Судові рішення

Ухвала № 141487293 у справі № 440/9979/24 від 13.11.2026

Ухвала від 13.11.2026 в адміністративній справі № 440/9979/24 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Полтавський окружний адміністративний суд, суддя Р.І. Молодецький.

Справа№ 440/9979/24
СудПолтавський окружний адміністративний суд
СуддяР.І. Молодецький
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141487293

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 листопада 2026 року м. Полтава Справа № 440/9979/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гринька Я.О.,

представника позивача - Хлистун І.М.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача від 04.05.2026 про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 440/9979/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 440/9979/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 29.05.2024 № 056750009072. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

04.05.2026 судом одержано заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 440/9979/24 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області код 13967927, на користь Позивача, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по виплаті в розмірі 62561 (шістдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят одну) гривню 00 коп.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2026 призначено заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 440/9979/24 до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення підтримав у повному обсязі, та просив її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Водночас 13.11.2026 року до суду надійшло клопотання представника Головного управління з проханням розглянути справу за його відсутності.

Частиною 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали заяви про зміну способу і порядку виконання рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами частин 4, 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

В Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України значив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відтак, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.

Тож обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до приписів частин 1-3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; причому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу - боржника".

Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначалося раніше, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 440/9979/24 визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 29.05.2024 № 056750009072. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 з урахуванням висновків суду.

Згідно наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії за рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №05670009072 від 23.12.2024, підставою для проведення перерахунку визначено рішення суду від 02.10.2024 у справі № 440/9979/24, що набрало законної сили 10.12.2024 року, Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву позивача з урахуванням висновків суду та призначено грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячний пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 62112,90 грн.

Суд враховує, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії та зі сплати пенсії і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

Водночас, резолютивна частина рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 440/9979/24 має зобов`язальний характер щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 з урахуванням висновків суду. При розгляді цієї справи судом не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо перерахунку, виплаті та стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по пенсії позивачу, яка власне і виникла вже за наслідками здійсненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області призначення пенсії позивача на підставі рішення суду від 02.10.2024 у справі № 440/9979/24.

Як встановлено судом під час розгляду цієї заяви про зміну порядку та способу виконання рішення суду відповідно до протоколу від 23.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснено перерахунок пенсії позивача та призначено грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій в розмірі 62112,90 грн.

Це в свою чергу свідчить, що розрахунок заборгованості по пенсії під час розгляду справи по суті, у тому числі виходячи із підстав та предмету спору, судом не міг досліджуватися та відповідно не досліджувався.

Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по пенсії не здійснювався, а судом зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача, тому, змінивши спосіб виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 440/9979/24 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 з урахуванням висновків суду, - на стягнення конкретної суми цієї заборгованості, зокрема у розмірі 62112,90 гривень фактично змінить рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішить питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

У постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.

Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: "Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов`язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті". Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.

Таким чином, оскільки способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, як просив позивач у своєму позові, а питання нарахування, виплати та стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить представник позивача, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у цій справі.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18, є обов`язковими для врахування судом першої інстанції в даній справі.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №803/3805/15 (на застосуванні якої наполягає стягувач) зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.

Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16, про яку також зазначалось головним державним виконавцем.

Крім того, за наслідками розгляду відповідних заяв про зміну порядку та способу виконання рішення суду у справах №803/3805/15 та № 826/8279/16 було відмовлено в задоволені відповідних заяв.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заява представника позивача від 04.05.2026 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №440/9979/24 необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 229, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача від 04.05.2026 про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 440/9979/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повна ухвала складена 13 листопада 2026 року.

Суддя Р.І. Молодецький

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Ухвала № 141487290 Полтавський окружний адміністративний суд
11.11.2026 Ухвала № 141400214 Полтавський окружний адміністративний суд
11.11.2026 Ухвала № 141400208 Полтавський окружний адміністративний суд
11.11.2026 Ухвала № 141400193 Полтавський окружний адміністративний суд
09.10.2026 Ухвала № 140464357 Полтавський окружний адміністративний суд
09.10.2026 Ухвала № 140464354 Полтавський окружний адміністративний суд
05.03.2026 Ухвала № 134582718 без тексту Полтавський окружний адміністративний суд
10.12.2024 Постанова № 123655350 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
04.11.2024 Ухвала № 122777358 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
04.11.2024 Ухвала № 122777354 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
22.10.2024 Ухвала № 122483342 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
22.10.2024 Ухвала № 122483341 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
02.10.2024 Ухвала № 122094595 без тексту Полтавський окружний адміністративний суд
02.10.2024 Рішення № 122094594 без тексту Полтавський окружний адміністративний суд
02.09.2024 Ухвала № 121325987 без тексту Полтавський окружний адміністративний суд
26.08.2024 Ухвала № 121200676 без тексту Полтавський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 13967927. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг