Судові рішення

Рішення № 141487352 у справі № 520/22945/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 520/22945/26 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Харківський окружний адміністративний суд, суддя Чучко В.М.

Справа№ 520/22945/26
СудХарківський окружний адміністративний суд
СуддяЧучко В.М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141487352

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 листопада 2026 року № 520/22945/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (надалі - відповідач), про:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДСНС у Харківській області, яка полягає у неврахуванні при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язання Головне управління ДСНС у Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок розміру грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення за 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік та компенсації за невикористані 10 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення за 2022-2024 роки виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та здійснити виплату перерахованих сум за вирахуванням раніше отриманих з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив службу цивільного захисту в Головному управлінні ДСНС України у Харківській області та 01.11.2024 був звільнений зі служби. У період дії воєнного стану з 2022 року до моменту звільнення позивачу щомісяця нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168). Однак відповідач протиправно не врахував указану додаткову винагороду при обчисленні грошового забезпечення за час щорічних основних відпусток за 2022- 2024 роки, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022- 2024 роки, а також грошової компенсації за 10 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік при звільненні. Позивач стверджує, що додаткова винагорода за Постановою № 168 мала постійний щомісячний характер, а тому в силу приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 20.07.2018 № 623 (далі - Інструкція № 623), підлягала включенню до складу місячного грошового забезпечення при розрахунку всіх вищевказаних виплат.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року відкрито провадження у справі № 520/22945/26, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Відзив з боку відповідача до суду не надходив.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив службу цивільного захисту в Головному управлінні ДСНС України у Харківській області на посаді пожежного-рятувальника 23 державної пожежно-рятувальної частини.

Відповідно до витягу з наказу Головного управління ДСНС України у Харківській області (по особовому складу) від 01.11.2024 № 547 сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного-рятувальника 23 ДПРЧ 11 ДПРЗ з охорони об`єктів, звільнено із служби за підпунктом 3 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (за станом здоров`я), виключено з кадрів ДСНС України, знято з усіх видів забезпечення 01 листопада 2024 року.

Цим же наказом від 01.11.2024 № 547 постановлено виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні із служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 03 повних календарних роки служби, грошову компенсацію за невикористані 10 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з розрахунковими та архівними відомостями про нарахування грошового забезпечення за 2022- 2024 роки, а також довідкою ГУ ДСНС України у Харківській області (наданою листом від 22.07.2026 № 65015-8488/65190 на адвокатський запит представника позивача від 19.06.2026):

у період з лютого 2022 року по день звільнення (01.11.2024) позивачу щомісячно нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168;

у період з 2022 по 2024 роки позивач використав по 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022, 2023 та 2024 роки;

за період з 2022 по 2024 роки позивачу щороку виплачувалися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення;

при звільненні (01.11.2024) позивачу нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані 10 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік у сумі 6 257,60 грн, обчислену виходячи з місячного грошового забезпечення у розмірі 18 772,80 грн (оклад за посадою - 2 820,00 грн; оклад за спеціальним званням - 740,00 грн; надбавка за вислугу років 25% - 890,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 50% - 2 225,00 грн; щомісячна премія 429% - 12 097,80 грн);

додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, не враховувалася відповідачем під час обчислення грошового забезпечення за час перебування у щорічних відпустках за 2022- 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення за 2022- 2024 роки, а також грошової компенсації за 10 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік при звільненні.

Відповідно до довідки від 22.07.2026 року відповідач на адвокатський запит повідомив позивача, що додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою, оскільки установлюється виключно на період дії воєнного стану та залежить від умов проходження служби. Крім того, відповідно до пунктів 14, 15 Порядку та умов виплати додаткової винагороди, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2023 № 35 (далі - Порядок № 35), додаткова винагорода не виплачується особам рядового і начальницького складу, які перебувають у відпустках (з дня звільнення від виконання службових обов`язків), а також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення і не входить у розмір місячного грошового забезпечення, з якого нараховується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення. На день звільнення позивача його місячне грошове забезпечення становило 18 772,80 грн (посадовий оклад - 2 820,00 грн, оклад за спеціальним званням - 740,00 грн, надбавка за вислугу років 25% - 890,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 50% - 2 225,00 грн, щомісячна премія 429% - 12 097,80 грн), виходячи з якого позивачу правомірно нараховано компенсацію за 10 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2021 рік у сумі 6 257,60 грн.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неврахування додаткової винагороди за Постановою № 168 при розрахунку вказаних виплат протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Частиною першою статті 120 Кодексу цивільного захисту України визначено, що соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту, пенсіонерів із числа осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів. Держава гарантує достатнє матеріальне, грошове забезпечення та інші види забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту в обсязі, що відповідає умовам проходження служби цивільного захисту та стимулює закріплення кваліфікованих кадрів.

Умови, норми і порядок грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за № 936/32388 (далі - Інструкція № 623).

Пунктом 2 Постанови № 704 та пунктом 3 розділу І Інструкції № 623 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 було встановлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій виплачується додаткова винагорода відповідно до умов, визначених цим пунктом, у розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 35, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 198/39254, затверджено Порядок та умови виплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової винагороди під час дії воєнного стану (далі - Порядок № 35).

Комплексний аналіз положень Постанови № 704, Постанови № 168, Інструкції № 623 та Порядку № 35 щодо спірних виплат був здійснений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 вересня 2026 року у справі № 240/7572/25. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

1. Щодо включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до розрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні.

Порядок виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту врегульований розділом XXVII Інструкції № 623.

Згідно з пунктом 3 розділу XXVII Інструкції № 623 у рік звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних відпусток у минулі роки.

Відповідно до абзаців першого та третього пункту 6 розділу XXVII Інструкції № 623 при виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

У постанові від 30 вересня 2026 року у справі № 240/7572/25 Верховний Суд наголосив, що абзац перший пункту 6 розділу XXVII Інструкції № 623 оперує загальним поняттям «грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту» без жодних винятків або обмежень щодо конкретних складових такого грошового забезпечення. Там, де нормотворець мав намір звузити розрахункову базу (як у розділі ХХХ щодо допомоги на оздоровлення чи розділі ХХХІ щодо одноразової грошової допомоги при звільненні), Інструкція № 623 прямо містить вичерпний перелік видів забезпечення, які беруться до розрахунку. Натомість пункт 6 розділу XXVII Інструкції № 623 такого обмеження не містить.

Верховний Суд також звернув увагу, що за своєю правовою природою щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, який у разі його фактичного нарахування і виплати особі рядового чи начальницького складу в місяці звільнення входить до структури грошового забезпечення, яке особа отримувала на день звільнення зі служби цивільного захисту. Водночас приписи пункту 15 Порядку № 35 встановлюють застереження про невключення додаткової винагороди до місячного грошового забезпечення виключно щодо нарахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення і не поширюються на правовідносини з обчислення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні.

Як встановлено судом із матеріалів справи, позивач отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, щомісяця аж до моменту звільнення зі служби (01.11.2024).

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не врахувавши додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, яка була нарахована позивачу на день звільнення, при обчисленні грошової компенсації за 10 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік.

Відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

2. Щодо включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до розрахунку допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022- 2024 роки.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Механізм реалізації цієї норми для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту деталізований у розділах ХХІХ та ХХХ Інструкції № 623. Так, згідно з пунктом 1 розділу ХХХ Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення.

Разом з тим, пункт 3 розділу ХХХ Інструкції № 623 імперативно визначає, що при визначенні розміру допомоги для оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться посадові оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія, які встановлені особі рядового або начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Отже, всупереч доводам позивача, пункт 3 розділу ХХХ Інструкції № 623 встановлює вичерпний перелік складових грошового забезпечення, які враховуються для обчислення допомоги для оздоровлення.

Додаткові винагороди (зокрема й додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168) до цього вичерпного переліку не входять.

Щодо матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, то відповідно до пункту 1 розділу ХХІХ Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Крім того, пунктом 15 Порядку № 35 прямо регламентовано, що додаткова винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та не входить до розміру місячного грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, з якого нараховується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення.

Аналогічний правовий висновок про відсутність правових підстав для включення додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, до розрахунку допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту викладений Верховним Судом у постанові від 30 вересня 2026 року у справі № 240/7572/25.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача провести перерахунок і виплату допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022- 2024 роки з урахуванням додаткової винагороди за Постановою № 168 слід відмовити.

3. Щодо включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до розрахунку грошового забезпечення за період щорічних основних відпусток за 2022- 2024 роки.

Виплата грошового забезпечення за час відпустки особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту врегульована розділом XXV Інструкції № 623.

Згідно з пунктами 1 та 3 розділу XXV Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу, які відповідно до чинного законодавства мають право на відпустки зі збереженням грошового забезпечення (зокрема, щорічні відпустки), грошове забезпечення виплачується за весь період цих відпусток у розмірі, установленому за основною штатною посадою на день вибуття у відпустку.

Водночас умови виплати додаткової винагороди за Постановою № 168 не пов`язані зі штатною посадою сама по собі, а залежать від фактичного виконання службових обов`язків (завдань) в умовах воєнного стану. Відповідно до пункту 14 Порядку № 35 додаткова винагорода не виплачується особам рядового і начальницького складу, які перебувають у відпустках, з дня звільнення від виконання службових обов`язків.

Оскільки на період перебування у щорічній основній відпустці особа рядового чи начальницького складу звільняється від виконання службових обов`язків і за цей час виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, чинним законодавством прямо виключена, підстав для її нарахування та виплати у складі грошового забезпечення за час перебування у щорічних основних відпустках за 2022, 2023 та 2024 роки (по 45 календарних днів щороку) немає.

Отже, у задоволенні позовних вимог у цій частині також слід відмовити.

Відносно позовних вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, затверджені порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).

Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус, зокрема військовослужбовця, а також особам, з числа військовослужбовців звільнених із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктами 4 та 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

Згідно пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

А отже, Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки.

Поряд із цим суд звертає увагу, що на відповідача, як податкового агента, Законом покладено кореспондуючий обов`язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією такої суми позивачу.

Таким чином, у суду відсутні підстави зобов`язувати відповідача здійснити на користь позивача суму компенсації, оскільки відповідний обов`язок виникає одночасно з виплатою нарахованого відповідачем грошового забезпечення, тобто у майбутньому, отже позовні вимоги в цій частині є передчасними і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДСНС України у Харківській області щодо неврахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, при обчисленні грошової компенсації за 10 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік при звільненні, та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату вказаної грошової компенсації з урахуванням додаткової винагороди та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у неврахуванні при обчисленні ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 10 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік при звільненні додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

3. Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 8, ЄДРПОУ 38631015) провести ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані 10 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік при звільненні, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день звільнення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Судове рішення складено та підписано 13 листопада 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Чучко В.М.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
06.08.2026 Ухвала № 138793102 Харківський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 34390710. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг