Судові рішення

Рішення № 141487259 у справі № 380/3014/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 380/3014/26 (категорія «Військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації»). Суд: Львівський окружний адміністративний суд, суддя Андрусів Уляна Богданівна.

Справа№ 380/3014/26
СудЛьвівський окружний адміністративний суд
СуддяАндрусів Уляна Богданівна
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141487259

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року справа № 380/3014/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - відповідач 1, ЦВЛК ЗС України) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яке оформлене протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 23.04.2025 №2025-0423-0930, щодо скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 у формі довідки від 07.07.2023 №1669/136 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1974 року народження;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 , 1974 року народження, з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.07.2023 №1669/136, за ст. 21А, 53в гр. II розкладу хвороб (н-з МОУ 2008 року № 402), як непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, та відповідну інформацію внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 07.07.2023 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якого довідкою ВЛК №1669/136 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статей 21а, 53в графи II Розкладу хвороб. Стверджує, що відповідні записи про виключення з військового обліку внесені до його військового квитка серії НОМЕР_1 , а інформація про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку відображалася в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр), де позивач значився як невійськовозобов`язаний.

Зазначає, що 22.09.2025 його зупинила група оповіщення для перевірки військово-облікових документів, у ході якої встановлено, що в Реєстрі статус позивача змінено на «військовозобов`язаний», «на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 », і йому повідомлено, що рішення ВЛК від 07.07.2023 №1669/136 скасовано ЦВЛК ЗС України, у зв`язку з чим він підлягає повторному медичному огляду.

Позивач вважає рішення ЦВЛК ЗС України, оформлене протоколом від 23.04.2025 №2025-0423-0930, протиправним, оскільки воно прийнято всупереч Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженому наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402): рішення про скасування довідки ВЛК прийнято у формі протоколу, а не постанови; зміст протоколу не відповідає формі, наведеній у додатку до Положення №402 (розділ III не містить дати народження, РНОКПП та військового звання; розділ V не заповнений; розділ VI не відповідає своїй назві; у розділі II не зазначено всіх медичних документів, які були в медичній справі позивача; відсутні підписи окремих членів комісії; не зазначено номера та дати додатка до протоколу); у тексті протоколу неправильно ідентифіковано ВЛК, постанову якої скасовано; при перегляді постанови ВЛК відповідач 1 не вжив заходів щодо огляду позивача, направлення його у заклади охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування діагнозу, не повідомив позивача про перегляд постанови та не забезпечив можливості надати додаткові медичні документи. З огляду на похідний характер вимоги, просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити його з військового обліку на підставі рішення ВЛК від 07.07.2023 №1669/136, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися. Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 5 ст. 262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які покликається позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на військовому обліку, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 .

07.07.2023 позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якого складено довідку ВЛК №1669/136, згідно з якою позивачу встановлено діагноз: «Ідіопатична сімейна цервікальна дистонія, тоніко-клонічна форма, із цервікобрахіалгією. Виразкова хвороба 12-палої кишки в стадії ремісії», та на підставі статей 21а, 53в графи II Розкладу хвороб позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Постанову ВЛК прийнято за наслідками медичного огляду з урахуванням, зокрема, акта дослідження стану здоров`я від 04.07.2023 №720, складеного КНП «Городоцька центральна лікарня»; протоколу езофагогастродуоденоскопії від 29.06.2023 №687 КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний діагностичний центр»; огляду невролога від 03.07.2023; виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 29.06.2023.

На підставі постанови ВЛК до військового квитка позивача серії НОМЕР_1 внесено відповідні відмітки: до графи VIII «Взяття на військовий облік та зняття з обліку»; до графи IX «Відмітки про звільнення від військового обов`язку» - про виключення з військового обліку на підставі рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст. 21а, 53в гр. II Розкладу хвороб (наказ МОУ 2008 року №402), як непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідна інформація внесена до Реєстру, де позивач значився як невійськовозобов`язаний.

Протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 23.04.2025 №2025-0423-0930 постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлену довідкою ВЛК №1669/136 від 07.07.2023, скасовано, а позивача визнано таким, що підлягає контрольному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 . Підставою для скасування у розділі VIII протоколу зазначено невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту «а» статті 21 Розкладу хвороб та непідтвердження діагнозу медичною документацією (виписними епікризами) про різко виражені порушення трофіки або інші паралітичні синдроми.

Зі змісту протоколу від 23.04.2025 №2025-0423-0930 також убачається, що: у розділі I предметом розгляду визначено запит слідчого щодо правомірності прийняття постанови ВЛК «при ІНФОРМАЦІЯ_7 »; у розділі II як розглянуті документи зазначено лише довідку ВЛК №1669/136 від 07.07.2023, карту обстеження та медичного огляду від 07.07.2023 та виписку із медичної картки амбулаторного хворого від 29.06.2023; у розділі III військове звання позивача не вказано; розділ V, у якому мають бути зазначені діагноз, стаття та графа Розкладу хвороб, на підставі яких особу було визнано непридатною, не заповнений, як і розділи VI-VII; у розділі VIII (висновок лікаря-експерта) зазначено, що постанову ВЛК від 07.07.2023 прийнято за обома встановленими позивачу діагнозами «на підставі пункту «а» статті 21 графи II Розкладу хвороб», без згадки про статтю 53 «в» Розкладу хвороб, а мотиви скасування викладено виключно щодо невідповідності діагнозу вимогам пункту «а» статті 21 Розкладу хвороб; висновків щодо діагнозу «виразкова хвороба 12-палої кишки в стадії ремісії» та статті 53 «в» Розкладу хвороб протокол не містить; реквізити додатка до протоколу (номер, дата, кількість аркушів) та відомості про те, куди направлено постанову, не заповнені.

Зі змісту листа ЦВЛК ЗС України від 20.11.2025 №598/4/28245 слідує, що перегляд постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 відбувся на підставі запиту слідчого СУ ГУНП у Львівській області (вх. №6902 від 29.04.2024) щодо правомірності прийняття цієї постанови; для перегляду слідчим на розгляд до ЦВЛК ЗС України надавалася вилучена в ході досудового розслідування медична справа позивача, яка після розгляду повернута слідчому.

Відповідно до військово-облікового документа, сформованого 08.10.2025 у мобільному застосунку «Резерв+», позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , категорія обліку - «військовозобов`язаний», при цьому у графі «Постанова ВЛК» зазначено «Непридатний з виключенням з військового обліку», у графі «Дата ВЛК» - 07.07.2023.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_9 , наданим на заяву позивача від 08.10.2025, повідомлено, що рішення ВЛК скасовано протоколом ЦВЛК ЗС України №2025-0423-0930 від 23.04.2025 (вх. №6952 від 18.07.2025) та позивач підлягає контрольному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , на який йому видано скерування 22.09.2025.

Не погоджуючись з рішенням ЦВЛК ЗС України, оформленим протоколом від 23.04.2025 №2025-0423-0930, та із взяттям його на військовий облік як військовозобов`язаного, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Тобто суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вчинення державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 глави 1 розділу I Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, зокрема, військовозобов`язаних, та включає медичний огляд і визначення ступеня придатності до військової служби.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Цим же пунктом (у редакції наказу Міністерства оборони України від 27.04.2024 №262) установлено, що постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів. Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Згідно з п. 2.2 глави 2 розділу I Положення №402 до штатних ВЛК належать Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) та ВЛК регіону.

Підпунктом 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 передбачено, що ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до пп. 2.4.6 п. 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. За змістом п. 3.4 глави 3 розділу I Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою штатна ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

Підпунктом 2.3.5 п. 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 передбачено, що рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Визначаючи межі судового контролю, суд ураховує сформовану Верховним Судом правову позицію (зокрема, у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16), за якою встановлення діагнозу та визначення ступеня придатності особи до військової служби належать до дискреційних повноважень військово-лікарських комісій; адміністративний суд не наділений спеціальними знаннями, не може підміняти ВЛК (ЦВЛК) та самостійно оцінювати правильність медичних висновків чи відповідність стану здоров`я особи конкретній статті Розкладу хвороб. Судовий контроль у таких спорах зводиться до перевірки того, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень, у передбачений законом спосіб та з дотриманням установленої процедури, а також чи є воно належним чином обґрунтованим. Дискреційний характер повноважень ВЛК не звільняє її від обов`язку діяти обґрунтовано та вмотивовано, зокрема зазначати, які документи досліджено, які обставини встановлено та з яких підстав відхилено висновки попередньої ВЛК. З огляду на це суд не перевіряє обґрунтованості діагнозу, встановленого позивачу 07.07.2023, і не вирішує питання про ступінь його придатності до військової служби, а перевіряє виключно законність процедури прийняття рішення, оформленого протоколом від 23.04.2025 №2025-0423-0930, та його вмотивованість.

Щодо доводів позивача про те, що рішення про скасування постанови ВЛК прийнято у формі протоколу, а не постанови, суд зазначає таке.

Станом на 23.04.2025 п. 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 прямо передбачав, що постанови ВЛК (ЛЛК), у тому числі штатних ВЛК, оформлюються, зокрема, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії, форма якого наведена у додатку 19 до Положення №402. ЦВЛК є штатною ВЛК (п. 2.2 глави 2 розділу I Положення №402). Відтак оформлення прийнятої ЦВЛК постанови протоколом засідання штатної ВЛК відповідає вимогам Положення №402 у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення, і саме по собі не свідчить про його протиправність. У зв`язку з цим доводи позивача в цій частині судом не враховуються.

Водночас використання передбаченої Положенням №402 форми акта не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку дотримуватися вимог до змісту такого акта. Як установлено судом, у протоколі від 23.04.2025 №2025-0423-0930 не заповнено розділ V, у якому відповідно до форми протоколу засідання штатної ВЛК (додаток 19 до Положення №402) мають бути відображені діагноз, стаття та графа Розкладу хвороб, на підставі яких особу було визнано непридатною, тобто саме правові підстави постанови, що переглядається; у розділі VIII правову підставу скасованої постанови відображено неповно - лише з посиланням на пункт «а» статті 21 Розкладу хвороб, без статті 53 «в», зазначеної в довідці ВЛК від 07.07.2023 №1669/136; реквізити додатка до протоколу та відомості про направлення прийнятої постанови не заповнені; у протоколі постанову, що скасовується, ідентифіковано як постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 , тоді як медичний огляд позивача проводила ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Суд зауважує, що окремі з перелічених недоліків (зокрема, неточне найменування ВЛК за наявності в протоколі прізвища, імені, по батькові позивача, року народження, номера та дати довідки ВЛК) самі по собі не створюють невизначеності щодо того, яку постанову і стосовно якої особи скасовано. Однак незаповнення розділу V та неповне відтворення в розділі VIII правових підстав скасованої постанови не є суто технічними недоліками, оскільки свідчать про те, що предмет перегляду ЦВЛК ЗС України визначила неповно, та унеможливлюють перевірку повноти дослідження питання, що вирішувалося комісією.

Решта доводів позивача щодо змісту протоколу (відсутність дати народження та РНОКПП у розділі III, невідповідність розділу VI його назві) не знайшли підтвердження, оскільки форма протоколу засідання штатної ВЛК передбачає зазначення в розділі III року народження особи, а розділ VI стосується відомостей про огляд МСЕК, які щодо позивача відсутні.

Також суд перевіряє, чи були дотримані ЦВЛК ЗС України підстави та процедура скасування постанови ВЛК.

Як зазначалося, п. 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 визначає вичерпний перелік підстав скасування постанови ВЛК: невідповідність попередньої постанови законодавству на дату її прийняття та/або прийняття її на підставі недійсних документів. У протоколі від 23.04.2025 №2025-0423-0930 недійсності документів, на підставі яких прийнято довідку ВЛК від 07.07.2023 №1669/136, не встановлено. Єдиною підставою скасування зазначено те, що встановлений позивачу діагноз не відповідає вимогам пункту «а» статті 21 Розкладу хвороб і не підтверджений медичною документацією. Тобто підставою для скасування постанови ВЛК стала переоцінка медичного змісту раніше прийнятого рішення.

При цьому суд звертає увагу, що постанову ВЛК від 07.07.2023 №1669/136 прийнято на підставі двох статей Розкладу хвороб - статті 21 «а» та статті 53 «в» графи II, з урахуванням двох встановлених позивачу діагнозів. Натомість ЦВЛК ЗС України, скасувавши цю постанову повністю, навела мотиви лише щодо однієї з її правових підстав - невідповідності діагнозу вимогам пункту «а» статті 21 Розкладу хвороб. Щодо другого діагнозу («виразкова хвороба 12-палої кишки в стадії ремісії») та статті 53 «в» Розкладу хвороб протокол жодних висновків чи мотивів не містить. Суд не оцінює, чи міг кожен із діагнозів самостійно зумовлювати висновок про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, оскільки це питання належить до компетенції ВЛК. Однак, скасовуючи постанову ВЛК повністю, ЦВЛК ЗС України була зобов`язана навести мотиви щодо кожної з правових підстав, на яких ця постанова ґрунтувалася. Відсутність таких мотивів свідчить про невмотивованість оскаржуваного рішення та неповноту перегляду.

Зі змісту протоколу від 23.04.2025 №2025-0423-0930 та листа ЦВЛК ЗС України від 20.11.2025 №598/4/28245 слідує, що перегляд відбувся виключно за документами вилученої слідчим медичної справи. При цьому, хоча медична справа позивача перебувала в розпорядженні ЦВЛК ЗС України, у розділі II протоколу відображено лише три документи, а акт дослідження стану здоров`я від 04.07.2023 №720, протокол езофагогастродуоденоскопії від 29.06.2023 №687 та огляд невролога від 03.07.2023 не розглядалися. Доводи позивача про те, що зазначені документи містилися в його медичній справі та враховувалися ВЛК при прийнятті постанови від 07.07.2023, відповідач 1, на якого в силу ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не спростував. Отже, висновок про непідтвердженість діагнозу медичною документацією зроблено без дослідження всіх наявних у комісії медичних документів, що свідчить про неповноту з`ясування обставин, які мали значення для прийняття рішення.

Суд ураховує, що Положення №402 не містить прямої вимоги про обов`язковий виклик особи або її повідомлення під час перегляду штатною ВЛК постанов позаштатних ВЛК, а отже, сама лише відсутність такого повідомлення за інших рівних умов не свідчить про протиправність рішення. Проте у цій справі йдеться не про формальне повідомлення, а про те, що ЦВЛК ЗС України, поставивши під сумнів медичну обґрунтованість раніше встановленого діагнозу, не скористалася жодним із передбачених пп. 2.3.4 Положення №402 інструментів перевірки цього діагнозу (оглядом, контрольним обстеженням, витребуванням додаткових даних) та не забезпечила повного дослідження вже наявних у неї документів. ЦВЛК ЗС України не розглядала частину медичних документів, на підставі яких приймалася скасована постанова, не навела жодних мотивів щодо однієї з двох її правових підстав (стаття 53 «в» Розкладу хвороб) та не заповнила розділ протоколу, призначений для відображення підстав постанови, що переглядається.

Наслідком такого рішення стала зміна правового статусу позивача, який з 07.07.2023 був виключений з військового обліку, що вимагало від суб`єкта владних повноважень особливої ретельності.

Оскаржуване рішення прийнято за наслідками розгляду запиту слідчого СУ ГУНП у Львівській області (вх. №6902 від 29.04.2024), тобто майже за рік до його прийняття, і при цьому реалізовано у формі, яка не дозволяє встановити повний обсяг досліджених документів та мотиви відхилення медичних висновків, що містилися в медичній справі. Сукупність наведених обставин свідчить, що рішення ЦВЛК ЗС України, оформлене протоколом від 23.04.2025 №2025-0423-0930, прийнято необґрунтовано - без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, без наведення мотивів щодо всіх правових підстав скасованої постанови ВЛК, не реалізувавши повноваження, передбачені пп. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу I, і з порушенням п. 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 щодо змісту оформленої постанови.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, сформованих у постанові від 18.03.2021 у справі №280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

У постанові від 25.09.2025 у справі №480/13255/23 Верховний Суд, спираючись на постанову від 16.04.2025 у справі №160/31586/23, навів такий висновок: «Стверджуючи про те, що суд не може надавати власну оцінку обґрунтованості ухвалення певного висновку ЦВЛК, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що відповідність рішення суб`єкта владних повноважень критерію «обґрунтованості» вимагає, щоб рішення було вмотивованим і зрозумілим для особи, якої воно стосується. Відповідно, у такому разі перевірка акту індивідуальної дії на обґрунтованість не потребує надання судом оцінки правильності висновкам ЦВЛК і дослідження медичних документів, що унеможливлює втручання у дискрецію цього органу, а полягає у тому, щоб з`ясувати, чи містить такий акт достатні та належні мотиви його прийняття, тобто чи він є обґрунтованим».

За встановлених обставин суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийняте необґрунтовано - без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, без дослідження всіх наявних у комісії медичних документів, без наведення мотивів щодо всіх правових підстав скасованої постанови ВЛК та без використання передбачених Положенням №402 засобів перевірки поставленого під сумнів діагнозу, а також оформлене з недотриманням вимог до змісту постанови штатної ВЛК.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Оцінюючи рішення ЦВЛК ЗС України, оформлене протоколом від 23.04.2025 №2025-0423-0930, суд виснує, що воно не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, порушує права та законні інтереси позивача і підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, позовна вимога про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 виключити позивача з військового обліку суд зазначає таке.

Механізм організації та ведення військового обліку визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, згідно з п. 79 якого районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей, а за змістом ч. 8 ст. 5 цього Закону органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Отже, обов`язок забезпечення достовірності відомостей Реєстру щодо позивача покладається на відповідача 2.

За приписами п. 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина, який перебуває або виключений з військового обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі.

Частиною 6 ст. 37 Закону №2232-XII (у редакції, чинній станом на 07.07.2023) передбачено, що виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У чинній редакції ч. 6 ст. 37 Закону №2232-XII підставою для виключення з військового обліку визначено визнання особи непридатною до військової служби (пункт 3). У громадянина, якого виключено з військового обліку із зазначеної підстави, військово-обліковий документ не вилучається, а до нього вносяться дані про виключення із військового обліку.

З урахуванням наведених положень та встановлених у справі обставин суд доходить висновку, що позивача у 2023 році за наслідками проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, а тому останній набув статусу невійськовозобов`язаного в розумінні Закону №2232-XII.

Відповідно до військово-облікового документа, сформованого 08.10.2025 у мобільному застосунку «Резерв+», позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , категорія обліку - «військовозобов`язаний», при цьому у графі «Постанова ВЛК» зазначено «Непридатний з виключенням з військового обліку», у графі «Дата ВЛК» - 07.07.2023.

Як установлено судом, відомості про перебування позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного відповідач 2 відобразив після надходження до нього протоколу ЦВЛК ЗС України від 23.04.2025 №2025-0423-0930 (вх. №6952 від 18.07.2025). Відповідно до п. 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 постанови штатних ВЛК обов`язкові до виконання, а повноваженням оцінювати їх правомірність територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не наділений. Отже, як на час внесення змін до облікових відомостей, так і на час надання відповіді на заяву позивача від 08.10.2025 відповідач 2 діяв на підставі чинного та обов`язкового для нього рішення штатної ВЛК, тобто на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Суперечливість облікових відомостей щодо позивача, відображених у військово-обліковому документі, сформованому 08.10.2025 у застосунку «Резерв+» (категорія обліку «військовозобов`язаний» за одночасного зазначення постанови ВЛК «Непридатний з виключенням з військового обліку»), є безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення, яке суд визнав протиправним та скасував. Відтак з набранням законної сили цим рішенням відпаде підстава, на якій ґрунтуються внесені до Реєстру відомості про перебування позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного, а обов`язок привести облікові відомості у відповідність до постанови ВЛК від 07.07.2023 №1669/136 виникає у відповідача 2 як органу ведення Реєстру в силу закону та обов`язковості судового рішення.

Доказів того, що відповідач 2 відмовився чи відмовиться вчинити дії після скасування рішення ЦВЛК ЗС України, матеріали справи не містять. Зважаючи на те, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позовна вимога в цій частині є передчасною.

Крім того, суд зважає на межі судового контролю у цій категорії справ. Оскаржуване рішення ЦВЛК ЗС України скасовується з підстав порушення процедури його прийняття та невмотивованості, без надання судом оцінки правильності медичного висновку, викладеного в довідці ВЛК від 07.07.2023 №1669/136, і без вирішення питання про ступінь придатності позивача до військової служби, що належить до виключної компетенції військово-лікарських комісій. Скасування оскаржуваного рішення не позбавляє ЦВЛК ЗС України повноважень, передбачених пп. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу I Положення №402, щодо перегляду постанов ВЛК з дотриманням установленої процедури. За таких обставин зобов`язання відповідача 2 виключити позивача з військового обліку «на підставі рішення ВЛК від 07.07.2023 №1669/136» фактично означало б надання судом остаточної оцінки обґрунтованості зазначеної постанови ВЛК та втручання у дискреційні повноваження військово-лікарських комісій, що виходить за межі повноважень адміністративного суду.

З огляду на викладене, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_9 виключити позивача з військового обліку та внести відповідну інформацію до Реєстру слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач 1 під час розгляду справи не надав доказів правомірності оскаржуваного рішення та не спростував доводів позивача, а обов`язок доказування правомірності свого рішення в силу ч. 2 ст. 77 КАС України покладається саме на суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір у сумі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією №5718-3915-4400-2680 від 20.02.2026. Оскільки з двох заявлених позовних вимог немайнового характеру задоволено одну, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 - Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, рішення якої визнано протиправним, підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 532,48 грн.

Крім того, позивач у позовній заяві повідомив про намір подати докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а тому питання про розподіл цих витрат у порядку ч. 7 ст. 139 КАС України може бути вирішене судом за результатами розгляду відповідної заяви.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 8-10, 14, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 23.04.2025 №2025-0423-0930, щодо скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі довідки від 07.07.2023 №1669/136 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач-1 - Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (місцезнаходження: вул. Госпітальна, буд. 16, м. Київ, 01133; ЄДРПОУ 08356179).

Відповідач-2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Андрусів Уляна Богданівна

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.02.2026 Ухвала № 134357034 без тексту Львівський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 08356179. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг