.07.2026 адвокат Тимошенко Д.В. в інтересах ОСОБА_1 подала до 16 РВЛК заяву про оскарження рішення ВЛК та визначення в потребі у стаціонарному обстеженні з подальшим переоглядом. У заяві вказано, що належного обстеження проведено не було, жоден лікар позивача не оглядав, аналізи він не здавав, інформацію про хронічні захворювання не враховано, а для встановлення остаточного діагнозу необхідне проведення діагностичних досліджень. Заявник також зазначив, що позивач не отримував постанови ВЛК, у зв`язку з чим йому невідомі встановлені діагнози, і просив витребувати матеріали медичного огляду, переглянути та скасувати рішення (довідку) ВЛК, провести незалежний медичний огляд, розглянути питання про стаціонарне обстеження з подальшим переоглядом. До заяви з медичних документів додано лише копію консультації судинного хірурга від 15.07.2023.
Листом від 17.07.2026 №1190/9029 16 РВЛК повідомила представника позивача про те, що розглянула заяву від 06.07.2026 (вх. №10677 від 09.07.2026) згідно з даними, отриманими з інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України». У листі зазначено, що наявність захворювань, не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності, наданою медичною документацією не підтверджено; постанову ВЛК прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення; згідно з копією консультації судинного хірурга від 15.07.2023 підстав для зміни ступеня придатності немає. Наведено критерії п.«а» ст.42 Розкладу хвороб та вказано, що підстав для скасування постанови ВЛК чи направлення позивача на повторний (контрольний) медичний огляд на теперішній час немає. Позивачу запропоновано у разі погіршення стану здоров`я звертатись до командування військової частини та роз`яснено, що рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Не погодившись із постановою ВЛК та рішенням 16 РВЛК, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Змістом спірних правовідносин є відповідність оскаржуваних рішень суб`єктів владних повноважень критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 ст.70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 №2801-XII (далі - Закон №2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до ч.2 ст.70 Закону №2801-XII військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».
Порядок проведення військово-лікарської експертизи встановлено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з абз.2, 4-7 п.2.1 глави 2 розділу І Положення №402 штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів. Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Відповідно до підп.2.4.4 п.2.4 глави 2 розділу І Положення №402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з підп.2.4.5 п.2.4 глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підп.2.4.6 п.2.4 глави 2 розділу І Положення №402). Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підп.2.4.10 п.2.4 глави 2 розділу І Положення №402).
Порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК визначений главою 3 розділу І Положення №402.
Згідно з п.3.1 глави 3 розділу І Положення №402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року №735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за №94/29962.
Відповідно до п.3.3 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій. Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_10 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Пунктом 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 передбачено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК. Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття. У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян». У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується. У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.
Згідно з абз.1 п.1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Відповідно до абз.1 п.1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Порядок медичного огляду військовозобов`язаних визначений главою 3 розділу ІІ Положення №402.
Абзацом 2 п.3.2 глави 3 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду.
Водночас згідно з абз.3 п.3.2 глави 3 розділу ІІ Положення №402 під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Відповідно до абз.1 п.3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402 під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «B» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «C» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації (абз.3 п.3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402).
Згідно з абз.2 п.3.5 глави 3 розділу ІІ Положення №402 військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974 (далі - форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Відповідно до абз.2 п.3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Паперова копія документа з постановою ВЛК, що не потребує затвердження штатною ВЛК, видається особі, що пройшла медичний огляд, за її запитом в день звернення після закінчення медичного огляду у закладі охорони здоров`я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку (п.3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402).
Згідно з п.3.11 глави 3 розділу ІІ Положення №402 у разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров`я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров`я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.
Абзацом 4 п.20.1 глави 20 розділу ІІ Положення №402 визначено, що засідання ВЛК є правомочним для прийняття постанови ВЛК відповідно до цього Положення, якщо в ньому бере участь голова та не менше двох членів комісії.
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК (абз.1 п.20.2 глави 20 розділу ІІ Положення №402).
Статтею 42 Розкладу хвороб (додаток 1 до Положення №402) передбачено: «б) з незначними порушеннями кровообігу та функцій»; «Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони».
Згідно з п.5 розділу IX додатка 2 до Положення №402 за наявності показань громадянам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. При незадовільних результатах лікування або відмові від нього придатність до військової служби визначається залежно від вираженості патологічного процесу.
До п.«а» ст.42 належать, зокрема: посттромботична і варикозна хвороба нижніх кінцівок, індуративно-виразкова форма з хронічною венозною недостатністю C4, C5, C6 (згідно з Міжнародною клінічною класифікацією СЕАР від 2004 року з доповненнями F. Lurie та M. Passman 2020 року, а саме недостатність клапанів глибоких, підшкірних та комунікантних вен з наявністю постійного набряку, гіперпігментації, екземи та витончення шкіри, індурації, дерматиту, активних виразок та виразок, що загоїлись).
До п.«б» ст.42 належать, зокрема: посттромботична і варикозна хвороба нижніх кінцівок з ознаками венозної недостатності, з незначним порушенням кровообігу, що відповідають C2 - C3 (згідно з Міжнародною клінічною класифікацією СЕАР від 2004 року з доповненнями F. Lurie та M. Passman 2020 року, а саме набряклість стоп та гомілок, яка зникає повністю за час нічного відпочинку, свербіння, варикозно-розширені підшкірні вени).
Відповідно до передостаннього та останнього абзаців п.5 розділу IX додатка 2 до Положення №402 діагноз захворювань та наслідків пошкоджень судин повинен відображати стадію процесу та ступінь функціональних порушень. Постанова приймається після клінічного обстеження із застосуванням методів, що дають об`єктивні показники (ультразвукове дуплексне ангіосканування судин, реовазографія з нітрогліцериновою пробою, ангіо-, флебо-, лімфографією, МСКТ-ангіографією тощо). Ультразвукове дуплексне ангіосканування судин має виконуватися з визначенням таких показників, як тип та швидкість кровотоку в артерії, вимірювання діаметру просвіту артерії при її стенозі, визначення кісточково-плечового індексу, визначення спроможності клапанного апарату глибоких та поверхневих вен з визначенням тривалості рефлюксу та ступеня реканалізації при тромбозі.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.
Передусім суд вважає за необхідне визначити межі судового контролю у цьому спорі. Так, у постанові від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а Верховний Суд зазначив: «Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права» (п.80, 81).
У постанові від 25.09.2025 у справі №480/13255/23 Верховний Суд, спираючись на постанову від 16.04.2025 у справі №160/31586/23, навів такий висновок: «Стверджуючи про те, що суд не може надавати власну оцінку обґрунтованості ухвалення певного висновку ЦВЛК, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що відповідність рішення суб`єкта владних повноважень критерію «обґрунтованості» вимагає, щоб рішення було вмотивованим і зрозумілим для особи, якої воно стосується. Відповідно, у такому разі перевірка акту індивідуальної дії на обґрунтованість не потребує надання судом оцінки правильності висновкам ЦВЛК і дослідження медичних документів, що унеможливлює втручання у дискрецію цього органу, а полягає у тому, щоб з`ясувати, чи містить такий акт достатні та належні мотиви його прийняття, тобто чи він є обґрунтованим».
Отже, суд не встановлює діагноз, не оцінює його правильність і не визначає ступінь придатності позивача. Предметом перевірки є дотримання процедури, встановленої Положенням №402, та обґрунтованість рішення за скаргою. Доводи відповідачів про те, що суд не вправі підміняти ВЛК, є правильними, однак такої перевірки вони не виключають. Сам позивач у відповіді на відзив зазначив, що не просить суд встановлювати діагноз чи застосовувати конкретну статтю Розкладу хвороб.
Щодо дотримання порядку оскарження суд зазначає таке.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач оскаржив постанову ВЛК до штатної ВЛК, а 16 РВЛК розглянула його заяву по суті. Отже, порядок оскарження дотримано. При цьому суд зауважує, що звернення до штатної ВЛК, а не до ВЛК обласного ТЦК та СП, на це не впливає, оскільки абз.1 п.3.3 глави 3 розділу І Положення №402 передбачає подання скарг на постанови позаштатних ВЛК до штатних ВЛК. Роз`яснення у листі про оскарження в ЦВЛК не позбавляє позивача права, гарантованого ч.2 ст.55 Конституції України, та не є обов`язковою умовою звернення до суду.
Суд відхиляє посилання ІНФОРМАЦІЯ_4 на постанову Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18. У тій справі позивач не звернувся до ЦВЛК і не скористався правом на повторний медичний огляд (п.69), а оцінку діагнозу Верховний Суд визнав такою, що виходить за межі судового розгляду (п.70). Натомість позивач у цій справі скористався позасудовим порядком оскарження і порушує питання процедури. Крім того, текст зазначеної постанови не містить посилання на п.3.13 глави 3 розділу ІІ Положення №402, про яке вказує відповідач, а сама ця норма стосується громадян, звільнених з військової служби.
Враховуючи, що позивач оскаржує рішення, викладене у листі 16 РВЛК від 17.07.2026 №1190/9029, суд вважає за необхідне визначити правову природу цього листа. За формою цей документ не є постановою ВЛК, адже постанови оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, протоколом засідання штатної ВЛК (абз.2 п.2.1 глави 2 розділу І Положення №402). Абзац 5 п.3.4 глави 3 розділу І Положення №402 називає такий документ роз`ясненням, оформленим листом.
Поряд з тим, форма документа не визначає його правової природи. Згідно з п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
На ВЛК регіону покладено контроль за роботою підпорядкованих ВЛК та розгляд заяв, пропозицій, скарг (підп.2.4.4 п.2.4 глави 2 розділу І Положення №402). Лист від 17.07.2026 №1190/9029 видано на виконання цієї функції. Ним вирішено скаргу щодо конкретної особи: постанову ВЛК визнано обґрунтованою, а підстав для її скасування та направлення на повторний (контрольний) медичний огляд не встановлено. Внаслідок цього постанова ВЛК залишилась чинною і обов`язковою до виконання (абз.4 п.2.1 глави 2 розділу І Положення №402). Абзац 5 п.3.3 глави 3 розділу І Положення №402 передбачає оскарження рішень, прийнятих за результатами розгляду звернень ВЛК регіону. Сама 16 РВЛК у листі від 17.07.2026 №1190/9029 зазначила, що дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК, а у відзиві назвала результат розгляду заяви рішенням штатної 16 РВЛК.
У постанові від 27.08.2026 у справі №160/6661/24 Верховний Суд зазначив: «Аналіз положень пунктів 2.1, 2.4.5, 2.4.6 та глави 3 розділу І Положення № 402 свідчить про необхідність розмежування постанови ВЛК як результату здійснення військово-лікарської експертизи та рішення, прийнятого за результатами розгляду звернення особи. При цьому форма документа, яким оформлено результат розгляду звернення (постанова чи лист), не є передумовою для реалізації особою права на судовий захист. Право на звернення до суду з позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, передбачене статтею 5 КАС України, не залежить від форми, у якій суб`єкт владних повноважень оформив результат розгляду звернення особи, а обумовлюється самим фактом волевиявлення цього суб`єкта щодо прав, свобод та інтересів особи». У підсумку Верховний Суд виснував, що лист регіональної ВЛК від 18.01.2024, яким по суті вирішено питання про відмову в перегляді причинного зв`язку захворювання позивача, є актом індивідуальної дії, який так само підлягає оскарженню до Центральної військово-лікарської комісії або до суду, як і постанова ВЛК.
Таким чином, лист 16 РВЛК від 17.07.2026 №1190/9029 за формою є роз`ясненням, а за змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) про відмову у скасуванні постанови ВЛК та у направленні позивача на повторний (контрольний) медичний огляд. Тому цей лист може бути предметом судового оскарження, а вимога про визнання його протиправним та скасування відповідає п.2 ч.2 ст.245 КАС України. Доводи 16 РВЛК про наявність досудового врегулювання спору та про ієрархію оскарження до ЦВЛК цього висновку не спростовують, оскільки такий лист підлягає оскарженню до ЦВЛК або до суду.
Оцінюючи доводи позивача про те, що медичного огляду фактично не проводилось, суд враховує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 подав картку обстеження та медичного огляду, висновок лікаря-хірурга, результати лабораторних досліджень, стрічку ЕКГ та висновок флюорографії, датовані 16.06.2026. Ці докази засвідчують, що позивача оглянули лікарі всіх спеціальностей, визначених для періоду воєнного стану, а також виконано дослідження, передбачені абз.1 п.3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402. Будь-яких доказів, які б спростовували зміст цих документів, позивач не надав.
Щодо посилань позивача на обов`язковий огляд стоматологом, то такі ґрунтуються на абз.2 п.3.2 глави 3 розділу ІІ Положення №402 та не враховують зміст абз.3 цього пункту, який діє під час правового режиму воєнного стану та не передбачає обов`язкового огляду стоматологом. Тому незаповнення відповідної графи картки не є порушенням процедури.
Суд відхиляє доводи про неналежний склад чи місце роботи ВЛК. Довідку підписали голова ВЛК та два члени комісії, що відповідає абз.4 п.20.1 глави 20 розділу ІІ Положення №402. Розбіжність між зазначенням «Личаківсько-Залізничний ОЦМ» у листі ІНФОРМАЦІЯ_6 і назвою ВЛК у довідці усувається змістом направлення №7907259, адресованого голові ВЛК для ООЦМ при ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто йдеться про один і той самий медичний огляд.
Неотримання позивачем копії довідки ВЛК не впливає на законність постанови. Суд враховує, що паперова копія такого документа видається за запитом особи, а доказів звернення позивача із таким запитом до закладу охорони здоров`я чи ТЦК та СП немає.
Щодо аргументів позивача про те, що внаслідок затримання він не мав при собі медичних документів, суд зазначає таке. Абзац 2 п.3.5 глави 3 розділу ІІ Положення №402 покладає на військовозобов`язаного обов`язок надати медичні документи, якщо відповідна інформація відсутня в ЕСОЗ, а лікарі ознайомлюються із записами в ЕСОЗ. Доказів того, що в ЕСОЗ були записи про захворювання позивача, які лікарі не врахували, не надано. У картці вказано про відсутність диспансерного обліку, а позивач підписом підтвердив повноту наданої інформації. Водночас захворювання вен правої нижньої кінцівки враховано ВЛК, зокрема - скарги й анамнез зафіксовано у висновку лікаря-хірурга, а застосування ст.42б Розкладу хвороб пов`язане саме з цим захворюванням.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що консультація судинного хірурга від 15.07.2023 свідчить про інший ступінь захворювання. Цей документ складено майже за три роки до медичного огляду. Клас C3, зазначений у ньому, за текстом п.5 розділу IX додатка 2 до Положення №402 належить до п.«б» ст.42 Розкладу хвороб, тоді як п.«а» охоплює класи C4, C5, C6. Такий висновок випливає зі змісту норми і не є медичною оцінкою. Відтак, ця консультація сама по собі не є підставою для зміни ступеня придатності, тому у цій частині доводи 16 РВЛК є правильними. Доказів погіршення стану здоров`я після 15.07.2023 позивач не надав, а твердження про постійний больовий синдром ґрунтуються на словах самого заявника.
Показання до оперативного втручання, зазначені у консультації, також не визначають ступеня придатності. Згідно з п.5 розділу IX додатка 2 до Положення №402 хірургічне лікування пропонується за наявності показань, а при незадовільних результатах лікування або відмові від нього придатність визначається залежно від вираженості патологічного процесу.
Разом з тим, обґрунтованими, на думку суду, є доводи позивача про те, що не підтверджено наявності об`єктивних медичних даних для прийняття постанови. Постанови ВЛК приймаються, зокрема, на підставі пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (абз.1 п.1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402). Зокрема, пояснення до ст.42 Розкладу хвороб встановлюють, що постанова приймається після клінічного обстеження із застосуванням методів, що дають об`єктивні показники. Перелік таких методів є відкритим, а вибір конкретного методу належить лікарям. Однак сам факт їх застосування є обставиною дотримання процедури, яка встановлюється за документами і спеціальних медичних знань не потребує.
Як вбачається з матеріалів справи, у висновку лікаря-хірурга від 16.06.2026 №2677 графу «Результати спеціальних досліджень» не заповнено. У картці обстеження та медичного огляду не заповнено графу «Інші дослідження». Виконані дослідження є дослідженнями, передбаченими для всіх військовозобов`язаних абз.1 п.3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402, і до методів, наведених у поясненні до ст.42, не належать. Жодного документа про застосування таких методів до постанови ВЛК відповідачі не надали та у заявах по суті про це не зазначили. Абзац 1 п.3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402 про проведення інших досліджень за показаннями не змінює цього висновку, оскільки спеціальна норма п.5 розділу IX додатка 2 стосується саме постанов за ст.42 Розкладу хвороб.
Суд наголошує, що встановлена обставина не означає неправильності діагнозу чи застосованого пункту ст.42 Розкладу хвороб, проте така мала стати предметом перевірки штатної ВЛК.
Обсяг перевірки визначено абз.2 п.3.3 глави 3 розділу І Положення №402, за змістом якого штатна ВЛК перевіряє відповідність постанови не лише встановленому діагнозу, а й вимогам цього Положення. В той же час, заявою від 06.07.2026 поставлено питання про неповноту обстеження, потребу у діагностичних дослідженнях і витребування матеріалів медичного огляду.
Як слідує зі змісту листа 16 РВЛК від 17.07.2026 №1190/9029, такий ґрунтується на даних інформаційної системи і копії консультації від 15.07.2023. У листі немає відомостей про дослідження картки обстеження та медичного огляду, висновку лікаря-хірурга чи результатів обстежень. У ньому немає відповіді на доводи заяви про неповноту огляду та на прохання витребувати його матеріали. 16 РВЛК процитувала п.5 розділу IX додатка 2 до Положення №402 щодо п.«а» ст.42, проте не перевірила дотримання вимоги цього ж пункту про застосування методів, що дають об`єктивні показники. Відтак, твердження, що постанову прийнято «відповідно до вимог Положення», є лише констатацією, не підкріпленою належними мотивами.
У постанові від 16.04.2025 у справі №160/31586/23 Верховний Суд, оцінюючи лист штатної ВЛК, зазначив: «З листа Центральної ВЛК від 27 жовтня 2023 року вих.№ 598/12179 висновується, що Центральна ВЛК лише констатувала правильність причинного зв`язку захворювань, вказаних у постанові регіональної ВЛК. При цьому, яким чином Центральна ВЛК дійшла саме такого висновку відповідач не обґрунтував» (п.53). Суд також вказав: «Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких» (п.57). За наслідками розгляду Верховний Суд погодився з визнанням протиправною відмови, викладеної у листі, та із зобов`язанням повторно розглянути скаргу (п.59, 60).
Суд вказує, що обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень означає, що таке рішення має бути вмотивованим, тобто у ньому повинні відображатися мотиви (позиція) суб`єкта владних повноважень. Вмотивованість рішення дає можливість особі зрозуміти, чи були враховані його доводи при прийнятті рішення, або з яких підстав (причин) вони були відхилені, тобто чи була особа почутою.
У постанові від 27.08.2026 у справі №160/6661/24 Верховний Суд зазначив, за яких умов лист є належним результатом розгляду скарги: «Тому за відсутності підстав для перегляду постанови ВЛК результат розгляду необґрунтованої скарги міг бути доведений до заявника письмовою відповіддю, зокрема листом, за умови що така відповідь містила належні мотиви відмови, оцінку доводів скаржника та роз`яснення порядку подальшого оскарження». У справі №160/6661/24 Верховний Суд не встановив протиправної бездіяльності, оскільки відповідь регіональної ВЛК містила «чіткі формулювання щодо причин такої відмови із зазначенням норм законодавства, якими керувалася комісія, та переліком документів, перевірених нею перед прийняттям такого рішення». Натомість лист 16 РВЛК не містить відомостей про дослідження матеріалів медичного огляду та оцінки доводів заяви про неповноту обстеження. Тому висновок про правомірність листа у тій справі до спірних правовідносин не застосовний, а вимог до змісту відповіді, сформульованих Верховним Судом, 16 РВЛК не виконала.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних у справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд виснує, що рішення 16 РВЛК, оформлене листом від 17.07.2026 №1190/9029, не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, оскільки прийняте без перевірки, передбаченої абз.2 п.3.3 глави 3 розділу І Положення №402, необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А тому, виходячи з положень п.2 ч.2 ст.245 КАС України, таке рішення слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки вирішення скарги на постанову ВЛК, а також вибір між переглядом постанови і контрольним обстеженням належать до компетенції штатної ВЛК, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання 16 РВЛК повторно розглянути заяву від 06.07.2026. Під час повторного розгляду 16 РВЛК належить отримати матеріали медичного огляду, перевірити, чи застосовано методи, що дають об`єктивні показники, як того вимагає п.5 розділу IX додатка 2 до Положення №402, надати вмотивовану відповідь на доводи заяви та прийняти рішення відповідно до п.3.4 глави 3 розділу І Положення №402.
Стосовно вимоги позивача про направлення на стаціонарне обстеження суд враховує, що направлення на таке обстеження згідно з п.3.11 глави 3 розділу ІІ Положення №402 здійснюється, коли лікарям важко остаточно визначити стан здоров`я особи. Оцінка цієї обставини потребує спеціальних медичних знань і належить до компетенції ВЛК. Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Стосовно позовної вимоги про скасування постанови ВЛК, оформленої довідкою від 16.06.2026 №2026-0616-1545-4242-7, суд зазначає таке.
Згідно з абз.5-7 п.2.1 глави 2 розділу І, підп.2.4.5 п.2.4 глави 2 розділу І, абз.1 п.20.2 глави 20 розділу ІІ Положення №402 перегляд, відміна або скасування постанов позаштатних ВЛК належать до повноважень штатних ВЛК.
Відповідно до абз.3 п.3.3 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_10 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку (абз.4 п.3.3 глави 3 розділу І Положення №402).
Відтак, скарги на постанови ВЛК районних ТЦК та СП регулює абз.3 п.3.3 глави 3 розділу І Положення №402, який, на відміну від абз.4 цього пункту, судового порядку оскарження не передбачає. У постанові від 15.10.2026 у справі №440/2634/25 Верховний Суд вказав, що у справах про рішення госпітальних (гарнізонних) ВЛК перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет дотримання умов і критеріїв проведення медичного огляду належить до повноважень відповідної штатної ВЛК, а тому безпосереднє звернення до суду до проходження передбаченої Положенням процедури не є належним способом оскарження такого рішення (п.34.1). Оскільки рішення 16 РВЛК у цій справі підлягає скасуванню, передбачену Положенням №402 перевірку постанови ВЛК не завершено.
Зазначені повноваження 16 РВЛК належним чином не реалізувала і має реалізувати під час повторного розгляду заяви. За наслідками такого розгляду можливе як визнання заяви обґрунтованою, так і протилежне рішення. За таких обставин скасування постанови ВЛК судом є передчасним. Воно означало б вирішення питання, віднесеного до компетенції штатної ВЛК, та позбавило б предмета, повторний розгляд якого просить сам позивач.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідач, 16 РВЛК, не виконала покладеного на неї ч.2 ст.77 КАС України обов`язку та не довела правомірності свого рішення. Водночас доводи позивача щодо відсутності медичного огляду як такого спростовані наявними у справі доказами.
Згідно з ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 2 цієї норми регламентовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписами ч.3 ст.139 КАС України унормовано, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач за пред`явлення цього позову сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн (квитанція №26 від 04.08.2026) за дві вимоги немайнового характеру: про скасування постанови ВЛК та про визнання протиправним і скасування рішення 16 РВЛК. Вимога про зобов`язання повторно розглянути заяву є похідною від другої вимоги. Оскільки задоволено одну із двох вимог, за які сплачено судовий збір, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань 16 РВЛК слід стягнути судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Керуючись ст.2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
у х в а л и в:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення 16 Регіональної військово-лікарської комісії, оформлене листом від 17.07.2026 №1190/9029, про відсутність підстав для скасування постанови військово-лікарської комісії про ступінь придатності до військової служби ОСОБА_1 , оформленої довідкою від 16.06.2026 №2026-0616-1545-4242-7, та для направлення його на повторний (контрольний) медичний огляд.
3. Зобов`язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію повторно розглянути заяву адвоката Тимошенко Діани Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 від 06.07.2026 (вх. №10677 від 09.07.2026) та прийняти рішення відповідно до глави 3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 16 Регіональної військово-лікарської комісії на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач - 16 Регіональна військово-лікарська комісія (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 73-А, м. Львів, 79045; ЄДРПОУ 08380628).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_11 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_12 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Суддя Андрусів Уляна Богданівна